Закарпаття вимагає скасування «зеленого тарифу» для малої гідроенергетики! Хроніка антигесівського протистояння

Плани будівництва каскаду ГЕС на р. Ріка у Хустському та Міжгірському районах, а також на р. Шопурка у Рахівському районі Закарпаття збурили громади та природоохоронну громадськість краю.

Збурена Хустщина

Напружене протистояння громад і районної влади у Хустському районі, яка просуває ці амбітні плани забудовників, триває вже більше місяця (з 20 червня). Все почалося з розпоряджень голови Хустської РДА Н. Павлія № 194 від 23.05.2016, № 560 від 12.12.2016 та № 145 від 25.04.2017 про розроблення детальних планів території для будівництва каскаду із 6-ти ГЕС на р. Ріка у селах Березово, Горінчово, Липча, Кошельово та Іза. Офіційна фірма-забудовник – ТОВ «Ріка Енерго». Відомо також, що ще одна МГЕС готується до будівництва у селі Верхній Бистрий Міжгірського району.

У 2014 році у с. Нижній Бистрий Хустського району вже була побудована МГЕС на р. Ріка потужністю 2 МВт. Цей гідрогенеруючий об’єкт був побудований ТОВ «АКВАНОВА ДЕВЕЛОПМЕНТ» і ще на етапі розробки проекту керівництвом цієї фірми було проігноровано усі зауваження фахівців біологів та екологів щодо мінімізації впливу на екосистему р. Ріка. Оцінка впливу на довкілля була здійснена неякісно і непрофесійно, про що є експертний висновок фахівців Інституту рибного господарства НААН України http://www.ekosphera.org/index.php?option=com_k2&view=item&id=292:pro-shcho-movchat-lobisty-ta-zabudovnyky-mini-hes-na-hirskykh-richkakh-zakarpattia&Itemid=158. В результаті ГЕС стала фізичною перешкодою для нересту риби https://ukurier.gov.ua/uk/articles/pislya-grebli-tilki-kaminnya/, причиною пересихання та заростання чагарником основного русла після греблі, а також катастрофічного паводку під час льодоходу у 2017 році http://goloskarpat.info/society/5894508311cb7/?utm_content=03142.

Спостерігаючи екологічне лихо на р. Ріка, причиною якого стала Нижньобистрівська ГЕС, громади долини р. Ріка, які живуть нижче за течією, виступили категорично проти будівництва каскаду із ще 5 ГЕС, про що заявили публічно на громадських слуханнях (с. Березово, с. Кошельово та с. Липча), на загальних зборах села (с. Березово, с. Горінчово) та на сесіях сільських рад (с. Іза, с. Горінчово, с. Кошельово). Тим не менше забудовники разом із сільським головою с. Березово Б. Біляком, де громадські слухання вже відбулися аж два рази (восени 2016 року та взимку 2017 року), владися до фальсифікацій чергових громадських слухань 10 липня за закритими дверима, не пустивши до залу більшість мешканців села, які були проти будівництва ГЕС. В результаті обурені менканці с. Березова перекрили  трасу Хуст-Долина на 8 годин. Переляканий сільський голова Б. Біляк видав розпорядження про проведення ще одних громадських слухань 23 липня 2017 року.

Однак вже 20 липня голова Хустського міськрайонного суду М. Довжанин переніс розгляд справи по суті правомірності розпорядження голови села Б. Біляка, яким той визнав попередні слухання такими, що не відбулись і призначив нові на 23 липня, а 14 липня зупинив дію розпорядження в рамках забезпечення позову забудовників ТОВ “Ріка Енерго”. Тобто по факту мешканцям с. Березова було відмовлено у волевиявленні на громадських слуханнях 23 липня.

У відповідь мешканці долини р. Ріка 21 липня зустрілись із головою Закарпатської ОДА Г. Москалем, який за день до того своїм розпорядженням скасував усі три розпорядження голови Хустської РДА Н. Павлія щодо розроблення детальних планів під будівництво каскаду ГЕС на р. Ріка. А 25 липня на президії Хустської райради повинно було бути винесено питання щодо заборони спорудження ГЕС у районі, за наслідками чого апарату повинно було бути доручено розробити і внести проект рішення на розгляд сесії райради 28 липня. Однак голови фракцій ЄЦ, Опоблоку та Радикальної партії Ляшка зірвали президію, не прийшовши на засідання. Питання перенесено на наступне засідання. Тим часом проти будівництва каскаду ГЕС на р. Ріка хустянами було зібрано близько 3 тис. підписів мешканців долини цієї річки.

Затишшя перед грозою у Рахівському районі

Тим часом інакше розгортались події у Рахівському районі. Підготовка детальних планів земельних ділянок для будівництва каскаду із 7 ГЕС на р. Шопурка у селищах Кобилецька Поляна та Великий Бичків проходили без зайвого для забудовників шуму. Інформація ніде не поширювалась, офіційна інформація про каскад ГЕС з’явилась у ЗМІ лише за місяць до проводення публічних громадських слухань у рамках громадських обговорень. У Кобилецькі Поляні забудовником виступила ТОВ “Гідроресурс-Шопурка”, а у В. Бичкові – ТОВ “Альтернатив Електрик”. Як було заявлено директором ТОВ “АКВАНОВА ДЕВЕЛОПМЕНТ” Б. Кинівим на громадських слуханнях у Кобилецькій Поляні, ГЕСи, які плануються до будівництва у межах населеного пункту будуть такими є, як і проблемна ГЕС у Нижньому Бистрому на Хустщині. До речі, ТОВ “Гідроресурс-Шопурка” є одним із підприємств холдинку “АКВАНОВА”.

Усі 7 ГЕС на р. Шопурка були схвалені громадськими слуханнями у Кобилецькій Поляні та В. Бичкові на початку липня 2017 року. Адже інвестори обіцяли шалені інвестиції в інфраструктуру селищ. При цьому в результаті досліджень Інституту гідробіології НАН України р. Шопурка була визнана цінною в екологічному розумінні гірською річкою, практично не зміненою діяльністю людини, яких сьогодні мало залишилось в Європі, і яка може слугувати еталоном гірської річкової екосистеми! Тут проживає 7 червонокнижних видів риб та 5 червонокнижних видів земноводних, в тому числі лосось дунайський, який є особливо охоронюваний в ЄС та внесений до списків Резолюції № 6. Звісно, що каскад ГЕС повністю зарегулює річку Шопурку і перетворить її на систему водосховищ.

Тим часом 20 липня в черговий раз було винесено на розгляд сесії Рахівської районної ради корупційну Схему планування Рахівського району, якою заплановано 24 ГЕС на заповідних річках Рахівщини. Ще у 2016 році ця Схема… була недопущена до голосування через корупційну складову, як було встановлено антикорупційною експертизою між комісійного об’єднання Громадської Ради при Закарпатській ОДА http://www.ekosphera.org/index.php?option=com_k2&view=item&id=247:pryrodookhorontsi-ta-hromadski-eksperty-naholoshuiut-shcho-24-mhes-u-skhemi-planuvannia-terytorii-rakhivskoho-raionu-protyrichat-chynnomu-pryrodookhoronnomu-zakonodavstvu-ukrainy-ta-vziatym-ukrainoiu-mizhnarodnym-zoboviazanniam&Itemid=158. Однак, не внісши рекомендованих змін у цю Схему…, це питання знову було винесено на голосування. Та обурені громади Рахівщини разом з природоохоронцями краю змусили зняти  з порядку денного цю Схему планування Рахівського району та направити її на доопрацювання http://zakarpattya.net.ua/News/172270-Cherez-zaplanovani-24-mini-HES-deputaty-Rakhivshchyny-znialy-z-poriadku-dennoho-pytannia-pro-zatverdzhennia-Skhemy-planuvannia-terytorii-raionu!

Обласна влада солідарна з громадами Закарпаття

Першим свідченням підтримки Закарпатської обласної влади громад області у їхньому прагненні не  дозволити забудувати річки краю гідроелектростанціями, стало розпорядження голови Закарпатської ОДА від 20 липня 2017 року про скасування розпоряджень голови Хустської РДА про розробку детальних планів території за межами населених пунктів під будівництво каскаду із 5 ГЕС на р. Ріка. У понеділок 24 липня 2017 представники ініціативної групи від Хустщини Микола Аннишинець, Олег Лукша, Віталій Грегор передали голові Закарпатської обласної ради Михайлові Рівісу резолюцію учасників мітингу “Хустщина проти ГЕС”, під якою підписались 2864 мешканців району. Цією резолюцією мешканців Хустщини звертаються до народних обранців прийняти звернення до ВРУ про скасування “зеленого тарифу” для малої гідроенергетики, як такої, яка знаходиться у прямому конфлікті із питаннями охорони природи.

Близько 13 % території нашого краю – це території та об’єкти природно-заповідного фонду. До складу цих об’єктів входять також річки області. Ще більша кількість річок характеризуються високим різноманіттям флори і фауни, зокрема червонокнижної, і є дуже цінними в екологічному сенсі, однак не входять до об’єктів ПЗФ.

У 2016 році 4 закарпатські річки – р. Ріка, р. Тересва, річки Чорна та Біла Тиса – усійшли до складу Смарагдової мережі України у складі НПП “Синевир” та Карпатського біосферного заповідника. Законопроект про господарську діяльність на об’єктах Смарагдової мережі згідно зі спеціально розробленими менеджмент планами якраз готується МінПрироди України. Новоприйнятий закон України “Про оцінку впливу на довкілля” ще не набрав чинності. Але якраз саме ці річки зокрема знаходяться у фокусі забудовників ГЕС. Тож гесники поспішають негайно все забудувати, чи хоча б “застовпити” місця, адже закон не матиме зворотної дії.

Відомо, що вже зараз розробляються проекти будівництва ГЕС на притоках р. Тересва у с. Руська Мокра та с. Німецька Мокра Тячівського району. Такі ж проекти плануються у селах Ганичі, Дубове та Калини на р. Тересва. Не дивлячись на те, що ця річка вже зараз має природоохоронний статус іхтіологічного заказника “Усть Чорна”. Недобросовісні оцінки впливу на навколишнє природне середовище, виконані різними ліцензійованими фірмами без фахівців-екологів, які не проходять державну екологічну експертизу, нівелюють усі законодавчі застереження щодо будівництва будь-яких гідротехнічних споруд на заповідних річках.

Тому другим пунктом резолюції “Хустщина проти ГЕС” є стоврення профільної комісії облради для вивчення впливу на навколишнє середовище вже побудованої скандальної ГЕС на р. Ріка у Нижньому Бистрому, оскільки є очевидними порушення на стадії виконання оцінки впливу на довкілля, будівництва та експлуатації цієї ГЕС з усіма негативними наслідками для людей та природи.

Срібна Земля бореться за збереження своєї срібної мережі річок та річечок. Адже це саме те, чого вже немає у розвинених країнах ЄС. Саме це і є наше справжнє багатство…

Для довідки: станом на 2017 рік у Закарпатті працюють 9 ГЕС: Теребле-Ріцька ГЕС (р. Теребля), Оноківська ГЕС та Ужгородська ГЕС(р. Уж), Білинська ГЕС (р. Ільмин – притока р. Тиса) , Краснянська ГЕС (р. Краска – притока р. Тересва), ГЕС «Шипіт-1» та ГЕС «Шипіт-2» (р. Шипіт, басейн р. Уж), Нижньобистрівська ГЕС (р. Ріка), Лопушанська ГЕС (р. Лопушанка – притока р. Тересва). З них – 6 ГЕС, побудовані у період 2006-2016 років.

Posted in ПЕРІОДИКА.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *