«Захищаючи планету, захищаючи права» – жінки із Закарпаття долучаються до екологічної справедливості

Членкиня ГО «Екосфера», журналістка-розслідувачка Олена Мудра долучилась до додаткового заходу Восьмої сесії Наради Сторін Орхуської конвенції, де розповіла про переслідування природозахисниць, які захищають від знищення високогір’я Українських Карпат вітроенергетичними проєктами. Зокрема від цього переслідування потерпає і екологиня «Екосфери», к.б.н. Оксана Станкевич-Волосянчук.

Регіональне відділення структури «ООН Жінки» в Європі та Центральній Азії (ECARO) організувало супутній захід, щоб забезпечити платформу високого рівня для посилення голосів жінок-захисниць екологічних прав людини (WEHRDs) та продемонструвати, як три стовпи Орхуської конвенції, а саме – доступ до інформації, участь громадськості та доступ до правосуддя, які можуть слугувати потужними інструментами для просування жінками кліматичної справедливості.

На сесії говорили про міжгалузеві ризики, з якими стикаються правозахисниці у Східній Європі, на Південному Кавказі та Центральній Азії, підкреслюючи нагальну потребу в механізмах захисту, що враховують гендерні аспекти, та безпечніших сприятливих умовах для участі жінок у прийнятті рішень щодо довкілля. Запрошені розглянули зв’язки між захистом довкілля, демократичними правами та гендерною рівністю, а також дослідили, як Орхуська конвенція може бути впроваджена з урахуванням гендерних аспектів для захисту захисників довкілля, посилення підзвітності та протидії скороченню громадянського простору.

Зареєструвалося 107 учасників, а також 36 активісток та представницьких організацій, очолюваних жінками, з усього регіону.

Запис зустрічі для перегляду доступний тут (код доступу: aLew0RE^ ).

Найважливіші моменти сесії:

Вступне слово.

• Ганна Гуннарссон («Жінки, залучені до спільного майбутнього») привітала учасниць з усієї Європи та Центральної Азії, наголосивши, що захист довкілля дедалі більше означає захист демократичних прав. Вона зазначила зростання гендерних ризиків, таких як позови SLAPP, залякування, онлайн-насильство та гендерно зумовлене насильство, спричинене технологіями. Ганна зосередила дискусію навколо нагальної потреби в солідарності та стратегічному використанні Орхуської конвенції для захисту правозахисниць та забезпечення змістовної участі.

Орхуська конвенція та Рамкова програма ООН-жінок щодо кліматичної справедливості.

• Ребека Асін Рівера, регіональна спеціалістка з гуманітарної діяльності, зменшення ризику стихійних лих та адаптації до зміни клімату в ECARO структури «ООН-жінки», надала огляд трьох основних принципів Орхуської конвенції: доступ до інформації, участь громадськості та доступ до правосуддя, наголосивши на їхньому практичному впливі на жінок та дівчат. Вона представила Феміністичну рамкову програму «Кліматична справедливість» структури «ООН-жінки», яка побудована навколо чотирьох принципів:
  • Визнання знань та внеску жінок,
  • Представництво в процесах прийняття рішень,
  • Перерозподіл ресурсів та можливостей,
  • Відшкодування за минулу та поточну шкоду.
• Підзвітність була підкреслена як наріжний камінь: зобов’язання мають бути втілені в дії. Ребека пов’язала обговорення з глобальними процесами, включаючи сімдесяту сесію Комісії зі статусу жінок (CSW70), яка зосереджена на доступі до правосуддя, та майбутній Звіт Структури ООН Жінки про прогрес жінок у світі щодо кліматичної справедливості.

Виклики та стратегії з регіону: втручання представників WEHRD та експертів зі Східної Європи, Південного Кавказу та Центральної Азії:

• Вікторія Бурназян, віце-президентка інформаційної неурядової організації «Еколур», наголосила на постійних проблемах, з якими стикаються жінки-захисниці довкілля у Вірменії, незважаючи на ратифікацію країною Орхуської конвенції у 2001 році. Хоча Конвенція забезпечує права на інформацію та участь, прогалини у її впровадженні залишаються. Жінки-активістки стикаються з системними бар’єрами та гендерними ризиками, включаючи позови SLAPP та залякування під час публічних слухань, без жодного правового захисту від таких випадків.
• Вікторія наголосила на вразливості Вірменії до зміни клімату, попри те, що вона вносить лише 0,02% світових викидів, а сільські жінки стикаються з нестачею води, спекою та ризиками для здоров’я. Національні плани адаптації існують, але заходів та інформації на місцевому рівні бракує. Вона також висловила стурбованість щодо законодавства, яке дозволяє підприємствам приховувати деталі ризиків проектів під час слухань, підриваючи обґрунтовані рішення та наражаючи активістів на негативну реакцію. Незважаючи на такі зусилля, як публічні трибунали та подання документів про дотримання Орхуського комітету, прогрес був обмеженим. Вікторія закликала до суворіших гендерно-врахованих правил та захисних механізмів для захисту екологічних прав та прав людини.

• Марія Колеснікова, голова MoveGreen, розповіла про нові виклики для екологічного активізму в Киргизстані. MoveGreen успішно просуває питання якості повітря та зміни клімату протягом останніх восьми років, зробивши забруднення повітря національним пріоритетом. Однак нещодавні політичні зміни та прийняття законів про «іноземних агентів» обмежили громадський простір, змусивши організації до самоцензури та скорочення зусиль щодо незалежного моніторингу.
• Марія наголосила на гендерних бар’єрах, з якими стикаються жінки в технічних сферах, таких як екологічна політика, де вони повинні двічі виправдовувати свою експертизу: спочатку як активістки, а потім як жінки. Незважаючи на ці виклики, жінки створили стійкі мережі, такі як Зелений альянс та регіональні коаліції з питань кліматичних дій. Вона зазначила, що хоча Орхуська конвенція залишається життєво важливим правовим інструментом, її впровадження є слабким, а захисникам бракує швидких механізмів захисту. Марія закликала до посилення підзвітності, інклюзивної участі та фінансування низових ініціатив, наголосивши, що жіноче лідерство перетворює екологічні дебати з технічних звітів на рішення, орієнтовані на громаду.

• Олена Мудра, журналістка-фрілансерка, розповіла про підвищені ризики, з якими стикаються жінки-захисниці та журналістки в Україні під час війни, що триває. Вона розповіла, як виступи проти шкоди для довкілля від вітроенергетичних проєктів, місцем реалізації яких обрали природоохоронні території Смарагдової мережі, які охороняються українським законодавством та євроінтеграційними зобов’язаннями (уточнення до прес релізу від ГО «Екосфера») призвели до серйозної негативної реакції, включаючи кампанії з наклепу, онлайн-переслідування та погрози на адресу її родини. Ця тактика спрямована на те, щоб змусити активістів замовкнути та відвернути їхній час від екологічної адвокації.
• Олена наголосила, що умови конфлікту посилюють обмеження доступу до інформації та свободи слова, створюючи вороже середовище для підзвітності. Незважаючи на ці виклики, вона продовжує виступати за прозорість та екологічну справедливість, закликаючи до посилення міжнародної солідарності та захисних механізмів, щоб гарантувати, що захисники можуть безпечно діяти під час та після війни.

Пленарне обговорення:

Пленарне обговорення було зосереджено на практичних кроках щодо посилення захисту жінок-захисниць довкілля та покращення виконання Орхуської конвенції. Учасниці звернули увагу на правові та інституційні прогалини, наголосивши на необхідності гендерно-врахованих структур та правил протидії SLAPP для захисту свободи слова. Підзвітність стала ключовим питанням: права згідно з Оргхуською конвенцією часто залишаються «на папері», що вимагає сильнішого забезпечення дотримання та механізмів швидкого реагування для захисниць, які перебувають під загрозою.

Учасники обговорення підкреслили важливість мереж та солідарності, закликаючи до створення коаліцій під керівництвом жінок та безпечних просторів для взаємної підтримки. Фінансування та розбудову потенціалу було визначено як критично важливі для забезпечення дій на місцях та моніторингу на рівні громад. Учасники також обговорили міжгалузеві ризики, включаючи гендерно зумовлене насильство, спричинене технологіями, та закликали до інвестицій у заходи цифрової безпеки. Загалом, учасники сесії наголосили, що без ресурсів, підзвітності та інклюзивної участі екологічна справедливість та гендерна рівність не можуть бути досягнуті.

Висновок:

Учасники сесії підтвердили, що Орхуська конвенція є потужним інструментом для просування феміністичної кліматичної справедливості, але її потенціал залежить від більш ефективного впровадження та гендерно-врахованих підходів. Доповідачі наголосили на невідкладних діях для вирішення перехресних ризиків, включаючи правові, цифрові та соціально-економічні, шляхом таких заходів, як вирішення позовів SLAPP, забезпечення безпечних цифрових просторів та зміцнення існуючих мереж. Учасники погодилися, що розмова має продовжуватися і після політичних записок, створюючи простори, що сприяють солідарності та міжособистісній підтримці WEHRD. Громадянське суспільство, уряди та регіональні партнери повинні працювати разом, щоб перетворити Оргуську конвенцію на відчутний інструмент підзвітності на місцевому та регіональному рівнях.

Переклад прес релізу, підготовленого

за підсумком зустрічі пані Місою Мачімура,

програмною аналітикинею (DRR), UN Wom en ECARO