Минулого тижня в Ужгороді обговорили регіональну політику у сфері управління відходами на круглому столі «Проблемні питання регіональної політики у сфері управління відходами у Закарпатській області: причини, прогнози та рекомендації», в роботі якого взяли участь представники департаменту екології та природних ресурсів, державної екоінспекції у Закарпатській області, Закарпатського відділення АМУ, РАОМС «Закарпаття – за чисте довкілля», ГО «Yadro lab» та ГО «Chysto.de». Організатором круглого столу виступила ГО «Екосфера».Учасники заходу обговорювали ситуацію з управлінням відходами в області, зокрема говорили про Регіональний план управління відходами у Закарпатській області до 2030 року, який сьогодні проходить процедуру перегляду у зв’язку зі збільшенням мешканців області за рахунок ВПО. З моменту його затвердження головою Закарпатської ОВА цей документ визначатиме алгоритми дій з відходами, починаючи зі збору сміття від населення та бізнесу, і закінчуючи його переробкою, утилізацією чи захороненням. 

Акцент обговорення регіональної політики у сфері управління з відходами фокусувався на відповідності пріоритетів і заходів ієрархії поводження з відходами, зафіксованій Національною стратегією управління відходами до 2030 року, новим Законом України «Про управління відходами» та Європейським Зеленим Курсом, який базується на циркулярній економіці.

Ієрархія поводження з відходами

Ієрархія  операцій  поводження  з  відходами  є  спрощеною  концепцією, яка  за пріоритетністю показує варіанти управління відходами від найбільш ефективних до найменш бажаних. Основа концепції – пріоритетність варіантів поводження з відходами з метою максимізації їх сталості таким чином:

  1. Запобігання утворенню відходів. Деяких відходів можна повністю уникнути, а інші – мінімізувати в кількості. Особливий пріоритет має бути наданий мінімізації небезпечних компонентів відходів, а деякі небезпечні матеріали, можливо, слід взагалі усунути з потоку відходів.
  2. Повторне використання. Полягає у поверненні об’єктів до використання з тим, щоб вони не входили до потоку відходів. Приклади включають повторне відновлення протектору шини або повторне наповнення пляшок.
  3. Вторинна переробка. Полягає у виокремленні з відходів матеріалів для їх повторного використання у якості сировини. На цьому принципі базується циркулярна економіка.
  4. Утилізація. Полягає у додаванні вартості шляхом конвертації відходів у щось інше. Два основні приклади – це компостування органічних відходів та вироблення енергії з відходів (біогаз, сміттєспалювання, включаючи піроліз і газифікацію).
  5. Видалення і захоронення. Є найменш прийнятною альтернативою поводження з відходами. Може застосовуватись у перехідному періоді налагодження ефективної системи управління ТПВ.

На жаль, участь у роботі круглого столу, попри запрошення, не взяли представники міжнародного проєкту APENA 3, експерти якого власне й розробляють Регіональний план управління відходами для області. Тому присутні могли говорити лише про два напрацьовані сценарії, про які повідомив заступник голови Закарпатської ОВА Мирослав Білецький 19 вересня.У проєкті Регіонального плану управління відходами зазначається, що сьогодні в області утворюється не більше 350 тис. тонн відходів у рік. Тож перспективною цифрою є 500 тис. тонн відходів в рік. За першим сценарієм пропонується створення інфраструктури для сортування та переробки відходів, один сміттєспалювальний завод та полігони для захоронення ТПВ. За другим сценарієм – будівництво сміттєсортувальних ліній та сміттєпереробних заводів у кожному районі та 2 сміттєспалювальних заводи на 200 тис. тонн на рік.

«Ми не мали можливості ознайомитись з проєктом Регіонального плану управління відходами для Закарпатської області, який розробляють експерти APENA 3, однак, судячи з цих сценаріїв, бачимо, що основні заходи у рамках стратегії стосуються варіантів 4-ї та 5-ї пріоритетності в ієрархії поводження з відходами, тобто будівництва сміттєспалювальних заводів та полігонів ТПВ», – коментує екологиня ГО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук.

«Особливо бентежить пропозиція будівництва 2-х сміттєспалювальних заводів, потужністю 200 тис. тонн на рік. Тобто спалюватись має близько 50% утвореного сміття. Це свідчить про одне з двох: Регіональний план ігнорує впровадження заходів, спрямованих на запобігання утворенню відходів, повторне їх використання і головне – рециклінг, на який сьогодні орієнтована уся економіка країн ЄС. Якщо ж Регіональна стратегія все-таки передбачає і заходи вищої пріоритетності, які полягають у підвищенні екологічної свідомості мешканців області, відповідального відношення та практики сортування сміття, то досвід тих же країн ЄС свідчить, що сортувальні лінії та сміттєпереробні заводи механіко-біологічної обробки дозволяють відібрати для рециклінгу та виробництва компосту / біогазу до 80% сміття. Щоб сміттєспалювальні заводи на 200 тис. тонн у рік були рентабельними, вони повинні будуть завозити сміття із-за меж області. Чи такою бачать систему управління відходами в області її мешканці? Це питання повинно обов’язково бути винесене на публічне громадське обговорення» – зазначає екологиня.

Тим часом учасники круглого столу погодились, що хотіли б бачити у Регіональному плані управління відходами:
1) рішення про впровадження всеохоплюючого освітньо-виховного та інформаційного компонента через шкільні програми;
2) заходи з впровадження системи роздільного збору біологічної (мокрої) фракції ТПВ – харчових відходів, а також садових відходів та будівництво компостних станцій у містах і територіальних громадах, де проживає більше, ніж 50 тис. населення;
3) підтримку створення рециклінгових підприємств, орієнтованих на сортування сміття з подальшою його переробкою;
4) підтримку виробництва біогазу.

 

Author