Сільський туризм – форма відпочинку у сільській місцевості в приватній садибі сільського господаря з широкими можливостями використання природного, соціального і культурного потенціалу регіону. Організатором виступає сільська родина, яка надає власне житло та забезпечує продуктами харчування, виробленими в особистому селянському господарстві.

Сільський туризм може бути чистого і змішаного видів. Сільський туризм чистого виду передбачає надання туристичних послуг на базі приватного міні-готелю У такому разі ця діяльність є основним джерелом доходів. Сільський туризм змішаного виду – це надання послуг гостинності поряд із веденням особистого селянського (фермерського) господарства. У цьому випадку доходи від діяльності з надання гостинності відпочиваючим, як правило, будуть доповненням до основного доходу від сільськогосподарської або інших видів діяльності.

Сільський туризм передбачає також розвиток туристичних шляхів, місць для відпочинку, місцевих музеїв, фестивалів, центрів обслуговування туристів з провідниками та екскурсоводами. Поняття «сільський туризм» часто ототожнюють з «агротуризмом», але перше поняття є значно ширшим.

Агротуризм – відпочинковий туризм, що передбачає використання індивідуального селянського або фермерського господарства. Агротуризм може проявлятись у різних формах, але завжди включає наймання помешкання. Розрізняють дві базові форми агротуризму: наймання помешкання з обслуговуванням безпосередньо в межах дворогосподарства або розміщення на нічліг з самообслуговуванням на землях, що належать до дворогосподарства, наприклад в кемпінгах та наметах. Агротуризм таким чином виступає однією з форм сільського туризму. В агротуризмі дворогосподарство (фермерське господарство) становить одночасно нічліжну базу та головний предмет інтересу для туриста.

Екотуризм – науково-пізнавальний вид сільського зеленого туризму, характерний для сільських місцевостей і сіл, розташованих у межах територій національних парків, заповідних зон, природних парків тощо, де передбачено відповідні обмеження щодо антропогенних навантажень на територію та регламентовано види розважального відпочинку. Реалізовується цей вид туризму подорожами. Туристи подорожують переважно на територіях, що мають природничу цінність (переважно національні та ландшафтні парки). Екотуризм спрямований на охорону природної й культурної спадщини туристичних регіонів. Він сприяє формуванню екологічної свідомості туриста. Виділяються такі форми екотуризму як активний екотуризм (піший, велосипедний, водний, кінний, гірський, екстремальний, пригодницький, рибальство), фауністичні та флористичні поїздки (орнітологічні поїздки, полювання, тематичні поїздки), культурологічні й етнографічні поїздки (сакральний, історико-архітектурний, етнографічний, гастрономічний туризм тощо).

У цій сфері ГО «Екосфера» реалізували один проект:

Фінансова підтримка

World Bank/UCAN

Назва проекту

Дослідження забезпеченості місцевого населення паливними дровами від лісгоспів у Рахівському та Хустському районах

Сфера

Довкілля, сільський туризм, громади

Сфера впливу проекту

с. Липовець Хустського р-ну закарпатської області

Загальний бюджет

6 000 €

Залучені кошти від донора

5 000 €

Тривалість проекту

6 місяців (2005)

Коротка інформація про проект:

В рамках проекту було започатковано розвиток сільського та екотуризму у с. Липовець Хустського району області. Для 10 домогомподарів було проведено 3 фахових тренінги про те, як відкрити власну справу, як правильно підготувати власну садибу для прийому гостей та про правила маркування туристичних маршрутів. В результаті проекту був створений екомаршрут для туристів по мальовничих місцях довкола села Липовець (озеро Морське Око, Червоний камінь, дубовий ліс, де зростають першоцвіти у березні) з центральним об’єктом у селі – етнографічним музеєм. Після проекту 2 садиби впродовж 10 років постійно приймали туристів і це був основний вид їхної діяльності. 

 

Author

Write A Comment