15 травня 2025 року начальнику департаменту заповідної справи Міністерства захисту довкілля Едгару Токарю надійшов лист від секретаріату Бернської конвенції. У листі повідомляється, що восени на черговому засіданні секретаріату Бернської конвенції буде розглянуто скаргу від ГО «Екосфера» щодо будівництва каскаду ГЕС на р. Тересва у Закарпатті, яка є особливо цінною гірською річкою та частиною об’єкту Смарагдової мережі «Східний Свидовець – UA0000259». Тож Міністерство захисту довкілля в особі Едгара Токаря, який є контактною особою від України, має підготувати до 31 липня офіційну позицію щодо фактів, викладених у скарзі.
У скарзі ГО «Екосфера» повідомляється, що на р. Тересва, яка є об’єктом Смарагдової мережі та іхтіологічним заказником планується будівництво каскаду ГЕС. Річка Тересва є еталоном гірських річкових екосистем, тут живе і нереститься 12 видів риб та круглоротих з Червоної книги України та 8 видів з Резолюції 6 Бернської Конвенції, які потребують особливих заходів для збереження. Зокрема у р. Тересва живе самовідновлювальна популяція лосося дунайського. Науковці-дослідники зазначають, що каскад гребель загрожуватиме природним цінностям цієї гірської річки, зокрема якості води відповідно до Водного кодексу України, та біорізноманіттю. У матеріалах звіту про оцінку впливу на довкілля (ОВД) його виконавці називають діяльність з будівництва каскаду ГЕС небажаною, зазначаючи, що це призведе до знищення більше десяти типів прибережних та руслових оселищ р. Тересви, які охороняються Бернською конвенцією.
Ще у 2018 році, під час першої «каскадної кампанії» на р. Тересва Держрибагентство України виступило проти будівництва міні-ГЕС, зокрема і на цій річці, аргументуючи свою позицію тим, що будівництво гребель є потужним негативним фактором для видів, занесених до Червоної книги України.
Не дивлячись на ці застереження Міністерство захисту довкілля вже видало позитивні екологічні висновки щодо будівництва ГЕС у с. Беревля та с. Нересниця. Процедура ОВД по 2-х ГЕС у с. Калини нині призупинена через судові позови представників громади до забудовника. Поки триває судовий процес, забудовник розпочав незаконні земляні роботи в руслі р. Тересви, пошкодивши захисну дамбу. Суд наклав арешт на землю під будівництв ГЕС у с. Калини, визнавши цю діяльність неправомірною.
Минулого року у с. Нересниця громада на громадських слуханнях прогнала представників забудовника, не бажаючи будівництва 2-х ГЕС на території своєї громади.
Основною загрозою від каскаду ГЕС мешканці долини р. Тересва справедливо вважають підтоплення цілих житлових мікрорайонів, розташованих у заплаві річки, а також небезпеку життю мешканцям цих мікрорайонів під час паводків.
Ще одним негативним наслідком сегментації річки та сповільнення її течії буде зниження здатності річки до самоочищення, що суттєво вплине на екологічний статус річки (відповідно до Рамкової Водної Директиви ЄС). Екологічний статус річки характеризується її хімічним та біологічним станом, а також фізичним станом середовища. Цей статус визначає, чи річка може підтримувати життя та виконувати свої екологічні функції, як-от забезпечення чистої питної води та збереження біорізноманіття. Критеріями оцінки екологічного статусу річки є: 1) хімічний стан (вміст хімічних речовин (наприклад, нітратів, фосфатів, важких металів), які можуть забруднювати річку і впливати на здоров’я водних організмів та людей; 2) біологічний стан (оцінюється за наявністю та розповсюдженням різних видів водних організмів (риби, рослини, безхребетні). Наявність певних видів може свідчити про чистоту річки, тоді як зникнення або зменшення їхньої популяції вказує на забруднення; 3) фізичний стан (оцінюється за станом дна, течії, берегів, а також за наявністю перешкод для руху водних організмів (наприклад, дамби, греблі). Сьогодні р. Тересва відповідає належному екологічному статусу ( клас «добрий») відповідно до Рамкової Водної Директиви ЄС. Каскад ГЕС, особливо зважаючи на відсутність очисних споруд у смт. Дубове, суттєво погіршить екологічний статус річки (прогнозовано до класу «поганий»).
Неналежна увага до об’єктів Смарагдової мережі в Україні та слабкі зусилля Міністерства захисту довкілля щодо їхнього збереження, а також неналежне дотримання процедур стратегічної екологічної оцінки (СЕО) та оцінки впливу на довкілля (ОВД) постійно гальмують процес євроінтеграції України. Щороку Міністерство захисту довкілля отримує зауваження та низькі оцінки щодо поступу у цих напрямках від Єврокомісії. Дуже хочемо вірити, що цього року Міністерство захисту довкілля краще виконає своє домашнє завдання і зможе дієво продемонструвати свою позицію щодо збереження цінних річок Карпат для біорізноманіття і людей.
