Водно-болотні угіддя є надзвичайно важливими екосистемами для всієї планети. Вони регулюють водний баланс та клімат, а також підтримують біорізноманіття флори й фауни.
Кліматична роль водно-болотних екосистем полягає в тому, що вони зберігають органічний вуглець – так відбувається запобігання парниковому ефекту. Руйнування чи осушення боліт спричиняє повернення вуглецю назад в атмосферу. Тому потрібно захищати водно-болотні угіддя й відновлювати їх, щоб зменшити викиди парникових газів в атмосферу.
Водно-болотні угіддя є природними регулятори водного балансу в природі. Під час дощів і паводків вони вбирають зайву воду, у посушливі періоди – вивільняють її. Тобто зменшують ризики повеней і посух, допомагають підтримувати необхідний рівень води у ґрунті й річках.
Водосховища «Форнош» та «Сальва», які знаходяться в Закарпатській області, є трансформованими екосистемами, що постали на місці меліорованих водно-болотних угідь. «Форнош» накопичує воду з осушеної території найбільшого низинного торфовища Закарпаття «Чорний Мочар» та запобігає підтопленню довколишніх сіл під час повеней. Розташований «Форнош» в Мукачівському районі Закарпатської області, неподалік Мукачева, поблизу сіл Форнош та Барбово. Його площа становить понад 261 гектар.
Водосховище «Сальва» накопичує воду з меліорованого водно-болотного угіддя заплави річки Сальва. Знаходиться за 35 км на південь від водосховища «Форнош», у Берегівському районі області, поблизу міста Виноградів. «Сальва» є водосховищем Сальванської меліоративної системи. Її площа становить понад 65 гектарів. Однак ці водойми вже зараз зазнають природних змін у бік заболочення, що супроводжується посиленням їхньої кліматичної ролі та вибухом біорізноманіття.
Водно-болотні угіддя важливі для збереження біорізноманіття, бо є осередком існування багатьох видів флори і фауни. Зокрема йдеться про орнітофауну – птахів, частина з яких перебуває під загрозою зникнення.
Водосховище «Форнош» є одним із чотирьох водосховищ системи «Чорний Мочар», утворених у результаті масштабної меліорації величезного водно-болотного угіддя низинного Закарпаття. Осушення Чорного Мочара (Серне) завдало нищівного удару по біорізноманіттю водно-болотних рослин та птахів Закарпаття. Через це більшість птахів, які раніше масово тут гніздились, зараз спостерігаються лише на прольотах. Проте в останні десятиліття птахи поступово сюди повертаються.
Водосховище «Форнош» є важливим місцем масового скупчення водоплавних птахів під час весняної міграції, бо знаходиться на їхньому міграційному шляху. Водосховище «Сальва» донедавна було основним місцем гніздування практично всіх видів чапель, які живуть в Україні, та різних качиних. Зараз на цих водосховищах науковці ДВНЗ «Ужгородський національний університет» ведуть дослідження, метою яких є вивчення біорізноманіття усього водно-болотного комплексу. Також є плани розвитку найбільш дружнього до природи виду туризму – бьордвотчінгу.
Проєкт реалізується в межах Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI), яка фінансується Федеральним міністерством економіки та клімату (BMWK) у тісній співпраці з Федеральним міністерством навколишнього середовища, охорони природи, ядерної безпеки та захисту прав споживачів (BMUV) та Федеральним міністерством закордонних справ (AA). Підтримка та координація Міжнародної кліматичної ініціативи (ІКІ) здійснюється Німецьким Бюро міжнародного співробітництва (GIZ).
