Глобальна зміна клімату – один з найнагальніших викликів сучасності. Її наслідки ми відчуваємо вже зараз: погодні катаклізми, тривалі «хвилі тепла», раптові зливи, руйнівний град чи смерчі, повені та засухи. З кожним роком вони лише посилюватимуться, тому окрім скорочення викидів парникових газів нам потрібно адаптуватися до цих змін.
Нещодавно експертки ГО «Екосфера» разом із працівниками біологічного факультету ДНВЗ «УжНУ» – Катерина Станкевич-Коваль, Оксана Станкевич-Волосянчук, Ярослава Гасинець, Віолета Мірутенко – на запрошення відомої природоохоронної фундації у Чехії Nadace Partnerství відвідали Моравію та ознайомилися з інноваціями, спрямованими на адаптацію до кліматичних змін, які вже застосовують у Європі. 
У рамках робочого візиту відвідали Екологоосвітній простір, створений на базі Nadace Partnerství, де представлені цікаві освітні інсталяції, які допомагають школярам зрозуміти принцип дії ВДЕ, зелених дахів, функціонування річкових екосистем, біоферм тощо.
Також ознайомилися з природоохоронними програмами муніципалітету м. Брно, спрямованими на поліпшення якості довкілля. Побачили, як можна реалізувати комплексні заходи з підвищення енергоефективності житлового фонду у районі Новий Лісковець у м. Брно, створити парк на пустирищі та зберігати дощову воду в озері.
«Досвід збереження дощової води у міському середовищі за прикладом Нового Лісковця можна успішно імплементувати в Ужгороді у парку Перемоги #Кірпічка, збудувавши водовідвід дощової води з сусідніх 9-типоверхівок в озеро. Також тут же можна створити дощовий садок з водно-болотних рослин, збираючи дощову воду з асфальтових доріжок у дворах цих же будинків. На асфальті буде сухіше, а вода накопичуватиметься в природній екосистемі, зберігаючись до періоду засухи» – зазначає екологиня Оксана Станкевич-Волосянчук.
Під час візиту українки провели зустрічі з бізнесом, який займається енергоефективними технологіями, виробництвом біометану та вертикальним озелененням у містах. Учасниці програми побачили приклади сталого розвитку маленького гірського села Гостєтін на кордоні зі Словаччиною, а також кращі практики у лісовому господарстві, спрямовані на рекультивацію лісових доріг та трелювальних волоків. Заходи з рекультивації, пропаговані організацією Aqua Inova, дозволяють стримати стік дощових і талих вод та запобігти зневодненню лісів і раптовим паводкам.
Досвід цієї організації для Закарпаття – особливо важливий. Адже більше, як 50 % території області вкривають ліси, де ведуться рубки. У результаті лісозаготівлі важкою технікою лісові ґрунти у місцях прокладання лісових доріг та трелювальних волоків дуже ущільнені. У цих місцях ґрунт не здатний вбирати і затримувати вологу під час опадів та танення снігу. Це стає причиною формування швидких і раптових паводків у період сильних злив. Водорегулююча функція лісів знижується, що призводить до падіння рівня ґрунтових вод та обміління річок. Чеський та словацький досвід рекультивації лісових доріг та волоків показує дуже добрі результати: вже через 2 роки після рекультивації еродований ґрунт повністю заростає і закріплюється трав’яною рослинністю, а в спеціальних заглибинах накопичується дощова вода, яка живить ліс та стає прилистком для лісового біорізноманіття навіть у період посухи.
Усі побачені в Чехії інновації, спрямовані на адаптацію до змін клімату, можна і потрібно імплементувати в Україні. Вчасні та правильно сплановані заходи з адаптації створюють додаткові можливості та економлять фінанси: наприклад, вкладення в адаптацію економлять у чотири рази більше коштів, які потрібно потім вкладати у ліквідацію наслідків зміни клімату.
Нині, коли Україна зазнала великих руйнувань внаслідок воєнних дій, особливо актуальними стають питання вибору стратегічно правильних підходів до відбудови зруйнованих населених пунктів і природних екосистем. Як поєднати відбудову економіки з принципами сталого розвитку, адаптації до середовища, лісового та сільського господарства до змін клімату та забезпечення безпеки середовища – відповіді на ці питання вже існують у світі, зокрема у країнах ЄС.
