Територія Закарпатської області посічена густою мережею рік, звідки й походить поетична назва краю – Срібна земля. Усі річки Закарпатської області беруть свій початок у високогірній частині Карпат і належать до басейну однієї із найбільших приток Дунаю – ріки Тиса, яка є основною водною артерією області. 

Середня густота річкової мережі – 1,7 км/км2. Всього в області протікає 9429 рік сумарною довжиною 19,86 тис. км. В основному – це малі річки, окрім річок Тиса, Боржава, Латориця та Уж, які мають довжину більше 100 км. Ріки Тиса, Латориця та Уж є транскордонними.

В області нараховується 9 водосховищ та 59 ставків. Загальний об’єм всіх штучних водосховищ 60,5 млн. м3, площа водного дзеркала становить 1,56 тис. га. Природних озер 32 – це високогірні озера, які відіграють важливу роль у водорегуляції та формуванні мікроклімату області. Більшість з них – невеликі за площею водного дзеркала (< 1 га). Найбільше з них – озеро Синевир, площа водного дзеркала котрого сягає 5 га, а глибина – 22 м.

Найбільші проблеми, пов’язані з водними екосистемами області, є їхнє забруднення комунально-побутовими стоками, засмічення побутовим сміттям, падіння рівня ґрунтових вод та пришвидшення стоку, наслідком чого є раптові повені та тривалі засухи через несталі практики в лісовому та водному господарстві, а також зміна гідрологічного режиму річок через будівництво МГЕС.

Проекти, здійснені ГО «Екосфера» у сферах Моніторингу водних екосистем та Управління водними ресурсами:

Фінансова підтримка Карпатський фонд
Назва проекту Піклуймося про нашу річку!
Сфера Громадський моніторинг водних екосистем, довкілля
Сфера впливу проекту Закарпатська область України
Загальний бюджет 5 000 €
Залучені кошти від донора 2 000 €
Тривалість проекту 12 місяців (2001)
Коротка інформація про проект:
Створено громадські моніторингові групи з дослідження якості води в транскордонних річках Уж та Латориця через хімічні аналізи переносною лабораторією AcvaMerk та картування джерел органічного забруднення. Дослідження якості води супроводжувалися дослідженнями біорізноманіття цих річок та визначення видів-індикаторів якості води. Цільовою аудиторією були школярі шкіл Ужгорода та Сваляви, для яких також проводились спеціальні тренінгові заняття. Ця робота у 2002 році була відзначена Міністерством екології та природних ресурсів України ІІ премією серед українських громадських організацій у конкурсі «До чистих джерел».

 

Фінансова підтримка ISAR-Єднання
Назва проекту Публікація для збереження водних екосистем!
Сфера Водні екосистеми, ековидання
Сфера впливу проекту Закарпатська область України
Загальний бюджет $ 2 000
Залучені кошти від донора $ 2 000
Тривалість проекту 6 місяців (2002)
Коротка інформація про проект:
У рамках проекту було видано навчально-методичний посібник для вчителів «Піклуймося про нашу річку!» у двох частинах. У першій частині було викладено ряд тренінгових занять з вивчення водних екосистем. В другій частині викладено методику  досліджень водних екосистем, які можуть здійснити, навіть, школярі.

 

Фінансова підтримка Програма транскордонного співробітництва HUSKROUA ENPI 2007-2013
Назва проекту Підвищення готовності до паводків у Берегівській транскордонній польдерній системі зі спрямуванням на басейн каналу Чаронда – Латориця
Сфера Водні екосистеми, громадський моніторинг, біоіндикація
Сфера впливу проекту Українська частина Берегівської транскордонної польдерної системи 
Загальний бюджет $ 22 000
Залучені кошти від донора $ 20 000
Тривалість проекту 24 місяців (2012-2014)
Коротка інформація про проект:
Були сформовані шкільні моніторингові групи, керовані вчителями біології або хімії, в школах сільської місцевості. Моніторингові групи досліджували екологічний стан річок Уж, Боржава та її приток,  а також екологічного статусу каналів Берегівської польдерної системи. Досліджувалось біорізноманіття річок, для визначення якості водних екосистем застосовувався метод біоіндикації. В рамках проекту було видано навчально-методичний посібник «Екологічні дослідження водних екосистем», який у 2013 році отримав І премію в номінації «Автори» у всеукраїнському конкурсі «До чистих джерел», який проводило Міністерство екології та природних ресурсів України.

 

Фінансова підтримка Євросоюз, NED, Форум громадянського суспільства країн Східного партнерства
Назва проекту Екосистемний підхід до гідроенергетики: сприяння реалізації європейських вимог до розвитку гідроенергетики в країнах Східної Європи
Сфера Річкові екосистеми, екосистемні послуги, екосистемний підхід до природокористування
Сфера впливу проекту Країни Східного партнерства (Україна, Молдова, Вірменія, Азербайджан)
Організація-лідер проекту Національний екологічний центр України (Київ)
Організації-партнери проекту ГО «Екосфера»,  Міжнародна екологічна асоціація захисників річки «Eco-TIRAS» (Республіка Молдова),   Екологічна та культурна неурядова громадська організація «Хазер» (Республіка Вірменія), Азербайджанське орнітологічне товариство (Республіка Азербайджан) 
Тривалість проекту 10 місяців (2019)
Коротка інформація про проект:
Проект спрямований на виявлення специфічних особливостей екосистемного підходу до енергетичних проектів, програм і планів у чотирьох країнах Східного партнерства. Предметом проектної діяльності є визначення ключових недоліків у національних практиках та шляхів їх усунення. Проект передбачає сприяння роботі Робочої групи 3 «Довкілля, зміна клімату та енергетична безпека» в одній з найбільш актуальних напрямків – запровадження норм горизонтального екологічного законодавства в енергетичній сфері. Ця тема була в центрі уваги національних Форумів громадянського суспільства протягом останніх кількох років, і нещодавно вона зайняла першу позицію в актуальності роботи РГ-3. 

Проект передбачає повну участь неурядових екологічних та інших організацій громадянського суспільства у сприянні європейській інтеграції країн Східного партнерства шляхом зміцнення діалогу між громадянським суспільством, національними урядами та ЄС.

В рамках проекту було видано аналітичний огляд «Впровадження екосистемного підходу та екосистемних послуг у гідроенергетичний сектор країн Східного партнерства: стан та виклики» та науково-популярні видання «Екосистемні послуги гірських річок Українських Карпат» і «Екосистемний підхід до гідроенергетики: сприяння реалізації європейських вимог до розвитку гідроенергетики у країнах Східного партнерства».

Author