Суспільний добробут залежить не тільки від економічного становища країни, але й від вміння самоорганізації громадян. Яскравий приклад цього – Німеччина, яка входить до країн з найвищим рівнем життя. Прояв активного громадянського суспільства можна проаналізувати у створенні енергетичних кооперативів. Наразі їх налічують близько тисячі. 60% з них використовують сонячні станції, 30% – деревину, 20% – вітрові станції, а 9% – біогаз. Така тенденція сприяє стрімкій децентралізації послуг енергетичного ринку. Таким чином позбавляючи компаній-монополістів цілковитого впливу у цій сфері. Чи можливо втілити подібний сценарій в Україні? Розповідаємо про досвід Німеччини та можливості для українських громад.
Шлях до енергонезалежності – спільні зусилля влади та громадян
Енергетичні кооперативи почали набирати популярність у Німеччині ще на початку 20-го століття. Тоді їх основна ціль полягала у генерації електроенергії для забезпечення потреб у сільській місцевості. У 2001 році Німеччина налічувала 66 кооперативних об’єднань енергетичного напрямку. У 2012 році цей показник зріс до шестисот кооперативів по всій країні. При цьому їх учасниками стали більше 80 тис. німецьких громадян, а їх спільний капітал налічував 260 млн євро. Загалом кооперативи виробляли 290 тис. МВт електроенергії протягом року.
Важливо відзначити, що влада всіляко сприяла розвитку енергокооперативів. Така модель стратегічно ставала прямим розв’язанням енергетичних проблем. Позаяк сонячна енергія мала найменші терміни окупності та завжди була у достатній кількості, близько 90% енергетичних кооперативів у Німеччині базувалися у сфері сонячної енергетики. 
Структура енергетичних кооперативів
В Німеччині діють 4 види енергетичних кооперативів:
- виробництво енергії (сонячна енергія, вітрова енергія, біогаз, когенерація, тобто комбіноване виробництво тепла й електроенергії);
- продаж альтернативної енергії (електроенергії, теплоенергії, газу);
- купівля й експлуатація енергомереж;
- послуги спрямовані на ефективне використання енергії (надання консультацій, енергоощадна санація будівель, реалізація різноманітних проєктів з енергоефективності) тощо.
Один із типових прикладів енергетичних кооперативів у Німеччині — кооператив «Friedrich-Wilhelm Raiffeisen Energie» із Баварії. Він був заснований 2008 року і розпочав свою діяльність з побудови та підключення сонячної електростанції потужністю 270 кВт. На сьогодні кооператив генерує близько 270 000 кВт/год електроенергії на рік і заміщує 4150 тонн CO2 щороку.
На сьогодні в Німеччині налічують понад 700 громад, що об’єдналися в енергетичні кооперативи, члени яких це не лише громадяни, а й фермерські господарства та компанії. За даними дослідницького центру Agora, в 2012 році 47% встановлених потужностей сонячних електростанцій належали громадянам і кооперативам.
Досвід Німеччини – алгоритм для України
Україна – новачок у створенні енергокооперативів. Такий проєкт вдалося реалізувати у 2018 році у місті Славутич. Приєднатися до енергокооперативу «Сонячне місто» можна було, придбавши пай вартістю в 15 тисяч гривень. Насамперед таку можливість пропонували саме жителям міста.
Загалом кооператив залучив 97 інвесторів, у тому числі КП «Агенція регіонального розвитку». На даху трьох орендованих муніципальних будівель розмістили станції потужністю близько 200 кВт. У червні 2020-го року станція почала комерційну генерацію. За перший місяць роботи заробила близько 107 тисяч гривень. За попередніми розрахунками проєкт повинен окупитися за сім років. Крім того, 5% чистого прибутку кооператив спрямовує на міські проєкти у Славутичі.
Крім «Сонячного міста», в Україні сформувалося ще кілька енергетичних кооперативів. Наприклад, у селі Лосятин на Тернопільщині працює кооператив «Ягідний край», основна діяльність якого – вирощування полуниці та малини. Однак члени об’єднання відкрили для себе також енергетичний напрям: стебла малини, які раніше просто спалювали на полях, сьогодні перетворюють на брикети для опалення будинків. Для придбання необхідного обладнання громада отримала фінансування від Програми розвитку ООН.
Кілька невеликих кооперативів працює у Харківській області: як з сонячними панелями, так і з біопаливом з ріпаку.
Створення подібних енергокооперативів можливе і на Закарпатті. У цьому напрямку зосереджена робота ГО «Екосфера» у рамках проєкту «Енергетичні можливості для закарпатських громад». Експерти організації поширюють ідеї енергетичної демократії для забезпечення жителів віддалених громад гірських районів Карпат доступною та надійною енергією на основі створення власних мікро-мереж ВДЕ.
Зокрема у Великобичківській громаді зацікавилися створенням енергокооперативу. Тамтешні жителі добре обізнані з темою альтернативної енергетики. Чимало домогосподарств вже мають, або ж планують встановити приватні сонячні електростанції.
В Україні на законодавчому рівні регулюється питання діяльності енергетичних кооперативів. Основним джерелом інформації для тих, хто хоче створити енергокооператив на сьогодні є Закон України «Про альтернативні джерела енергії», який також визначає особливості нарахування «зеленого» тарифу для таких організацій.
У рамках проєкту ГО «Екосфера» допоможе 3-м гірським громадам у перевірці концепції для обраної технології ВДЕ для подальшого її впровадження. Однак кінцевий результат залежить від соціальної активності, згуртованості жителів громад, високої обізнаності та готовності перебирати кооперативний досвід розвинутих країн.
ГО «Екосфера» впроваджує проєкт «Енергетичні можливості для закарпатських громад» за підтримки USAID Проєкту енергетичної безпеки.
Проєкт спрямовано на підвищення обізнаності та поширення ідеї енергетичної демократії для забезпечення жителів віддалених громад гірських районів Карпат доступною, надійною, сталою та безпечною енергією за рахунок збільшення виробництва відновлюваної енергії.
