Лютий 2017

Все, що потрібно знати місцевим радам про енергоефективність

Сьогодні відбулась робоча нарада у міськраді м. Чоп у Закарпатській області за участі фахівців РМЕО «ЕКОСФЕРА». Говорили про підвищення енергоефективності в бюджетній сфері, а також у приватному житловому секторі. Учасниками наради стали міський голова м. Чоп, депутати Чопської міської ради та Чопського міськвиконкому.

Фахівцями ЕКОСФЕРИ було презентовано законодавчі ініціативи у сфері енергоефективності в Україні, а також існуючі механізми підвищення енергоефективності у містах, якими вже послуговуються у багатьох містах та містечках нашої країни.

Таким чином мова йшла про суть системи муніципального енергоменеджменту, енергосервісні компанії ЕСКО, європейську ініціативу Угоду Мерів та можливості, які відкриває перед українськими містами доручення до неї. Поговорили про Револьверний фонд та енергетичні кооперативи, як фінансовий механізм підтримки енергозбереження та ініціативу «знизу» у сфері енергетики.

Ознайомитись зі змістом презентації на робочій нараді можна тут.

Червень 2017

Літня сесія тренінг-курсу для муніципальних енергоменеджерів

відбулася у м. Хуст Закарпатської області протягом 15-17 червня 2017 року. Модераторами цього навчання виступили відомі в Україні експерти з питань енергоменеджменту та енергоаудиту Дмитро Сакалюк з Рівного та Вадим Литвин з Києва. У семінарі взяли участь 18 енергоменеджерів різних міст України, експертів з розвитку місцевих громад та представників НУО, які займаються питанням енергоефективності у своїх громадах.

Протягом першої сесії тренінг-курсу були розглянуті різні питання енергоменеджменту та енергоаудиту. Питанню енергоаудиту був відведений цілий день, впродовж якого було пояснено не тільки необхідність його проведення, але й проаналізовано види енергоаудиту та методи його проведення. Щодо енергоменеджменту передовсім були розглянуті питання впровадження системи енергомоніторингу у громадах та аналізу різного програмного забезпечення, яке дозволяє систематично збирати інформацію та швидко реагувати на перевитрати енергії щодня. Також були розглянуті питання «ідеальної» структури енергоменеджменту в органах місцевого самоврядування. Окрема увага була приділена питанню підписання Угоди Мерів.

В рамках розгляду питання Угоди Мерів було проаналізовано переваги та доцільність приєднання міст до цієї європейської ініціативи, розробки Плану дій зі сталого енергетичного розвитку міста, а також питання організації Днів енергії міста. Адже кожен підписант Угоди  Мерів бере на себе зобов’язання стати енергоефективним містом та скоротити до 2020 року викиди вуглекислого газу на 20 %. Для цього протягом року з моменту підписання Угоди мерів міськвиконком повинен розробити цей ПДСЕР та що два роки звітувати про його виконання. Також місто повинно розробити й затвердити План адаптації міста до змін клімату.

Окрім іміджевої переваги, оскільки з містом-підписантом охочіше працюють різні фінансові інституції, банки, міста-підписанти можуть залучати грантові кошти. Європейська Комісія що два роки оголошує конкурс на демонстраційні гранти саме для міст, які є підписантами Угоди мерів і які мають затверджені ПДСЕРи.

Сьогодні в Україні є 140 міст-підписантів Угоди Мерів. З них у «сірому» списку – близько 30. Наприклад, із міст Закарпаття – це Іршава та Тячів, які так і не виконали свої зобов’язання і не розробили свої ПДСЕРи. Ужгород став підписантом Угоди Мерів у 2016 році, але також і досі процес розробки ПДСЕР так і не розпочато. Тобто, Ужгорож позиціонує себе, як ненадійний партнер і також має усі шанси потрапити у «сірий» список міст, з якими не захочуть мати справу серйозні фінансові установи, як Світовий Банк та ЄБРР.

 

У 143 містах України також вже впроваджена й успішно працює система муніципального енергоменеджменту. Ужгороська міська рада у 2016 році також прийняла рішення про впровадження системи енергоменеджменту в бюджетній сфері. Однак досі структура енергоменеджменту в рамках виконкому Ужгородської міської ради так і не створена, як і немає посади енергоменеджера…

Лютий 2017

Смарагдова мережа України

У 2014 році наш уряд підписав Угоду про Асоціацію між Україною та ЄС і наразі наша країна готується стати членом європейської спільноти. Цьому повинні передувати реформи, економічні та політичні зміни, зокрема і в практиці охорони природи та заповідної справи. Україна повинна пройти шлях до створення в країні найбільшої природоохоронної мережі світу – Смарагдової мережі, а після вступу в ЄС – до мережі НАТУРА 2000, яка регулюється відповідними Директивами ЄС – Оселищною Директивою та Пташиною Директивою. Ці мережі включають найбільш цінні природні території країн Європейського Союзу та інших країн поза його межами.

Смарагдова мережа Європи (англ. Emerald Network Europe) — це ряд територій особливого природоохоронного значення, які визначають і зберігають біологічне різноманіття країн Євросоюзу, Східної Європи і деяких африканських держав. Вона створена рішенням Бернської конвенції 1979 р. і підтримується державами-членами Ради Європи.

Мета цього масштабного проекту — виділити і взяти під охорону місця проживання рідкісних видів тваринного і рослинного світу. При оцінці території для включення до Смарагдової мережі Європи враховується: чи мешкають тут види рослин і тварин, яким загрожує зникнення, чи являє вона собою важливий пункт зупинки на шляхах міграції тварин чи птахів, чи відрізняється високим рівнем біорізноманіття, чи зустрічається тут унікальне місцепроживання.

На 2013 р. Смарагдова мережа Європи налічувала десятки тисяч «смарагдових» територій. Рішенням про визначення об’єктів Смарагдової мережі в Україні, яке було прийнято на 36-му засіданні Постійного комітету Бернської конвенції 15–18 листопада 2016 року у м. Страсбург (Франція), в Україні створено національну Смарагдову мережу https://wcd.coe.int/com. instranet.InstraServlet? command=com.instranet. CmdBlobGet&InstranetImage= 2951584&SecMode=1&DocId= 2389718&Usage=2. Сюди увійшли, в першу чергу, існуючі обєкти природно-заповідного фонду України. А також карпатські річки басейну Тиси: р. Ріка, р. Чорна Тиса, р. Біла Тиса, р. Тересва у складі Карпатського біосферного заповідника та НПП «Синевир» http://www.arcgis.com/home/ webmap/viewer.html?webmap= d1804eb1f77546b8a282cd6dff1aa2 02

 

Для цих річок та їхніх приток це означає, що будівництво на них МГЕС заборонено, оскільки саме тут живуть і нерестяться види риб, внесені до списку Резолюції № 6 Бернської конвенції, тож вони знаходяться під охороною Ради Європи.

Червень 2017

Майстерня міста у місті Ужгороді та її «зелені» паростки

Протягом 19-25 червня в місті Ужгороді відбулись заходи в урбаністики в рамках Майстерні міста / Urban workshop, організовані управліннями у справах культури, спорту, сім’ї та молоді, а також містобудування та архітектури Ужгородської міської ради у співпраці з ГО «ЕКОСФЕРА» та за співфінансування Deutsche Gesellschaft f?r Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

21 червня ГО «ЕКОСФЕРА» провела цікавий майстер-клас зі створення альпійської гірки та триярусного квітника у дворі Ужгородської міської дитячої лікарні. У майстер-класі взяли участь діти, які лікуються в лікарні та проходять там реабілітацію, медичний персонал разом з головним лікарем лікарні Ігором Рішком та волонтери ГО «ЕКОСФЕРИ».

 

23 червня була проведена лекція на тему «Вертикальне озеленення та пермакультура як елементи міського ландшафту». Лекція була проведена Тетяною Чучко зі Львова та Томасом Ротхом з Відня на запрошення ГО «ЕКОСФЕРА» та за сприяння Австрійського бюро міжнародного співробітництва у Львові. Наступного дня – 24 червня – відбулась лекція Катерини Станкевич-Коваль на тему «Створення громадського простору, збереження «зелених» і «блакитних» зон – перший крок до стратегії розвитку міста». Тоді ж Катерина Станкевич-Коваль провела черговий майстер-клас зі створення міні-клумб у горщиках.

Лютий 2017

Механізми реалізації енергоефективний заходів у громадах

16 лютого 2017 року у приміщенні Закарпатської ОДА Закарпатське відділення Асоціації міст України (АМУ) провело черговий практикум для представників органів місцевого самоврядування. Тема практикуму – «Механізми реалізації енергоефективних заходів у громадах: законодавчі основи та існуючий досвід».  У якості модератора заходу та основного доповідача виступила представниця РМЕО «ЕКОСФЕРА» – Оксана Станкевич-Волосянчук.

У рамках практикуму були розглянуті актуальні проблеми енергоефективності в бюджетній сфері Закарпаття, визначені в ході дворічної роботи РМЕО «ЕКОСФЕРИ» в рамках проекту CLEEN щодо оцінки енергоефективності закладів освіти області. Здійснена аналітична робота дозволила визначити основні помилки фактично усіх без винятку органів місцевого самоврядування та відповідних управлінь РДА, які допускаються при виконанні заходів з енергозбереження. Основними помилками є такі: 1) відсутня початкова ланка при проведенні заходів з енергоефективності – енергоаудит; 2) відсутній моніторинг енергоефективності приміщень бюджетної сфери до проведення заходів з енергоефективності та після; 3) заходи з енергоефективності проводяться частково: лише заміна вікон на енергоефективні, або лише вікна і двері, або лише утеплення фасаду (дуже рідко цокольного чи підвального приміщення), рідко утеплення даху, практично ніколи – система вентиляції рекуперації, заміна джерел опалення використовується як основний захід.

Модератор заходу також поінформувала учасників практикуму про пакет законопроектів щодо енергоефективності, які вже сьогодні знаходяться у Парламенті країни. Прийняття цих законопроектів змусить органи місцевого самоврядування та державної влади змінити існуючу практику здійснення заходів з енергозбереження, а також дасть можливість населенню отримати кредити для підвищення енергоефективності своїх осель.

Також були презентовані механізми підвищення енергоефективності в бюджетній сфері: 1) впровадження системи муніципального енергоменеджменту; 2) співпраця ОМС з енергосервісними компаніями ЕСКО; 3) доручення до європейської ініціативи «Угода мерів». Для підвищення енергоефективності в житловому секторі пропонуються механізми «Револьверного фонду» та розвиток Енергетичних кооперативів.

 

В результаті дискусій були напрацьовані дві пропозиції до КабМіну: 1) розробити механізм мотивації державних органів влади на районному рівні, а також адміністрацій бюджетних установ підвищувати енергоефективність закладів, якими вони керують, або які є у них на балансі; 2) субсидіювати малозабезпечених громадян адресно і не кубометрами газу, а грошима на чітко визначений строк. Кошти, отримані від держави, кожен, хто отримує субсидію, повинен витрачати на винятково оплату природного газу (електрики тощо) та на заходи з енергоефективності.

Липень 2017

Запобігання незаконній лісозаготівлі та правопорушенням у лісі: досвід США

Саме ця тематика була основною протягом всього ознайомчого туру (24 червня – 9 липня 2017 року) у північно-західні штати США – Айдаго, Вашингтон та Орегон – який був організований для представників українського уряду, Державної екологічної інспекції України, держлісгоспів, прокуратури та природоохоронних організацій України. Неурядові природоохоронні організації були представлені ГО «ЕКОСФЕРА», БФ «Екологія-Право-Людина» та Дунайсько-Карпатська програма WWF в Україні, яка виступила співорганізатором цього ознайомчого туру разом з Лісовою службою США та Держдепартаментом США.

Під час туру українська група з 10 осіб-учасників та 2-х українських співорганізаторів, працівників WWFDCP Україна – Дмитра Карабчука та Романа Волосянчука – за сприяння працівників національної лісової служби США, детально ознайомилась з організаційною структурою Лісової служби США, її функціями та обов’язками, повноваженнями лісової поліції та прецедентами у судах. Відвідали лісосіки, гірничодобувні кар’єри, рекреаційні зони, гідроелектростанції, природоохоронні території, піщані дюни – усе, що є на території, яка знаходиться в управлінні Лісової служби США.

Разом з тим також були ознайомлені з роботою інших національних служб Сполучених Штатів Америки – Служби управління землями та Служби з питань риб та диких тварин. Відвідали криміналістичні лабораторії цих служб, які працюють у рамках розслідувань, які проводяться у відповідь на правопорушення.

 

З того, що приємно вразило у роботі Лісової служби США, яка здійснює управління лісами державної (федеральної) форми власності:

·         лісова охорона має статус поліції. Власне це та сама поліція, однак вона діє на території федеральних лісів

·         штрафи за правопорушення може виписувати будь-який працівник національної лісової служби США, який пройшов відповідні навчання

·         УСІ документи, які стосуються управління лісовими ресурсами, і які не є комерційною таємницею, є у вільному доступі на офіційному сайті національної лісової служби США

·         перед наданням дозволів та плануванням будь-якої господарської діяльності на території федеральних лісів (лісозаготівля, розробка родовищ корисних копалин тощо) проводиться оцінка впливу на довкілля, яка також публічною. Кожен держлісгосп має у штаті біолога та геолога

·         гарантією рекультивації ділянки після лісорозробки чи закриття гірничодобувного родовища є застосування принципу застави. Компанія, яка розробляє ці ділянки, вносить повну суму вартості рекультивації в якості застави

·         забруднення водних ресурсів є кримінальним злочином, за який судять. Тому там річки чисті. Не допускається навіть замулення річок в результаті ведення лісового господарства!

·         у вологий період, під час дощів припиняється рух лісовозів та вивіз деревини з лісосіки При досягненні глибини волока до 30 см припиняється трелювання деревини. Таким чином лісові дороги, які є повністю ґрунтовими, в чудовому стані, а після лісозаготівлі ерозійні процеси ґрунту мінімальні

·         усі ліси у відвіданих штатах  похідними, всі річки зарегульовані ГЕСами. Це означає, що років 150-200 тому усі ліси були вирубані, а на річках у кінці ХІХ на початку ХХ ст. були побудовані ГЕС. Тотальна вирубка лісу призвела до поширення інвазійних видів та хвороб і «випадіння» з лісових деревостанів деяких аборигенних порід. Будівництво ГЕСів призвело до катастрофічного зниження чисельності популяцій усіх видів тихо океанічних лососів, які сьогодні є рідкісними та зникаючими і знаходяться під охороною держави.

 

У рамках цієї навчальної поїздки в.о. Голови держекоінспекції України Ігором Яковлєвим була представлена концепція реформування екологічного контролю в Україні http://dei.gov.ua/2012-01-22-11-16-00/2012-01-22-11-16-54.html.

Лютий 2017

Як діє механізм лісової сертифікації FSC у справі захисту лісів?

Про це говорили 25-26 лютого у Львові та Івано-Франківську з волонтерами та активістами «Лісової Варти», а також представниками наукових кіл. Організаторами спеціального семінару на цю тему виступили українське представництво міжнародної організації FSC, Дунайсько-Карпатська програма WWF в Україні, РМЕО «ЕКОСФЕРА» та ГО «Карпатські стежки».

Учасникам семінарів було презентовано досвід РМЕО «ЕКОСФЕРИ» та ГО «Карпатські стежки» в участі у процесі лісової сертифікації державних лісогосподарських підприємств Закарпаття та Івано-Франківської області, а також досвід «Лісової варти», створеної WWF в Україні, у процесі лісової сертифікації у Львівський області. Спікерами були наведені приклади, як можна співпрацювати з представниками лісгоспів, або впливати на якісну зміну практик господарювання у лісі, застосовуючи Стандарт лісової сертифікації FSC.

Представник FSC в Україні докладно розповів про процедури участі усіх зацікавлених сторін у процесах аудиту лісгоспів, про процедури подання скарг аудитору у разі не реагування на звернення адміністрацією лісгоспів, а також про процедуру скарг на аудит, у разі незгоди з прийнятим рішення про видачу сертифікату лісгоспу.

У процесі дискусії було обговорено багато проблемних питань ведення лісового господарства у Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській та Житомирській областях, а також проговорено важливі деталі участі нефахової громадськості у справі захисту лісів.

 

Презентацію представника FSC щодо залучення зацікавлених сторін до процесу лісової сертифікації можна завантажити тут

Березень 2017

«Відкритий простір» для сільськогосподарських та енергетичних кооперативів

Захід на тему “Сільськогосподарські кооперативи для ОТГ: від ідей до перспектив” у форматі «відкритого простору» відбувся 17 березня 2017 року у Миколаєві ГО «Клуб сталого розвитку «Південна ініціатива». Захід проведено спільно з представництвом DVV International в Україні та за участі експерта з РМЕО «ЕКОСФЕРА» за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.

Українське суспільство, зокрема південних регіонів, потребує нове бачення розвитку місцевої економіки. Щоб подолати соціальну кризу у сільській місцевості, ГО «Клуб сталого розвитку «Південна ініціатива» пропонує програму розвитку кооперативного руху «Сільськогосподарські кооперативи: ключ сталого розвитку півдня України».

Самоорганізація громад в кооперативний рух сприятиме не лише економічному зростанню та зростанню добробуту мешканців сіл, алей підвищить їхню енергетичну незалежність. Як свідчить європейський досвід, а також досвід деяких громад на Західній Україні, сільськогосподарські кооперативи можуть стати потужним фактором самозабезпечення енергією та економічного зростання територіальних громад, об’єднаних громад, регіонів.

 

У рамках проведеного заходу були продемонстрована презентація експерта від РМЕО «ЕКОСФЕРА» про історію розвитку кооперативного руху на Західній Україні у ХХ ст., досвід створення на діяльності енергетичних кооперативів у Німеччині та Грузії, а також досвід генерації власної енергії в громадах на базі сільськогосподарських кооперативів. Також були розкриті питання досвіду діяльності сільськогосподарських кооперативів у Європі та Україні, різновиди кооперативів, які визначаються українських законодавством. РМЕО «ЕКОСФЕРА» має досвід співпраці з HEIFER International – організацією, яка відроджувала сільськогосподарські кооперативи в Україні у 90-х та 2000-х роках. Мова йде про просування ідей органічного сільського господарства – рільництва, садівництва та тваринництва.

Березень 2014

22 березня – Всесвітній День Води

Міжнародний день Водних ресурсів запроваджений Генеральною Асамблеєю ООН у 1993 році (резолюція № А/RES/47/193 «Проведення Міжнародного дня водних ресурсів»). Резолюцією відзначено, що враховуючи важливість водних ресурсів у розвитку економічної діяльності і соціального благополуччя, яка не отримує широкого усвідомлення, 22 березня кожного року оголошується Міжнародним днем води, який починає відзначатися з 1993 року.

Також резолюцією рекомендовано державам цього дня проводити заходи, присвячені підвищенню інформованості громадськості стосовно важливості збереження та освоєння водних ресурсів. Щороку, ці заходи здійснюються шляхом публікації і поширення агітаційної інформації, організації конференцій, круглих столів, семінарів і виставок.

Метою проведення заходів, присвячених цій даті, є привернення уваги до проблем якості питної води, необхідності охорони водних ресурсів та їх раціонального використання.

У 2000 році ООН прийняла Декларацію тисячоліття. Розроблена спеціальна Програма дій на ХХІ століття, метою якої є забезпечення кожного жителя нашої планети чистою питною водою.

 

Гасло Всесвітнього Дня Води у 2017 році – «Стічні води»

Березень 2017

River Gathering 2017

відбувся у Тбілісі 28-31 березня 2017 року. Організаторами заходу стали організації International Rivers (USA), CEE BankWatch Network (Czech Republik) та  Green Alternativa (Georgia). На цій всесвітній конференції взяли участь понад 80 осіб з більш як 40 країн світу.

Обговорювали проблеми гідроенергетики у світі. Розглядали питання впливу гідроелектростанцій на клімат, на довкілля – ландшафти, біорізноманіття, та на суспільство.

Генеральним висновками конференції стали такі тези:

·         Гідроенергетика – велика і мала – не є альтернативною енергетикою, не є дружньою до природи, а відтак, і «зеленою». Тому не має права розраховувати на «зелений тариф».

·         Гідроенергетика часто пов’язана з корупцією. Саме корупція забезпечує гідроенергетичний «бум» у країнах третього світу та країнах, які нещодавно були під впливом СРСР.

·         Гідроенергетика не має майбутнього: тенденція зниження електрогенерації на ГЕС при збільшенні потужностей ГЕС є світовою.

·         Проблеми малої гідроенергетики: відсутність адекватних стратегічних екологічних оцінок та оцінок впливу на довкілля при будівництві МГЕС, відсутність адекватних рибопропускних та рибозахисних споруд, знищення біорізноманіття та пересохлість природних русел річок є спільними для країн Карпатського регіону, Балканських країн та країн Кавказу.

Учасники конференції домовились про спільну співпрацю у захисті річок та водних ресурсів планети.