Тільки 1/5 із більш як 1400 громад в Україні мають розроблену, в тому чи іншому вигляді, політику у сфері сталого енергетичного розвитку та енергоефективності. Такий низький показник робить українську енергосистему вкрай вразливою до енергетичних загроз, а це зі свого боку несе значний негативний вплив на добробут громад та їх жителів. Дубівська тергромада на Закарпатті — одна з небагатьох, що попри війну впевнено рухається у напрямку здобуття енергонезалежності. Зокрема, в громаді встановили гібридну СЕС та запровадили систему енергоменеджменту. Чому українським громадам важливо розвивати цей напрямок? Своїм досвідом ділиться фахівець з розбудови місцевих політик сталого енергетичного розвитку Володимир Смолій.

«Дубівська громада одна з небагатьох, що проявляла ініціативу та самостійно здобувала досвід з енергоефективності»

Дубівська громада налічує близько 21 тис. мешканців. Селище Дубове розміщене між двома хребтами, у зв’язку з чим світловий день на годину коротший, ніж на рівнині. Громада не газифікована, жителі використовують 2 види енергії: тверде паливо та електроенергію. Ще до початку повномасштабного вторгнення Дубівська селищна рада активно працювала над залученням фінансових ресурсів для розвитку енергоефективності.

«Це була саме та громада, яка зацікавилася розвитком ВДЕ для громади, зокрема освітньою програмою для шкіл про енергетику і клімат. Водночас Дубівська ТГ брала участь у ще одному проєкті, у межах якого для садка у смт Дубове було проведено енергоаудит та прописані подальші заходи з покращення енергоефективності. Згодом громада почала думати над питаннями оптимізації енергозабезпечення бюджетних установ» — зазначає керівниця проєкту, виконавча директорка ГО «Екосфера» Катерина Станкевич-Коваль.

Вже під час великої війни Дубівській громаді вдалося реалізувати проєкт з підвищення енергетичної безпеки. Спільно з ГО «Екосфера» за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» Дубівська селищна рада почала впроваджувати систему енергоменеджменту. На даху селищної ради встановили гібридну СЕС з акумуляторними батареями. А крім того, установили програмне забезпечення для контролю за споживанням енергоносіїв.

«Одним з елементів енергоменеджменту є енергетичний моніторинг. Це щоденне відслідковування того, скільки ж енергії використовується у підпорядкованих будівлях. І тільки ця річ, яка входить в обов’язки енергоменеджера, здатна (залежно від громади) забезпечити від 5% до 15% оптимізації видатків на енергоспоживання. Це пояснюється тим, що значна частка енергії в установах громади використовується недостатньо ефективно. За наявності системи контролю ця ефективність підвищується і відповідно громада отримує перші результати без особливих капітальних вкладень» — зазначає Володимир Смолій.

В енергетичному плануванні дуже важливо рухатися системно

Енергетичне планування — це комплексний процес. Насамперед він передбачає формування системи управління енергією, навчання персоналу з інструментами впровадження енергоменеджменту, первинне обстеження, проведення енергоаудитів, планування конкретних заходів і надалі — фінансування цих заходів у міру їх доцільності.

«Власне енергомоніторинг уже в межах першого року його впровадження може довести і очільнику громади, і депутатському корпусу, і мешканцям громади, що ця система здатна розв’язувати як нагальні питання в громаді, так і ті, що виникатимуть у перспективі. Йдеться про ліквідацію всіх нераціональних елементів споживання енергії, виключення людського фактора, неполадок, планування найбільш доцільних та ефективних заходів тощо»

Система енергоменеджменту націлена не тільки на бюджетні установи, але й на забезпечення потреб мешканців громад

Енергоменеджери — це саме ті люди, які працюють в органах місцевого самоврядування та, у міру власних компетенцій, формують плани та заходи з покращення енергоефективності громади.

«Якщо ваш енергоменеджер не є проєктним менеджером, а досвідченим технічним фахівцем, він так само є дуже незамінною посадовою особою, яка може забезпечити грамотне планування заходів. Надалі більш компетентні фахівці матимуть змогу шукати відповідні фінансові можливості для реалізації цих проєктів.

Наприклад, в українських містах та громадах є приклади, де енергоменеджер працює не в штаті виконавчого комітету міської ради, а є штатним працівником комунального підприємства. Громада інвестує кошти, щоб підвищити навички цього енергоменеджера до інженера технічного нагляду. Така модель заощаджує дуже значні кошти для тергромади, адже фахівець виконує ті роботи, які б в іншому випадку громаді довелося замовляти на ринку за додаткові кошти»

Як зазначає енергоменеджер Дубівської  селищної територіальної громади Антон Савчук, наразі система енергомоніторингу працює у тестовому режимі, але вже вдається отримувати щотижневі зведення показників лічильників по всіх установам громади.Крім того, у громаді проводять роботи з покращення енергоефективності: заміну вікон та утеплення фасаду в навчальних закладах, встановлення енергоощадного вуличного освітлення. У майбутньому планують побудувати очисні споруди потужністю 1000 м3/добу з використанням сонячних панелей.

На думку Володимира Смолія, енергоменеджер може виконувати також просвітницьку функцію у співпраці із мешканцями громади. Це особливо актуально для сільських та селищних ТГ, де левова частка житлового фонду — власники індивідуальних будинків чи квартир. Енергоменеджер може ділитися досвідом та допомагати їм підвищувати енергоефективність власних помешкань.

«Енергоменеджер, який озброєний знаннями і необхідним матеріально-технічним забезпеченням, може виконувати роль муніципального енергоаудитора, який буде надавати відповідні консультації для громадян»

Дуже важливий елемент у здатності громади бути успішною у сфері енергоефективності — це формування проєктних команд

Як зазначає Володимир Смолій, перші успішні проєкти в громадах розвиваються саме на базі підрозділу, до функцій якого належить енергоменеджмент. Існує чимало громад, де енергоменеджер генерує та реалізовує проєкти. А крім того, покращує компетентність всіх інших фахівців.

«Щоб реалізувати проєкт, заявником на який є громада, потрібно мати фахівців у питаннях закупівель, фінансистів, юристів. Це фактично перехід на проєктний метод планування, який може забезпечити успішну участь у проєктах з енергоефективності»

Проєкти з підвищення енергонезалежності цілком можливо реалізувати за підтримки міжнародних партнерів

На думку експерта, в Україні дуже мало громад працюють над залученням грантових ресурсів. Водночас енергетичні проєкти є одними з тих, які активно підтримуються міжнародними інституціями, зокрема Програмою «U-LEAD з Європою». У цьому процесі чимало залежить від ініціативності самих тергромад. Власне в цьому чітко відображається і філософія децентралізації.

«Питаннями енергоефективності та сталого енергетичного розвитку до недавнього часу займалися тільки громади ентузіасти, оскільки цього не вимагало законодавство. Сьогодні у нас всі громади, від найменшої сільської до найбільшої міської, фактично мають однакові повноваження. Зокрема, повноваження управління енергією, які як показала практика життя в умовах енергетичної кризи є одними з ключових, та визначені законом про місцеве самоврядування»
Успішна реалізація енергетичних проєктів підвищує конкурентоспроможність громади та полегшує процес залучення грантових можливостей. Як зазначає експерт, наявність у громаді стратегічних документів у сфері енергоменеджменту, членства у загальноєвропейських ініціативах (такі як «Угода мерів») — це фактично “вхідний квиток у клуб здобувачів позабюджетних ресурсів”. 

Чим більше у державі буде громад, які будуть мати налагоджений енергоменеджмент, і будуть претендувати на залучення грантових коштів, тим більше зростатиме зацікавленість з боку міжнародних донорів. А отже, надання експертної допомоги та інвестиційних можливостей.

«Середовище ініціативних спільнот в Україні зростає. Колектив, який ще на початку 2010 років налічував близько 10 ініціативних громад, вже сьогодні (тільки по членству в «Угоді мерів») об’єднав вже кілька сотень громад. Ми це бачимо й по обсягах коштів, які виділяють різні фінансові інституції й донори на проєкти з енергоефективності в Україні»

Досвід Дубівської громади можливо застосувати в енергетичних політиках інших громад Закарпаття. Така система не тільки здатна зменшити навантаженість на загальну електромережу та заощадити бюджетні кошти, але й підвищити інституційну спроможність українських громад.Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою» спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає на потреби громадян, та розширює можливості громад.

Author