Проблема стосується амбіційних планів Закарпатської обласної влади побудувати у верхів’ї річок Карпат 360 міні ГЕС з десятками водосховищ, третина з яких повинна бути розміщена на території об’єктів природно-заповідного фонду загально державного значення. Для цього Закарпатської облрадою було прийнято рішення № 161 від 25.02. 2011 «Про Програму комплексного використання водних ресурсів Закарпатської області» та рішення № 310 від 04.11.2011 «Про локальні та обласну Схеми розташування малих ГЕС на території Закарпатської області». За оцінками екологів та гідрологів наслідком реалізації цього проекту може настати екологічна катастрофа. Мова йде про повну зміну гідрологічного режиму у карпатських річках, повну втрату більшої частини червонокнижних видів тварин та рослин, які пов’язані з гірськими водотоками, незворотну зміну ландшафтів, зниження туристичної привабливості регіону, зміну та загрозу втрати культурної ідентичності карпатських етносів, пов’язаних з незайманими ландшафтами та традиційним господарюванням у горах, підсилення повеневих процесів та катастрофічних повеней (згідно довідки Держводагенції, науково-обґрунтованими є лише 45 місць для розташування міні ГЕСів на усі Українські Карпати!, а для Закарпаття – у рамках Схеми комплексного противопаводкового захисту у басейні р. Тиса – лише 3 міні ГЕС).
Будівництво 360 міні ГЕС у верхів’ї річок також не передбачено Регіональною стратегією розвитку Закарпатської області до 2015 року, розробленою за участі громадськості й затвердженою у 2006 році Закарпатською обласною радою, й суперечить одному із стратегічних пріоритетів розвитку області – Просторова гармонія та охорона довкілля.
Тим часом у Закарпатті вже побудовано й уведено в експлуатацію 3 міні ГЕС, лише 1-на з яких пройшла процедуру погодження з відповідними державними екологічними службами та службами з питань управління водними та рибними ресурсами. На річках, де побудовані ці ГЕС, вже сьогодні мова йде про серйозні втрати запасів автентичних видів риби – струмкової форелі та харіусу європейського, який також включений до Червоної книги України. Жоден проект не проходив публічних громадських обговорень, як і відповідне рішення Закарпатської обласної ради. Бум неконтрольованого будівництва малих ГЕС пов’язаний з дією «зеленого тарифу» з 2009 року, а також, на нашу думку, зі спекуляцією на земельних питаннях (інвестори не погоджуються відбудовувати чи відновлювати існуючі колись, а нині зруйновані міні ГЕС, а просять для розташування нових наймальовничіші, незаймані до сьогодні ділянки. При цьому просять для відведення у 3-4 рази більші за площею ділянки, ніж потрібно для будівництва та обслуговування міні ГЕС).
Проект спрямовано на формування в суспільстві демократичних процедур прийняття владних рішень, які стосуються безпеки довкілля, через проведення широкомасштабної кампанії з громадянського представництва у Закарпатті “СТОП масовому будівництву міні ГЕС у верхів’ї гірських річок Карпат”. Мова йде про владні рішення щодо будівництва об’єктів підвищеної небезпеки для довкілля, залучення громадськості до обговорення цих рішень, дотримання чинного законодавства та базових прав громадян на безпечне середовище проживання при прийнятті таких рішень.
Територія проекту: Закарпатська область
Мета: призупинити розгортання проектів будівництва малих ГЕС у Закарпатті на рівні місцевих громад через проведення кампанії з громадянського представництва до здійснення їх оцінки з точки зору можливого негативного впливу на довкілля, ландшафти та соціально-економічні наслідки.
Ціль 1. Через застосування інструментів адвокації (поінформування громад, проведення громадських слухань, діалог з владою на «круглих столах» та медіакампанія) та демократичних процедур прийняття рішення призупинити нелегітимне будівництво малих ГЕС у верхів’ї гірських річок Карпат
Ціль 2. Розробити та погодити з усіма зацікавленими сторонами критерії виділення категорії «no go areas» для мінімального негативного впливу малої гідроенергетики на природу Карпат та мінімізації соціально-економічних наслідків для місцевих громад.
Завдання:
- Збір та підготовка інформації про діяльність органів державної влади й управління, профільних державних структур у сфері управління водними та рибними ресурсами, а також приватних інвесторів щодо підготовки проектної документації для будівництва міні ГЕС у Закарпатській області.
- Підготовка та друк інформаційних листівок щодо негативних екологічних та соціально-економічних наслідків хаотичного розвитку малої гідроенергетики в Карпатах.
- Здійснення цільових поїздок у населені пункти, де готується проектна документація для будівництва міні ГЕС, для консультацій та участі в громадських слуханнях.
- Проведення інформаційної кампанії для населення області про хід та результати проекту через публікації в регіональній пресі, Інтернет видання та ТБ.
- Ведення відео- та фото зйомки екологічних наслідків будівництва та діяльності міні ГЕС на гірських річках.
- Підготовка та проведення «круглого столу» за участі усіх зацікавлених сторін щодо прийняття категорії «no go areas», де будувати міні ГЕС заборонено.
- Написання та оприлюднення електронного варіанту книги «Адвокаційна кампанія «СТОП масовому будівництву міні ГЕС у верхів’ї гірських річок Карпат!»
Партнери проекту: Міністерство закордонних справ Чеської Республіки, Кримський правозахисний центр «Дія» (Сімферополь).
Моніторинг ефективності: адвокаційна кампанія триває 9-й рік. За цей час у Закарпатті сформована думка місцевих громад про принципи будівництва МГЕС в умовах Карпат та критерії, за яких таке будівництво можливе. Також сформована думка про фатальні наслідки для річкових екосистем та низького соціально-економічного ефекту розвитку малої гідроенергетики в Україні, яка підтримується винятково за рахунок дотацій держави у вигляді «зеленого тарифу». Тож за цей час було побудовано лише 5 МГЕС із запланованих 360 МГЕС, а також виконана реконструкція МГЕС «Шипіт-2», де було збудовано рибохід.
У 2014 році у рамках роботи ВКО «Форум екологічного порятунку Закарпаття» розроблено Принципи і критерії вибору місць для будівництва МГЕС у Карпатах, у 2015 році в співпраці з WWF-DCP в Україні видано брошуру «Гідроенергетика у Карпатах: міфи і реальність», у 2019 році у співпраці з Національним екологічним центром України видано брошуру «Екосистемні послуги річок Українських Карпат». На загальнонаціональному рівні у рамках роботи Української кліматичної мережі у 2019 році розроблені Критерії сталості промислових об’єктів ВДЕ, які просуваються в українське законодавство.
