науково-популярні видання

НАУКОВО-ПОПУЛЯРНІ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-ДОВІДКОВІ ВИДАННЯ

Результатом діяльності ЕКОСФЕРИ впродовж десятиліття стали науково-популярні та інформаційно-довідкові видання на різну тематику:

1. Стале ведення лісового господарства, лісові ресурси України, лісова сертифікація за схемою FSC.

Головним завданням цих видань є ознайомити читачів лісовими ресурсами України та головними проблемами у лісовому господарстві України, з принципами сталого ведення лісового господарства та суттю лісової сертифікації за схемою FSC.

Головною аудиторією цих видань є працівники лісового господарства, лісопереробної галузі, екологи, журналісти, активісти природоохоронного руху.

Forest2Станкевич Оксана. Ліси Українських Карпат. – Ужгород: ПП «Ліра», 2004. – 18 с.

Видання має на меті ознайомити читача з лісом як природною екосистемою, його роллю у життєдіяльності людини, проблемами збереження лісів та принципом невиснажливого багатофункціонального використання лісів, за якого зберігається природний або ж майже природний стан лісів, зокрема забезпечується багатство вікової та ярусної структури деревостанів, природне поновлення, збереження в насадженні мозаїчності мертвих та живих дерев, біологічне різноманіття, відсутність немісцевих (завезених з інших регіонів) видів.

Видання містить фотографії карпатських лісів, деревних та недеревних продуктів лісу.

Редакція: Волосянчук Р. Т., к.б.н., зав. лаб. селекції УкрНДІЛГ ім. Висоцького

Коректор: Дерев’янченко Н. О.

 

 

Forest1Оксана Станкевич. Лісова сертифікація за схемою FSC. – Ужгород: ПП «Ліра», 2006. – 18 с.

Це невелике видання – спроба поінформувати працівників лісового господарства та громадськість про історію і причини виникнення лісової сертифікації, як світового недержавного процесу та її суть.

Сподіваємось, що воно стане у пригоді фахівцям-лісівникам, представникам місцевих громад, природоохоронцям, широкому колу читачів, котрі цікавляться проблемами лісів.

Редакція: Кравець П. В., к.с-г.н., доцент НАУ

Коректор: Н. О. Дерев’янченко

 

 

Forest3УДК 630(035)

ББК 43.4я2

С 76

Станкевич-Волосянчук О. І., Волосянчук Р. Т. Стале ведення лісового господарства. – Ужгород: ПП «Ліра», 2009. – 48 с.

Це довідкове видання має на меті ознайомити з основними поняттями у лісовому господарстві, циклом лісового господарства, а також розповісти про засади сталого ведення лісового господарства у світі. Сподіваємось, що воно сприятиме поширенню ідей сталого ведення лісового господарства в Україні. Видання адресовано активістам природоохоронних неурядових організацій, представникам місцевих громад, природоохоронцям, лісівникам, студентам профільних вищих навчальних закладів, широкому колу читачів, котрі цікавляться проблемами лісів.

Редакція: Волосянчук Р. Т., к.б.н., зав. лаб. селекції УкрНДІЛГ ім. Висоцького

 

 

Мертва деревина – живі ліси. Ужгород: ПП «Ліра». – 16 с.

Виживання до третини лісових видів Європи залежить від старих дерев і старої деревини. Мертва деревина надає середовище існування, захисток і джерело їжі для птахів, кажанів та інших ссавців, та особливо важлива вона для не так видимої більшості видів, що живуть у деревині: комах, особливо жуків, грибів та лишайників. Мертва деревина та її біорізноманіття також відіграють ключову роль для підтримання продуктивності лісу і його довкільних функцій, стійкості лісів та фіксації вуглецю.

Незважаючи на величезне значення мертвої деревини, у багатьох європейських країнах її рівень зараз критично низький, переважно через невідповідні системи господарювання в комерційних лісах і навіть у природоохоронних територіях. Типовий ліс у Європі має менше, ніж 5 % від запасу мертвої деревини, що накопичився би в ньому за природного перебігу процесів розвитку. Видалення з лісу деревини, що розкладається, є однією із головних загроз виживанню близько третини лісових видів і прямо пов’язане з великим Червоним списком рідкісних та зникаючих видів. Збільшення обсягів мертвої деревини в експлуатаційних лісах та забезпечення природної динаміки і лісах природоохоронних територій стали б вагомим внеском у справу підтримання та збереження біорізноманіття Європи.

З покоління в покоління люди вважали, що мертву деревину слід забирати з лісів – чи то для використання на паливо, чи просто робити це як необхідний захід „правильного” ведення лісового господарства. Мертві дерева вважаються осередками шкідників та хвороб, і, навіть, наявність у лісі просто старих дерев часто вважають ознакою поганого ведення господарства в лісах. Руйнування цих мітів є дуже важливим для збереження здорових лісових екосистем та комплексу екологічних функцій, які вони виконують.

У міжнародних та європейських політичних процесах мертву деревину дедалі більше приймають за ключовий індикатор природності лісових екосистем. Уряди, що визнали потребу збереження ряду цінностей лісу і розпочали ці процеси, можуть допомогти розвернути назад сучасне зменшення біорізноманіття лісів. Це можна зробити шляхом включення мертвої деревини в національні стратегії збереження лісів і біорізноманіття, моніторинґу мертвої деревини, відміни помилкових субсидій, що виплачують за її видалення без врахування конкретних умов, впровадження відповідного законодавства, підвищення обізнаності працівників лісового сектору та громадськості. WWF закликає європейські уряди, власників лісів та лісопромисловців допомогти зберегти біорізноманіття шляхом збільшення до 2030 року кількості мертвої деревини в бореальних лісах та лісах помірних широт до 20-30 кубічних метрів на гектар.

У цій брошурі WWF описує важливість мертвої деревини, окреслює деякі необхідні кроки для її збереження і відновлення, та запрошує інженерів лісового господарства, а також власників приватних лісів, уряди та громадськість дати шанс цьому життєво важливому мікро біотопу, який є єдиним середовищем існування для багатьох лісових біологічних видів.

Переклад з англійської: Мірошников Д.

Редакція українського тексту: Волосянчук Р. Т., Станкевич-Волосянчук О. І.

 

 

Forest4Станкевич-Волосянчук О. І. Сертифікація ланцюжка постачання “від виробника до споживача” за схемою FSC. – Ужгород, 2010. 14 с.

Це інформаційно-довідкове видання має на меті ознайомити представників місцевих громад та громадських організацій, активістів природоохоронного руху з сертифікацією ланцюжка постачання «від виробника до споживача за схемою FSC».

 

Викладена інформація може бути корисною усім, хто цікавиться питаннями невиснажливого лісового господарства, системами лісових сертифікацій, лісовою сертифікацією за схемою FSC.

Редакція: Волосянчук Р. Т., к.б.н., зав. лаб. селекції УкрНДІЛГ ім. Висоцького

 

 

Forest5Станкевич-Волосянчук О. І. Сертифікація лісової продукції: чому ринки бувають екологічно чутливими? – Ужгород, 2010. – 14 с.

Це інформаційно-довідкове видання має на меті ознайомити представників місцевих громад та громадських організацій, активістів природоохоронного руху з сертифікацією ланцюжка постачання «від виробника до споживача за схемою FSC».

 

Викладена інформація може бути корисною усім, хто цікавиться питаннями невиснажливого лісового господарства, системами лісових сертифікацій, лісовою сертифікацією за схемою FSC.

 

Редакція: Волосянчук Р.Т., к.б.н., с.н.с., менеджер з лісових питань WWF-DCP в Україні

 

 

2. Інформаційно-довідкові видання та правнича література, спрямовані на інформаційну підтримку органів місцевого самоврядування, особливо у сільській місцевості. Цільова аудиторія – сільські голови, активісти у сільльській місцевості.

ZakonЗаконодавство України про участь громадян, їх об’єднань та територіальних громад в охороні навколишнього природного середовища (збірник законодавчих актів). – Ужгород: ПП «Ліра», 2003. – 209 с.

Це збірник витягів з усіх законодавчих актів України (міжнародні Конвенції, Закони України, Кодекси), які стосуються охорони навколишнього природного середовища та органів місцевого самоврядування.

Ідея цього збірника виникла у ході роботи з територіальними громадами Карпатського регіону в напрямку вирішення місцевих проблем довкілля, котра була започаткована у 2002 році на теренах Закарпаття. Вже тоді було виявлено нагальну потребу у правовій та інформаційній підтримці представників органів місцевого самоврядування, яка б полягала не тільки у фахових юридичних консультаціях, але й у появі спеціального видання, яке б містило витяги з екологічного законодавства України і законів, які стосуються доступу до екологічної інформації та участі громадян у прийнятті рішень.

Видання є корисним для сільських/селищних голів, які вирішують комунальні та земельні проблеми своєї громади, а також беруть участь в охороні довкілля на території свого села/селища. 

Упорядник: Станкевич О.

Редактор: Бачинська А., магістр права

Мовний редактор і коректор: Дерев’янченко Н.

 

 

Development1Дерев’янченко Наталя. Сталий розвиток. – Ужгород: ПП «Ліра», 2004. – 18 с.

Це інформаційно-довідкове видання інформує читачів про сучасну концепцію взаємодії людини і природи – сталий розвиток. У виданні подається коротка історія виникнення цього поняття, а також про Програму дій “Порядок денний на ХХІ ст.”. Також тут подаються основні принципи сталого розвитку, різниця понять “розвиток” і “зростання”.

Окремий розділ видання інформує про елементи сталого розвитку місцевих громад: екологічну цілісність, економічну безпеку, права і обов’язки та соціальний добробут.

У виданні викладені також основні причини та екологічні загрози, які стали передумовами концепції сталого розвитку.

Редактор та коректор: Н. Дерев’янченко 

 

 

Tourism1Дерев’янченко Наталя. Сільський зелений туризм. – Ужгород: ПП «Ліра», 2004. – 18 с.

Це інформаційно-довідкове видання інформує про різні види сталого туризму – екотуризм, сільський туризм, агротуризм, а також про можливості розвитку цих видів туризму у Карпатах.

У виданні також йдеться про роль сільських садиб у розвитку сільського туризму, власниками яких можуть бути селяни, які господарюють у власних індивідуальних селянських господарствах.

У виданні містяться фотографії краєвидів Карпат, сільських садиб та різних атрацій сільського туризму.

Редактор та коректор: Н. Дерев’янченко 

 

 

 

Waste1Дерев’янченко Наталя. Тверді побутові відходи. – Ужгород: ПП «Ліра», 2004. – 18 с.

Це інформаційно-довідкове видання інформує читача про проблему поводження з ТПВ. Зі сторінок цього видання можна дізнатись про те, хто і що утворює відходи, якими бувають відходи, про стособи утилізації відходів, захоронення відходів, відходи, які піддаються вторинній переробці. 

Головною ідеєю видання є комплексний підхід до видалення та утилізації відходів, роздільний збір сміття та вторинна переробка.

Редактор та коректор: Н. Дерев’янченко

 

 

 

3.Довідкова та промоційна література з питань сільського та екологічного туризму, карти, путівники. Цільова аудиторія – туристи, фахівці у сфері туризму, усі, хто цікавиться туризмом, краєзнавством Карпатського регіону України. 

Tourism2УДК 379.85

ББК 65.433+75.81

С 76

 Станкевич-Волосянчук О. І. Екологічний туризм – природа, історія, культура (зелені маршрути Берегівської польдерної системи). – Ужгород, 2010. – 64 с. 

Це видання має на меті познайомити читача з природою, історією, культурою, традиціями та звичаями, які побутують у громадах, що живуть на території Берегівської польдерної системи.  

Путівник стане у пригоді подорожуючим по Зеленому Маршруту (greenway), тісно пов’язаному з меліоративними каналами, розкриваючи при цьому усі туристичні принади краю. Також видання адресоване місцевим громадам, органами місцевого самоврядування, усім, хто цікавиться краєзнавством. 

Рецензент: Шандор Ф. Ф., к.с.н., доцент УжНУ 

Редактор: Петраш В. 

Коректор: Філь Л. 

ISBN 978611-501-018-9 

 

 

Карта туристичного маршруту в околицях с. Липовець Хустського району Закарпатської області 

На карті позначено село і як туди дістатись, а також розміщено фотографії визначних місць села – озера “Морське Око”, водоспаду, Червоних скель, дубового лісу, місцевого етнографічного музею. Описано цікаві легенди села, які побутують тут протягом століть. 

У селі ознаковано місцевий туристичний маршрут, які з’єднує усі цікаві місця в околицях села Липовець. 

На карті також є інформація про садиби, де можна зупинитись, подорожуючи, або мешкати під час відпочинку у селі.

 

 

4. Література з питань адвокації, історії успіху адвокаційних кампаній. Цільовою аудиторією є представники неурядових організацій, місцевих громад, ОСББ, активісти громадських рухів.

book

     УДК 349.6

     ББК 66

     С 76

Станкевич-Волосянчук О. І., Лукша О. В. СТОП масовому будівництву міні ГЕС у верхівї річок Карпат (хроніки та аналіз адвокаційної кампанії). – Ужгород: Видавництво електронної книги “Videlka”, 2013. – 84 с.

У книзі автори аналізують суть та етапи адвокаційної кампанії, яку проваджувало ВКО «Форум екологічного порятунку Закарпаття» протягом 2012-2013 років. На сторінках цієї книги зацікавлений читач може більше дізнатись про проблему будівництва МГЕС у Карпатах, та про природоохоронні рухи у Закарпатті, спрямовані на призупинення згубних для довкілля непродуманих проектів у малій гідроенергетиці, реалізованих, у більшості, випадків з порушенням чинного законодавства України. 

Ця книга може стати посібником для громадських активістів, які також планують захищати своє право жити у безпечному довкіллі через адвокаційні кампанії. Оповідь про хід подій дає чіткі приклади того, як обирати стратегію адвокаційної кампанії, визначати її мету, інструменти, та зрозуміти, яку роль у ній відіграють соціальні мережі й співпраця зі ЗМІ.

Редакція та корекція: Оксана Станкевич-Волосянчук, Олег Лукша 

             ISBN 978-617-7060-44-3 

 

 

5. Література для дітей. Цільовою аудиторією є діти різної вікової категорії. Створена для дітей література – розмальовки з віршами, казки, оповідання, розповіді – покликана формувати у малечі екоцентричний світогляд, розуміння природи та її законів, сприяти формуванню екологічно дружніх стереотипів поведінки.

KinderСтанкевич-Коваль К. І. Як Сміттєзнайко вчив Незнайка сортувати сміття. – Ужгород, 2008. – 8 с. 

Ця розмальовка з віршами для дітей дошкільного віку була створена для занять у дитячих садочках з дітьми, які вчать сортувати сміття. 

Віршами пояснено дітям, куди і яке сміття потрібно кидати та чому. 

Ілюстрації до розмальовки виконано членом ТО «Малий Лувр», учнем Ужгородської дитячої школи мистецтв Іваном Дранчаком. 

Редакція та корекція: Людмила Яцишин, Олександра Обручар

 

Статті

Стале ведення лісового господарства

Конфлікти у сфері лісокористування в Карпатському регіоні України, 2009

Роль мертвої деревини у збереженні біорізноманіття у лісах, 2009

Доступ к информации и привлечение местных общин и общественности к управлению лесными ресурсами, 2011

Стале управління водними ресурсами та мала гідроенергетика

Актуальні аспекти дієвості екологічних критеріїв при визначенні місць для будівництва малих ГЕС у Карпатському регіоні

Стале управління твердими побутовими відходами

Управління твердими побутовими відходами у Закарпатті – нинішня ситуація і перспективи, 2013

Сучасний стан сміттєзвалищ на Закарпатті: проблеми та шляхи вирішення, 2013

Загальні проблеми стану довкілля

Загальний огляд проблем охорони довкілля у Закарпатській області: стан та перспектва, 2006

Урбоорнітологія та урбоекологія

Вплив урбанізації на структурно-функціональні характеристики угруповань птахів (на прикладі м.Ужгород), 2002: Автореферат дисертаційної роботи

Воронові птахи міста Ужгорода, 2000

К классификации птиц городов по степени их урбанизации и синурбанизации, 2000

Видовий склад та населення птахів міста Ужгорода взимку, 2001

Об особенностях структурно-функциональных характеристик птичьих сообществ в урбанизированных ландшафах, 2001

Особливості фауни і населення птахів урбанізованих ландшафтів Закарпаття та загальні тенденції змін, 2003

Основные направления адаптивного процесса птиц в урболандшафтах, 2003

Фауна та населення птахів міста Ужгорода у гніздовий період, 2004

Місто як детермінант урбанізованих угруповань птахів, 2007

Раритетна орнітофауна міста Ужгорода, 2008

Урболандшафти як екокоридори проникнення інвазійних видів у склад регіональної біоти, 2012

Видовий склад та динаміка чисельності водно-болотяних птахів у місті Ужгороді протягом 1993-2012 років, 2012

Фауністика та екологія

Раритетні види птахів у долині річки Ботар на Затисянщині, 2015

Особливості орнітокомплексів у долині р. Ботар на Затисянщині у гніздовий період, 2016 

Птахи охоронних категорій у межиріччі транскордонних річок Тиси і Туру та заходи з їх охорони, 2017

 

 

 

 

 

природоохоронна журналістика

 

ПРИРОДООХОРОННА ЖУРНАЛІСТИКА

“Зелена” журналістика – напрямок, який не так давно з’явився у вітчизняних ЗМІ. Для його популяризації на теренах Карпатського регіону у 2001 році ми започаткували періодичне видання – науково-популярний екологічний журнал “ЕКОСФЕРА”, який видавався щоквартально. На сторінках цього видання презентувалось широке коло проблем довкілля регіону, країни та світу очима відомих фахівців та науковців України. Науково-популярний екологічний журнал «ЕКОСФЕРА» видавався, переважно, за власні кошти членів організації та пожертв місцевого бізнесу. Через брак коштів у 2004 році видання припинило своє існування.

З 2003 по 2006 рік нами видавався інформаційно-аналітичний часопис “ГРОМАДА”, спрямований на питання сталого розвитку громад та територій. Тут також публікувались консультації юриста організації з важливих питань регіонального розвитку та місцевого самоврядування. Це також був щоквартальник, він видавався за кошти UCAN / ISC у рамках проекту «Захистимо Карпати зусиллями громади», що провадився нашою організацією у рамках дії великого проекту «Мережа громадянської дії в Україні».

У 2005 році нами видавався тижневик “Ужгород – місто сад?”, на сторінках якого розглядались актуальні питання екології міста Ужгорода. Багато уваги приділялось питанням розвитку зеленої архітектури міста, стану та збереженню зелених зон, стану повітряного басейну міста та причинам забруднення повітря.

З 2001 по 2005 рік на регіональному телебаченні ЗОДТРК за нашої участі виходила в ефір щотижнева екологічна телепередача “ЕКОГРАМА”. А протягом 2008-2009 років ЕКОСФЕРА працювала над створенням циклу телепередач на природоохоронну тематику різного формату разом з журналістами регіонального каналу «Тиса-1».

Впродовж 2000-2010 років ми регулярно співпрацюємо з молодіжною редакцією державного радіо у передачах Екофон”, “На зрізі” та “Резонанс” з радіожурналістом та ведучою Світланою ТРОХИМЕНКО.

У 2002 році ЕКОСФЕРА організувала й провела регіональну конференцію молодих журналістів-екологів, у якій взяли участь студенти журфаків Ужгорода та Львова. Матеріали конференції опубліковані у брошурі «Збережімо разом довкілля краю!»

У 2005 році ЕКОСФЕРА брала участь у робочій групі “Довкілля та ЗМІ”, ініційованій БФ «Зелене досьє» (м. Київ) у рамках Зеленої платформи.  

Сьогодні ЕКОСФЕРА у напрямку екологічної журналістики працює у таких напрямках:

1. Проведення прес-турів у «гарячі» точки Карпатського регіону, створюючи інформаційний привід для всеукраїнської журналістики.

Протягом 2005-2008 років нами було проведено ряд прес-турів у ті регіони Закарпатської області, де існували гострі екологічні проблеми. Прес-тури слугували дієвими механізмами адвокаційних кампаній, які провадила ЕКОСФЕРА, й спиряли вирішенню існуючих проблем.

Так, наприклад, після проведення прес-туру та появу публікацій про проблему у національних ЗМІ (газета «День», «Голос України», «Поступ», «Високий Замок», ТБ «5-й канал» у с. Поляна Свалявського району у 2005 році була припинена нелегальна рубка дубового лісу.

Прес-тури для іноземних журналістів з Німеччини та Швейцарії у с. В. Бакта у 2005-2006 роках прискорило вивіз речовини «Премікс» за межі села, а у 2010 році й остаточно за межі країни.

Прес-тур в НПП «Синевир» у 2008, коли незаконним рішенням Закарпатської обласної ради було анексовано частину національного парку з державної у комунальну власність, породив також ряд публікацій у газетах «Селянська правда», «Новая», «Вечерние вести» та новинах ТК «ТОНІС». В результаті анексовану частину національного парку було повернено у державну власність.

Foto1PA030202

2.Проведення прес-конференцій з актуальних проблем стану довкілля сьогодення, у Закарпатській області зокрема, та для висвітлення найважливіших питань розвитку громадянського суспільства загалом.

У цьому напрямку ми працюємо у рамках участі в Мережі неурядових організацій “Закарпаття – третє тисячоліття”. Ми регулярно проводимо прес-конференції, через які інформуємо журналістів області про нашу позицію стосовно різних проблем довкілля області, а також про роботу, яку ми ведемо для їх вирішення. Темою таких прес-конференцій також є питання стану та розвитку громадянського суспільства у Закарпатті та існуючі ініціативи у рамках діяльності Мережі громадських організацій області “Закарпаття – третє тисячоліття” заради досягнення поставленої мети.

Press-centreZakarpattyaPress-centreZA

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.Надання освітньо-навчальних послуг молодим журналістам, які пишуть на екологічну тематику, через проведення тренінг-курсів з екологічної журналістики.

Програма «Школа молодого журналіста-еколога» стартувала у 2005 році. Першими учасниками спеціальних тренінгових навчань та прес-турів стали 15 молодих журналістів в усієї України – зі Львова, Києва, Херсону, Харкова, Миколаєва, АР Крим. Троє з них – з Миколаєва, Харкова та АР Крим – були також стипендіатами ЕКОСФЕРИ й проводили журналістські розслідування у сфері охорони довкілля.

Seminar3

Програма триває і ми у постійному пошуку її спонсорів.

 

За час нашої роботи у напрямку розвитку екологічної журналістики в Україні фінансово та морально нас підтримували Посольство США в Україні, WWF-DCP (Австрія), управління у справах молоді і спорту Закарпатської ОДА, Закарпатська ОДТРК. 

екологічний моніторинг та дослідження

ЕКОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА МОНІТОРИНГ

Територія Закарпатської області посічена густою мережею рік, звідки й походить поетична назва краю – Срібна земля. Усі річки Закарпатської області беруть свій початок у високогірній частині Карпат і належать до басейну однієї із найбільших приток Дунаю – річки Тиса, яка є основною водною артерією області.

Середня густота річкової мережі – 1,7 км/км2. Всього в області протікає 9429 рік сумарною довжиною 19,86 тис. км. В основному – це малі річки, окрім річок Тиса, Боржава, Латориця та Уж, які мають довжину більше 100 км. Ріки Тиса, Латориця та Уж є транскордонними: Тиса перетинає українсько-угорський кордон, а Латориця й Уж – українсько-словацький кордон.

В області нараховується 9 водосховищ та 59 ставків. Загальний об’єм всіх штучних водосховищ 60,5 млн. м куб., площа водного дзеркала становить 1,56 тис. га. Природних озер 32 – це високогірні озера, які не відіграють важливої ролі у водному балансі області. Більшість з них – невеликі за площею водного дзеркала (< 1 га). Найбільше з них – озеро Синевир, площа водного дзеркала котрого сягає 5 га, а глибина – 22 м.

На території області розташовано 450 об’єктів природно-заповідного фонду площею 172150,61 га, що складає 13,46 % від загальної площі краю. З них чотири – загальнодержавного значення. Це Карпатський біосферний заповідник (53 630 га), який межує з Румунією, Ужанський національний природний парк (39 159,3 га), який межує зі Словаччиною та Польщею, НПП «Синевир» (40 400 га) та НПП «Зачарований край» (6 101 га).

Ужанський НПП разом з Надсянським РЛП на Львівщині, а також Бещадським Парком Народовим та ландшафтними парками «Долина Сяну» і «Ціснянсько-Ветлінським» (Польща) та національним парком «Полонини» (Словаччина) утворюють трилатеральний міжнародний біосферний резерват «Східні Карпати» (213 тис. га), який Комісією ЮНЕСКО, як і Карпатський біосферний заповідник, внесено до Світової мережі біосферних резерватів.

До об’єктів та територій природно-заповідного фонду області також належить один регіональний ландшафтний парк «Притисянський» (10330,6 га), 19 заказників загальнодержавного значення, 41 заказник місцевого значення, 9 заповідних урочищ, 9 пам’яток природи загальнодержавного значення та 329 пам’яток природи місцевого значення. Слід зазначити, що переважна більшість важливих і великих за площею заповідних територій сконцентровано у гірській частині області, лише РЛП «Притисянський» репрезентує низинні лучні та заплавні ландшафти Паннонії.

З 2000 року ЕКОСФЕРА працює у галузі наукових екологічних досліджень водних екосистем та здійснення громадського моніторингу їх стану, а також сприяння збереженню біорізноманіття в антропогенних ландшафтах та у природно-заповідних територіях Карпат.

            1. Дослідження водних екосистем та проведення громадського моніторингу їх стану.

Цю діяльність ми провадимо з 2000 року на транскордонних річках Латориця та Уж, а з 2010 року на магістральних каналах Берегівської польдерної системи, пов’язаної з Латорицею та Тисою, яка також є транскордонною. Робота розпочата у партнерстві зі словацькою природоохоронною неурядовою організацією SOSNA (м. Кошіце), а далі продовжена й розвинена самостійно. Методика проведення досліджень також перейнята у словацьких колег. 

Ведуться роботи з виявлення джерел забруднення води (промисловість – хімічні складові, як, наприклад, феноли з комбінатів лісохімії; сільське господарство – пестициди, нітрати, нітрити, фосфати з ґрунту, стоки з тваринницьких ферм; населенні пункти та шляхи – каналізаційні стоки, сміттєзвалища, автодороги та залізничні полотна) та заходи з мінімізації впливу на річку або ж їх повної ліквідації.

За допомогою переносних хімічних лабораторій фірми MERK, здійснюємо аналізи проб води на наявність у ній біогенних речовин – нітритів, нітратів, фофатів, амонію. При цьому застосовується колориметричний метод визначення якості води за цими показниками, та метод титрування. Вивчаємо фізичні характеристики води – температура, кислотність, запах, прозорість. Якість води визначається за 5-ти бальною шкалою оцінки згідно з чинним європейським стандартом.

Паралельно ведеться вивчення видового складу мешканців водойм – гідробіонтів, а також водних та навколоводних птахів та ссавців. У визначення якості води у річках застосовується також біоіндикаційний метод.

До цієї діяльності залучаються студенти та учні шкіл. Простота методики визначення якості води дозволяє брати участь у дослідженнях також дітям, які, таким чином, залучаються до наукової та природоохоронної роботи.

Для залучення шкіл до цієї роботи фахівцями ЕКОСФЕРИ були розроблений навчальний курс щодо вивчення водних екосистем «Піклуймося про нашу річку!», викладений у двох частинах одноіменного навчально-методичного посібника. Це видання містить теоретичний курс та практичні заняття у терені. Акцент у цьому виданні робиться на дослідженнях хімічних параметрів якості води.

Роботи, виконані учнями, неодноразово представлялися на конкурсах наукових робіт у рамках МАН (малої академії наук) і займали призові місця. Студентські курсові та дипломні роботи також отримували високі оцінки на студентських та наукових конференціях.

У 2011-2012 роках був розроблений ще один навчальний курс “Досліджуємо водні екосистеми”, викладений в одноіменному навчально-методичному посібнику. Посібник містить теоретичну та практичну частини, а також детальну методику проведення екологічних досліджень водних екосистем методом біоіндикації.

Hidro1Labor

2. Робота з природоохоронними територіями

Протягом 2008-2009 років під егідою WWF-DCP (Світовий фонд дикої природи – Дунайсько-Карпатська програма) у партнерстві з американською консалтинговою організацією Shelterwood System (США, штат Вермонт) у рамках проекту «Збереження та сталий розвиток природних ресурсів в Українських Карпатах» (фінансованим урядом Норвегії) фахівці ЕКОСФЕРИ здійснювали оцінку транскордонної співпраці між природоохоронними територіями трилатерального міжнародного біосферного резервату “Східні Карпати”: “Ужанським” НПП та “Надсянським” РЛП з українського боку, Бещадським парком народовим, Цісьнянсько-Ветлінським ландшафтним парком та ЛП “Долина Сяну” з польського боку та національним парком “Полоніни” з боку Словаччини. 

DSC04905P3319896

Оцінка проводилась згідно Стандарту (Базові стандарти транскордонної співпраці (EUROPARK)), розробленого фахівцями асоціації національних парків Європи EUROPARK  та методичних рекомендацій МСОП (IUCN) “Транскордонна співпраця заповідних територій” (Гамільтон та інші, 1996) / “Transborder Protected Area Cooperation” (Hamilton et al., 1996). 

У травні 2009 року Shelterwood System у партнерстві з ЕКОСФЕРОЮ під егідою WWF-DCP провели міжнародний семінар за участі представників усіх парків, що входять до складу МБР “Східні Карпати”, представників управлінь екології відповідних територіальних одиниць України, Польщі та Словаччини та природоохоронних НУО цих країн. На семінарі були представлені результати оцінки транскордонної співпраці – Пріоритети транскордонної співпраці між національними парками МБЗ Східні Карпати – між природоохоронними територіями трьох країн у межах МБР “Східні Карпати” та напрацьовані пропозиції щодо її поліпшення та активного розвитку.

P5150225P5150215

Результатом семінару стала Резолюція Міжнародного серінару ECBR (UA), погоджена з усіма ключовими учасниками семінару з українського, словацького та польського боку, представлена в подальшому урядам України, Словаччини та Польщі.

3. Вивчення видової біології в умовах антропогенного ландшафту та поширення у межах області лелеки білого (Ciconia ciconia) та лелеки чорного (C. nigra)

Хто не знає лелеку білого? Бузька – символу миру на землі і злагоди в сім’ях? Птаха, котрого традиційно зображують з немовлям у дзьобі, про котрого змалечку чують діти у відповідь на запитання “а звідки я взявся”? Птаха, гніздо з пташенятами на крівлі будинку котрого символізує щастя й добробут в домі? Так, лелеку білого знають і люблять усі. Та чи є ми, люди, безпечними сусідами для лелеки? Чи почувається цей птах цілком комфортно, облюбувавши собі ту чи іншу солом’яну стріху, або ж загніздившись на вербі понад річкою біля села? Чому виникає потреба говорити про необхідність в охороні цього виду?

Для України лелека білий далеко не рідкісний птах: популяції лелек в Україні та Східній Польщі складають 60 % від усієї європейської популяції цього виду. Щороку більшу частину свого життя, включаючи найвідповідальнішу – період парування, насиджування та підняття пташенят на крило – лелека білий проводить на нашій землі. Власне тому саме на нас з вами лягає відповідальність не тільки за чисельність виду у нашій країні, але й за загальний стан популяції у світовому масштабі. Адже відомо, що за останні 100 років чисельність лелек у Європі катастрофічно знизилась, і лише з початком 90-х років минулого століття вона поступово починає зростати. Однак від нас залежить, чи настане той день, коли опустіє останнє гніздо лелеки білого, а його образ залишиться лише в українських піснях.

Лелека білий у природі практично не має ворогів. Звичайно трапляється, коли лелечині яйця або молоді птахи стають жертвами хижаків чи “нахабства” чужих самців, котрі пробують захопити “сімейне вогнище” гніздової пари. Також вони можуть гинути від паразитів і хвороб. Чисельність цих птахів регулюється і погодними умовами – вологе літо більш сприятливе для розмноження лелеки, ніж засушливе, бо птах легше знаходить собі й пташенятам поживу. Тому й виводок може складатися з 3-4 особин, в той час, як за посушливих умов лелека може прогодувати не більше 1-2 пташенят. Але такі коливання чисельності не впливають на загальний стан популяції. Природа сама регулює приріст лелеки і нічим не загрожує його існуванню. Значно небезпечнішим для лелек є вплив на нього людини та її діяльності. Прямий чи опосередкований, він завжди несе загрозу знищення.

Життя лелеки білого пов’язано з водно-болотяними угіддями: переважно там птах знаходить для себе поживу. Тому різке скорочення популяції цього виду часто пов’язане з скороченням або й повним знищенням середовища його існування. Різноманітні меліоративні заходи, як осушення боліт чи спрямлення русел річок, розорення лук, перетворення ландшафтів, а також інтенсивне ведення сільського господарства з використанням отрутохімікатів – все це дуже негативно вплинуло на лелек. Вони втратили не тільки місця гніздівлі й кормову базу. Знаходячись на вершині трофічної піраміди, замикаючи ланцюг живлення, лелека отримує найбільшу дозу пестицидів – небезпечних отрут, які мігрують по усіх харчових зв’язках, накопичуючись в тканинах рослин і тварин. Якщо концентрація цих речовин перевищує допустимі норми, це може призводити до хвороб і фізичної загибелі птахів. А лелека – дуже корисний птах! Мало хто знає, що лелека належить до тих птахів, які знищують сарану; крім того, він живиться мишами, полівками та інколи зміями.

leleka_biliy23

Лелека білий досить приязно ставиться до людей. Втрачаючи природні місця існування, лелеки довірливо селяться поблизу людських осель, переважно в сільській місцевості, де ще збереглися “неокультурені” береги річок, ставки, старі дерева, зручні для побудови гнізд, старі будинки з комином чи солом’яною або очеретяною стріхою. Але і тут їм не уникнути постійного турбування з боку людини: сучасні сільські хати переважно мають крівлю з нових штучних матеріалів, старі дерева відживають свій вік і їх зрубують, трапляються випадки умисної руйнації гнізд необачними господарями, так просто, “щоб не заважали”. З появою ліній електропередач, лелеки охочіше почали будувати свої гнізда на стовпах ЛЕП. Але саме тут їх чатує найбільша небезпека. Щороку лелека, відбудовуючи своє гніздо, нагромаджує на стовпі все більше нових гілок. Гніздо часто посувається, створюючи аварійну ситуацію. Стається замикання, гнізда охоплюються полум’ям, пташенята гинуть, населений пункт залишається без електроенергії. Не рідкісними є випадки каліцтва пташенят линвами, шнурами, яких багато залишається на полях та поблизу осель, і які заносяться в гніздо птахами при його побудові разом з сіном чи соломою (із 100 пташенят таким чином калічаться 9). Так, улюблений птах в населений пунктах потрапляє у пастки, створені, хоч і не навмисно, людьми.

Кожної весни лелеки прилітають в наш край на гніздівлю. Долаючи тисячі кілометрів, з південної та центральної Африки, де вони зимують, через Малу Азію та Середземне море лелеки летять до знайомих місць. Кожна пара повертається до свого гнізда, а молоді лелеки селяться поблизу, підшуковуючи для себе зручні засоби. Для лелеки білого характерний стійкий гніздовий стереотип. Це означає, що лелеченя, котре виросло у гнізді на солом’яній стрісі чи на дереві, шукатиме для гніздівлі такі ж умови. Інше, батьки котрого гніздилися та стовпах ЛЕП чи водонапірних баштах, тобто на штучних спорудах, будуватиме своє гніздо, керуючись саме цим досвідом. Тому дуже важливо зберігати для лелек можливості в гніздуванні використовувати природні опори – стовбури дерев, або ж дахи будинків. При цьому варто допомогти лелекам успішно загніздитись і вивести потомство, вживши запобіжних заходів щодо випадків знищення гнізд. Ми можемо зробити це, виготовляючи й встановлюючи деревні платформи чи просто колеса від старих возів та стріхах, на деревних стовпах чи стовбурах старих дерев, приваблюючи туди нових пернатих поселенців. Якщо ж лелека у нашому населеному пунктів має гніздо на стовпі ЛЕП, ми можемо виготовити металеву платформу, яка в загальних рисах буде нагадувати дерев’яне колесо. Прикріпивши її над проводами і намостивши туди сіна й соломи, ми створимо безпечні умови для лелеки в гніздуванні й виведенні пташенят.

Ciconia nigra

Сьогодні ЕКОСФЕРА започаткувала програму вивчення фенології, гніздової біології та поширення лелеки білого й лелеки чорного на території Закарпаття. Програма здійснюється за власні кошти організації, тому нами постійно ведеться пошук спонсорів та однодумців.

4. Розробка і видання науково-популярних, навчально-методичних та довідкових видань, а також наукових публікацій на тему вивчення, проведення громадського екологічного моніторингу та охорони водних екосистем, охорони біологічного та ландшафтного різноманіття, менеджменту природоохоронних територій.

За 12 років роботи у напрямку екологічних досліджень, менеджменту природоохоронних територій та вивчення біорізноманіття фахівцями ЕКОСФЕРИ було написано й опубліковано 3 навчально-методичних посібника: “Піклуймося про нашу річку!” у двох томах (2001), “Наземні хребетні України та їх охоронні категорії” (2005), “Досліджуємо водні екосистеми” (2012).

Wasser1Wasser2

Також написані й опубліковані наукові статті: Раритетна орнітофауна міста Ужгород (2007), Загальний огляд проблем охорони довкілля у Закарпатській області: стан та перспектва (2007).

За час діяльності ЕКОСФЕРИ у галузі наукових досліджень та екологічного моніторингу було здійснено 4 проекти за фінансового сприяння фондів EKOPOLIS, Карпатський Фонд, ISAR-Єднання, ENPI Cross-border Cooperation Programme HSRU та під егідою WWF-DCP 

стале лісове господарство

СТАЛЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ЛІСОВА СЕРТИФІКАЦІЯ

Стале ведення лісового господарства здійснюється на принципах невиснажливого, постійного та безперервного лісокористування. Це означає, що при веденні лісового господарства належно враховуються питання охорони довкілля та збереження біологічного різноманіття, інтереси працівників лісогосподарських підприємств та місцевого населення.

Лісова сертифікація – інструмент для становлення і підтримання екологічно, соціально та економічно збалансованого та сталого ведення лісового господарства. Її завданням є запобігти постачанню лісоматеріалів, заготовлених нелегально або з порушенням чинного законодавства та соціальних норм.

Лісова сертифікація виникла у середині 80 років ХХ ст. завдяки активній діяльності громадських природоохоронних організацій, занепокоєних стрімким скороченням тропічних лісів внаслідок хижацької лісозаготівлі та продажем нелегальної деревини на світових ринках. Проводячи масові акції по всьому світу, природоохоронці бойкотували продукцію, яка була виготовлена з деревини, отриманої у такий спосіб.

Багато компаній, зокрема Weyerhauser, McMillan Bloedel, Loisiana Pacific та інші, стали об’єктами критики громадських природоохоронних організацій, внаслідок чого почали втрачати екологічно чутливі ринки Європи та Північної Америки. Результатом спільного пошуку шляхів підвищення довіри до політики та практики лісокористування стала ідея лісової сертифікації – як процедури встановлення відповідності системи ведення лісового господарства наперед визначеним екологічним, соціальним та економічним вимогам (стандартам). Пізніше лісова сертифікація із тропічних лісів поширилась і на ліси бореальної та помірної зони, зокрема на системи ведення лісового господарства Європи та Північної Америки.

Закарпатська область – найбільш лісиста область в Україні. Лісові землі займають 57 % усієї території, 51 % – це лісові насадження. За запасами деревини, які оцінюються майже у 207,5 млн. м3, область також посідає перше місце у країні.

Кліматичні умови та яскраво виражена вертикальна поясність зумовлюють зональне формування лісової рослинності й породний склад деревостанів. Основними лісотвірними деревними породами у Карпатах є бук – 59 %, ялина (смерека) і ялиця – 32 %, дуб – 7,5 %, решта – ясен, явір, в’яз гірський, інші породи.

Основні вертикальні пояси лісів і висотні зони: рівнинна зона (100-350 м над р. м.) – пояс дубових лісів, домінує дуб звичайний, супутні види граб, липа крупнолиста, ясен білоцвітий, берека; передгірна зона (300-450) – пояс дубово-букових лісів, дуб скельний та бук співдомінують; гірська зона (400-1100) – пояс ялицево-букових і букових лісів, домінує бук, співдомінують ялиця, ясен, клен-явір, липа дрібнолиста, тис, ялина – супутні види; високогірна зона (700-1650) – пояс ялинових і буково-ялицево-ялинових лісів, домінують бук або ялина, іноді вільха сіра, співдомінують клен-явір або ялиця, тис, липа дрібнолиста, в’яз гірський, горобина, модрина, сосна кедрова – супутні види; субальпійська зона (1280-1850) – пояс криволісся, співдомінують вільха зелена, сосна гірська, ялівець.

На території Закарпаття збереглися найбільші площі пралісових екосистем у Європі, які сьогодні є природною спадщиною світового значення. Букові праліси сьогодні включені до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Основним місцем локалізації закарпатських пралісів є Карпатський біосферний заповідник (далі КБЗ) – загальна площа пралісів становить 14,6 тис. га, та «Ужанський» НПП, з загальною площею букових пралісів понад 3 тис. га. Серед пралісів КБЗ 77 % – букові праліси, включені до світової спадщини ЮНЕСКО, 16 % – смерекові праліси та 7 % – інші праліси. Найбільші площі природних лісів і пралісів збереглися в Угольсько-Широколужанському, Кузійському, Кевелівському і Чорногірському масивах. Рештки пралісів є також і в Мараморошському масиві та резерваті «Стужиця». Більшість пралісів входять до природно-заповідного фонду області.

ЕКОСФЕРА з 2002 року займається питаннями збереження лісових екосистем та просуванням принципів невиснажливого, постійного та безперервного лісокористування у сучасну практику ведення лісового господарства. У рамках цієї діяльності фахівці ЕКОСФЕРИ провадять проекти у таких напрямках:

1. Надання освітньо-практичних послуг для працівників лісового господарства, представників природоохоронних неурядових організацій та місцевих громад у сфері лісової сертифікації та сталого ведення лісового господарства.

Розроблені спеціальні навчальні та тренінг-курси для окремих груп – працівників лісового господарства та представників екоНУО й місцевих громад, а також для змішаних груп. Такі курси містять теоретичну та практичну частини з виїздом у ліс.

З 2005 року було проведено 9 таких навчальних та тренінгових курсів, які відвідало 200 працівників лісового господарства, 10 представників лісообробних підприємств, 50 представників місцевих громад та 10 представників екоНУО України.  

  P1150414P5250148

 

  

 

 

 

 

 

2. Вивчення стану в лісовому секторі Закарпатської області та відповідності його принципам сталого розвитку

Працівники ЕКОСФЕРИ щорічно вирушають в експедиції у ліси для вивчення ситуації у лісах Закарпаття, стану лісосік та практики ведення лісозаготівлі. Починаючи з 2002 року ЕКОСФЕРОЮ формувалась громадська мережа інформування про правопорушення у лісовому секторі на території Закарпатської області. Добровольці цієї мережі інформують працівників ЕКОСФЕРИ про випадки нелегальної заготівлі деревини та порушення екологічного законодавства під час лісозаготівлі. Ці факти перевіряються, документуються та знімаються на фото-та відеокамеру.

P1150434Synevir

 

3. Участь у процесі лісової сертифікації за типом FM (ведення лісового господарства).

Сьогодні найбільш поширеною системою лісової сертифікації є схема FSC (Forest Stewardship Council – Лісової Наглядової Ради). Ця система включає 10 визнаних у всьому світі принципів та 56 критеріїв сталого ведення лісового господарства, що і є стандартом FSC. Підтвердження дотримання лісогосподарськими підприємствами цих стандартів здійснюється незалежним аудитором – організацією з сертифікації, акредитованою FSC. Процедури сертифікації гарантують незалежність, безпристрасність та об’єктивність оцінки ведення лісового господарства в будь-якій країні.

Сьогодні усі 18 держлісгоспів Закарпатської області сертифіковані незалежною аудиторською фірмою SGS та володіють лісовим сертифікатом FSC типу MF (ведення лісового господарства). ЕКОСФЕРА, як зацікавлена сторона, бере участь у кожній процедурі аудиту, висуваючи й аргументуючи недоліки у веденні лісового господарства сертифікованими лісогосподарськими підприємствами, спонукаючи ці підприємства до їх усунення. Таким чином ЕКОСФЕРОЮ повною мірою використовується інструмент лісової сертифікації для поліпшення практики ведення лісового господарства у Карпатах.

Незалежний аудит відбувається щороку, а кожні 5 років процедура сертифікації повторюється.

4. Вивчення громадської думки щодо сталих практик ведення лісового господарства у лісах України, доступу до інформації щодо діяльності лісового сектору, а також залучення громадськості до управління лісових господарством.

У 2010 році ЕКОСФЕРА в партнерстві з НП «Товариство добровільної лісової сертифікації в Україні» у рамках проекту ENPI-FLEG (Вдосконалення правозастосування й управління в лісовому секторі східних країн Європейської політики добросусідства та Росії: www.fleg.org.ua) досліджували доступ до інформації та участь громадськості в управлінні лісовим господарством. Вивчались окремо 2 цільові групи – місцеві громади та природоохоронні й правозахисні НУО України. Результати дослідження висвітлені у Звітах: Результати оцінки залучення громадськості до управління лісами та Результати оцінки залучення місцевих громад до управління лісами.

У вересні 2010 року в Києві на базі Національного університету біоресурсів та природокористування в Україні НП “Товариство добровільної лісової сертифікації” у партнерстві з ЕКОСФЕРОЮ провели семінар, до участі в якому було запрошено представників Держкомітету лісового господарства України (нині – Державне агенство лісовихресурсів України), науковців, юристів, представників НУО та органів місцевого самоврядування. Усього в роботі семінару взяли участь 30 учасників.

0736ee13fcad9579c9fb

На семінарі були презентовані результати досліджень з пробем 1) законодавчо-правових засад доступу до інформації та участі громадськості в управлінні лісовим господарством; 2) ефективності функціонування офіційних веб-сайтів органів державної влади з питань лісового господарства; 3) оцінки доступу до інформації та участі місцевих громад і неурядових громадських організацій в управлінні лісовим господарством.

Результати досліджень були покладені в основу проекту документу «Механізм залучення громадськості до процесу прийняття рішень в управлінні лісовим господарством». Він передбачає формування дієвих інструментів участі громадськості при підготовці управлінських рішень, які є суспільно важливими і резонансними як на національному, так і регіональному та локальному рівнях. Протягом семінару проект документу активно обговорювався, отримав підтримку учасників семінару і був схвалений в цілому.  

5. Розробка нормативно-правових актів та інструкцій в лісовому господарстві та формування національної лісової політики.

З 2006 року ЕКОСФЕРА працює в національних робочих групах з розробки Національного стандарту добровільної лісової сертифікації за схемою FSC, розробки методики визначення особливо цінних для збереження лісів (HCVF) у рамках принципів лісової сертифікації за схемою Лісової Наглядової Ради (FSC), а з 2012 року – розробки матеріалів Оцінки ризику контрольованої деревини, згідно процедур легальності походження деревини регламенту ЄС № 995/2010.

Фахівці ЕКОСФЕРИ займались розробкою методики визначення особливо цінних для збереження лісів соціального та культурного типу (HCVF 5-6), тобто лісів, які мають важливе значення для задоволення основних потреб та для збереження традиційної культурної ідентичності місцевих громад.

У рамках роботи з розробки Національного стандарту добровільної лісової сертифікації за схемою FSC фахівці ЕКОСФЕРИ брали участь у формуванні екологічних та соціальних показників та індикаторів до відповідних принципів (4 та 6) і критеріїв.

Результатом роботи цих груп є Національний стандарт Сертифікації ведення лісового господарства, затверджений у 2008 році та Методичний посібник з визначення лісів, особливо цінних для збереження в Україні, виданий у 2011 році, а також проект Матриці оцінки ризику контрольованої деревини для України та Пояснювальної записки до Матриці оцинки ризику контрольованої деревини для України (2012).

Протягом 2010-2011 років фахівці ЕКОСФЕРИ брали участь у розробці Санітарних правил у лісах України та розробки механізму залучення місцевих громад та громадськості до управління лісовим господарством у рамках Інструкції з лісовпррядкування лісового фонду України  

6. Налагодження ефективної комунікації між працівниками лісового господарства підпорядкування Державної агенції лісових ресурсів України у Закарпатській області та представниками місцевих громад Закарпаття та вирішення конфліктів.

head_bgЗа цим напрямком ЕКОСФЕРА ефективно працювала протягом 2002-2007 років. З підвищенням обізнаності працівників лісового господарства стосовно необхідності інформувати населення про діяльність лісгоспів та плановані лісорозробки, а також залучати громади до прийняття рішень, які їх безпосередньо стосуються, потреба у цій діяльності мінімізувалась. Це сталося в результаті отримання держлісгоспами Закарпаття лісового сертифікату типу FM у 2005 році та проведення спеціальних навчань для працівників лісового господарства ЕКОСФЕРОЮ зокрема.

Сьогодні ЕКОСФЕРА працює з працівниками лісового господарства підпорядкування Державної агенції лісових ресурсів України через державну освітню структуру підвищення кваліфікації лісівників “Укрцентркадриліс” у Боярці (Київська область), де курси підвищення кваліфікації проходять працівники керівних посад обласних управлінь та лісгоспів. Для цього спільно з фахівцями фікультету лісового господарства Націанального університету біоресурсів та природокористування у Києві та НТ “Товариство лісової сертифікації в Україні” розроблено триденний навчальний курс для лісівників “Лісова сертифікація”.

P5261211P1240140

7. Розробка і видання інформаційно-довідкових видань та наукових публікацій на тему лісової сертифікації за схемою FSC, збереження біорізноманіття у лісах, сталої практики лісокористування у Карпатах.

Протягом 2002-2011 років ЕКОСФЕРА видала 6 інформаційно-довідкових видань щодо сталого ведення лісового господарства у Карпатах, існуючих конфліктів у сфері лісокористування в Карпатському регіоні та стану збереження біорізноманіття в лісах.

Forest2Forest1

Forest4Forest5

Forest3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За результатами роботи у галузі сталого ведення лісового господарства, лісової сертифікації та формування лісової політики нами було написано й опубліковано ряд наукових статей: Доступ к информации и привлечение местных общин и общественности к управлению лесными ресурсами (2011), Конфлікти у сфері лісокористування в Карпатському регіоні України (2009), Роль мертвої деревини у збереженні біорізноманіття у лісах (2009).

За час діяльності ЕКОСФЕРИ у цьому напрямку роботи було здійснено 7 проектів за фінансового сприяння РЕЦ-Київ Єврокомісія), DEZA (Швейцарія), WWF-DCP (Австрія) / Tetra Pak -Україна, Grassroots Foundation (Німеччина), ENPI-FLEG (Єврокомісія)

сталий розвиток громад

СТАЛИЙ РОЗВИТОК ГРОМАД

Діяльність ЕКОСФЕРИ у цій галузі спрямована на інституційний розвиток органів місцевого самоврядування у межах Карпатського регіону України для ефективності їх роботи, на інформаційно-консультативну та методичну допомогу в роботі міських, сільських та селищних рад для сталого розвитку територіальних громад на базі місцевого ресурсу.

У рамках цієї діяльності ми проводимо спеціальні навчальні семінари для представників органів місцевого самоврядування, здійснюємо інформаційну кампанію, ведемо роботу з розробки стратегічних й тактичних планів сталого розвитку громад на 5-10 років, залучаємо місцеві та міжнародні ресурси для сталого розвитку громад. Так з нашою допомогою були розроблені й затверджені сесіями сільських рад стратегічні плани розвитку сіл Узин, Старуня, Топорівці Івано-Франківської області та села Липовець Закарпатської області.

Development1

 

У 2003 році нами була опублікована інформаційна брошура “Сталий розвиток”. У цьому виданні міститься інформація про сталий розвиток як сучасну концепцію взаємодії людського суспільства і природи, розлядаються основні виклики, які постають перед суспільством сьогодні та їх причини. Наведені також основні принципи сталого розвитку та елементи сталого розвитку громади.

  

З 2002 року ми надаємо інформаційну та методичну допомогу місцевій владі у вирішенні комунальних проблем населених пунктів та забезпечення паливом, приділяємо особливу увагу питанням управління твердими побутовими відходами, теплозбереження, розвитку альтернативних джерел енергії, сприяємо розвитку сільського зеленого та екологічного туризму, екологічного сільського господарства. Сьогодні це вже самостійні напрямки нашої роботи. 

 

Community1

Community2

Наразі наші зусилля спрямовані на підсилення інституційного розвитку місцевих громад через:

1. Проведення тренінгів та навчальних семінарів для представників органів місцевого самоврядування та громадських активістів щодо питань стратегічного планування, регіонального розвитку, проектного менеджменту, фандрайзингу та адвокації.

За 10 років роботи ми провели 10 тренінг-курсів для представників сільських громад та громадських організацій зі стратегічного планування, регіонального розвитку, проектного менеджменту, фандрайзингу та природоохоронної адвокації.

Тренінг-курси містять теоретичний та практичний блоки, що дає змогу учасникам вже під час тренінгу спробувати свої сили. Тренери ЕКОСФЕРИ мають власний досвід у цих питаннях, тому під час тренінгу можуть надати корисні поради, відповісти на будь-які запитання, які виникають у ході роботи.

Після тренінгу учасники можуть отримувати консультаційну підтримку тренерів у ході власної роботи.  

P7270378PB080070

 

2.Організація та проведення природоохоронних акцій, спрямованих на покращення середовища проживання членів місцевих громад

У 2010 році у м. Ужгороді ЕКОСФЕРА у партнерстві з міською ГО «Парк Урбаністичного Періоду» була проведена акція «Зроби місто зеленим! Посади своє дерево!» спрямована на збереження зелених зон у місті. Метою цієї акції було врятувати міський парк Перемоги від забудови через планування території, висадження дерев та кущів й облаштування майданчиків для відпочинку. Акція була спрямована на мешканців міста.

В акції взяли участь 90 громадян, переважно молодь та сім’ї з дітьми. В результаті акції на території парку посаджено 250 саджанців листяних та хвойних порід дерев, територія парку очищена від сміття, на території парку розміщено лавиці та урни, а також інформаційний щит.

P4100007P4100010   

   

 

 

 

 

 P4100025P4100029

Після акції були проведені громадські слухання на тему «Разом відродимо зелений і квітучий Ужгород!». Розглянуті питання прийняття управлінських рішень щодо збереження і розвитку зелених зон міста. Зокрема питання розмежування зелених зон (визначення їхніх меж та винесення їх у натуру і нанесення на топооснову міста), інвентаризації зелених насаджень та створення реєстру зелених зон та насаджень міста, про надання повноважень щодо управління окремими зеленими зонами різним суб’єктам – підприємствам, громадським організаціям, ОСББ. 

P4240059P4240088

P6080168P6080172Нині вирішується питання передачі парку на баланс громадським організаціям міста. 

 З 2002 року у цій галузі нами було здійснено 3 проети за фінансової підтримки DEZA (Швейцарія), Фонду Стефана Баторія, КАПЛ “Вестед” та Фонду Павла Чучки. Деякі навчально-освітні заходи були проведені за кошти їх учасників. 

управління відходами

СТАЛЕ УПРАВЛІННЯ ТВЕРДИМИ ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ

 

Проблема побутового сміття, або твердих побутових відходів, на сьогодні є однією з найактуальніших проблем населених пунктів України. Відходи накопичуються всюди і повсякчас, а ми, їх продукуючи, стикаємося з головним питанням сьогодення – питанням поводження з відходами.

Згідно з Законом України «Про відходи», поводження з відходами – це дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.

Звичайно, переважна більшість названих заходів – це справа спеціалізованих служб, однак, як показує практика, питання поводження з відходами знаходиться насамперед у площині нематеріальній, а саме у площині екологічної свідомості та екологічної культури. Адже від рівня культури мешканців міст та сіл залежать такі невід’ємні складові ланцюжка поводження з відходами, як запобігання їх утворенню, збір, сортування та здача на вторинну переробку, вчасна оплата за вивезення сміття тощо.

З питаннями управління ТПВ ЕКОСФЕРА почала займатися з 2002 у рамках діяльності щодо сприяння сталому розвитку місцевих громад. Однак більш щільно до вирішення цієї проблеми ми підійшли у місті Ужгороді в 2008 році у співпраці з виконкомом Ужгородської міської ради у проекті «Запровадження інноваційних механізмів роздільного збирання, вивезення та переробки твердих побутових відходів в обласному центрі Закарпатської області – місті Ужгороді».

Протягом 2008 року в Ужгороді було запроваджено роздільний збір сміття від населення через установлення трьох контейнерів – для паперу і картону, для пластику та для скла. ЕКОСФЕРА забезпечила освітньо-інформаційну складову проекту:

розроблено навчальну програму для шкіл «Азбука поводження з твердими побутовими відходами» та впроваджено її для учнів 6-9 класів в усіх школах міста;

розроблено й опубліковано навчально-методичний посібник для вчителів «Азбука поводження з твердими побутовими відходами» (наклад – 10 000 шт.);

написано й видано розмальовку у віршах для дітей дошкільного віку «Як Сміттєзнайко вчив Незнайка сортувати сміття» (наклад – 4 500 шт);

проведено інформаційні семінари з вчителями шкіл, вихователями дитячих садків, викладачами вузів, працівниками позашкільних освітніх закладів та ЖРЕРів (1 000 осіб);

розроблено і видано інформаційні буклети щодо поводження з ТПВ, а також плакати для біл-бордів з рекламою щодо необхідності сортувати сміття, які були розміщені по усьому місту (наклад – 12 000 шт.);

проведено 2 прес-конференції для інформування усіх мешканців міста про зміну практики поводження зі сміттям у місті.

SeminarKontejner                      

Наразі у галузі сталого управління твердими побутовими відходами ми працюємо у таких напрямках:

            1. Вивчення ситуації з сміттєзвалищами та практикою поводження з ТПВ по усій області             

У рамках проекту “Управління й регулювання відходами – ENPI-East” (www.wastegovernance.org) протягом 2010-2011 років нами було зібрано інформацію про легальні та нелегальні сміттєзвалища, розташовані на території Закарпатської області. Паралельно вивчалась практика поводження з твердими побутовими відходами у міських та сільських населених пунктах. З’ясувалось, що практика роздільного збору сміття є поодинокою у Закарпатті, переважно впроваджена у гірському Рахівському районі у сільській місцевості.

Детально з результатами та висновками цього дослідження можна ознайомитись у наукових статтях: Управління твердими побутовими відходами у Закарпатті – нинішня ситуація і перспективи (2011), підготовленій до міжнародної конференції “Стале управління твердими побутовими відходами у Східній Європі – перспективи на майбутнє”, проведеній Київським національним універсистетом ім. Т. Шевченка у Києві 19-20 травня 2011 року, Сучасний стан сміттєзвалищ на Закарпатті: проблеми та шляхи вирішення (2013), підготовленій до національного форуму “Поводження з відходами в Україні: законодавство, економіка, технології”, проведеному в Луганську 24-25 жовтня 2013 року, а також з інформаційних бюлетенів проекту: Інформаційний бюлетень № 1 та Інформаційний бюлетень № 2

Strategy-UzhPressClubFoto-S.Hudak30 листопада 2011 року для громадського обговорення командою Проекту “Управління й регулювання відходами – ENPI-East” була представлена Стратегія поводження з відходами у Закарпатській області на 15-річний період. Після тривалих консультацій з усіма зацікавленими сторонами – обласною владою, державними природоохоронними структурами в області, громадськістю – на сесію Закарпатської обласної ради був представлений остаточний варіант документу Стратегія поводження з відходами у Закарпатській області на 15-річний період.

У 2012 році цей стратегічний документ у сфері поводження з відходами був прийнятий рішенням 11 сесії Закарпатської обласної ради від 16.11.2012 № 537. Ця Стратегія дозволить повністю  вирішити питання зі сміттям в області найближчим часом.

2. Програма “Впровадження сучасних інноваційних підходів до управління ТПВ в умовах гірських сіл”, яка передбачає сприяння сільським громадам у гірській місцевості розпочати роздільний збір сміття від населення у своєму населеному пункті

Концептуально Програма стартувала у 2011 році. Основними заходами по Програмі є виготовлення та встановлення контейнерів для роздільного збору твердих побутових відходів у сільській місцевості, а також впровадження освітньо-інформаційної кампанії серед сільських громад. Освітньо-інформаційна кампанія включає в себе навчальний курс для дошкільнят та дітей молодшого і середнього шкільного віку щодо поводження з ТПВ та розміщення агітаційних плакатів на території сіл щодо роздільного збору сміття мешканцями.

DSC_00021Виручені кошти за зібрану вторсировину – пластик, папір та скло – є основою для формування додаткової статті доходу в бюджет сільської ради й витрачатиметься на благоустрій села.

З 2013 року ця Програма активно реалізовується у селах Верхні Ворота та Абранка Воловецького району Закарпатської області за рахунок залучених донорських коштів.

592724_200У рамках партнерської співпраці з Верхньоворітською та Абранською сільськими радами за донорські кошти було виготовлено і розставлено у межах сіл по 20 контейнерів для збору пластику та скла. Протягом 6 місяців 2013 року з сіл було вивезено до 4 тон пляшок ПЕТ та близько 40 тон скла. Завдяки загальносільским акціям, були очищені від побутового сміття місцеві річки Абранка та Латориця. Функціонування контейнерів у селах сьогодні забезпечує чистоту річок.

Встановлені преси для пресування пляшок ПЕТ у селах Абранка та Верхні Ворота дозволять мінімізувати втрати на вивозі цієї вторсировини й оптимізувати виручені кошти. Потужність двох пресів дозволить обслуговувати також довколишні села – Нижні Ворота, Підполоззя та Жденієво.

Waste1

Ще у 2003 році нами була видана інформаційна брошура “Тверді побутові відходи”, адресована представникам органів місцевого самоврядування. У брошурі стисло викладено принципи конплексного управління відходами, основні кроки організації збору та видалення сміття в населених пунктах, користь від запровадження практики роздільного збору сміття від населення.

592719_200В брошурі також наведено основні фракції, з яких складаються відходи на сміттєзвалищах та полігонах, та як відходи впливають на загальний стан довкілля й клімат загалом.

Програма “Впровадження сучасний інноваційних технологій до управління ТПВ в усовах гірських сіл” фокусує свою увагу на виховання дітей та молоді. У рамках програми навчально-освітні заходи проводяться, як у дитячих садках, так і в загальноосвітніх школах, охоплюючи дітей та молодь відом від 5 до 15 років.

3. Розробка та публікація навчально-методичних посібників для вчителів щодо формування нових стереотипів поведінки з побутовим сміттям у школярів через проведення тренінгових занять, дитячої виховної літератури та публікація наукових статей щодо менеджменту ТПВ.

За час активної роботи ЕКОСФЕРИ у галузі управління відходами ми видали навчально-методичний посібник для вчителів, розмальовку для дітей.

BookKinder

Діяльність у галузі управління твердими побутовими відходами була здійснена за рахунок коштів Державного фонду сприяння місцевому самоврядуванню в Україні, бюджету м. Ужгорода, бюджету Воловецької районної ради, бюджетів Верхньоворітської та Абранської сільських рад, компанії NIKO / БФ “КРОНА” в рамках грантової програми “За життя у чистому довкіллі”.

Тест

ПРОПЛОРПОРПО РОРЛОРЛОРОР РОЛРЛОРЛ івівввввввввввввввввв іввввввввввввввввввввв івввввввввввввввввввввв івввввввввввввввввввввввввввв івввввввввввb121уенкунек

тестова публікація

енергозбереження

ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

Глобальні зміни клімату, які ми спостерігаємо на прикладі підвищення середньорічних температур, небувалих штормів на Чорному та Азовському морях, частих катастрофічних повенях у Карпатах та нищівних посухах й пожежах на Півдні України, інвазії південних біологічних видів у невластиві їм умови, посилюються парниковим ефектом планетарного масштабу. В результаті нашої діяльності в атмосферу виділяється велика кількість парникових газів, які входять до хімічного складу атмосфери. Серед них – вуглекислий газ (CO2), метан (СН4), озон (О3), закис азоту (N2O), водяна пара (Н2О) та хлорфторвуглеці, зокрема фреони (єдиний з усіх штучно створений газ).

За останні 20 років внесок СО2 в сумарні викиди парникових газів становить біля 50%, СН4 – 18 %, N2O – 6 %, хлорфторвуглеців – 14 % від загального внеску в глобальні зміни клімату.

Як відомо, сучасну атмосферу Землі впродовж мільйонів років формували зелені рослини. Поглинаючи вуглекислий газ, вони продукували кисень, завдяки чому й розвивалось життя на планеті. Вуглекислий газ, засвоюючись рослинами, накопичувався у їхніх тканинах у вигляді вуглецю. Відмираючи, прадавні рослини формували літосферу у вигляді корисних копалин – бурого та кам’яного вугілля, консервувались у порожнинах підземних пластів у вигляді нафти та природного газу.

До науково-технічного прогресу цикли кругообігів вуглецю та кисню у біосфері були збалансованими: приблизно у рівній мірі вуглець засвоювався зеленими рослинами й повертався в атмосферу у вигляді вуглекислого газу результаті активності вулканів чи спалюванні дров для отримання тепла. Науково-технічний прогрес у сотні-тисяч разів прискорив процес поповнення атмосфери вуглекислим газом. Спалювання викопного палива – вугілля, нафти, газу – вивільняє вуглекислий газ, засвоєний рослинами мільйон років тому назад, стрімко збільшуючи його концентрацію в атмосферному середовищі. Паралельно до цього спостерігається швидке й безповоротне скорочення площ лісів на планеті. Охорона та збільшення площ лісів разом з переходом на альтернативні СО2-нейтральні джерела енергії можуть змінити хід подій.

З 2004 року ЕКОСФЕРА впроваджує проекти з енергозбереження. Ці проекти здійснюються у таких трьох напрямках:

1. Вивчення можливостей забезпечити населення гірських негазифікованих районів Закарпаття дровами та відходами деревообробної галузі (тирса, щепа, брикети, палети)

У рамках цієї діяльності у 2004-2005 році нами вивчались Рахівський та Хустський райони Закарпаття на предмет забезпечення місцевого населення дровами в опалювальний сезон. В результаті було з’ясовано, що потреби населення в дровах завищена у 2-4 рази через втрати тепла з вікон, дверей, димарів, а також через застарілі системи опалення. Також було з’ясовано, що лісгоспи, які діють на території цих районів, не в змозі забезпечити населення потрібною кількістю дров через їхню відсутність у складі заготовленої деревини (щороку вирубується лише дозволена кількість деревини – розрахункова лісосіка), перевищення якої законодавчо заборонено. Було зроблено припущення, що кількість дров, які населення не може заготовити офіційно, заготовляє нелегально.

Нами були зроблені розрахунки й встановлено, що залучивши до ринку деревини також відходи деревообробки, а також провівши заходи з утеплення помешкань, кількість дров, які заготовлюються щорічно лісгоспами, може забезпечити потреби усіх мешканців досліджуваного району. Детальніше про це та інше можне прочитати в кінцевому документі – Аналітична записка щодо забезпечення населення області паливною деревиною.

2. Утеплення соціальних установ та помешкань для зменшення втрат тепла в опалювальний період

Протягом 2005-2006 років були здійснені 2 пілотних проекти у гірському селі Нижній Бистрий Хустського району у Закарпатті.

У рамках першого проекту були здійснені заходи з утеплення вікон і дверей сільської школи. Для утеплення вікон використовувалась техніка реставрації рам, силіконення скла і штапиків, а також ущільнення вікон за рахунок ґумового ущільнювача. Двері ущільнювались також ґумовим ущільнювачем більшого калібру.

В результаті здійснених заходів при звичних затратах вугілля на опалення школи температура в приміщенні зросла на 3-4 С0. Це вагомий результат, коли мова йде про комфортні умови праці для вчителів та навчання для учнів.

Energy_3Energy_4

 

У рамках другого проекту апробувались різні моделі енергоефективності житлових приміщень, які опалюються дровами, застосовуючи нові технології та залучаючи відходи лісозаготівлі і деревообробки у якості паливної деревини.

Для експерименту було обрано 8 однотипних сільських будинки, в двох з яких провадилось утеплення вікон і дверей ґумовими ущільнювачами, в двох – заміна традиційної системи опалення кахлею або піччю та двоконтурний котел, який працює на твердому паливі, ще в двох – і заміна системи опалення, і утеплення вікон та дверей. Останні два будинки – контрольна група.

Протягом усього опалювального сезону вимірювалась температура у приміщенні за спеціально розробленим графіком та фіксувалися об’єми використання дров у всіх 8 дворогосподарствах, які брали участь в експерименті.

В результаті річного експерименту було обрано найоптимальнішу модель енергоефективності житла в умовах сільської місцевості, де відсутні газогони і де опалюють дровами. Детальніше про це можна прочитати в кінцевому документі – Аналітична записка щодо ефективної моделі енергозбереження.

Energy_1

Energy_2За результатами проекту було відзнято демонтраційний відеоролик “ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ”, який було демонтровано в інших гірських населених пунктах Закарпаття, а також розроблено й видано великим тиражем інформаційну листівку “10 кроків до енергозбереження”, яка поширювалась серед людей.

BukletBuklet_2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обидва проекти провадились у партнерстві з Еко-Клубом (м. Рівне). 

3. Просвітницькі акції для населення про причини та шляхи енергозбереження

Просвітницька акція «Клімат змінюється! Час діяти!» у м. Ужгороді здійснювалась щоосені протягом 2008-2009 років. Акція проводилась під егідою WWF-DCP/Toyota у партнерстві з ГО «Голос Природи» (м. Дніпродзержинськ).

Метою акції було привернути увагу мешканців міста на проблеми та причини глобальних змін клімату. Під час акції поширювались спеціальні інформаційні буклети, листівки, проводились вікторини. Волонтери ЕКОСФЕРИ та «Голосу Природи» знайомили відвідувачів інформаційних наметів з технологіями енергозбереження у повсякденному житті, з енергозберігаючими лампами, з альтернативними джерелами енергії.

На майданчику, де відбувалась акція, стояла вантажівка Toyota з сонячними батареями, з дітьми спілкувався «полярний ведмідь», працювали різноманітні атракціони на альтернативних джерелах енергії. Відвідувачі брали участь у різноманітних конкурсах, вигравали призи.

 акція-атракція

акція-призи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За цей час було здійснено 5 проектів у рамках дії проекту швейцарсько-українського FORZA за фінансової підтримки DEZA та під егідою WWF-DCP за фінансової підтримки марки Toyota 

сільський та екотуризм

СІЛЬСЬКИЙ ТА ЕКОЛОГІЧНИЙ ТУРИЗМ

Закарпаття – особливий регіон України, 80 % площі якого займають гори, більше 50 % – ліси; тут практично відсутня велика промисловість, а на розвитку сільськогосподарського виробництва позначається малоземелля. Однак саме наш край вирізняється унікальними природними умовами, різноманіттям ландшафтів та особливим м’яким мікрокліматом, наявністю високого біологічного різноманіття та мало порушених природних екосистем, веденням традиційного господарства у селах, мозаїчним поєднанням різних культур, релігійною толерантністю та збереженням глибоких народних традицій і звичаїв.

Саме ці риси нашого краю створюють добрі стартові умови для розвитку туристичної галузі економіки й визначають туризм як один з пріоритетних напрямків у регіональному розвитку області. З огляду на важливість збереження унікальної природи Карпат та довкілля загалом, колориту етнокультури та традиційного побуту й господарювання, особливого змісту в закарпатському контексті набувають так звані «сталі» види туризму, зокрема сільський.

Сталі види туризму (ще їх називають м’якими, зрівноваженими) – це ті, розвиток котрих завдає якнайменше шкоди довкіллю. До таких відносять цілий спектр відпочинкових видів туризму, пов’язаних з сільською місцевістю та об’єднаних загальною назвою – сільський зелений туризм.

З початку XXI ст. сільський туризм, за визнанням експертів Всесвітньої туристичної організації (ВТО), є одним з секторів туристичної галузі економіки, що динамічно зростає. Ідеї охорони навколишнього середовища, що стали невід’ємними цивілізаційними цінностями суспільств розвинених країн Європи та Америки, охопили й індустрію туризму. Внаслідок цього серед туристів виник попит на види туризму, альтернативні масовому – так звані «зелені подорожі». Згідно з офіційними статистичними даними ВТО, зелені подорожі нині займають від 7 % до 20 % у загальному обсязі турпоїздок. Темпи росту сільського зеленого туризму у світі сьогодні оцінюються від 10-20 % до 30% (для пригодницького туризму) у рік, а його частка у доходах від міжнародного туризму сягає 10-15 %.

Займатись сільським зеленим туризмом не складно. Як правило, ця діяльність не вимагає великих інвестицій, високої професійної підготовки тих, хто цим займається, та ліцензій на діяльність. Натомість цей вид туризму популяризує здоровий спосіб життя, знайомить відвідувачів з місцевою природою, історією, культурою, звичаями, сприяє появі «місцевих продуктів», промоції та конкурентоспроможності їх на ринку, створює позитивний імідж краю.

Отже, для Закарпаття розвиток сільського зеленого туризму є добрим шансом не тільки для відродження та розвитку сільської місцевості загалом, але й для усвідомлення та збереження культурної самоідентичності, прищеплення любові до історичної та природної спадщини краю в сучасників та нащадків.

Сільський туризм – форма відпочинку у сільській місцевості в приватній садибі сільського господаря з широкими можливостями використання природного, соціального і культурного потенціалу регіону. Організатором виступає сільська родина, яка надає власне житло та забезпечує продуктами харчування, виробленими в особистому селянському господарстві.

Сільський туризм може бути чистого і змішаного видів. Сільський туризм чистого виду передбачає надання туристичних послуг на базі приватного міні-готелю У такому разі ця діяльність є основним джерелом доходів. Сільський туризм змішаного виду – це надання послуг гостинності поряд із веденням особистого селянського (фермерського) господарства. У цьому випадку доходи від діяльності з надання гостинності відпочиваючим, як правило, будуть доповненням до основного доходу від сільськогосподарської або інших видів діяльності.

Сільський туризм передбачає також розвиток туристичних шляхів, місць для відпочинку, місцевих музеїв, фестивалів, центрів обслуговування туристів з провідниками та екскурсоводами. Поняття «сільський туризм» часто ототожнюють з «агротуризмом», але перше поняття є значно ширшим.

Агротуризм – відпочинковий туризм, що передбачає використання індивідуального селянського або фермерського господарства. Агротуризм може проявлятись у різних формах, але завжди включає наймання помешкання. Розрізняють дві базові форми агротуризму: наймання помешкання з обслуговуванням безпосередньо в межах дворогосподарства або розміщення на нічліг з самообслуговуванням на землях, що належать до дворогосподарства, наприклад в кемпінгах та наметах. Агротуризм таким чином виступає однією з форм сільського туризму. У агротуризмі дворогосподарство (фермерське господарство) становить одночасно нічліжну базу та головний предмет інтересу для туриста.

Екотуризм – науково-пізнавальний вид сільського зеленого туризму, характерний для сільських місцевостей і сіл, розташованих у межах територій національних парків, заповідних зон, природних парків тощо, де передбачено відповідні обмеження щодо навантажень на територію та регламентовано види розважального відпочинку. Реалізовується цей вид туризму подорожами. Туристи подорожують переважно на територіях, що мають природничу цінність (переважно національні та ландшафтні парки). Екотуризм спрямований на охорону природної й культурної спадщини туристичних регіонів. Він сприяє формуванню екологічної свідомості туриста. Виділяються такі форми екотуризму як активний екотуризм (піший, велосипедний, водний, кінний, гірський, екстремальний, пригодницький, рибальство), фауністичні та флористичні поїздки (орнітологічні поїздки, полювання, тематичні поїздки), культурологічні й етнографічні поїздки (сакральний, історико-архітектурний, етнографічний, гастрономічний туризм тощо).

Сприянням розвитку сільського та екологічного туризму в Закарпатті ЕКОСФЕРА займається з 2002 року у рамках роботи щодо сприяння сталому розвитку місцевих громад. Безпосередньо цією діяльністю ми зайнялись з 2005 році і сьогодні працюємо в таких напрямках:

1. Надання тренінгових та консультаційних послуг власникам сільських садиб у питаннях організації власної справи, розвитку екомузеїв на базі власних садиб, покращення туристичних послуг

Протягом 7 років роботи у цьому напрямку ми провели 7 семінарів для власників садиб Закарпаття з питань започаткування власної справи, стандартів надання нічліжно-гастрономічних та інших туристичних послуг, з питань категоризації садиб та екологічного маркування, з питань розвитку екомузеїв та концепції greenway, як основи для розвитку сільського туризму. Наші семінари відвідали 90 власників садиб з усієї області (переважно Хустський, Ужгородський та Берегівський райони).

SeminarSeminar-2 

2. Впровадження концепції greenway на теренах Закарпаття через розробку зелених маршрутів та формування місцевих ініціатив, ознакування маршрутів та їх промоції

Перший піший локальний маршрут нами було розроблено в 2005 році в околиці с. Липовець Хустського району та ознаковано у співпраці з місцевою громадою.

Маршрут включає в себе відпочинок у бесідці на березі місцевого гірського озера «Морське око», прогулянку дубовим лісом, відвідини Червоних скель та водоспаду, а також відвідини сільського етнографічного музею з унікальною експозицією.

MarshrutP1010005eP1010016P1010080 

Зелені маршрути – greenways – багатофункціональні маршрути, створені для пересування по них немоторизованими транспортними засобами. Як правло вони пролягають вздовж природних коридорів, історичних торгівельних шляхів, річок та залізниць. Такі маршрути координуються місцевими громадами з метою спонукання до сталого розвитку територій та пропагування здорового способу життя.

Зелені маршрути є основою для реалізації місцевих ініціатив соціального характеру і проектів, пов’язаних з охороною природи та ландшафтів, збереження культурної спадщини, екологічним туризмом та транспортом, який не забруднює довкілля. Зелені маршрути рівною мірою відповідають потребам і місцевого населення, і туристів-мандрівників, сприяючи при цьому пробудженню та оживленню місцевої економіки.

Перший greenway був розроблений фахівцями ЕКОСФЕРИ протягом 2009-2010 років по каналах Берегівської польдерної системи в рамках проекту «Розвиток Берегівської транскордонної польдерної системи в басейні р. Тиса» у партнерстві з Закарпатським облводгоспом.

Нами було розроблено головну нитку greenway по дамбах вздовж магістральних каналів Брегівської польдерної системи, яка об’єднує 18 сільських населених пунктів Ужгородського та Берегівського районів області та 10 локальних тематичних маршрутів: природничо-пізнавальні, оздоровчо-рекреаційні, історико-архітектурниі, дегустаційний, вузькоколійнийВісім з них – велосипедні, один – вузькоколійний та один – частково водний.

Marshrut

Детально ознайомитись з маршрутами можна на сторінках путівника, який був виданий у 2010 році.

3. Розробка та публікація методичних посібників для власників садиб, путівників, карт та іншої туристичної продукції

Ми займаємось розробкою та виданням методичних посібників для власників сільських садиб, написанням путівників, виданням туристичних карт а іншої туристичної продукції, яка сприяє розвитку сільського та екологічного туризму в області. За цей час ми видали інформаційний буклет для представників органів місцевого самоврядування “Сільський зелений туризм” (2003), методичний посібник “Сільський туризм” (2009), путівник “Екологічний туризм – природа, історія, культура (зелені маршрути Берегівської польдерної системи)” (2010) та карту з інформацією про туристичний потенціал с. Липовець Хустського району (2005).

Tourism1Tourism2 

У цій діяльності нас підтримували World Banc/UCAN та програма Добросусідства Угорщина-Словаччина-Україна HUSKUA/06/01 CBC AP 2005 у рамках проекту Закарпатського облводгоспу «Розвиток Берегівської транскордонної польдерної системи в басейні р. Тиса». Нами було виконано 2 проекти та власні консалтингові акції у рамках нашої статутної діяльності.