Автор: Тетяна Когутич для Укрінформ
Чому ідея туристичного кластера на Боржаві викликала сумніви, і як владі знову не посваритися із захисниками природи?
Про ідею створення в Україні високогірного всесезонного спортивно-туристичного кластера «Боржава» в Офісі президента заявили 30 липня. В куцій, як для такої теми, новині йшлося про те, що ідею презентував представник австрійської гірськолижної індустрії, багаторічний учасник підготовки літніх і зимових Олімпійських ігор, бенефіціарний власник компанії «Боржава Есет» Гернот Ляйтнер. Ще ремаркою зазначалося, що з цим проєктом Україна, зокрема, може подаватися на участь в Олімпіаді 2028 року.
Ну і про те, що в Офісі готові всіляко сприяти проєкту на різних рівнях.
НОВЕ ЧИ ДОБРЕ ЗАБУТЕ СТАРЕ?
Ці два фактори – локація Боржава, а також прізвище Ляйтнера та туманна перспектива Олімпіади в Україні спричинили справжній вибух у суспільстві. Як пам’ятаєте, полонина Боржава в останні роки не сходить зі шпальт ЗМІ через скандальне будівництво вітрової електростанції — на хребті турецький інвестор хоче поставити 35 гігантських вітряків, зараз ця справа на стадії судової тяганини. Оцінку впливу на довкілля проєкту ВЕС на Боржаві визнали сфальсифікованою та скасували в суді, на черзі – апеляційний розгляд. Хоча в цьому сенсі, на перший погляд, можна би й радіти, адже, якщо йдеться про туристичний кластер на Боржаві, це означає, що про проєкт ВЕС на Боржаві можна б і забути?
Але річ у тім, що ідея олімпіади на Боржаві також не нова. Свого часу, а саме в 2012 році, Владислав Каськів разом з Юрієм Чижмарем розкручували ідею проведення Олімпіади 2022 на Боржаві, тоді навколо цього розгорівся гучний скандал, головно через імовірний дерибан полонинських та приполонинських земель.
Ну і треба сказати, що участь австрійського пана Ляйтнера в цьому новому проєкті також підлила олії у вогонь. Гернот Ляйтнер – відомий бізнесмен, який працює у сфері розвитку гірськолижної курортної інфраструктури. Але всі його грандіозні проєкти були втілені в Росії — зокрема, під час підготовки Олімпіади в Сочі в 2014 році та ЧС-2018 з футболу (коли проти РФ діяли санкції ЄС через анексію Криму та війну на Донбасі).
ІНВЕСТИЦІЯ САМЕ В ГІРСЬКОЛИЖНИЙ КУРОРТ НА БОРЖАВІ ВИГЛЯДАЄ МІФІЧНОЮ
Власне, проєкт, старт якого оголошений в ОПУ, одразу отримав шквал критики — найперше від екологів, які беруть участь у захисті та збереженні Боржавських полонин. Також президенту написали відкритого листа провідні спеціалісти заповідників, нацпарків України, інститутів ботаніки та екології Карпат НАНУ.
Ми попросили прокоментувати цей відкритий лист одного із підписантів, кандидата біологічних наук Богдана Проця, керівника громадської організації «Дунайсько-Карпатська Програма» (Danube-Carpathian Programme).
– Поки що цей проєкт — просто декларація без жодної конкретики. Але навіть те, що було заявлено (і розміри “в 5 разів більше за Буковель”, і фактор Олімпіади, і сумнівний австрійський капітал, який будує в Росії) — це все викликає лише підозри. І підозри тут – природні, бо, коли нема стратегії, бачення, як це буде втілено, люди захищаються, – каже Богдан Проць.
Науковець пояснює, що Боржавський хребет багато століть був частиною сільськогосподарського розвитку регіону (випас худоби, збір ягід тощо).
– Тому збереження багатофункціональності Боржави аж проситься, треба берегти традиційні цінності і одночасно будувати тут певні речі. Звісно, що такий об’єкт як ВЕС на Боржаві — це була неадекватна ідея, адже поставити там оті вітряки означало зрізати плато, зруйнувати екосистему. Гірськолижний курорт – це не вітряки, так, і цей регіон зможе вижити і розвиватися тільки за рахунок туризму. Але те, що пропонується зараз – гірськолижний гігант з Олімпійською перспективою виглядає доволі міфічно.
Я поясню, чому. Запорука успіху такого проєкту – це сніг. Боржавські полонини через своє розташування (це – природній кордон між закарпатською та угорською рівнинами й Карпатськими горами) останніми аномально теплими зимами стоять без снігу. Навіть якщо на Драгобраті на Рахівщині чи на Буковелі він є, то тут сніг, що випав, швидко тане під дією теплових повітряних мас, які рухаються з рівнини. Тобто, навіть снігові пушки не дадуть відчутного ефекту, бо плюсова температура зберігається тут більшу частину зими.
Тому Боржава за своїми природними показниками – це центр для розвитку повітряного спорту (дельта-, парапланеризму тощо). А ось перспектива зимових видів спорту на Боржаві в умовах глобального потепління – це велике питання. Інвестори про це не можуть не знати, тому дивує, коли хтось хоче вкладати кошти саме в розвиток інфраструктури під зимовий курорт. З іншого боку, інтерес інвестора саме до Боржави можна пояснити тим, що тут уже є початкова інфраструктура: залізниця, дороги, електростанція і унікальний природний об’єкт — Боржавські полонини. Ніхто ж не хоче будувати з нуля! Тому в цьому випадку боротимуться знову ж таки за доступ до ресурсу.
БУДЬ-ЯКИЙ ГІГАНТИЗМ У КАРПАТАХ НЕПРИЙНЯТНИЙ!
Ужгородська екологиня Оксана Станкевич-Волосянчук, ГО “Екосфера” деталізувала свою позицію “проти” озвученого проєкту курорту на Боржаві: будь який гігантизм у Карпатах неприйнятний.
– Переконана, що “Боржава Есет” – це реінкарнація скандального, з корупційним присмаком, проекту Каськіва на Боржаві ще з часів Януковича. У цих корупційних схемах спливає ім’я ще одного закарпатського політика – Юрія Чижмаря. Про цю історію свого часу було опубліковано чимало журналістських розслідувань, всі вони стосувались земельних питань. Не здивуюсь, якщо серед засновників нової комерційної структури “Боржава Есет” будуть офшори того ж Каськіва. До речі, ні тоді, ні тепер немає жодної інформації щодо масштабів курорту. Відомо лише, що він повинен бути у 5 разів більшим за Буковель. Що це означає? У 5 разів більше готелів і ліжкомісць, що становитиме 7500 ліжкомісць у готелях, побудованих на попередньо скуплених землях, та ще понад 50 тис. ліжкомісць у садибах і маленьких готельчиках у сусідніх селах? Чи 300 лижних трас із пропускною здатністю 150 тис. осіб та площею в понад 1 тис. га? Але найбільше занепокоєння викликає задекларований гігантизм проєктного задуму. Як і у випадку зі Свидовцем. Для чого в Карпатах такі гіганти? У нас всього-на-всього кілька високогірних хребтів, які мають високу природну та природоохоронну цінність. Ми не альпійська країна, нам розганятись нема куди. Українським Карпатам більше пасують камерні курорти, на зразок тих, які зараз існують на Боржаві: у Пилипці, в Ізках. Тут варто лише підправити інфраструктуру: дороги, налагодити централізоване очищення стоків, організувати систему збору й утилізації ТПВ, розробити генплани населених пунктів, ознакувати туристичні маршрути, вдосконалити систему надання турпослуг, відмовитись від руйнівних видів туризму, таких як джипінг чи розваги на квадроциклах, або ж створити окремі траси не на полонині, а на спеціально призначених для цього мотопарках.
У ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОДА АНАЛІЗУЮТЬ ДАНІ І ГОТУЮТЬСЯ ДО ЗУСТРІЧІ З ІНВЕСТОРОМ
Власне, спростувати ці сумніви та дізнатися подробиці стосовно будівництва кластеру ми спробували в авторів ідеї. Очевидно, що обговорювати її публічно в компанії наразі не готові. Цікаво також те, що ТОВ “Боржава Есет” зі статутним капіталом в 640 000, 00 грн, “пропискою” офісу на столичному Печерську та основним видом діяльності “функціонування спортивних споруд”, що зареєстрована в Україні в 2018 році, оновила інформацію про компанію на сторінці в каталозі акурат наступного дня після заяви з ОПУ — 31 липня. Втім, дізнатися якісь подробиці про курорт на Боржаві за телефоном, вказаним у реєстраційній довідці, не вдалося: з п’ятого разу слухавку взяв чоловік, який сказав, що з березня вже не співпрацює з “Боржава Есет”. На мій електронний лист відповіді також не надійшло.
Тож розвіяти сумніви спробувала в Закарпатській ОДА. Про кластер на Боржаві зі мною від Закарпатської ОДА розмовляє заступник голови Ігор Шинкарюк. Дізнатися, втім, вдалося також небагато, адже в ОДА наголошують, що самі поки що знають мало, мовляв, зустріч із представниками інвестора, де будуть озвучені деталі, тільки планується. Проте, про “червоні лінії”, як це нині прийнято говорити, щодо проєкту в Закарпатській ОДА знають, і обіцяють максимально відкриту процедуру громадських обговорень і якісного ОВД проєкту.
– Цей проєкт презентували в Офісі президента австрійські інвестори, наразі ми не знаємо, в яких саме частинах Боржави планується будівництво, які райони області це зачіпатиме (чи тільки Міжгірський, чи й Воловецький також), яка буде крайня висота верхніх витягів тощо. Детального плану ще нема, як нам відомо, є тільки концепт, – говорить Ігор Шинкарюк. – Зараз працівники обладміністрації, зокрема, збирають інформацію і готують аналітичний звіт щодо земельного фонду, комунікацій, логістики. Найближчим часом у Закарпатській ОДА планується зустріч з інвестором. Наша позиція, як ОДА, є чіткою і досить жорсткою: участь в відкритих обговореннях повинна брати громада разом із фокус-групою дослідників та представників громадських організацій.
– В адміністрації ми вітаємо подібні проєкти, бо це — майбутнє гірських регіонів. Ми всі знаємо, яким було село Поляниця в Івано-Франківській області до Буковелю і яка Поляниця зараз. За планами, цей туристичний кластер дасть змогу приймати 15-20 тисяч туристів на день на Закарпатті, це говорить про те, що в роботі курорту буде задіяна велика кількість людей, це плюс для регіону, – каже Шинкарюк.
Щодо Олімпійських планів, то чиновник наголосив, що лижна траса в Пилипці на горі Гимба — перша в Україні, яка отримала сертифікат гомологації (відповідності стандартам і вимогам – ред.) Міжнародної лижної федерації FIS із супергіганту. Окрім неї тут сертифіковано також трасу зі слалому та гігантського слалому, що у перспективі дає можливість проведення чемпіонату України вже у трьох видах програми.
Саме тому, пояснює Шинкарюк, і порушили це питання в сенсі можливої підготовки заявки України на проведення зимових Олімпійських ігор в 2028-30 роках, про що заявляв міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт.
ТО ВЖЕ ЗАБУТИ ПРО ВЕС НА БОРЖАВІ ЧИ ЩЕ НЕ ВАРТО?
Ще ми поцікавилися в ОДА, як корелюватимуться ці два проєкти на Боржаві — а саме туристичний кластер із прицілом на Олімпіаду та ВЕС, яку тут бачить турецький інвестор. Чи означає ця нова ідея, що від старої відмовилися? Однозначної відповіді на це, на жаль, отримати не вдалося.
– У нас немає наразі інформації щодо меж проєкту, яку територію він зачіпатиме — чи тільки Міжгірщину, чи і Воловецький район, тому я не готовий сказати, чи виключають ці проєкти один одного, чи перехрещуються, – каже Шинкарюк. – Але разом із тим, у нас є нас чітка позиція голови ОДА, який проти ВЕС на Боржаві. У цьому регіоні слід говорити і дбати про людей і розвиток туризму.
Разом із тим, в громадському русі #Save_Borzhava не розслабляються та готуються до судів з інвестором ВЕС на Боржаві.
– Чи конфліктує цей проект туристичного кластера з ВЕС на Боржаві, нам невідомо. Це залежить від розташування інфраструктури планованого курорту. Тому поки що ми готуємось до судів стосовно ВЕС і чекаємо на детальну інформацію про курорт, каже одна із координаторок Руху #Save_Borzhava Юлія Бурлаченко. – До ідеї будівництва спортивно-туристичного кластера на Боржаві ставимось насторожено. Звичайно, ми не проти курортів, так само, як і не проти вітрових електростанцій. Але тільки до тих пір, поки вони не шкодять довкіллю. Жодної інформації про цей проєкт наразі нема, тому робити якісь висновки поки що зарано. Громадськість та екологічна спільнота вимагають чітко показати розташування анонсованого курорту, чи плануються вирубки, що саме і де тут хочуть будувати. Ми сподіваємось, що інвестори розпочнуть діалог з експертами і науковцями в галузі охорони природи і прислухаються до їхніх рекомендацій. А як буде проходити процес обговорення ідеї курорту з громадськістю – у вигляді конструктивного діалогу чи нового протистояння – залежить від інвесторів і місцевого керівництва. Головне – зберегти Боржаву у її природному вигляді!
