У вересні 2021-го року Львів офіційно підтвердив свій намір стати Zero Waste містом і став першим містом з-поза Європейського Союзу, яке приєдналось до програми Zero Waste Cities, у якій беруть участь близько 400 міст та громад Європи. Донедавна у Львові, як і по всій Україні, 97% відходів відвозили на захоронення. Лише 3% йшли на перероблення. Утім вже зараз місто активно налагоджує систему роздільного збору сміття, співпрацює з бізнесом, громадськими організаціями. У Львові відкрили першу в Україні компостувальну станцію, яка виготовляє високоякісне добриво для агрофірм. Та найголовніше – налагоджують співпрацю з населенням, таким чином мотивуючи все більше людей скорочувати відходи. Саме це – основна місія ГО «Нуль відходів Львів» – спільноти, один з основних напрямків роботи якої – консультування влади міста, допомога у розробці стратегій та рішень, спрямованих на реформування системи поводження з ТПВ. ГО «Екосфера» у рамках нового проєкту організувала престур для представників закарпатських ЗМІ до міста Лева, щоб ознайомитися із практикою свідомого поводження з відходами. Як вдається впроваджувати принципи zero waste у місті та які ідеї можливо реалізувати на Закарпатті? Розповідаємо, аналізуємо, робимо висновки.Немає опису.

Як працює Zero Waste Lviv?

Ця молодіжна спільнота втілює практику мінімізації утворення відходів та культивує поведінку свідомого споживання в місті. У рамках екологічного руху організовують соціально-культурні проєкти, ініціативи щодо безпечного поводження з медичними відходами, інформаційно-просвітницьку кампанію «Підгузки – зайві!» та чимало інших ініціатив. Більше про діяльність спільноти можна дізнатися на офіційному сайті, або каналі у YouTube, де організація публікує креативні ролики щодо принципів екологічного руху Zero Waste.

У співпраці з бізнесом, владою та громадськістю

У червні 2017-го року у Львові ухвалили стратегію поводження з відходами, базовану на принципах Zero Waste. Під час зустрічі із закарпатськими журналістами начальниця управління з питань поводження з відходами Львівської міської ради Оксана Кошак розповіла про амбітні цілі на найближчі 2 роки. Зокрема, побудувати сміттєпереробний завод. На Грибовицькому сміттєзвалищі ЛКП «Зелене місто» проводить рекультивацію, до липня наступного року планують завершити перший етап біологічної рекультивації. Полігон вкриють шаром родючого ґрунту товщиною 30 см, посіють траву та висадять дерева.Немає опису.

Також працюють у напрямку налагодження системи роздільного збору сміття. Завдяки цьому вдалося зменшити об’єми продукування відходів на 10%.

«Лише за цей рік завдяки акценту на роздільний збір відходів ми зібрали 22 тис. тонн відходів. Майже 9 тис. тонн – це органіка. Я вважаю, що ми на початку шляху, у співпраці із Zero Waste Lviv втілюємо надзвичайно багато ініціатив. Вони сприяють тому, щоб наші люди ставали обізнаними у тому, що не потрібно стільки купляти речей, стільки викидати сміття. Майданчики для збору відходів облаштовані спеціальними контейнерами, яких у місті багато. Наші перевізники звітують по кожній окремо роздільно зібраній сировині, по кожній локації, де вони забирали відходи. Ми контролюємо весь цей процес, щоб люди бути впевнені у тому, що сортують недарма» – зазначила Оксана Кошак, начальниця управління з питань поводження з відходами Львівської міськради.Немає опису.Немає опису.

У Львові встановлені 1477 контейнерів для пластику, 255 – для скла, 48 – для паперу, 1283 – для органіки. До свідомих екоініціатив, окрім вже названої Zero Waste Lviv, активно долучаються інші організації:

  • Мережа «Тарілка» забирає продукти із супермаркетів, які за кілька днів підлягають списанню. Далі створюють «банк їжі» та пропонують малозабезпеченим людям.
  • Мережа «Комірка», де продають екотовари, відмовилася від тари, яка не переробляється. Свідомим споживачам повертають кошти за тару та дають знижку власникам багаторазових торбинок.
  • «Чисте місто» впроваджує у шкільній програмі заняття з екологічного виховання для дітей.
  • Львівські заклади дають знижки на каву за умов використання власного багаторазового горнятка.
  • Численні торгові мережі Львова пропагують ідею використання біорозкладних пакетів, або багаторазових торбинок.
  • ГО «Оселя» організовує контейнери для збору одягу, книжок, іграшок, та інших речей, які вже могли опинитися на смітнику.
  • ГО «Зелена Коробка» навчає українців сортувати відходи та пропонує для цього зручні інструменти.
  • ДП «Бондарівка» запустило Екобус, який збирає термометри, лампи, батарейки та інші небезпечні відходи.
  • ЛКП «Зелене місто» запустило першу в Україні станцію компостування органічних відходів.

Компостування – екологічно, безпечно, прибутково

Баки для роздільного збору органіки розміщені практично на всіх контейнерних майданчиках міста. Органічні відходи вивозять в міру накопичування. На компостувальній станції харчові та садово-паркові відходи переробляють у компост. Високоякісне добриво на вигляд нагадує звичайний очищений ґрунт, без жодного специфічного запаху. З однієї тонни зібраних органічних відходів виходить 350 кг компосту. Ґрунтосуміш, виготовлену на основі компосту, використовують як містяни, так і агрофірми. Ціна за одну тонну компосту складає 309 грн.

Немає опису.

Технолог ЛКП «Зелене місто» Мирослава Білокур провела екскурсію для закарпатських журналістів та представників «Екосфери». Наразі потужність станції компостування становить 30 тис. тонн на рік. Угоди на вивезення органіки підписали з комунальними та приватними підприємствами Львова, деякими ОСББ та іншими організаціями. Відходи знезаражують та дезінфікують у спеціальних контейнерах. При температурі 70-80 градусів нейтралізується будь-який сторонній запах. На території – асфальтне покриття, тому жоден етап технологічного процесу не несе шкоди ґрунтам чи підземним водам.Немає опису.Немає опису.

Немає опису.

З населенням постійно ведуть роз’яснювальні бесіди щодо відповідального сортування органіки: без пляшок, поліетиленових пакетів, молочних продуктів, олії, м’яса та риби.

«Компостування органіки – це той фокус, на який ми маємо орієнтуватися. Будівництво компостувальної станції становило 28 млн грн. Загальна площа – 2.2 га, проте ми розуміємо, що територію потрібно збільшувати. Попит суттєво перевищує виробничу здатність. Маємо замовлень на пів року вперед. Завдяки станції компостування місто зекономило 10 млн грн на захороненні відходів. Сортують органіку також великі ринки і ресторани. Населення не платить за вивезення органіки, для бізнесу діє знижка – 50%. Це вигідно, адже вдвічі дешевше за вивезення змішаних відходів» – зазначила Оксана Кошак.

Додому їдемо не з пустими руками – охочим подарували «сувеніри», якими можна покращити якість ґрунту вдома.

Як компостують органіку в ОСББ?

У рамках престуру відвідали одне із львівських ОСББ, де сортують органіку. Михайло Дручек – голова ОСББ «Любінська дорога» – облаштував міські компостери обабіч багатоквартирних будинків. За його словами, кількість сміття зменшилася вдвічі. Таким чином за 10 місяців вдалося зекономити 290 тис. грн на вивезенні відходів. Чоловік зізнається: далеко не всі мешканці будинків поділяють ідею сортування органіки. Проте все це – питання часу, а економічну вигоду бачить вже зараз.Немає опису.Немає опису.Немає опису.

Нагадаємо, раніше ГО «Екосфера» розповідала про мінісортувальну станцію в Ужгороді. За весь час на здачі вторсировини мешканці заробили майже 3 тис. грн, які витратили на облагородження території біля під’їзду. Також ми розповідали про СНВК «Пролісок», на базі якого створили майданчик для утилізації органічних відходів.  Навчальний заклад вже має багаторічний  досвід компостування, «Екосфера» допомогла йому оптимізувати цей процес, надавши нове обладнання.

Скорочення відходів має стати суспільною нормою

Львівський досвід у напрямку запобігання утворення відходів – це чудовий приклад комплексного розв’язання екологічної проблеми. Влада, бізнес, громадські організації та екосвідомі громадяни об’єднали зусилля задля пропагування ідеї раціонального поводження з відходами. Це спрацювало. Львів вже має чим пишатися та ділитися з іншими містами України. Тим часом на Закарпатті ситуація зі сміттям критично напружена.

В нашій області ще з 2013-го року існує відповідна Стратегія поводження з відходами на 15-річний період, розв’язанню цього питання відведена окрема операційна ціль Стратегії розвитку Закарпатської області на період 2015-2020 років, однак регіональна влада за ці роки так i не просунулась у розв’язанні питання налагодження системи селективного збору сміття у всіх населених пунктах області та будівництва інфраструктури поводження з відходами, зокрема сміттєпереробних заводів, навіть, за наявності інвесторів.Як дбати про довкілля і заробляти на цьому гроші: досвід Нижньоворітської територіальної громади

За допомоги організації «Екосфера» з 2013 року було налагоджено систему селективного збору сміття у гірських селах колишніх Воловецького та Міжгірського районів (нині Мукачівського та Хустського), де до того, через відсутність власних сільських сміттєзвалищ, все сміття опинялося у довкіллі.

Окрема операційна ціль присутня у чинній Регіональній стратегії розвитку Закарпатської області на період 2021-2027 років. У рамках проєкту ми аналізуємо реалізацію Національної стратегії управління відходами до 2030 року та наявні стратегічні документи в області, які стосуються  ТПВ. Це дозволить виявити причини системного «пробуксовування» цього питання на рівні Закарпатської ОДА та напрацювати й обговорити з владою наші пропозиції  щодо поступу у цьому напрямку.

Фото: Андріана Сиванич

Author

Write A Comment