17 січня відбулося засідання Закарпатського обласного адміністративного суду у справі забудови гірського масиву Свидовець. Судові процеси тривають з 2017 року. Про причини позову, екологічні загрози, які несе проєкт будівництва ГК “Свидовець”, у програмі “Сьогодні. Головне” на Суспільному розповіла представниця ГО “Екосфера” Оксана Станкевич-Волосянчук.

Користь і ризики забудови Свидовця

За словами екологині, Свидовець — це природна частина, яка наразі зазнала найменшого впливу людини:

«В Європі такі території взагалі не чіпають. Вони є табу для будь-якого втручання. Ті території, які є недоторканними, мають такими лишитися. Адже ми маємо екологічні проблеми. Про користь будівництва говорити складно, бо ще невідомо, якою вона буде», — каже екологиня.

«В Карпатах вже існує Буковель, зараз реалізовують великий проєкт у Славську. Існує проєкт забудови Боржави і тут ще гігантський курорт на Свидовці. Хто робив бізнес-план? На сьогодні Буковель заповнений на третину. Я не дуже бачу тих потенційних туристів, які б заполонили всі курорти», — розповіла Оксана Станкевич-Волосянчук.

«Попередньо повідомили, що територія займатиме приблизно 1400 га, з них пропонують вирубати десь 500 га лісів. Тобто мова йде навіть про знеліснення. Зараз відомо, що землю, якою володіє місцеве населення, купувати не будуть. Буде використовуватися винятково державна земля: це земля полонин і лісфонду. Тобто земля очевидно буде передаватися безоплатно. І інвестори не будуть вкладати в це жодних коштів».

Як розповіла екологиня, Свидовець — це найбільш збережена на сьогодні територія, гірський хребет Карпат, об’єкт “смарагдової” мережі. У Свидовці розташовані об’єкти природоохоронного фонду, лісові масиви, які сьогодні є пралісами, тобто охороняються законом.

Які причини судового позову

За словами Оксани Станкевич-Волосянчук, предметом суду не є вплив на довкілля.

«Йдеться про недотримання законодавства при прийнятті детальних планів території. Річ у тому, що закон передбачає громадські обговорення детальних планів. Детальний план треба оприлюднити, це не зробили. Детальних планів не було в публічному доступі тоді, немає їх і зараз.
Представники Лопухова подали в суд, бо вони хотіли бути на громадських слуханнях, але в той день навіть не вказали час початку слухань. Тому на слухання прийшли тільки ті люди, котрі були “за”. Детальні плани не подали й досі»
, — розповіла екологиня.

Що кажуть у громадах

В юридичній адресі території для забудови Свидовця вказані Чорнотисянська сільська рада і Ясінянська селищна рада Рахівського району та Лопухівська сільська рада Тячівського району за межами населених пунктів.

Голова Ясінянської ТГ Андрій Делятинчук розповів Суспільному:

«Ми розуміємо, що без залучення інвестора у нашу громаду, бюджет і надалі буде таким скупим, як є. І ми не зможемо розвивати інфраструктуру. Я за те, щоб залучити інвесторів. Однак, я й за те, щоб це все робити якомога правильніше, і так щоб не зашкодило, адже все можна продумати. Можна прописати чіткі умови, правила для того, щоби збільшити дохідну частину бюджету»

За його словами, необхідно, щоб у громаді створили робочі місця.

«Якщо це робитись не буде, то ми і надалі стоятимемо на тому ж місці і одне, що залишиться — чекати звідкись допомоги. Будь-яке будівництво можна прописати чітко, що повинні бути водопровід, каналізація, очисні споруди, дороги, місця для випасу худоби. Чомусь у Європі разом існують і гірськолижні курорти, і сільське господарство, і заповідні території. Чому в нас не може так бути?» — розповів Андрій Делятинчук.

Свидовець і Буковель: в чому різниця

Багато прихильників забудови у Свидовці апелюють до Буковеля. Про це говорив, зокрема, й голова Закарпатської ОДА Віктор Микита на брифінгу 14 грудня.

За словами екологині Оксани Станкевич-Волосянчук, Буковель і Свидовець недоречно порівнювати.

«Науковці, які працювали в Буковелі, не знайшли там нічого цінного в природному плані. Буковель — це звичайна природна територія, де немає природно-заповідного фонду. На Буковелі інвестор прийшов і викупив землю в місцевих. На Свидовці інвестори не збираються купляти землю в місцевого населення. Тобто місцеве населення буде сидіти осторонь і дивитись, як забудовується колишня державна земля», — розповіла екологиня.

Джерело: Суспільне

Author