Стихійні сміттєзвалища – чи не найбільша проблема гірських сіл на Закарпатті. Люди продовжують вивозити сміття до лісу, або ж викидати просто в річку. Нижньоворітська територіальна громада пішла іншим шляхом, та, окрім збереження довкілля, щороку зароблятиме до 300 тис. грн. на продажі вторсировини. Виручені кошти направлятимуть на благоустрій села та інші важливі проєкти для громади. ГО «Екосфера» відвідала громаду та звітує про ситуацію на сьогодні.

8 років свідомого поводження з побутовими відходами 

За розв’язання проблеми взялися сільські голови гірських сіл Верхні Ворота та Абранка ще у 2013 році. ГО «Екосфера» допомогла громадам налагодити систему селективного збору ТПВ, залучивши грантові кошти. У селах були встановлені спеціальні контейнери для збору та сортування сміття. У село Абранка закупили гідравлічний прес, призначений для зменшення об‘єму пластику.

Однак, це була лише частина розв’язання проблеми. Налагодження роздільного сортування сміття неможливе без усвідомлення самими ж жителями сіл небезпеки спалення та викидання в річку побутових відходів.

У 2013 році ГО «Екосфера» провела семінар-тренінг для вчителів Верхньоворітської та Абранської шкіл за методикою «Азбука поводження з твердими побутовими відходами». Серед дошкільнят поширили розмальовки «Як Всезнайко вчив Незнайка сортувати сміття». Часто населення спалює пляшки ПЕТ на городах, не знаючи й не усвідомлюючи, що таким чином вивільняє в атмосферу небезпечні канцерогенні хімічні сполуки – діоксини та фурани, які осідають й акумулюються в ґрунті.

Справа зрушила з мертвої точки. Впровадження практики роздільного збору ТПВ дозволило збирати чисту тару для переробки, звільнивши село від сміття й створивши у такий спосіб джерело доходу до місцевого бюджету.

Економічні вигоди для громади

Верхньоворітська сільська рада придбала прес за власні кошти, адже тюковане на професійному обладнанні сміття продається підприємцям за вищою ціною. Наразі у всій територіальній громаді, яка об’єднує Верхні Ворота, Нижні Ворота, Абранку та ще 4 сусідніх села, налагоджене глибоке сортування сміття, тобто пластик, скло і метал збираються контейнерами і згодом за кольорами досортовуються на складах.

Система налагоджена таким чином, що вторсировина займає 80% від всього сміття, яке утворюється в громаді. Решту – 20% забирають у людей окремо та вивозять на полігон. Це логічно, адже аналіз морфології сміття, яке накопичується в гірських селах, свідчить про те, що основне побутове сміття у селі – це  пластикова упаковка та скло, а також поліетиленові плівки та картон. Отже, майже 80-85 % сміття можна утилізувати.

На виручені кошти, а це близько 100 тис. грн у рік, розвивають благоустрій села: встановили дитмайданчик, вуличні вказівники, сміттєві урни тощо. Після об’єднання громад вторсировини збиратимуть більше. Очільник Нижньоворітської громади Іван Грига планує переобладнати складські приміщення у Нижніх Воротах, встановити обидва преси та облаштувати там основний пункт зберігання, сортування та пресування відходів. За попередніми прогнозами, у майбутньому громада зможе заробляти на продажі вторсировини до 300 тис. грн у рік.

За словами екологині ГО «Екосфера» Оксани Станкевич-Волосянчук, система роздільного збору сміття наразі діє у гірських Синевирській та Колочавській громадах, де також організація активно попрацювала у 2019 і 2020 роках, а також у багатьох громадах на Рахівщині та Хустщині.

«Однак на відміну від інших громад, Нижньоворітська ТГ чи не єдина, яка спромоглася на продажі вторсировини залучати кошти у свій бюджет та вкладати їх у подальший розвиток. Контейнерами охоплені усі села громади і всією логістикою у ланцюжку поводження з ТПВ займається сільська рада. У цій громаді за 8 років підросло покоління, яке іншого поводження зі сміттям, аніж сортування, і не знає. Це дає надію, що люди почнуть сприймати побутове сміття як цінний ресурс для всієї громади» – зазначила Оксана Станкевич-Волосянчук.

Нижньоворітська громада – зразок для решти громад Закарпаття

Сьогодні в Україні скляні та пластикові відходи розцінюються як важлива сировина для виробництва. Наприклад, тонна пляшок ПЕТ коштує від 1,5 до 2,0 тис. грн., а скло – 0,4-0,5 тис. грн. Впровадження практики роздільного збору цих видів ТПВ дозволили б збирати чисту тару для переробки (ціна на неї є значно вищою, ніж на зібрану зі стихійних сміттєзвалищ), звільнивши населені пункти від сміття й створивши у такий спосіб стабільну статтю доходу до місцевого бюджету.

Організація системи роздільного збору ТПВ у Верхніх Воротах має не тільки позитивне екологічне значення для громади, а й соціальне та економічне. Адже система працює завдяки активній участі населення, а кошти, залучені від продажу вторсировини, успішно направляють на розвиток громади. Це допомагає ліквідувати стихійні сміттєзвалища та очистити річки Абранка та Латориця. А кожному жителю громади усвідомити його унікальну роль у зламі усталених руйнівних процесів, що призводять до засмічення природних перлин Закарпаття.

 

Author

Write A Comment