США стали флагманом у розвитку відновлюваної енергетики у світі, ввівши «зелений» тариф ще у 1978 році. На початку 90-тих країна досягла 4% ВДЕ в енергоспоживанні. За даними асоціації енергетичних кооперативів Touchstone, енергетичні кооперативи присутні в 46 штатах. Сукупно вони утворюють найбільшу в США енергетичну мережу, забезпечуючи енергією мільйони американців, котрі є їх співвласниками.
Історичне підґрунтя створення енергокооперативів
Перші сільські енергетичні кооперативи у США почали створювати у першій половині ХХ століття. Електрифікація сільських районів призвела до ухвалення закону про електрифікацію сільської місцевості у 1936 році та формування Адміністрації для електрифікації сільської місцевості.
Тоді ж американський уряд розпочав надання електроенергетичним кооперативам безвідсоткових кредитів для побудови власних мереж. Компанії, які постачали електроенергію в міста, не мали можливості отримати суттєві прибутки від електрифікації сільської місцевості. В той же час, місцеві громади виявили готовність об’єднуватися заради електрифікації.
На сьогодні у США діяльність більшості енергетичних кооперативів спрямована на генерування електроенергії та її розподіл кінцевим споживачам, а також на електрифікацію (переважно сільських) територій. Також існує велика кількість кооперативів, що забезпечують своїх членів найрізноманітнішими енергетичними ресурсами і послугами.
Наприклад, кооператив Evergreen Energy Solutions займається встановленням сонячних електростанцій у Клівленді. Кооператив наймає на роботу насамперед місцевих мешканців, а серед його клієнтів – клівлендські клініки, госпіталь місцевого університету.
Мережі енергетичних кооперативів
Енергетичні кооперативи – невід’ємна частина електроенергетичного ринку США, що оцінюється нині у 364 млрд доларів. Ціна їхніх активів, за даними NRECA (National Rural Electric Cooperative Association), на сьогодні становить 164 млрд доларів. Вони володіють і підтримують у робочому стані 42% від загальної кількості ліній електропередачі загальною довжиною 2,6 мільйонів миль (4 184 294 кілометрів). Сільські енергокооперативи постачають 11% усієї електроенергії, яка щорічно постачається споживачам електроенергії у США, а також генерують близько 5% загальної кількості електроенергії, що виробляється в країні. Ці енергокооперативи створили робочі місця для 72,000 американців.
Щороку електроенергетичні кооперативи повертають близько 800 млн доларів кредитів, що витрачаються на підтримку і розширення енергетичної інфраструктури.
Громади – рушії енергетичного переходу
Усього в США працює 903 кооперативи, які займаються розподілом (доставкою до кінцевого споживача) електроенергії. Вони забезпечують електропостачання 42 мільйонам жителів 47 штатів. Сервісні території цих кооперативів покривають 75% території США. Усі ці мережі разом із усім обладнанням, перебувають у безпосередній власності членів відповідних енергетичних кооперативів.
Інакше кажучи, вони належать не компаніям, що орієнтовані на отримання прибутку, а безпосереднім користувачам послуг.
Американські кооперативи об’єднані кількома асоціаціями. Найбільші серед них: Touchstoune Energy Cooperatives, що об’єднує понад 750 енергокооперативів, а також вже згадувана вище NRECA. Таким чином громади стали одним із найбільших гравців електроенергетичного ринку у США.
Ці кооперативи працюють здебільшого як неприбуткові організації. Відповідно до американського законодавства, такий статус можуть мати кооперативи, які отримують не менше 85% доходу від своїх членів. При цьому законодавство вимагає, щоб можливий прибуток був розподілений між членами кооперативу. Останні часто реінвестують прибутки у вдосконалення роботи самого енергокооперативу.
Американський досвід створення енергетичних кооперативів – один із найдавніших і найбільш вдалих. Великі енергетичні компанії з класичним підходом до підвищення рентабельності за рахунок збільшення обсягів генерації та продажу електроенергії стають неконкурентними. Не рідкісними стають і випадки, коли енергокооперативи й асоціації власників приватних генераційних установок у США, Австралії, Німеччині та Данії стають успішнішими за енергетичних гігантів.