Лютий 2018

Пікетування Закарпатського ОУЛМГ. Рубку припинено

31 січня 2018 року відбулось пікетування активістами Ужгородського клубу велосипедистів, Клубу піших туристів та ГО «Екосфера» офісу Закарпатського облуправління лісомисливського господарства. До пікетувальників вийшли заступник начальника та головний лісничий області Коцур І. Пізніше підійшли начальник облуправління Мурга В. та директор Ужгородського держлісгоспу Кий В. На заході також було багато преси та знімальні групи регіональних телеканалів.

Причиною проведення таких заходів стало відновлення санітарно-вибіркової рубки дубово-грабового лісу поблизу мікрорайону міста Ужгорода «Шахта» – найпопулярнішого місця для рекреації ужгородців. На Інтернет-ресурсі Strava, що слідкує за активністю пересувань людей, які займаються активними видами спорту, можна бачити, що місце рубки є «найгарячішим», тобто, найвідвідуванішим місцем довколишніх лісів околиць міста Ужгорода.

Ще 20 грудня 2017 року вищезгадані активісти дійшли до згоди з дирекцією лісгоспу й директор Ужгородського ДЛГ офіційно повідомив, що рубка призупиняється. З лісосіки буде вивезена лише вже заготовлена деревина. Також рубатимуть лише аварійні та висячі дерева, а також сухостій. Така домовленість була досягнута після консультацій з представниками громади міста, представленої людьми, які є прихильниками активного відпочинку на природі, та природоохоронцями й фаховими експертами. Консультації проводились в рамках процедури, запропонованої стандартом лісової сертифікації FSC.

Однак після Водохрещі активісти в лісі помітили значне пожвавлення, результатом якого стала рубка нових дубів, значна частина з яких не мала ознак пошкодження чи ураження хворобою, тим більше не була сухостійною. Тобто, йшлося про заготівлю ділового дуба.

Не дивлячись на очевидні докази, офіційною позицією Ужгородського держлісгоспу, а також Закарпатського ОУЛМГ бути дві тези: 1) рубка не відновлювалась, лісгосп не заготовляв деревину; 2) рубались лише аварійні, висячі та сухостійні дерева…https://zakarpatlis.gov.ua/11003-2/

В результаті пікетування Ужгородський лісгосп оприлюднив офіційний лист, де повідомлялось, що у кварталах 10 та 11 (у лісі на межі з Ужгородом) рубка припиняється.

Протягом двох тижнів (починаючи з 1 лютого 2018 року) з лісосіки буде забрана деревина, яка залишилась, та рекультивовані трелювальні волоки й дорога. Активісти Ужгородського клубу велосипедистів вподіваюсть, що їхня чемпіонська велотраса, по якій вони проводять міжнародні змагання з гірського велоспорту, буде відновлена.

Січень 2018

Екологам, природоохоронцям та правозахисниками вдалося виграти перший бій за гірський хребет Карпат – Свидовець

10 січня 2017 року колегія суддів Закарпатського окружного адміністративного суду захистила від знищення унікальні природні ландшафти Свидовецького хребта. А це – унікальні високогірні льодовикові озера Ворожеска, Ашпшиця, Герашаска, які є об’єктами природно-заповідного фонду України, р. Чорна Тиса – іхтіологічний заказник та об’єкт Смарагдові мережі України та чутливі високогірні екосистеми Карпат, які слугують місцями токовищ, гніздівлі та екокоридорами для міграції диких тварин, які вже сьогодні внесені до Червоної книги України.

Запланована діяльність, відповідно до затверджених розпоряджень Тячівською та Рахівською РДА, передбачала забудову Свидовецького хребта гірськолижним курортом, який мав забезпечити одночасне перебування до 28 000 осіб, створення шести водних штучних водойм для забезпечення потреб курорту у воді. Якщо взяти до уваги, що на день норма використання води для одної особи 200 куб м. води, то не важко порахувати, скільки води буде потрібно потреб відвідувачів цього курорту. І це без потреб води для снігових пушок та господарських потреб. 

Колегія суддів скасувала оскаржувані розпорядження та визначили протиправною дії РДА під час прийняття оскаржуваних розпоряджень. Під час винесення рішення по справі судді врахували те, що затверджені детальні плани територій не були надані навіть на запит суду, не проходили стратегічної екологічної оцінки, яка б мала гарантувати безпеки планованої діяльності для довкілля та охорони здоров’я та не гарантував належної участі громадськості під час обговорення оскаржуваних актів.

 

Детальні плани територій, які начебто обговорювались громадськими слуханнями у громадах Ясіня, Чорної Тиси та Лопухова, насправді ніхто не бачив. Їх не було оприлюднено владними структурами і під час судових засідань. Цей факт наштовхує на думку, що цих документів або не існує і, в такому разі, це земельно-лісова афера, метою якої є не будівництво курорту, а захоплення землі та вирубка лісу. Або, якщо ці документи таки існують, то вони містять таку інформацію, яку владі страшно оприлюднити громаді. В обох випадках – це афера.

Грудень 2017

Будівництво міні-ГЕС на Тересві, Ріці та Чорній і Білій Тисах – заборонене, оскільки ці річки є об’єктами Смарагдової мережі України!

ГО «ЕКОСФЕРА» публічно звертається до органів місцевого самоврядування, розташованим у долинах річок Ріка (Міжгірський та Хустський райони), Тересва (Тячівський район) та Чорна і Біла Тиси (Рахівський район).

 

У 2014 році ратифіковано Угоду про Асоціацію між Україною та ЄС. Відповідно до Глави 6 “Навколишнє середовище” (стаття 361) та Додатку ХХХ до цієї глави, що містить перелік директив (зокрема, Директиву Ради 92/43/ЄЕС від 21.05.1992  року про збереження природного середовища існування, дикої флори та фауни, із змінами і доповненнями, внесеними Директивами 97/62/ЄС, 2006/105/ЄС та Регламентом 2003/1882/ЄС), які Україна зобов’язалась імплементувати та приєднатись до Пан’європейської мережі природоохоронних об’єктів – Смарагдової мережі. Ця мережа включає найбільш цінні природні території країн Європейського Союзу та інших країн Європи, Кавказу та Північної Африки поза його межами.

Рішенням про визначення об’єктів Смарагдової мережі в Україні, яке було прийнято на 36-му засіданні Постійного комітету Бернської конвенції 15–18 листопада 2016 року у м. Страсбург (Франція), в Україні створено Національну Смарагдову мережу. До переліку територій, які увійшли до Смарагдової мережі в Україні, на території Закарпаття такими є, передусім, існуючі об’єкти природно-заповідного фонду, а також карпатські річки басейну Тиси: р. Ріка у складі НПП «Синевир», р. Тересва, р. Чорна Тиса, р. Біла Тиса у складі Карпатського біосферного заповідника – https://wcd.coe.int/com.instranet.InstraServlet?command=com.instranet.CmdBlobGet&InstranetImage=2951584&SecMode=1&DocId=2389718&Usage=2.

Графічне відображення території Смарагдової мережі в Україні можна знайти на цьому ресурсі – http://www.arcgis.com/home/webmap/viewer.html?webmap=d1804eb1f77546b8a282cd6dff1aa202

Для цих річок та їхніх приток це означає, що будівництво на них МГЕС заборонено, оскільки саме тут живуть і нерестяться види риб, внесені до списку Резолюції № 6 Бернської конвенції, тож вони перебувають під охороною держави Україна та Ради Європи.

Будь-які рішення щодо будівництва МГЕС на річках, які є об’єктами Смарагдової мережі, суперечать зобов’язанням, які взяла на себе Україна, підписавши Угоду про асоціацію з ЄС. Про такі рішення негайно буде повідомлятись у Раду Європи, яка вимагатиме відповідної реакції від Уряду України.

Довідка

Смарагдова мережа Європи (англ. Emerald Network Europe) — це низка територій особливого природоохоронного значення, які містять і зберігають біологічне різноманіття країн Євросоюзу, Східної Європи і деяких африканських держав. Вона створена рішенням Бернської конвенції 1979 р. і підтримується державами-членами Ради Європи.                                                                                                    

 

Мета цього масштабного проекту — виділити і взяти під охорону місця проживання рідкісних видів тваринного і рослинного світу. При оцінці території для включення до Смарагдової мережі Європи враховується: чи мешкають тут види рослин і тварин, яким загрожує зникнення, чи є вона важливим пунктом зупинки на шляхах міграції тварин, чи вирізняється високим рівнем біорізноманіття, чи є тут унікальне оселище.

Листопад 2017

Кліматична освіта 2017: Молодь вирішує!

Кліматичний освітній форум під такою назвою відбувся 2-3 листопада, напередодні 23-ї Міжнародної конференції ООН зі зміни клімату – COP23.

Організатори впевнені, що якісна екологічна освіта – сучасна, інклюзивна, ґендерно чутлива, інтерактивна – важлива складова для досягнення сталого розвитку суспільства та запобігання зміні клімату.

Фокус цьогорічного Форуму – участь молоді в екологічних шкільних та міських проектах та залучення до прийняття важливих рішень.

Зокрема, відбулася панельна дискусія за участі молоді, під час якої молоді ініціатори екологічних проектів презентували свої успіхи, проаналізували помилки, а також ділилися планами на майбутнє.

ГО «ЕКОСФЕРА» також взяла участь у цьому заході й презентувала свої навчально-методичні видання «Азбука поводження з ТПВ» та «Екологічні дослідження водних екосистем», а також практичний посібник «Адвокація, як метод впливу».

ГО “ЕКОСФРА” вже 18 років займається питаннями природоохоронної освіти. Через наші тренінги пройшли сотні вчителів зі шкіл усієї України, на наших літніх таборах “Школа у природі” побувало більше тисячі дітей шкільного віку також з усієї України, з нами разом проводять екологічні дослідження та готують наукові роботи в Малій академії наук десяток учнів шкіл Закарпаття. Серед наших вихованців є дипломовані лікарі, біологи, студенти біологічних факультетів в Україні та закордоном. Ми пишаємося своїми здобутками, бо знаємо, що світ можна змінити лише змінивши відношення до нього, в першу чергу, у дітей. 

Жовтень 2017

Національний стандарт добровільної лісової сертифікації FSC

обговорювали на черговому засіданні національно робочої групи, членом якої є ГО «ЕКОСФЕРА». Засідання проводило Національне представництво FSC в Україні протягом 18-19 жовтня. На засіданні експертами була представлена робоча версія національного стандарту FSC, який вже пройшов громадські обговорення.

В обговоренням найбільше уваги приділили принципу 2 – права працівників та умови зайнятості, а також принцип 4 – стосунки з громадами. Ще обговорювались принципи 1 – відповідність законодавству та 9 – ліси, особливо цінні для збереження.

У новому стандарті FSC, до якого наразі розроблявся національний стандарт України, питання прав працівників та питання стосунків з місцевими громадами розділені й представлені в окремих принципах. Під час засідання робоча група вкотре обговорювала принцип 4, як один із тих, який є чомусь дуже важким для виконання держлісгоспами. Обговорення стосувалося більше термінології та змістового навантаження перекладів. В результаті робоча група затвердила той варіант, який вже був обговорений з громадськістю.

Наразі робочий варіант Національного стандарту FSC проходитиме ще редакційну правку, а потім буде надіслано у головний офіс FSC на затвердження. Як тільки Національний стандарт FSC буде затверджено, він стане робочим документом у процесі лісової сертифікації за схемою FSC в Україні.

Вересень 2017

Семінар «Запобігання нелегальній лісозаготівлі та лісопорушенням в Україні»

відбувся 20 вересня у Львові. Учасниками семінару були представники обласних прокуратур Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Чернівецької областей, представники Львівського ОУЛМГ, Львівського національного лісотехнічного університету, Державної екологічної інспекції України та ДЕІ у Львівській області, представники ГО природоохоронного спрямування, зокрема ГО «ЕКОСФЕРА» з Ужгорода.

Організаторами семінару виступили WWFDCP в Україні, USAID та Лісова сервісна служба США.

Про практики запобігання нелегальній лісозаготівлі та іншим лісопорушення, а також про співпрацю з різними правоохоронними органами США під час розслідувань, про міжнародну співпрацю та ресурси у боротьбі зі злочинністю у сфері живої природи та лісового господарства розповіли Майк Мітчел, заступник федерального прокурора Міністерства юстиції США та Шелі Гарднер, експерт з питань нелегальних лісозаготівель Лісової служби США та ІНТЕРПОЛУ. Про структуру охорони правопорядку та організацію дізнання в Лісової служби США розповіли спеціальні агенти ЛС США Марк Берджсон та Колін Фішер.

Про програму співпраці громадських екологічних інспекторів з державною екологічною інспекцією розповіли Василь Стрищак та Світлана Чорнюк з Державної екологічної інспекції України. Еколог ГО «ЕКОСФЕРА» та громадський екологічний інспектор Оксана Станкевич-Волосянчук презентувала короткий аналіз ефективності реалізації своїх повноважень громадськими екологічними інспекторами. При цьому наголосила на тому, що без співпраці з правоохоронними органами робота громадського екологічного інспектора є малоефективною. Потім нею були запропоновані зміни у повноваженнях громадського «шерифу» (згідно з концепцією реформування системи екологічного контролю в Україні).

 

Дунайсько-Карпатська програма WWF в Україні представила свій проект «Лісова варта», а викладач НЛТУУ Олег Часковський показав, як можна проаналізувати зміни рослинного покриву Українських Карпат та виявляти лісосіки за супутниковими знімками.

 

 

Вересень 2017

Про виконання пунктів Меморандуму про взаєморозуміння та співробітництво з питань лісової сертифікації за схемою FSC

говорили в Ужгороді у понеділок, 25 вересня. Круглий стіл на цю тему відбувся у конференц-залі Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства. Серед учасників – керівництво Закарпатського ОУЛМГ, директори державних лісогосподарських підприємств, ГС “Асоціація відповідальних лісопромислових підприємств України”, Національне представництво FSC в Україні, Дурнайсько-Карпатська програма WWF в Україні, ГО “Екосфера”, ГО “ФОРЗА”, Громадська рада при Закарпатському ОУЛМГ, ІП “СЖС Україна”, деревообробні та лісозаготівельні підприємства Закарпаття та представники ЗМІ.

Кожна зі сторін-підписантів Меморандуму представила результати своєї роботи за пунктами цього документу.

В ході засідання учасники обговорили питання взаємовигідного співробітництва з питань лісової сертифікації між Закарпатським ОУЛМГ та соціально і екологічно відповідальними деревообробними підприємствами Закарпаття, ознайомилися з міжнародним досвідом діяльності лісопромислових асоціацій, зорієнтованих на розвиток лісової сертифікації за схемою FSC. Серед найважливіших питань, яке піднімалося під час засідання учасниками – це гостра необхідність відповідального лісоуправління для збереження біорізноманіття та сталого використання лісових ресурсів й виконання Меморандуму про взаєморозуміння та співробітництво з питань лісової сертифікації між Закарпатським ОУЛМГ, Національним представництвом FSC в Україні, Дунайсько- Карпатською програмою WWF, екологічними НГО та соціально і екологічно відповідальними деревообробними та лісозаготівельними підприємствами Закарпаття, який був підписаний 15 червня минулого року.

 

З доповідями виступили начальник Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Мурга, директори державних лісогосподарських підприємств, представникники деревообробних компаній та директор Національного представництва FSC в Україні Павло Кравець й аудитор з лісової сертифікації компанії SGS-Україна Тетяна Данчук-Дворецька.

Вересень 2017

Питаннями енергоефективності займались на Волині

У рамках проекту CLEEN та діяльності ГО «ЕКОСФЕРА» мікрогрантером стала волинська громадська організація «Шацьке поозер’я». Організація працює для добробуту Щацької об’єднаної територіальної громади. Ця громада є вже досить досвідченою в залучення різних грантових фондів, зокрема через транскордонні проекти. На своєму рахунку мають також і інфраструктурні проекти та проекти з термомодернізації соціальних установ – школи та дитячого садочка.

В рамках проекту CLEEN для громади Шацька були проведені спеціалізовані тренінги щодо питань енергоаудиту та правильне здійснення енергомодернізації приміщень, пошуку коштів на підвищення енергоефективності будівель бюджетної сфери, про суть Угоди Мерів та зобов’язання, які бере на себе громада. Організовано ознайомчу поїздку в енергоефективне місто Жовкву, де делегація з Шацька змогла на практиці побачити, як все працює.

 

Під час спеціального візиту фахівців ГО «ЕКОСФЕРА» у Шацьку ОТГ представників громади було ознайомлено зі змінами вітчизняного законодавства у сфері енергоефективності, з механізмами підвищення енергоефективності приміщень комунальної форми власності та особистого житла. Мова йшла про систему енергоменеджменту, про компанії ЕСКО, про Револьверний фонд та перспективу розвитку енергетичних кооперативів.

Жовтень 2017

Енергоефективна громада: можливості для локальних змін

Протягом 5-6 жовтня в Ужгороді відбувалась друга сесія тренінг-курсу для муніципальних енергоменеджерів. В Ужгород приїхали 20 енергоменеджерів з великих та малих міст України, експертів з розвитку громад, а також представники громадських організацій, які працюють з муніципальними енергоменеджерами у своїх містах. Організаторами цієї події стали Представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, ГО “Екоклуб” (м. Рівне) та ГО “Екосфера” (м. Ужгород).

Головною тематикою тренінг-курсу осінньої сесії було законодавство у сфері енергоефективності. Протягом останніх років, на вимогу Угоди про асоціацію України з ЄС, Верховна Рада України прийняла пакет «енергетичних» законів, частина яких вже з нового року вступить в силу. Мова йде про ЗУ «Про комерційний облік комунальних послуг», ЗУ «Про енергоефективність будівель» та ЗУ «Про Фонд енергоефективності». Тренер цієї сесії Андрій Желєзний з неурядової організації НЕЦУ (м. Київ) чітко розклав по полицях, які нові обов’язки та нові можливості з’явились у споживачів та органів місцевого самоврядування відповідно до цих законів. Також цей експерт представив якісний аналіз того, наскільки нове українське законодавство у сфері енергетики вдалось апроксимувати з європейським.

Про нові можливості для органів місцевого самоврядування щодо підвищення енергоефективності будівель бюджетної сфери розповідав Дмитро Сакалюк з ГО «ЕкоКлуб» (м. Рівне). Мова йшла передусім про енергосервісні контракти, які регулюються законом України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації». В Україні вже є успішні приклади укладання таких енергосервісних контрактів, що й було висвітлено на тренінгу. Окрім цього Дмитро Сакалюк розповів також про існуючі державні, міжнародні та приватні фонди, кошти яких можна залучати для підвищення енергоефективності у містах та селах.

 

Варто зазначити, що на сьогодні Ужгород – єдине місто у Закарпатті, яке ступило на шлях до визначення себе, як енергоефективного міста. В Ужгороді впроваджена система енергоменеджменту, яка полягає у щоденному моніторингу енерговитрат (електроенергія, природний газ, вода) в будівлях бюджетної сфери (заклади освіти, охорони здоров’я, культури, будинок міськради) через програмне забезпечення «Енергобаланс». Також у 2016 році місто стало підписантом Угоди Мерів – європейської ініціативи, учасники якої декларують скорочення викидів вуглекислого газу до 2020 року на 20 %, а до 2030 року на 30 %, а також розробку плану адаптації міста до змін клімату. Вже сьогодні Ужгород працює над розробкою свого основного стратегічного документу у сфері енергетики – Плану дій зі сталого енергетичного розвитку міста. На початок 2018 року очікується, що Ужгород стане повноправним членом «елітного енергетичного клубу» європейських міст – Угоди Мерів, затвердивши сесією міської ради цей документ.

Жовтень 2017

Тренінг з питань аналізу Планів дій сталого енергетичного розвитку

відбувся 12-13 жовтня у смт. Славське. Організатором виступила ГО «ЕкоКлуб» Рівне. До участі були запрошені учасники громадської енергетичної мережі CLEEN, зокрема ГО «ЕКОСФЕРА», а також інші природоохоронні організації, які працюють в Україні у сфері енергоефективності.

Плани дій сталого енергетичного розвитку (ПДСЕРи) розробляються містами-підписантами європейської ініціативи Угоди Мерів. ПДСЕР є фактично основним стратегічним документом розвитку міста у сфері енергетики. Міста, які стали учасниками цієї угоди, беруть на себе зобовязання скоротити викиди вуглекислого газу до 2020 року на 20 % та до 2030 року на 30 %. Рік, від якого рахуються ці викиди, називають базовим.

Експерти у сфері енергетики з ГО «ЕкоКлуб» розпочали обговорення власне розробленої методики аналізу ПДСЕРів, які, на їхню думку, варто оцінювати за чітко визначеними критеріями. Зокрема важливим питанням для обговорення є питання вибору базового року; включення до ПДСЕРу усього сектору промисловості, яка працює у місті, чи ні; включення до документу усіх видів транспорту міста, чи лише громадського та комунального тощо. Усе це є важливими питаннями, оскільки суттєво впливають на кількість та якість заходів, які плануються цим документом.

Цікавими для дискусій також стали сесії, які стосувались написання якісної та зрозумілої аналітики, вибору та розробки методики для її написання, цільову аудиторію аналітики. Цю сесію провів фахівець РАЦ «Суспільство і довкілля» Андрій Андрусевич. Про фінансову сторону впровадження ПДСЕРів на прикладі міста Житомира розповів Сергій Геращук з управління фінансів Житомирської міської ради.

Не менш цікавою була сесія щодо комунікаційної стратегії та представлення аналітики для ЗМІ, яку провела журналістка Агентства журналістських розслідувань «4 влада» Інною Білецькою.