Флора регіону нараховує понад 3980 видів та підвидів судинних рослин, що становить 31,2% флористичного багатства Європи й 50 % флористичного багатства України. Фауна хребетних налічує 435 видів тварин, що становить 68% фауністичного багатства України. Станом на 2018 рік у Закарпатті зростають рослини і гриби таких охоронюваних категорій: 213 видів, занесених до ЧКУ, 10 видів, внесених до додатків Бернської конвенції та 3 види з Європейського Червоного списку. Серед усіх тварин, які трапляються у Закарпатті, 185 види, занесені до ЧКУ, 22 види, занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, 244 видів, занесені до додатків Бернської конвенції, 16 видів, занесений до додатків Боннської конвенції та 6 видів, що охороняються відповідно до Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів, 23 види, які охороняються відповідно до Угоди про збереження популяцій європейських кажанів та 67 видів з Європейського Червоного списку. 

Більша частина раритетних видів тварин і рослин в області охороняються у межах територій та об’єктів ПЗФ. Сьогодні територій та об’єктів ПЗФ у Закарпатті є 469 загальною площею 180698,9198 га, які займають 14,17 % території області. Серед них 4 об’єкти – загальнодержавного значення з власними адміністраціями. 

Задля реалізації завдань Бернської конвенції щодо збереження біорізноманіття видів та оселищ, у Закарпатті на сьогодні Радою Європи затверджено 11 об’єктів Смарагдової мережі. На виконання Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів у Закарпатті 2 об’єкти, площею більш, як 2 га, які становлять біля 3 % від території області, оголошено водно- болотними угіддями, які знаходяться під охороною Рамсарської Конвенції.

Найбільшу загрозу високому біорізноманіттю річок Закарпаття становлять проекти, пов’язані з розвитком малої гідроенергетики, тобто, з будівництвом малих ГЕС та каскадів малих ГЕС на  гірських річках, особливо за відсутності екосистемного підходу в практиці управління природними ресурсами в області. В умовах значного перерозподілу кількості опадів в результаті глобальних змін клімату та падіння рівня ґрунтових вод для Закарпаття є більш раціональним розвиток мікроенергетики, яка не передбачає деривації та будівництва підпірної греблі. Страждають річкові екосистеми також від неналежних практик лісозаготівлі у лісах. Зменшенню біорізноманіття у високогір’ї сприяють великі проекти з індустріалізації та урбанізації полонин і полонинського високо гір’я, пов’язані з розвитком об’єктів енергетики та великих туристичних об’єктів, від неконтрольованого джипінгу та їзди моторизованим транспортом. Підвищенню біорізноманіття в лісових екосистемах сприятимуть практики наближеного до природи лісівництва, зокрема кардинальна зміна технології лісозаготівлі, збільшення кількості у лісі мертвої деревини, рекультивація волоків та створення умов для затримання водного стоку у лісі, моніторинг гнізд хижих птахів та лелеки чорного на території держлісфонду.

Проекти, здійснені ГО «Екосфера» у сфері вивчення та збереження біорізноманіття:

Фінансова підтримка Програма транскордонного співробітництва Hungary-Slovakia-Romania-Ukraine ENPI 2007-2013
Назва проекту Сталий менеджмент природних ресурсів у межиріччі Тиса-Тур
Сфера Біорізноманіття, заповідні території, водно-болотні угіддя
Сфера впливу проекту Закарпатська область України, Затисянщина
Організація-лідер проекту Басейнове управління водних ресурсів річки Тиса
Організація-партнер проекту ГО «Екосфера», Верхнє-Тисайська Дирекція водних справ (Угорщина), Управління вод Сомеш-Тиса Національної Адміністрації «Води Румунії», Виноградівська РДА, Виноградівське міжрайонне управління водного господарства, ДУ Закарпатський центр Облдержродючість.
Тривалість проекту 24 місяці (2013-2015)
Коротка інформація про проект:
Досліджено біорізноманіття долини річки Ботар. За результатами досліджень видано наукову монографію «Біорізноманіття території межиріччя Тиси-Тур: оцінка сучасного стану та заходи зі збереження». Створено ботанічний заказник місцевого значення «Ботар» (277,1 га) та ботанічний заказник місцевого значення «Холмовецькі гори» (290 га). Подано пропозиції до Міністерства екології та природних ресурсів щодо створення на р. Ботар (в частині природної заплави) об’єкт Смарагдової мережі України. 

 

Фінансова підтримка Програма транскордонного співробітництва Hungary-Slovakia-Romania-Ukraine ENPI 2014-2020
Назва проекту Спільні заходи з попередження природних катастроф у транскордонному басейні р.Уж (FloodUZH)
Сфера Біорізноманіття, стале управління водними ресурсами
Сфера впливу проекту Закарпатська область України, Затисянщина
Організація-лідер проекту Басейнове управління водних ресурсів річки Тиса
Організація-партнер проекту ГО «Екосфера»,  Кошицьке водогосподарське управління (Словаччина), Ужгородська міська рада.
Тривалість проекту 24 місяці (2019-2021)
Коротка інформація про проект:
Будуть проведені дослідження біорізноманіття в басейні р.Уж, з фокусом на Ужгородську ділянку, маловоддя, яке спостерігається останніми роками має негативний вплив, зокрема появу нетипових інвазійних видів, і досліджено вплив регулюючої споруди на довкілля.  Також буде проведена освітня робота з школярами та інформаційні заходи для громадськості міста з тим, щоб жителі отримали вичерпну інформацію про споруду, її вплив та вигоди для населення.
Author