Енергоефективність як шлях до заощадження. Бюджетна сфера Закарпаття

Про енергоефективність в Україні говорять ще з кінця 90-х років минулого століття.Однак з того часу мало що змінилося в економіці країни, яка усі ці роки залишалась однією з найенергоємніших у світі. Мало що змінилося й у повсякденному житті звичайних громадян, які завжди скаржились на високі тарифи, але заходи з підвищення енергоефективності власних осель для яких виявлялись чомусь економічно невигідними. Останній уряд таки наважився встановити більш-менш реальну ціну на енергоносії для споживачів й енергоефективність отримала шанс стати суспільним трендом на наступне десятиліття.

Від політики держави до ситуації на місцях

Тим часом вступила в силу Угода про асоціацію між Україною та ЄС, яка дає можливість Україні перейти від партнерства і співробітництва до політичної асоціації та економічної інтеграції з об’єднаною Європою. Економічна інтеграція передбачає зокрема енергоощадність та розвиток відновлювальних джерел енергії, адже об’єднана Європа вже давно оголосила свій курс на енергоефективність. Навіть, не з економічних міркувань, а з екологічних. Мова йде про скорочення викидів вуглекислого газу в атмосферу на 20 % до 2020 року.

На 2016 рік наша країна, здається, нарешті визначилась з пріоритетами економічного розвитку: нещодавно Петро Порошенко назвав пріоритетні галузі для економічного розвитку держави. Серед них – енергоефективність. Добрим індикатором успіхів у цьому напрямку є бюджетна сфера.

Зараз енергоефективністю намагаються займатись усі – громадяни, об’єднання громадян, ОСББ, органи влади. Уряд створює систему Державної підтримки населення та ОСББ за програмами енергозбереження. В рамках цільових Програм енергоефективності та енергозбереження органи влади, як на місцевому, так і на районному й обласному рівнях, щороку витрачають чималі кошти на заходи з енергоефективності в бюджетній сфері. Наприклад, у Закарпатській області протягом 2014 року у 30-ти загальноосвітніх школах та 16-ти дошкільних навчальних закладах  котельні переведено на тверде опалення (дрова або брикети), у 34-х ЗОШ  та 33-ти ДНЗ – на електороопалення. Також здійснено заміну вікон  у 193-х закладах, дверей – у 237-х освітніх установах. У цьому напрямку проводиться велика робота, однак важливо знати і про її результативність.

У 2015 році неурядова природоохоронна організація РМЕО «ЕКОСФЕРА» вперше здійснила оцінку енергоефективності закладів освіти у Закарпатській області, опираючись на офіційні дані про витрати енергоносіїв за 2014 рік. Були оцінені заклади освіти, які знаходяться на балансі районів, м. Ужгорода, усіх районних центрів та м. Чопа. Оцінювалось сумарне споживання електроенергії та енергоносіїв для опалення освітніх установ.  Відповідно до результатів, кожен заклад  освіти потрапив до того чи іншого класу енергоефективності (від А до G). Таким чином найбільш енергонеефективними виявились 13 % закладів освіти (класи Е, F, G). Це ті установи, які, фактично, опалюють атмосферу.

Звертає на себе увагу факт, що у частині енергонефективних установ перед опалювальним сезоном 2014-2015 років були замінені котли на альтернативне джерело (дрова чи електрику). Це дещо зменшило витрати на енергоносій у грошовому вираженні (з’явилась, наче, економія), однак жодним чином не підвищило енергоефективність закладу й тепло не зберігалось у приміщенні, а втрачалось у довкілля.

Спілкування з фахівцями відділів освіти у районах області дозволило виявити й інші факти неефективності вже проведених заходів з енергозбереження. Наслідком тендерів на продаж та монтування пластикових вікон і дверей є обрання найдешевших, відповідно, неякісних матеріалів. Адже якісний склопакет повинен бути не тільки двокамерним, але й відповідної ширини та з енергозберігаючим внутрішнім склом для теплоізоляції. Інакше заходи із заміни вікон – ніщо інше, як марнування коштів. Окрім того, встановлення склопакетів вимагає функціонування у закладах освіти систем вентиляції та рекуперації. Адже встановлення пластикових склопакетів призводить до значної ізольованості повітря в середині приміщень – припиняється обмін між свіжим повітрям і тим, що у приміщенні. Без достатнього рівня вентиляції значно підвищуються концентрації забруднюючих речовин у приміщеннях шкіл та садочків, а отже знижується його якість. Система ж рекуперації запобігає втраті тепла при вентилюванні. Однак в наших умовах є частою ситуація, коли взимку у класах пластикові вікна відкривають під час перерви для провітрювання чи взагалі для регулювання температури у жарких приміщеннях. Подібні наслідки можуть бути й після теплосанації стін. В таких випадках про енергозбереження та енергоефективність нема і мови.

Як стати енергоефективними?

Висновок у цій ситуації один – енергоефективністю в області не займаються системно. Це означає, що 1) не ведеться моніторинг щоденних витрат енергоносіїв у бюджетних установах. Тому увімкнене світло забудькуватим завгоспом у підвалі, чи відкриті вікна в душному класі на вихідні, виявляються лише рахунками за енергоносії у кінці місяця. Тоді доводиться економити наступного місяця й не отоплювати належним чином приміщення, порушуючи встановлені санітарні норми температурного режиму; 2) перед модернізацією будь-якого освітнього закладу (заміни вікон, дверей, утеплення стін чи заміни котлів) не проводяться енергоаудити, результатом яких є чітка проектна документація з аргументованим комплексом першочергових заходів та розрахунками очікуваної економії енергоресурсів. При такому підході утеплення огороджуючих конструкцій (вікон, дверей, стін) не може відбуватись без функціональної системи вентиляції та рекуперації. А заміна котлів – завжди є останній заходом з енергоефективності, а не першим, як це мало місце у багатьох освітніх закладах Закарпаття; 3) не ведеться моніторинг енерговитрат вже модернізованих закладів. Ніхто не оцінює результати проведених заходів: на скільки відсотків скоротилось споживання енергоносія після заміни вікон, утеплення стін, ізоляції труб, по яких іде тепло? Чи досягнутий очікуваний результат? Чи може взагалі не було жодних прогнозованих розрахункових очікувань, а просто здійснювались заходи, бо були виділені на це кошти?

Наприклад, у м. Ужгороді найбільш енергонеефективним освітнім закладом у 2014 році виявився ДНЗ № 28 (клас G) через віддаленість котельні й втрати тепла під час транспортування теплотрасою. У 2015 році ДНЗ № 28 був переведений на твердопаливний котел, для чого була збудована власна котельня. Втирати на енергоносії скоротились, але зросли на заробітну платню працівникам, адже для функціонування котельні було створено 8 нових робочих місць.  Чи є економія коштів? Це будуть знати після закінчення опалювального сезону. Однак, можливо, дешевшим заходом було утеплення теплотраси? Чи аналізувався таких сценарій вирішення проблеми?

Як показує світова практика, будь-яким заходам з енергозбереження, які потребують значних коштів, передує проста і зрозуміла організаційна та мотиваційна робота, яка не потребує великих затрат. Наприклад, впровадження системи муніципального енергоменеджменту, початковою ланкою якого є енергомоніторинг. Метою енергомоніторингу є виявлення нецільового використання енергії, попередження аварійних ситуацій, оцінка ефективності впровадження енергозберігаючих заходів. А далі – виявлення найбільш проблемних бюджетних установ, проведення енергоаудиту, розгляд різних сценаріїв підвищення енергоефективності, обрахунки, пошук коштів, здійснення робіт і знову моніторинг. Але головне у цій справі – робота з людьми, просвіта та мотивація. Умотивованими в енергозбереженні повинні бути усі – від працівників конкретних бюджетних установ до начальників управлінь, у віданні яких вони є.

Однак механізми мотивації працівників бюджетної сфери економити енергоносії у нас сьогодні відсутній. Наприклад, директори шкіл скаржаться, що їм не вигідно економити, бо наступного року їм просто «уріжуть» ліміти. Тобто кошти, які мали б бути спрямовані на оплату енергоносіїв для їхньої школи, спрямують в іншу школу, де дирекція про економію не дбала. Тож ніхто собі сам таку «свиню» не підкладе. А повинно бути навпаки – школа, яка зуміла зекономити енергоресурси, ретельно слідкуючи за кожною лампочкою, що даремно світить вдень, не допускаючи протікання унітазів, що є поширеним явищем, чи вчасно увімкнула економний режим опалення при потеплінні, або ж проявила ініціативу й залучила якийсь енергоосвітній грант для формування енергоощадної поведінки школярів, повинна отримати заохочення. Наприклад, у вигляді пергочергової заміни вікон на якісні склопакети, систему рекуперації тощо. Тоді енергоефективність у бюджетній сфері буде енергоефективною.

Сьогодні в Україні вже кілька десятків міст впровадили систему енергоменеджменту й у кожній міській раді працює енергоменеджер. Піонерами у цій сфері є Львів, Славута, Кам’янець-Подільський. У 2016 році в Ужгородській міській раді розпочато опрацювання впровадження в бюджетних закладах міста енергомоніторингу. Енергомоніторинг дозволяє без будь-яких капітальних затрат заощаджувати до 10 % енергоспоживання, що обчислюється для такого міста, як наше, сотнями тисяч гривень. Ці кошти можна спрямувати на конкретні заходи з підвищення енергоефективності закладів бюджетної сфери. Таким чином економія енергоресурсів вивільняє бюджетні кошти для подальших заходів з економії енергоресурсів. Це – невичерпний ресурс на найближчі 10 років і цим гріх не скористатись.

 

Ужгородська «Кірпічка» як ілюстрація корупційних схем у «Коригуваннях генплану м. Ужгород»

Ужгородська «Кірпічка» як ілюстрація корупційних схем у «Коригуваннях генплану м. Ужгород»

12208811 924679950958705 182651144340449139 nВсе почалося з «Кірпічки». Вже близько п’яти місяців Ініціативна група громадян «Кірпічка» робить все можливе і неможливе, щоб зберегти середовище свого існування, а саме – єдиного серед багатоповерхових житлових кварталів міста масиву зеленої зони загального користування, який ще за радянських часів було відведено для облаштування ландшафтного парку ім. 40-річчя Перемоги. Із 13,8 га, враховуючи штучну водойму, на сьогодні залишилось лише 7 га зеленої зони. Однак і та, за новими містобудівними документами «Коригуванням генплану м. Ужгорода» та планом зонування території м. Ужгород, іде під тотальну забудову. Зеленим зонам за цими документами тут місця немає.

Сьогодні місто живе за генпланом від 2004 року. За цим генпланом – місто ще досить зелене і необтяжене багатоповерхівками у зелених зонах та на прибудинкових територіях. Все вже не зовсім так у реальності: у деяких, колись зелених, двориках прибудинкових територій у житлових кварталах раптом виросли багатоповерхівки. Територій зелених зон також поменшало – там з’явились заклади громадського харчування, культові споруди. Звісно, незаконно, бо в супереч чинному генплану. Тож для прикриття своїх незаконних рішень Ужгородській міській раді необхідно терміново внести зміни до чинного генплану. Так народився документ «Коригування генплану м. Ужгород». Його завданням є не вирішення проблемних питань промислових зон міста, розвитку транспорту та інфраструктури чи сучасного житлового будівництва та реконструкції застарілого житла, не визначення стратегії майбутнього розвитку міста на десятиліття. Його завданням є – узаконити те, що є незаконним. І все.

 

Gr 1Ужгородська міська рада прийняла б «Коригування генплану м. Ужгород» ще у червні цього року, але найшла коса на камінь, точніше, на «Кірпічку». Рішення про затвердження «Коригування генплану м. Ужгород», яке було прийняте сесією міської ради з порушенням чинного законодавства, було оскаржено в суді. Аж до 20 жовтня 2015 року діє ухвала суду про заборону Ужгородській міській раді вчиняти будь-які дії щодо затвердження корегувань до генерального плану Ужгорода. Прокуратурою Закарпатської області розпочато кримінальне провадження за фактом підроблення документів службовими особами Ужгородської міськради (ч. 1 ст. 366 КК України), які надали дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки в оренду площею 6 га, що знаходиться в м. Ужгороді на території парку «Перемоги» для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, на підставі якого, в подальшому, укладено договір оренди вказаних земель. Прокуратурою також встановлено, що містобудівний документ «Коригування генплану м. Ужгорода», який ставиться на голосування, суперечить ЗУ «Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах»та Державним будівельним нормам.Від Ініціативної групи громадян «Кірпічка» надіслано відкрите звернення до голови Закарпатської ОДА Г. Г. Москаля з проханням допомоги у пошуку іншої альтернативної ділянки в Ужгороді під будівництво госпісу в тому числі на території вивільнених медичних закладів, а також ініціювати розвиток мережі комунальних госпісів з відповідним цільовим фінансуванням на 2016-2020 роки. Розпочата робота з фахівцями водного господарства щодо збереження штучної водойми у центрі парку «Перемога» та виготовлення паспорту водойми, який захистить цей водний об’єкт від незаконних будівництв та здачі в оренду в супереч чинному законодавству.

Тим часом мешканці кварталу «Кірпічка» протягом червня-вересня регулярно й наполегливо демонструють владі міста, що територія котловану – це не місце для корупційних земельних оборудок, а місце для відпочинку громадян. Тут було проведено фестиваль, масові акції з прибирання території, облаштування її та розчистки джерел. Узгоджено з управлінням архітектури та містобудування Ужгородської міської ради план розташування лавочок та урн для сміття  і незабаром ці лавочки з урнами будуть розставлені на свої місця. Активістами Ініціативної групи «Кірпічка» розглядаються можливості встановлення інклюзивного майданчика на території парку Перемоги для дітей, зокрема дітей з особливими потребами. Це стане особливим подарунком для них та їхніх батьків, адже для таких дітей в Ужгороді не пристосований жоден дитячий майданчик. При цьому усі сподіваються на створення сучасного парку у центрі густонаселених житлових кварталів, якого так не вистачає місту.

 

Оксана Станкевич-Волосянчук,

член Ініціативної групи «Кірпічка»

 

Довідка: Ініціативна група Кірпічка https://www.facebook.com/kirpichka є проявом самоорганізації місцевих жителів кварталу поблизу озера та неформальним об’єднанням громадських організацій міста. Цілями громадянської кампанії є збереження парку «Перемога» у місті Ужгороді. Парк розташований в центрі густозаселеного житлового кварталу. Він був закладений ще у 80-х рр. як ландшафтний парк із штучною водоймою у центрі відомою в народі як «Кірпічка», де мешкає понад 7000 ужгородців із загальною площею понад 13,8 га. Інших зелених зон у цьому житловому кварталі немає. На сьогодні, не забудованою залишилось тільки 7 га зеленої зони. У коригуваннях 2013 року до генерального плану міста територія парку віддається повністю під забудову. Юридичної основи для відновлення (реновації) парку не буде після ухвалення міською радою такого рішення.

Пташиний світ озера на «Кірпічці» в Ужгороді

Пташиний світ озера на «Кірпічці» в Ужгороді

Чи знаєте ви, що в Ужгороді живе більше 100 видів птахів? З них більше десятка – це водно-болотяні птахи, життя яких невід’ємно пов’язане з водою. Птахи – найяскравіші, найпомітніші та найчарівніші представники тваринного світу у містах. Шматочок дикої природи серед тотальної та щільної забудови викликає радість і захват. Поява нових видів птахів у скверах чи на міських водоймах завжди привертає увагу людей, викликає добрі емоції, бажання піклуватись про них та показати їх дітям. Птахи та зелені зони, в яких вони замешкали, є важливими елементами живої  природи урбанізованих ландшафтів. Вони відіграють не тільки важливу екологічну та соціальну роль в життєдіяльності міста, але й виконують функцію естетичного виховання населення.

Foto 9У місті Ужгороді є кілька водойм: р. Уж, дериваційний канал, який є частиною Ужа, Радванське озеро (кар’єр), Чорні озера біля аеропорту та інші. Серед них озеро біля колишнього цегельного заводу по вул. Заньковецької між ЗОШ № 12 та ЗОШ № 15 в самому серці житлового кварталу, відомому в місті під назвою «Кірпічка». Озеро виникло в результаті забору глини для цегельного заводу – котлован із щільним глинистим дном заповнився водою. Згодом його населили живі організми: проросли водні на навколо водні рослини, завелася риба, раки, молюски, комахи та земноводні, прилетіли птахи.

Вже два десятки років у заростях рогозу виводять своїх пташенят лиска та водяна курочка – невеличкі птахи з помітним чорним та чорно-бурим оперенням. Для Ужгорода – це осілі птахи: вивівши пташенят, вони не відлітають у вирій, а залишаються у нас зимувати. Лиску легко можна відрізнити за білим дзьобом та білою шкірястою бляшкою на лобі. У курочки водяної дзьоб яскраво червоний на початку і жовтий або зелений у кінці. Ці птахи охоче заселяють природні та штучні водойми, з добре зароснутими берегами рогозом, очеретом, осокою чи іншими рослинами. Лиска і курочка водяна – всеїдні птахи. В їхніх багатий раціон входять молоді пагони, суцвіття, листя, плоди багатьох водних та наземних рослин. З охотою вони також поїдають рачків, молюсків, комах, пуголовків та мальків риб, не гребують і падлом. Курочка водяна внесена до переліку видів тварин, що підлягають особливій охороні у Закарпатській області.

 

Foto 8Нещодавно тут загніздились і крижні – качки, яких у великій кількості можна бачити і на р. Уж. Не щорічними, скоріше рідкісними є випадки гніздування на цьому озері бугайчика. Бугайчик – птах обережний, полохливий і потаємний, активний в сутінках та вночі. Самець має сіро-чорне забарвлення, а самиця та молодь – строкато-буре. Гнізда мостять у заростях рогозу. Сусідів птах не любить, у кожної пари є своя ділянка, на якій вони живуть і гніздяться, тому на озері гніздиться завжди лише одна пара.На зимівлю відлітають до країн Африки, в Іран та Ірак. Живиться комахами, жабами та дрібною рибою. Здобич ловить на мілководді серед заростей берегової рослинності. У глибоких місцях підстерігає здобич, сидячи на гілці дерева, що росте на березі, або на трав`янистих рослинах, охопивши пальцями кілька стеблин.Побачити його на озері можна під час вечірніх прогулянок, а бо почути з початком сутінок. Чисельність цього птаха в Україні, на жаль, є невеликою через знищення середовища його існування. Вид занесений до Бернської, Боннської конвенцій та до переліку видів, що знаходяться під опікою Європейського товариства охорони навколишнього середовища (SPEC 3). Охороняється Директивою Європейського союзу з охорони диких птахів (CEE 1) та Угодою з охорони афро-євразійських мігруючих водоплавних птахів (AEWA).

Foto 4Гніздовим птахом озера на «Кірпічці» є також очеретянка велика – прудкий рудувато-бурий птах розміром з шпака з характерною різкою піснею, деякі трелі якої нагадують квакання жаб. Це перелітний птах, який зимує в країнах Африки. Гніздиться переважно у заростях рогозу чи очерету. Співає, сидячи на стеблі цих рослин. Харчується жуками, бабками, мухами та іншими комахами. Очеретянка велика – незмінна супутниця водойм із зароснутими берегами водяною рослинністю. Також внесена до переліку видів тварин, що підлягають особливій охороні у Закарпатській області.

На озеро кварталу «Кірпічка» часто прилітають лебеді-шипуни. Щороку в різний період сюди навідуються то пари, то цілі сім’ї – пари з ще нестатевозрілими але вже дорослими пташенятами. Статево ще незрілих особин вирізняють сірувате забарвлення оперення та темний дзьоб. Натомість статево зрілі птахи є сніжно-білими, з червоним дзьобом, в основі якого характерний чорний наріст. Ці величні птахи є тимчасовими гостями міста Ужгорода завдяки його водоймам. Тут вони не гніздяться, але залюбки прилітають і зимою, і влітку перепочити та похарчуватись.

Foto 7aТимчасово під час тривалої міграції час від часу залітає на озеро перепочити попелюх. Це дика качка, розміром зі звичного нам крижня. У дорослого самця в шлюбному вбранні голова і шия каштаново-руді; майже весь тулуб і верхні покривні пера крил світло-сірі, з тонкою і густою темною поперечною смугастістю.Населяє відкриті, глибокі озера, порослі очеретомрогозом, великі водосховища, ставки, значно рідше — річки з глибокими плесами та старицями з високою водною та навколо водною рослинністю. Для гніздівлі наше озеро для нього не підходить, однак для кількаденного відпочинку є цілком привабливим.

Таким цікавим і різноманітним є світ птахів невеличкого мальовничого озера в самому центрі зеленої зони в густонаселеному кварталі Ужгорода. Воно збирає довкола себе не тільки птахів міста, які тут не живуть, але регулярно прилітають попити води в спекотний день. Воно приваблює мешканців довколишніх багатоповерхівок. Сюди ідуть люди, щоб відпочити, позасмагати, прогулятись берегом, милуючись водою та птахами, які плавають на воді. Хтось тут купається, рибалки вудять рибу, а діти плюскаються на мілководді, ганяючи мальків та кидаючи камінці. Це жива природна екосистема, багата яскравими соковитими барвами та життєвою енергією, яка скрашує наше сіре буденне урбанізоване життя. Коли озера не стане, відлетять птахи у пошуках іншої домівки. Сюди перестануть приходити рибалки й бігати довкола діти. Чи замінять їм цю радість спілкування з природою черговий бетонно-скляний торгівельно-розважальний центр та інші лобійовані тут міською радою споруди? Напевно ні. Ніщо не може замінити плюскіт води, тріпотіння пташиних крил та щасливий дитячий сміх, тому ми повинні зберегти озеро на «Кірпічці» для себе, для наших дітей, для птахів.

Оксана Станкевич-Волосянчук, к.б.н.,

президент РМЕО «ЕКОСФЕРА»

eкологічні табори

ЛІТНІ ЕКОЛОГІЧНІ ТАБОРИ

З 2001 року по 2010 рік у рамках роботи за авторською програму «ШКОЛА У ПРИРОДІ» ми проводили щорічні літні екологічні наметові табори “ШКОЛА У ПРИРОДІ”. В програму таборів входили тренінгові заняття з основ екології, екоігри, вистави, конкурси, дослідження, практичне таборування, ватри, мандрівки у гори. Учасники табору мали можливість здобути цікаві знання, вміння і навички життя у природі, правила таборування, приготування їжі тощо.

IMG_1028IMG_1029

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За 10 років дії наметового табору „ШКОЛІ У ПРИРОДІ” навчання пройшло 800 дітей з Закарпатської, Івано-Франківської, Тернопільської, Чернігівської, Вінницької, Житомирської, Донецької областей, м. Києва та АР Крим.

IMG_0452IMG_0475

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета проведення табору: формувати екологічну свідомість та культуру співіснування у природі.

 

У програму навчання входять заняття:

 

  • з проблем збереження біорізноманіття у краї;
  • з проблем збереження лісів та малих річок;
  • з проблем утилізації відходів;
  • з енергозбереження;
  • з практичного мандрівництва;
  • першої домедичної допомоги;
  • з уміння в’язати вузли;
  • одноденні подорожі;
  • також екскурсії, екологічні та спортивні ігри, вечірні ватри, конкурси, екологічний театр, квести.

IMG_0549IMG_0548

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За допомогою тренінгів та ігор діти здобувають знань у галузі екології та проблем довкілля, долучаються до природоохоронної діяльності, можуть відчути себе частиною спільноти, яка бажає змінити світ на краще.

Сьогодні ЕКОСФЕРА працює у напрямку розвитку двох видів таборів:

1. Літні екологічні табори для школярів «ШКОЛА У ПРИРОДІ»:

На ці табори запрошуються діти та підлітки 10-16 років. Сучасні табори «ШКОЛА У ПРИРОДІ» продовжують традиції наметових таборів, які проводились ЕКОСФЕРОЮ впродовж 10 років. До програми таборів «ШКОЛА У ПРИРОДІ» входять тренінги з питань довкілля, розвитку лідерських навичок, ігри, спортивні ігри, вміння з практичного таборування, екскурсії та мандрівки в гори, екологічні театри, вистави, квести тощо.

IMG_0638_014

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нинішні табори відрізняються від наметових лише рівнем комфорту проживання: намети та польова кухня замінені фінськими будиночками та іншою таборовою інфраструктурою: їдальнею, душовими, туалетами.

2. Волонтерські табори для молоді:

Цільовою аудиторією волонтерських таборів є молодь 17-35 років. Ці табори є тематичними: туристичні, енергетичні.

Туристичні волонтерські молодіжні табори спрямовані на створення екотуристичних маршрутів на території природоохоронних територій (національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, заказників, заповідних урочищ), а також туристичних маршрутів типу «greenway». Силами волонтерів – учасників таких таборів – здійснюється ознакування цих маршрутів (встановлення інформаційних щитів, табличок, вказівників, благоустрій місць відпочинку для туристів). У свою чергу волонтери набувають необхідних знань, умінь і навичок ознакування туристичних маршрутів від досвідчених інструкторів й надалі отримують право виступати в ролі таких інструкторів на інших туристичних волонтерських таборах.

Такі табори здебільшого є міжнародними, тож волонтери мають можливість познайомитись і спілкуватись з однолітками з Польщі, Словаччини, Чехії, Швейцарії.

Енергетичні волонтерські молодіжні табори спрямовані на допомогу у проведенні заходів з утеплення, модернізації системи опалення та водонагрівання соціальних установ (шкіл, садочків, ФАПів) у сільській місцевості, а також спорудження екологічних будинків соціального призначення у сільській місцевості. Силами волонтерів під керівництвом інструкторів здійснюється утеплення вікон, дверей соціальних установ, заміна системи опалення / водонагрівання на сучасну з високим рівнем ККД або альтернативне джерело. Волонтери також знайомляться з різними технологіями спорудження екологічних енергопасивних будинків.

 

природоохоронна освіта

ПРИРОДООХОРОННА ОСВІТА ТА ВИХОВАННЯ

Не зважаючи на тривале існування Концепції екологічної освіти України, зміст якої складається з 10 пунктів, що декларують неперервність екологічної освіти від дитинства до глибокої старості, треба визнати, що на сьогодні суттєвих змін в екологічній свідомості пересічного українця – дорослого чи зовсім юного – так і не відбулось.

Причина неефективності екологічного навчання у школі, на наш погляд, полягає у формулюванні завдань, на вирішення яких спрямовані зусилля педагогів. Екологічна освіта орієнтована переважно на передачу спеціальних знань головним чином у галузі теоретичних основ фундаментальної і прикладної екології. Разом з тим, ми бачимо відсутність зв’язку між рівнем знань учнів у галузі екології та охорони довкілля і свідомим бережливим відношенням до нього. Простий виклад у школі основних теоретичних понять і законів в біології та екології є недостатнім для того, щоб вплинути на систему цінностей чи поведінку. Сучасна загальноосвітня школа, надаючи широких та глибоких, часом абстрактних теоретичних знань школярам, не вчить аналізувати і використовувати їх у житті. Суто біологічне спрямування шкільної екологічної освіти та позашкільного екологічного навчання у позашкільних освітньо-виховних закладах України є причиною того, що така екологічна освіта так і не стала загальною, як арифметика чи письмо, а лише елітарною, фаховою.

На відміну від інших дисциплін охорона природи містить моральний аспект. Коли йдеться про проблеми довкілля, підхід до навчального процесу, який застосовується для інших шкільних дисциплін, не спрацьовує, оскільки цей підхід не визначає меж добра і зла, ні до чого не зобов’язує, не закликає до жертовності, не вносить змін до існуючої системи цінностей. В природоохоронній освіті ключовим питанням є наша уява про мораль (норми поведінки), про спосіб життя, якому потрібно надавати перевагу. Такі “екологічні” цінності, як чисте повітря, чиста вода, які знаходяться сьогодні під загрозою і без котрих неможливе виживання людства, сприймаються людьми через призму особистого комфорту – вищої мети і цінності для більшості людей. Саме з цих позицій потрібно визначати і мету природоохоронної освіти.

Отже, що таке екологічна, тобто природоохоронна освіта? Це діяльне намагання жити в гармонії з людьми і природою для забезпечення якості життя не тільки собі, але й наступним поколінням. Адже якість життя залежить від стану нашого довкілля. То ж метою природоохоронної освіти є сприяння становленню у дітей відповідального відношення до природи.

Практичний результат такої освіти проявляється у здатності й готовності учня приймати рішення, робити вибір на соціальному рівні: чому потрібно вимикати світло, закручувати водопровідний кран? Які товари слід купувати? Яким транспортом слід користуватись? Чи протестувати проти побудови автозаправки, атомної станції? Подібними запитаннями ми спонукаємо до дії. Те, якими будуть наслідки цих дій, визначить у кінцевому рахунку ефективність наших зусиль в області природоохоронної освіти.

Для того, щоб набуті знання допомагали змінювати ставлення до проблем довкілля і виробляти відповідну поведінку молоді, навчальний процес повинен безпосередньо стосуватися щоденного життя дітей, пов’язувати екологічні проблеми із системою їхніх цінностей, світобаченням та етичними переконаннями.

Протягом п’яти років ЕКОСФЕРА впроваджує у позашкільну освіту власно розроблену альтернативну еколого-освітню та виховну програму «ШКОЛА У ПРИРОДІ», яка базується на принципах гуманістичної моделі освіти, на принципах сталого розвитку і презентує собою широкий спектр прийомів та методів, розрахованих на різні стилі сприйняття і творчості, канали засвоєння інформації учнями. Знання повинні бути набуті, “відкриті” самими дітьми, тоді вони для них будуть мати значення.

Ця програма спрямована на: (1) набуття основних знань і положень з питань екології та охорони довкілля; (2) набуття умінь і навичок ведення спостережень у природі, здійснення екологічних досліджень на терені та постановки експерименту; (3) набуття вміння спілкуватись з людьми, працювати у команді; (4) набуття вміння знаходити першопричини та взаємозв’язки, аналізувати і прогнозувати наслідки. Програма покликана: (1) формувати екоцентричний світогляд; (2) розкривати у дитині власні здібності; (3) розвивати комунікабельність та вміння налагоджувати стосунки з однолітками; (4) розвивати мислення, уяву, творчі здібності; (5) формувати особисту відповідальність за майбутнє свого краю, країни, планети. Заняття, розроблені за програмою допомагають розвивати: (1) вміння і навички слухати; (2) вміння і навички формулювати свою думку та висловлюватись; (3) вміння поважати думку іншої людини; (4) вміння і навички коректно задавати запитання; (5) вміння і навички вести дискусію; а також (6) спонукають мати власну думку.

Цільовою аудиторією в роботі ЕКОСФЕРИ за напрямком природоохоронної освіти та виховання є школярі, студенти та педагоги.

Сьогодні ЕКОСФЕРА у галузі природоохоронної освіти працює у таких напрямках:

1. Реалізація навчально-методичної програми для педагогів

Програма для педагогів була започаткована у 2003 році. Основною метою програми є сприяння оволодінню вчителями знаннями і навичками застосування методів тренінгового навчання за авторською програмою “ШКОЛА У ПРИРОДІ”. Знання набуті в продовж тренінг-курсів для педагогів доповнюються стажуванням в ЕКОСФЕРІ на літніх таборах. Зацікавлені педагоги можуть стати членами нашого клубу “Тренер-еколог” для обміну досвідом з екологічної освіти.

Seminar_Vchyteli_1Seminar_Vchyteli_2

 

 

 

 

 

 

 

 

За час дії цієї програми учасниками тренінг-курсів І-го та ІІ-го рівнів стали 292 педагоги з Закарпатської, Чернівецької, Львівської, Рівненської, Житомирської, Київської, Дніпропетровської, Одеської, Луганської, Чернігівської, Черкаської областей та АР Крим.

Вчителі та студенти-практиканти педагогічних вузів, які працюють за нашою авторською еколого-освітньою програмою “ШКОЛА У ПРИРОДІ” та навчаються на наших тренінгах методиці проведення тренінгових занять для школярів й впровадженню дослідницьких програм на терені, отримують у користування власний комплект навчально-методичних матеріалів. Також можуть систематично консультуватись з фахівцями ЕКОСФЕРИ. Зацікавлені педагоги отримують можливість обнінюватись досвідом з іншими педагогами на зльотах та семінарах, організованих ЕКОСФЕРОЮ.

Dity_2Training1

 

 

 

 

 

 

 

 

 2.Впровадження тематичних циклів навчань для школярів

З 2000 року започатковано тематичні цикли навчань для школярів за програмою «ШКОЛА У ПРИРОДІ». Навчання провадяться позакласно на природі у наметових містечках, на фермах, на турбазах у різні пори року.

Основною метою програми є формування екологічної свідомості у школярів та якісно нового стереотипу поведінки стосовно довкілля у повсякденному житті. Основні вимоги до програми – навчання повинне бути цікавим для дітей та бажаним.

За 12 років діяльності ЕКОСФЕРИ екологічні навчання у природі пройшло понад 400 школярів.

Podorozh_1Podorozh_2

 

 

 

 

 

 

 

 

Ще одним напрямком роботи ЕКОСФЕРИ з дітьми у рамках природоохоронної освіти є розвиток у них лідерських навичок. Адже діти, які цікавляться охороною довкілля та беруть участь не тільки у спеціальних навчаннях, дослідницьких проектах та природоохоронних акціях, повинні вміти бути переконливими та вести за собою інших. Для цього програма будь-яких екологічних навчань зі школярами містить тренінги та ігри на розвиток лідерства. У рамках цих навчань школярі самостійно розробляють мікро проекти, спрямовані на покращення стану довкілля у своєму населеному пункті, і реалізовують їх за допомогою своїх вчителів-наставників.

P3290395

P3280306

 

 

 

 

 

 

 

 

3.Робота з обдарованими дітьми

У 2003 році ми започаткували спеціальну програму підтримки обдарованих дітей – щорічний регіональний конкурс-виставку дитячого малюнку “Планета Земля очима українських дітей”, який традиційно відбувався 22 квітня у всесвітній День Землі. Програма проіснувала до 2007 року.

Lystivky_Dity_1Lystivky_Dity_2

 

 

 

 

 

 

 

 

За 4 роки дії цієї програми у конкурсі взяли участь біля 800 дітей з Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької, Львівської, Рівненської, Хмельницької, Черкаської, Чернігівської, Херсонської областей України та АР Крим.

Lystivky_Dity_33

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.Розробка і видання навчально-методичних посібників, збірок дитячих творів та малюнків, публікація наукових статей з питань природоохоронної освіти

Протягом 13 років діяльності ЕКОСФЕРИ ми опублікували навчально-методичний посібник “Природоохоронна освіта у школі та позашкільних навчальних закладах” (2005), видали календар, ілюстрований малюнками переможців конкурсу “Планета Земля очима українських дітей – 2003”, набіри листівок, ілюстрованих малюнками переможців конкурсу “Планета Земля очима українських дітей – 2004 та 2005”.

Lystivky_1

 Lystivky_2

 

 

 

 

 

 

 

5.Проведення просвітницьких акцій

Метою проведення різних просвітницьких акцій є привернення уваги широкої громадськості до проблеми.

Так, протягом 1999-2002 років ЕКОСФЕРА ініціювала та проводила у партнерстві з управлінням у справах сім’ї та молоді Ужгородської міської ради загально міську акцію «Ужгород – місто молоді, здоров’я та велосипедів!». Акція зазвичай відбувалась у день міста Ужгорода – останню суботу вересня. У рамках цієї акції брали участь школярі та усі бажаючі проїхатись маршем вулицями міста на велосипедах. Таким чином ми показували, що місто Ужгород цілком може стати містом велосипедів, а не автомобілів. Що цей вид транспорту не тільки екологічний, але й сприяє оздоровленню тих, хто ним користується, дозволяє зберегти молодість впродовж років.

Учасниками цих акцій були мешканці міста різного віку. Наймолодшим учасникам велосипедного маршу було 10 років, найстаршим – 68 років.

velo41velo31

 

 

 

 

 

 

 

 

Червень 2012 року розпочався для Ужгорода з просвітницької акції “Вода для життя!”, яку координувала ЕКОСФЕРА у партнерстві з Українським екологічним клубом «Зелена Хвиля» та Творчим об’єднанням «Екологічні ініціативи» під егідою WWF-DCP. Ця акція стала першою у всеукраїнському турі «Вода для життя!». Такі акції відбулись протягом червня також у Львові, Києві, Одесі, Ізмаїлі та Вилкові.

Метою туру є інформування українців про причини та наслідки зменшення питних водних ресурсів на планеті та в Україні, а також, звернення уваги до проблеми забруднення та браку питної води, впровадження охоронних дій з боку уряду, місцевої влади та пересічних громадян щодо збереження водних ресурсів.

Тур представив собою мобільну експозицію, яка подорожує на спеціально обладнаній вантажівці PANDA-1, оснащеній сонячними батареями, вітряком та відео панеллю, яка працює від альтернативних джерел енергії. У ході інформаційної роботи учасники туру поширювали тематичну літературу, розповідали про властивості води, демонстрували цікаві експозиції, інтерактивні інформаційні стенди та відео-сюжети, а також пропонували громадянам зробити свій внесок у збереження водних ресурсів нашої країни та світу.

На експозиції були представлені різноманітні прилади та оригінальні елементи, які допомагають зацікавити перехожих різного віку та рівня екологічної обізнаності. Для дітей під час туру проводилися пізнавальні уроки «Водний Експериментаріум» та захоплюючі ігри.

IMG_7618IMG_7637

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Проекти ЕКОСФЕРИ з природоохоронної освіти підтримувались Посольством США, Євросоюзом, ISAR-Єднанням, а також виконкомом Ужгородської міської ради та місцевими підприємцями.

 

Документи

Управління природоохоронними територіями

Базові стандарти транскордонної співпраці (EUROPARK), 2001

Результати визначення пріоритетів траснкордонної співпраці ECBR (eng/ua), 2009

Висновки Інституту рибного господарства НААН України щодо будівництва МГЕС на р. Ріка, 2013

Аналітичні записки, огляди, оцінки, звіти та інші аналітичні документи

Аналітична записка щодо забезпечення населення області паливною деревиною, 2004

Аналітична записка щодо ефективної моделі енергозбереження, 2007

Аналітична записка щодо стану зелених зон у м. Ужгород, 2005

Аналітична записка щодо стану атмосферного повітря у м. Ужгород, 2005

Висновки громадської експертизи щодо доцільності розробки Мужіївського та Берегівського родовищ, 2011

Висновки громадської експертизи щодо міні ГЕС у Карпатах (ECO), 2012

Висновки громадської експертизи щодо міні ГЕС у Карпатах (СОЦІО), 2012

Думка громад території Берегівської ТПС щодо ролі каналів у сільському господарстві та екотуризмі, 2009

Результати оцінки залучення громадськості до управління лісами, 2010,

Результати оцінки залучення місцевих громад до управління лісами, 2010

FSC оцінка ризику контрольованої деревини для України, 2012 

Оцінка впливу законодавства ЄС з питань торгівлі деревини та лісової сертифікації на л/г України, 2014

Критерії і Принципи вибору місць для будівництва МГЕС на гірських річках Карпат, 2013

Результати громадської оцінки впливу на довкілля заводу механізованої переробки ТПВ у с. Яноші Берегівського району Закарпатської області, 2015

Проект моделі реформування і розвитку мисливського господарства України, 2015

Антикорупційна громадська експертиза проекту Схеми планування території Рахівського району, 2016

Можливості створення та функціонування енергетичних кооперативів в Україні, 2016

Резолюції, доповіді, презентації проблем довкілля

Резолюція Міжнародного серінару ECBR (UA), 2009

Пріоритети транскордонної співпраці між національними парками МБЗ “Східні Карпати”, 2009

Досвід збереження біорізноманіття завдяки лісовій сертифікації FSC, 2013

Правомірність та соціо-екологічні наслідки рішення Закарпатської облради щодо затвердження Схеми розташування 360 МГЕС у Карпатах, 2012

Критерії і Принципи вибору місць для будівництва МГЕС на малих річках Карпат, 2014

Екологічні, містобудівні та правові аспекти будівництва МГЕС, 2015

Громадська оцінка впливу на довкілля заводу механізованої переробки ТПВ у с. Яноші Берегівського району, 2015

Cтратегії розвитку та інші стратегічні документи

Регіональна Стратегія розвитку Закарпатської області до 2015 року, 2006

Польсько-українська стратегія транскордонного співробітництва на 2007-2015 роки, 2007

Стратегія поводження з відходами у Закарпатській області на 15-річний період, 2012

 

 

 

 

навчально-методичні посібники

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ ПОСІБНИКИ

За час своєї діяльності фахівці ЕКОСФЕРИ розробили й опублікували дев’ять навчально-методичних та навчально-практичних посібників:

1. Навчально-методичні посібники, які стосуються методів навчання у природоохоронній освіті. Цільова аудиторія – вчителі, студенти-педагоги, працівники неурядового природоохоронного сектору. Навчально-методичні посібники такого роду спрямовані на допомогу вчителям та вихователям впроваджувати природоохоронну освіту у школі та позашкільними освітніми закладами, застосовуючи методики проведення тренінгів, екологічних та рольових ігор, природоохоронних досліджень, а також навчань у природі.

Головним завданням природоохоронного навчання є формування особистості з активною громадянською позицією щодо проблем довкілля. Це завдання допомагають досягти педагогам пропоновані посібники.

Wasser1УДК 37.033+502.3

ББК 74.200.50+20.1

С 76

Станкевич Оксана, Дерев’янченко Наталя, Станкевич-Коваль Катерина. Піклуймося про нашу річку! Матеріали до тренінгів. – Т. 1. – Ужгород: ПП «Ліра», 2001. – 70 с.

Перший том посібника містить цікавий матеріал для уроків та занять на екологічну тематику, ігри та завдання, які допоможуть дітям зрозуміти проблеми довкілля і взяти участь у їх вирішенні. Тут подані відомості про джерела і характер забруднення річок, підкреслено особливості тваринного та рослинного світу прісних водойм та характер їхніх взаємовідносин, розглянуті впливи людини на річку як водну екосистему. Особлива увага приділяється формуванню у дітей екоцентричного світогляду, прищепленню любові до природи, вихованню гармонійно розвиненої особистості, відповідальної і самостійно мислячої.

Даний матеріал може бути використаний у школах, гімназіях, ліцеях, коледжах та позашкільних освітніх закладах, де проводиться освітня та виховна робота з дітьми та молоддю.

Посібник рекомендується вчителям, вихователям, керівникам гуртків та усім, хто цікавиться проблемами довкілля.

Рецензент: Глагола І. А., к.б.н., зав. відділу Інституту підвищення кваліфікації вчителів

Коректор: Дерев’янченко Н. О.

ISBN 966-95984-2-7 

 

 

Wasser2УДК 37.033+502.3

ББК 74.200.50+20.1

С 76

Станкевич Оксана, Дерев’янченко Наталя, Станкевич-Коваль Катерина. Піклуймося про нашу річку! Матеріали до тренінгів. – Т. 2. – Ужгород: ПП «Ліра», 2001. – 76 с.

Другий том посібника містить рекомендації для проведення тренінгів з екологічної освіти та виховання учнівської молоді, а також проведення елементарних досліджень екологічного стану водних екосистем та терені та хімічний аналіз води за участі школярів.

Пропонований посібник знайомить з технікою, методикою та особливостями проведення тренінгу – нетрадиційної форми навчання, з методами дослідження річкової екосистеми, обліку птахів та гідро біонтів, а також з методами проведення хімічного аналізу річкової води за допомогою переносних лабораторій фірми MERСK.

Робота у даному напрямку допоможе залучити школярів до дослідницької та природоохоронної діяльності, пробудить інтерес до навчання, громадську активність, комунікабельність, впевненість у собі, сприятиме розвитку лідерських якостей особистості.

Матеріали, викладені у посібнику можуть стати у пригоді вчителям шкіл, гімназій, ліцеїв, коледжів та керівникам гуртків юннатів, активістам природоохоронного руху та любителям природи.

Рецензент: Глагола І. А., к.б.н., зав. відділу Інституту підвищення кваліфікації вчителів

Коректор: Дерев’янченко Н. О.

ISBN 966-95984-2-7 

 

 

Education1УДК 372.850

ББК 74.262.0

С 76

 

Оксана Станкевич, Катерина Станкевич-Коваль, Наталка Дерев’янченко. Природоохоронна освіта у школі та в позашкільних навчальних закладах (навчально-методичний посібник за авторською програмою з природоохоронної освіти  „ШКОЛА У ПРИРОДІ”). – Ужгород: ПП «Ліра», 2005. – 104 с.

 

Навчально-методичний посібник містить матеріали для уроків, тренінгів та позакласних занять на природоохоронну тематику. Окремі розділи посібника присвячені елементам живої та неживої природи, зокрема інформації про різні типи екосистем та біорізноманіття; про джерела та характер забруднення водного простору, атмосферного повітря та глобальні зміни клімату, ґрунтоутворення та забруднення ґрунтів твердими побутовими відходами та стійкими органічними забруднювачами; про генетично модифіковані організми. Кожен розділ доповнено практичними заняттями, виконання яких допоможе дітям зрозуміти проблеми довкілля та власну роль у їх вирішенні.

Посібник завершується розділом, що містить ігри та завдання, які розвивають навички роботи у команді, виховують почуття товариськості, формують гармонійно розвинену особистість.

Науковий редактор: Л. М. Фельбаба-Клушина, к.б.н., доцент УжНУ

Мовний редактор та коректор: Н. О. Дерев’янченко

Рецензент: Н. Ф. Габчак, к.г.н., методист управління освіти Ужгородської міської ради

ISBN 966-8266-30-7 

 

 

BookУДК 504.064.4:658.567.1(075)

ББК 74.262.01я 721

С 76

Станкевич-Волосянчук О. І., Станкевич-Коваль К. І. Азбука поводження з твердими побутовими відходами (навчально-методичний посібник за авторською програмою з природоохоронної освіти „ШКОЛА У ПРИРОДІ”). – Ужгород, 2008. – 52 с.

Навчально-методичний посібник розроблений для впровадження короткого навчального курсу щодо проблематики поводження з твердими побутовими відходами у школах. Посібник містить матеріали 10 уроків для дітей середнього шкільного віку.

У посібнику викладено теоретичну інформацію, необхідну для розуміння проблематики, а також зразки практичних занять до кожного уроку. Виконання практичних завдань допоможе дітям зрозуміти проблеми поводження з твердими побутовими відходами та власну роль у їх вирішенні.

Посібник рекомендовано для вчителів, які впроваджуватимуть цей курс у школах.

Схвалено науково-методичною радою управління освіти Ужгородської міської ради, протокол № 1 від 25.09.2008 року.

Редактор: Олег Супруненко

Коректор: Олександра Обручар 

Рецензент: Глагола І. А., к.б.н., зав. відділу Інституту підвищення кваліфікації вчителів

ISBN 978-966-2921-45-8

                 

    

tytulУДК 556.012:502(477)(075.8)

ББК 26.22(4УКР)я73

Ф 76

Станкевич-Волосянчук О. І. Екологічні дослідження водних екосистем (навчально-методичний посібник за авторською програмою з природоохоронної освіти  „ШКОЛА У ПРИРОДІ”). – Ужгород: ФОП Бреза А. Е., 2014. 80 с.: іл.

Навчально-методичний посібник «Екологічні дослідження водних екосистем»  складається з п’яти розділів, як містять матеріали, які допоможуть педагогу правильно організувати екологічні дослідження водних об’єктів. Перший розділ містить матеріали 10 тренінгових занять щодо особливостей функціонування водних екосистем. Другий розділ знайомить з методиками досліджень різних груп водних тварин і рослин. Інші три розділи допомагають правильно і чітко фіксувати результати досліджень, аналізувати та представляти їх в учнівських дослідницьких роботах. Посібник містить ілюстрований та табличний матеріал.

Додаток посібника містить перелік фотографій представників водної та навколо водної флори і фауни, що слугуватиме зручним визначником під час проведення польових робіт. (Додаток на сайті недоступний через велику кількість фотографій).

Видання спрямовано на педагогів, екологів-любителів, керівників учнівських дослідницьких робіт у рамках МАН, активістів природоохоронного руху, широке коло зацікавлених.

Рецензенти: Кіш Р. Я., науковий співробітник Міжвідомчої науково-дослідної лабораторії охорони природних екосистем Ужгородського національного університету

                       Горбань І. М., к.б.н., доцент каф. зоології Львівського національного університету ім. І. Франка

Верстка, макет: Кокіна Р.

Видання надруковано у рамках проекту «Підвищення готовності до паводків у Берегівській транскордонній польдерній системі зі  спрямуванням на басейн каналу Чаронда – Латориця» (Грантова Угода № HUSKROUA/0901/043 від 31.03.2011 року)

Це видання нагороджено Міністерством екології та природних ресурсів України І-м місцем у номінації «Автори» у щорічному конкурсі «До чистих джерел» у 2013 році

ISBN  978-966-2668-86-5

    

 

2. Практичні посібники з природоохоронної адвокації. Посібники написані авторами на основі власного досвіду здійснення адвокаційних кампаній. Покликані допомогти неурядовим організаціям у плануванні та проведенні власних адвокаційних кампаній.

Advocacy1С 76

Станкевич О. І., Дерев’янченко Н. О. Природоохоронна адвокація: теорія і практика на прикладах. – Ужгород, 2007. – 80 с.

Ця книга є практичним посібником з природоохоронної адвокації. Вона написана на основі досвіду РМЕО „ЕКОСФЕРА” та інших партнерських їй НУО у галузі представлення інтересів та захисту прав громадян. У цій книзі-посібнику систематизовано знання і досвід фахівців РМЕО „ЕКОСФЕРА” у сфері впливу НУО на процеси прийняття рішень, розробку стратегічних планів розвитку громад та формування природоохоронної політики. Посібник містить теоретичні положення природоохоронної адвокації, а також реальні історії успіху, де детально описано й проаналізовано хід подій.

Рекомендовано природоохоронцям, правозахисникам, журналістам, громадським діячам, широкому колу читачів.

Мовний редактор і коректор: Дерев’янченко Н.

 

 

Advocacy_001УДК 349.6

ББК 66

С-76

Станкевич-Волосянчук О. І. Адвокація як метод впливу
(практичний посібник). – Ужгород, 2013. – 80 с.

Посібник «Адвокація як метод впливу» може слугувати азбукою для початківців у адвокаційному русі, а також порадником для більш досвідчених у цій сфері організацій. У кожному разі автор не ставивсобі за мету відповісти на усі питання, оскільки більшість питань, як івідповідей приходять з досвідом.

Усе викладене у цій книзі опирається на конкретний досвід з практики здійснення адвокаційних кампаній. Саме тому тут кожен може знайти для себе корисні приклади та «рецепти» на майбутнє.

У цьому посібнику викладені основні положення, важливі для громадських активістів, які планують захищати своє право жити у безпечному довкіллі через адвокаційні кампанії. Оповідь щодо покрокового планування та впровадження адвокаційної кампанії, а також приклади з кампаній, які відбулись, допоможуть читачу правильно обрати стратегію адвокаційної кампанії, визначати її мету, інструменти, та зрозуміти, яку роль у ній відіграють соціальні мережі й співпраця зі ЗМІ. 

Видання спрямоване на активістів громадських рухів: представників неурядових організацій, місцевих громад

 

3. Практичний посібник з питань організації та ведення сільського туризму. Цільова аудиторія – власники сільських садиб та представники місцевих громад

УДК 379.85

С 76

ББК 65.433+75.81

 

Станкевич-Волосянчук О. І. Сільський туризм (методичний посібник). – Ужгород, 2009. – 45 с.

Цей методичний посібник має на меті допомогти сільським господарям започаткувати власну справу на базі своєї оселі й розпочати діяльність у сфері сільського зеленого туризму. У посібнику викладено інформацію щодо «сталих» видів туризму, правові основи розвитку сільського туризму, поради господарям сільських садиб щодо планування власної справи. Публікація також містить поради щодо основ маркетингового аналізу сільського середовища, інформацію про місцеві ініціативи, які супроводжують сільський зелений туризм, мережі локальних туристичних маршрутів, як елементи екологічного туризму, можливості використання природоохоронних територій для успішності сільських садиб, а також про українську систему категоризації садиб «Українська гостинна садиба» та екологічне маркування садиб «Зелена садиба» .

Методичний посібник рекомендовано господарям індивідуальних селянських господарств, які бажають зайнятись сільським зеленим туризмом, сільським та селищним головам, працівникам туристичної галузі, студентам туристичних спеціальностей, природоохоронцям, усім, хто цікавиться сільським зеленим туризмом в Україні.

 

Редакція: Шандор Ф.Ф., к.с.н., доцент кафедри туризму УжНУ

 

4. Навчальний посібник з питань охоронних категорій хребетних тварин. Спрямований на студентів-біологів та екологів, а також активістів природоохоронного руху.  

Knyha_1УДК 59 

 

Загороднюк Ігор. Наземні хребетні України та їх охоронні категорії (довідник для семінарів з зоології, екології та охорони природи). – Ужгород: ПП «Ліра», 2004. – 48 с. 

У пропонованому посібкину узагальнено дані щодо таксономії, видового складу та категорій охорони наземних хребетних, що представляють дику фауну України: амфібій, плазунів, птахів та ссавців. Загалом у фауні України зареєстровано 558 видів 279 родів із 39 рядів 6 класів. Для всіх видів вказано охоронні категорії за Червоною книгою України і Додатками до Бернської конвенції. 

Видання орієнтоване на студентів-біологів та викладачів, що слухають чи читають дисципліни екологічного, созологічного і зоологічного циклу, дослідників у галузі фауністики, систематики і созології, а також учасників семінарів неурядових організацій природоохоронного напрямку діяльності. Бібліографія: 121 назва. 

Рекомендовано до друку Методичною комісією Біологічного факультету Ужгородського національного університету 

Відповідальний редактор: Володимир Рішко, к.б.н., доцент УжНУ

Коректор: Дерев’янченко Н. О.

Рецензенти: Олександр Корчинський, к.б.н., доцент УжНУ, Олексій Луговий, к.б.н., доцент ЗФ КСУ

Малюнок на обкладинці: Станкевич О. І.

                        ISBN 966-8266-09-9

 

Усі видання можна безкоштовно придбати в офісі організації.