Мертва деревина (тобто напіввмираючі, стоячі мертві або вмираючі дерева, опалі колоди та гілки, впалі дерева, які вже розкладаються) є найважливішим компонентом у структурі лісу та його функціонуванні. Вона відіграє ключову роль для підтримки продуктивності лісів, природного відновлення, збереження біорізноманіття, підвищення стійкості до наслідків змін клімату та надають цілий ряд екосистемних послуг місцевим громадам та громадськості загалом. Таким чином, адекватне управління мертвою деревиною вносить важливий внесок у стале управління лісами й, безумовно, сприяє пом’якшенню деяких наслідків зміни клімату.

Однак питання сталого поводження з мертвою деревиною є відносно новою концепцією в лісовому господарстві Румунії та України, яка потроху просувається з 2000 року і яка поки-що, як правило, не зрозуміла на практиці. Десятиліттями в  лісовому господарстві Румунії та Україні вважалось, що мертва деревина є «ворогом лісу», й прикладалися зусилля для систематичного вивезення її з лісів, дотримуючись лісових норм та правил (наприклад, санітарні правилами в Україні у лісі дозволяється залишати не більше 5 куб.м мертвої деревини на 1 га). Така практика призвела до критичного падіння чисельності та, у деяких випадках, до зникнення багатьох лісових видів (наприклад, дятел білоспинний Dendrocopos leocotus чи жук-олень Lucanus cervus, які сьогодні внесені до Червоної книги України). Зникнення великої кількості видів дуже спрощує структуру біотичних угруповань лісової екосистеми, що робить її вразливою до зовнішніх факторів, не здатною до природного поновлення та самовідновлення.  Ці вразливості в кінцевому результаті призвели до додаткових витрат в лісовому господарстві на штучне поновлення лісів та до серйозних економічних збитків від втрат великих площ лісу в результаті стихійних лих, поширення шкідників, наслідків кліматичних змін. 

Таким чином, важливим для спільного співробітництва та досліджень між Румунією та Україною впродовж проекту є спростування міту про «шкідливість» мертвої деревини у лісах (зокрема про те, що мертва деревина є джерелом хвороб у лісі), збереження здорових лісових екосистем та усієї повноти екосистемних послуг, які вони надають.

Територія діяльності: Закарпатська та Івано-Франківська області України й Марамурешський та Сучавський повіти Румунії.

Мета: забезпечити умови для співпраці, інновацій та досліджень на тему гармонізованої практики відповідального лісового господарства по управлінню мертвими деревами. Домогтися визнання важливості поводження з мертвими деревами та продемонструвати інноваційний підхід до підвищення стійкості лісів шляхом впровадження кращих практик управління мертвими деревами у виробничих лісах на цільовій ділянці проекту.

Забезпечити просування результатів наукових досліджень щодо довгострокової продуктивності та стійкості лісових екосистем до зміни клімату до нормативних документів, лобіювати та створювати передумови для продовження конкретних досліджень. 

Результат: 

1) Створення транскордонної мережі дослідників та експертів, куди увійдуть щонайменше 22 установи та організації й 30 дослідників та експертів. Мережа працюватиме на цільовій території проекту з метою забезпечення довгострокової співпраці у сфері відповідального управління лісами.  

2) Розроблені методики та підготовлена доповідь про дослідження мертвих лісів та сталого управління лісовими екосистемами в прикордонному регіоні Румунія-Україна. Звіт буде розроблений дослідниками та експертами транскордонної мережі.

3) Затверджені рекомендації щодо мертвої деревини у лісах Карпат, які згодом стануть підзаконними актами.

Партнери: ENI програма транскордонного співробітництва Romania – Ukraine, Дунайсько-Карпатська програма Всесвітнього фонду природи (WWF-Romania), філія Марамуреш  (Бая-Маре) і Сучавський університет Штефана чел Маре (Сучава) й НДІ «Укргірліс» (Івано-Франківськ).

 

Логотипи партнерів

 

 

 

Author

Write A Comment