-
В Ужгороді проводять заняття для дітей-переселенців у рамках програми «Зелені канікули»
У липні ГО «Екосфера» розпочала програму «Зелені канікули» для дітей-переселенців. Кожної п’ятниці на базі двох бібліотек Ужгорода діти з різних регіонів України знайомилися між собою, дивилися пізнавальні мультфільми, обговорювали проблеми з відходами, спричиненими людською недбалістю, ліпили з глини казкових персонажів, малювали малюнки нашим захисникам, виготовляли листівки та витинанки з паперу, досліджували екосвіт через лупу, навчалися правильному сортуванню сміття. За цей час наші заняття встигли відвідати понад 300 дітлахів!
Завдяки інтерактиву, дослідженням, майстер-класам діти отримали нові емоції та знайомства, розкрили в собі нові вміння, здобули нові знання, а завдяки екскурсіям по місту та в краєзнавчий музей більше пізнали Ужгород та історію краю. Це головна мета програми «Зелені канікули», яка покликана допомогти дітям, які були змушені покинути власну домівку через війну, адаптуватися до життя в іншому середовищі. Ми підсумували перші результати нашої діяльності та дізналися у самих дітей, які враження вони отримали від участі у нашій програмі.
Діяльність за програмою «Зелені канікули» підтримується проєктом «Громадськість за демократизацію» за сприяння Європейського Союзу, який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Екосфера» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. -
Як змінилась ситуація з відходами на Ужгородщині з початку широкомасштабної війни?
У період широкомасштабного російського вторгнення Закарпаття стало прихистком для близько 380 тисяч вимушених переселенців. Зокрема в Ужгороді наразі проживає близько 50 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Та поки весь фокус уваги прикутий до трагічних подій в країні, локальні проблеми, зокрема ситуація з відходами в області невпинно погіршуються. Стрімке зростання кількості населення призвело до збільшення кількості ТПВ. При цьому ще до війни це питання потребувало негайного розв’язання. Зокрема полігон на Ужгородщині заповнений на 99%.
З початку російської агресії змінилася робота станції заготівлі вторсировини «Проектна, 3». Більшість переробних підприємств, які були зосереджені на сході та в центральній частині України, зупинили свою діяльність. Про ефективність та необхідність сортування не з чуток знає Володимир Цигика – засновник станції сортування відходів «Вторинка» у с. Невицьке. Цей соціальний проєкт дозволяє суттєво зменшити кількість відходів, які потрапляють на звалища. Своїм досвідом сортування відходів поділилися подружжя Роман та Вікторія Росул.
Детальніше про все дивіться у нашому відео.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Аналіз та моніторинг впровадження національної політики та регіональних стратегій щодо поводження з ТПВ в областях Карпатського регіону України». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження». -
Екоактивізм на Закарпатті: як локальні ініціативи змінюють ситуацію з відходами в області
Екологічне забруднення на Закарпатті – проблема, яка щороку погіршується та потребує негайного розв’язання. Водночас органи влади не приділяють достатньо уваги цьому питанню, а відтак виникає необхідність моніторингу поточних екологічних ризиків для регіону. Попри системне «пробуксовування» цього питання на рівні Закарпатської ОДА, в області виникають громадські ініціативи, спрямовані на розв’язання сміттєвої проблеми у межах певного населеного пункту.
Як ужгородка Ксенія Шокіна створила мінісортувальний цех у підвалі багатоквартирного будинку?
Скільки тонн пластику переробляють на найбільшій на Закарпатті станції заготівлі вторсировини?
Чому досвід Zero Waste Lviv у напрямку запобігання утворення відходів – це чудовий приклад комплексного розв’язання екологічної проблеми на Закарпатті?
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Аналіз i моніторинг впровадження національної політики та регіональних стратегій щодо поводження з ТПВ в областях Карпатського регіону України». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».
Деякі фрагменти взяті з фільму «В ім’я Тиси - Шлях сміття від Закарпаття до Чорного моря». Режисер - Дмитро Ляшук.
https://www.youtube.com/watch?v=0hQ60kJxV70&ab_channel=LjasukDimitry -
Zero Waste або Waste-to-Energy: у чому відмінність цих концепцій поводження з відходами?
В останні роки на Закарпатті активно обговорюють тему будівництва сміттєспалювальних заводів, зокрема в Ужгороді та Мукачеві. Однак такий метод розв'язання проблеми з відходами супроводжується супротивом екологів області та місцевого населення. На їх думку, це може призвести до еколого-техногенної катастрофи у зв'язку з високим рівнем викидів забруднюючих речовин у довкілля.
У світі існує 2 підходи до управління відходами: Zero Waste (Нуль відходів) та Waste-to-Energy (Енергія з відходів). Перший базується на принципі повторного використання вторсировини (яку можна відібрати із загального обсягу відходів до 80%).
Це основа циркулярної економіки, коли ресурси використовуються багаторазово.
Принцип Waste-to-Energy полягає у тому, що ТПВ спалюють для отримання енергії, тож вони не можуть бути використані повторно, бо вилучаються з циклу переробки назавжди. Такий підхід не сприяє мінімізації продукування відходів, а навпаки - стимулює їх виробництво. Більше того - при спалюванні нетоксичні муніципальні відходи перетворюються у токсичний шлак і золу, яку необхідно захоронювати на спеціальних полігонах. Таких сьогодні в Україні немає. Сміттєспалювання спричинює також токсичні викиди в атмосферу та водне середовище.
Це одні з основних причин, чому підхід Waste-to-Energy втратив фінансову та політичну підтримку в ЄС.
Як Львів втілює концепцію Zero Waste?
Чому рентабельність сміттєспалювальних заводів досить сумнівна?
Чи можливий належний екологічний державний контроль над роботою підприємств подібного типу в Україні?
У чому особливість роботи Віденського та Копенгагенського сміттєспалювальних заводів, які нам маніпулятивно приводять як взірець?
Дивіться у нашому відеоматеріалі у рамках проєкту «Аналіз i моніторинг впровадження національної політики та регіональних стратегій щодо поводження з ТПВ в областях Карпатського регіону України»
У відео використані кадри з відкритих джерел Youtube:
Відео автора Tom Fisk з Pexels
https://youtu.be/p83NyGbeuS0
https://youtu.be/BeyrUMmC_4g
https://youtu.be/f7RUxFBxmyY
https://youtu.be/JDs368-jMEo
https://youtu.be/VBiTWL2uLxc
https://youtu.be/mWaG9ArFwh4 -
Проблема побутових відходів у гірських районах Закарпаття
Щороку у весняно-осінній паводковий період по транскордонній річці Тиса в Угорщину пливуть тонни пластикового сміття, що викликає міжнародні скандали, накладання штрафів на державу Україна, дипломатичні ноти з боку угорського M3C.
Все це погіршує не лише міжнародний імідж України, але й стан довкілля у Закарпатській області та її туристичну привабливість. Адже для 20% гірського населення області відсутні послуги централізованого збору і вивозу сміття. На сьогодні в області склалася дуже напружена ситуація з твердими побутовими відходами, левова частка яких утворюється саме у домогосподарствах. Ця ситуація триває вже 10 років.
У чому причина засмічення у гірських районах Закарпаття? Які проєкти ГО "Екосфера" змогли частково сприяти розв'язанню проблеми?
У рамках нашого проєкту ми ми аналізуємо реалізацію Національної стратегії управління відходами до 2030 року та наявні стратегічні документи в області, які стосуються ТПВ. Це дозволить виявити причини системного «пробуксовування» цього питання на рівні Закарпатської ОДА та напрацювати й обговорити з владою наші пропозиції щодо поступу у цьому напрямку.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Аналіз i моніторинг впровадження національної політики та регіональних стратегій щодо поводження з ТПВ в областях Карпатського регіону України». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».
У відеоматеріалі використані ресурси:
https://fb.watch/aWr7Qa74Er/
https://youtu.be/xSvHf2AguUw
https://youtu.be/hGodpk8lPZ0 -
Майстер-класи ГО "Екосфера" у рамках регіональних Днів енергії
У рамках регіональних Днів енергії у парку Малий Галагов ГО «Екосфера» у партнерстві з Ужгородською міськрадою та ТОВ «AVE» розгорнули справжнє екологічне містечко: інсталяція «Місто майбутнього» із зеленими газонами та сонячними батареями на дахах будинків, електромобіль, сонячний колектор, іграшки на сонячних батареях, які демонстрували дітям енергію сонця, локація, яка стала прикладом правильного сортування сміття. Особливо дітям сподобалися майстер-класи. Більше дивіться у нашому сюжеті!
