сільський та екотуризм

СІЛЬСЬКИЙ ТА ЕКОЛОГІЧНИЙ ТУРИЗМ

Закарпаття – особливий регіон України, 80 % площі якого займають гори, більше 50 % – ліси; тут практично відсутня велика промисловість, а на розвитку сільськогосподарського виробництва позначається малоземелля. Однак саме наш край вирізняється унікальними природними умовами, різноманіттям ландшафтів та особливим м’яким мікрокліматом, наявністю високого біологічного різноманіття та мало порушених природних екосистем, веденням традиційного господарства у селах, мозаїчним поєднанням різних культур, релігійною толерантністю та збереженням глибоких народних традицій і звичаїв.

Саме ці риси нашого краю створюють добрі стартові умови для розвитку туристичної галузі економіки й визначають туризм як один з пріоритетних напрямків у регіональному розвитку області. З огляду на важливість збереження унікальної природи Карпат та довкілля загалом, колориту етнокультури та традиційного побуту й господарювання, особливого змісту в закарпатському контексті набувають так звані «сталі» види туризму, зокрема сільський.

Сталі види туризму (ще їх називають м’якими, зрівноваженими) – це ті, розвиток котрих завдає якнайменше шкоди довкіллю. До таких відносять цілий спектр відпочинкових видів туризму, пов’язаних з сільською місцевістю та об’єднаних загальною назвою – сільський зелений туризм.

З початку XXI ст. сільський туризм, за визнанням експертів Всесвітньої туристичної організації (ВТО), є одним з секторів туристичної галузі економіки, що динамічно зростає. Ідеї охорони навколишнього середовища, що стали невід’ємними цивілізаційними цінностями суспільств розвинених країн Європи та Америки, охопили й індустрію туризму. Внаслідок цього серед туристів виник попит на види туризму, альтернативні масовому – так звані «зелені подорожі». Згідно з офіційними статистичними даними ВТО, зелені подорожі нині займають від 7 % до 20 % у загальному обсязі турпоїздок. Темпи росту сільського зеленого туризму у світі сьогодні оцінюються від 10-20 % до 30% (для пригодницького туризму) у рік, а його частка у доходах від міжнародного туризму сягає 10-15 %.

Займатись сільським зеленим туризмом не складно. Як правило, ця діяльність не вимагає великих інвестицій, високої професійної підготовки тих, хто цим займається, та ліцензій на діяльність. Натомість цей вид туризму популяризує здоровий спосіб життя, знайомить відвідувачів з місцевою природою, історією, культурою, звичаями, сприяє появі «місцевих продуктів», промоції та конкурентоспроможності їх на ринку, створює позитивний імідж краю.

Отже, для Закарпаття розвиток сільського зеленого туризму є добрим шансом не тільки для відродження та розвитку сільської місцевості загалом, але й для усвідомлення та збереження культурної самоідентичності, прищеплення любові до історичної та природної спадщини краю в сучасників та нащадків.

Сільський туризм – форма відпочинку у сільській місцевості в приватній садибі сільського господаря з широкими можливостями використання природного, соціального і культурного потенціалу регіону. Організатором виступає сільська родина, яка надає власне житло та забезпечує продуктами харчування, виробленими в особистому селянському господарстві.

Сільський туризм може бути чистого і змішаного видів. Сільський туризм чистого виду передбачає надання туристичних послуг на базі приватного міні-готелю У такому разі ця діяльність є основним джерелом доходів. Сільський туризм змішаного виду – це надання послуг гостинності поряд із веденням особистого селянського (фермерського) господарства. У цьому випадку доходи від діяльності з надання гостинності відпочиваючим, як правило, будуть доповненням до основного доходу від сільськогосподарської або інших видів діяльності.

Сільський туризм передбачає також розвиток туристичних шляхів, місць для відпочинку, місцевих музеїв, фестивалів, центрів обслуговування туристів з провідниками та екскурсоводами. Поняття «сільський туризм» часто ототожнюють з «агротуризмом», але перше поняття є значно ширшим.

Агротуризм – відпочинковий туризм, що передбачає використання індивідуального селянського або фермерського господарства. Агротуризм може проявлятись у різних формах, але завжди включає наймання помешкання. Розрізняють дві базові форми агротуризму: наймання помешкання з обслуговуванням безпосередньо в межах дворогосподарства або розміщення на нічліг з самообслуговуванням на землях, що належать до дворогосподарства, наприклад в кемпінгах та наметах. Агротуризм таким чином виступає однією з форм сільського туризму. У агротуризмі дворогосподарство (фермерське господарство) становить одночасно нічліжну базу та головний предмет інтересу для туриста.

Екотуризм – науково-пізнавальний вид сільського зеленого туризму, характерний для сільських місцевостей і сіл, розташованих у межах територій національних парків, заповідних зон, природних парків тощо, де передбачено відповідні обмеження щодо навантажень на територію та регламентовано види розважального відпочинку. Реалізовується цей вид туризму подорожами. Туристи подорожують переважно на територіях, що мають природничу цінність (переважно національні та ландшафтні парки). Екотуризм спрямований на охорону природної й культурної спадщини туристичних регіонів. Він сприяє формуванню екологічної свідомості туриста. Виділяються такі форми екотуризму як активний екотуризм (піший, велосипедний, водний, кінний, гірський, екстремальний, пригодницький, рибальство), фауністичні та флористичні поїздки (орнітологічні поїздки, полювання, тематичні поїздки), культурологічні й етнографічні поїздки (сакральний, історико-архітектурний, етнографічний, гастрономічний туризм тощо).

Сприянням розвитку сільського та екологічного туризму в Закарпатті ЕКОСФЕРА займається з 2002 року у рамках роботи щодо сприяння сталому розвитку місцевих громад. Безпосередньо цією діяльністю ми зайнялись з 2005 році і сьогодні працюємо в таких напрямках:

1. Надання тренінгових та консультаційних послуг власникам сільських садиб у питаннях організації власної справи, розвитку екомузеїв на базі власних садиб, покращення туристичних послуг

Протягом 7 років роботи у цьому напрямку ми провели 7 семінарів для власників садиб Закарпаття з питань започаткування власної справи, стандартів надання нічліжно-гастрономічних та інших туристичних послуг, з питань категоризації садиб та екологічного маркування, з питань розвитку екомузеїв та концепції greenway, як основи для розвитку сільського туризму. Наші семінари відвідали 90 власників садиб з усієї області (переважно Хустський, Ужгородський та Берегівський райони).

SeminarSeminar-2 

2. Впровадження концепції greenway на теренах Закарпаття через розробку зелених маршрутів та формування місцевих ініціатив, ознакування маршрутів та їх промоції

Перший піший локальний маршрут нами було розроблено в 2005 році в околиці с. Липовець Хустського району та ознаковано у співпраці з місцевою громадою.

Маршрут включає в себе відпочинок у бесідці на березі місцевого гірського озера «Морське око», прогулянку дубовим лісом, відвідини Червоних скель та водоспаду, а також відвідини сільського етнографічного музею з унікальною експозицією.

MarshrutP1010005eP1010016P1010080 

Зелені маршрути – greenways – багатофункціональні маршрути, створені для пересування по них немоторизованими транспортними засобами. Як правло вони пролягають вздовж природних коридорів, історичних торгівельних шляхів, річок та залізниць. Такі маршрути координуються місцевими громадами з метою спонукання до сталого розвитку територій та пропагування здорового способу життя.

Зелені маршрути є основою для реалізації місцевих ініціатив соціального характеру і проектів, пов’язаних з охороною природи та ландшафтів, збереження культурної спадщини, екологічним туризмом та транспортом, який не забруднює довкілля. Зелені маршрути рівною мірою відповідають потребам і місцевого населення, і туристів-мандрівників, сприяючи при цьому пробудженню та оживленню місцевої економіки.

Перший greenway був розроблений фахівцями ЕКОСФЕРИ протягом 2009-2010 років по каналах Берегівської польдерної системи в рамках проекту «Розвиток Берегівської транскордонної польдерної системи в басейні р. Тиса» у партнерстві з Закарпатським облводгоспом.

Нами було розроблено головну нитку greenway по дамбах вздовж магістральних каналів Брегівської польдерної системи, яка об’єднує 18 сільських населених пунктів Ужгородського та Берегівського районів області та 10 локальних тематичних маршрутів: природничо-пізнавальні, оздоровчо-рекреаційні, історико-архітектурниі, дегустаційний, вузькоколійнийВісім з них – велосипедні, один – вузькоколійний та один – частково водний.

Marshrut

Детально ознайомитись з маршрутами можна на сторінках путівника, який був виданий у 2010 році.

3. Розробка та публікація методичних посібників для власників садиб, путівників, карт та іншої туристичної продукції

Ми займаємось розробкою та виданням методичних посібників для власників сільських садиб, написанням путівників, виданням туристичних карт а іншої туристичної продукції, яка сприяє розвитку сільського та екологічного туризму в області. За цей час ми видали інформаційний буклет для представників органів місцевого самоврядування “Сільський зелений туризм” (2003), методичний посібник “Сільський туризм” (2009), путівник “Екологічний туризм – природа, історія, культура (зелені маршрути Берегівської польдерної системи)” (2010) та карту з інформацією про туристичний потенціал с. Липовець Хустського району (2005).

Tourism1Tourism2 

У цій діяльності нас підтримували World Banc/UCAN та програма Добросусідства Угорщина-Словаччина-Україна HUSKUA/06/01 CBC AP 2005 у рамках проекту Закарпатського облводгоспу «Розвиток Берегівської транскордонної польдерної системи в басейні р. Тиса». Нами було виконано 2 проекти та власні консалтингові акції у рамках нашої статутної діяльності.