Сортування відходів – це вже не екологічний тренд, а гостра необхідність. Викинутий поліетиленовий пакет розкладатиметься на сміттєзвалищі 200 років, алюмінієва банка – 500 років, а ось термін розкладання пластикової пляшки та скла сягає 1000 років. Всі ці матеріали можна розумно утилізувати, ба більше, заробити на цьому гроші. У рамках нового проєкту ГО «Екосфера» відвідала станцію заготівлі вторсировини «Проектна, 3». Завдяки діяльності підприємства тонни побутових відходів йдуть на переробку, а не опиняються на сміттєзвалищі. Як це працює та чому вкрай важливо змінювати свідомість людей у питанні відходів?
Чому це важливо?
На Закарпатті розміщені 62 сміттєзвалища. Половина з них вщент заповнені, інші – на 85%. Щодня кількість відходів збільшується, адже в середньому один закарпатець утворює близько двох метрів кубічних побутових відходів в рік. При цьому близько 40% від загальної кількості ТПВ на полігоні – це зелені відходи, з яких можна виготовити органічне добриво. А деякі інші відходи підлягають повторній переробці.
Де в Ужгороді приймають вторсировину?
Станція заготівлі вторинної сировини розміщена за адресою Проектна, 3. Тут приймають папір, скло, пластик, плівку, пінопласт, склобій, алюмінієві банки з-під напоїв. Підприємство працює на ринку вже більше 15-ти років, а його діяльність вийшла далеко за межі обласного центру.
«У деяких територіальних громадах діють пункти прийому вторинної сировини. Ми встановили прес та надали очільникам громад постійний ринок збуту, за рахунок якого вони можуть утримувати ці пункти прийому. На сьогодні вони стабільно привозять 500-700 кг вторсировини в тиждень. Я вважаю, це чудові результати» – зазначає керівник підприємства «Проектна, 3» Руслан Шварц.
Що відбувається із вторинною сировиною?
Станція сортує сировину, пресує та відправляє на подальшу переробку до центральної України. Щомісяця передають близько 120 тонн макулатури, майже 20 тонн кольорового і прозорого скла.
Із ПЕТ-пляшкою ситуація інша. На підприємстві встановлена технологічна лінія, яка дозволяє переробляти пластикові пляшки до стану готової сировини для виробництва. У кінцевому вигляді вони стають ПЕТ-пластівцями. Всього за один місяць лінія здатна переробляти близько 120 тонн ПЕТ-пляшок. Якщо ж працювати на повну силу (у 3 зміни) на станції перероблятимуть до 420 тонн ПЕТ-пляшок за місяць.
Нещодавно на Станції запрацювала промислова дробарка для подрібнення дерев’яних відходів. За словами керівника «Проектна, 3», співпрацюють з підприємствами усіх форм власності (державні структури, органи місцевого самоврядування, приватні фірми, а також звичайні громадяни). Деякі люди здають сміття виключно через власну екосвідомість. А для декого – це ще й непоганий спосіб заробітку.
«У своїй роботі ми стараємося мотивувати людей, а найкраща мотивація – це фінансове заохочення. Ми робимо акцент на тому, що можна здати макулатуру, якщо у вас вдома, наприклад, завалявся збірник виступів Леніна. Ну навіщо таке вдома зберігати? Можна здати нам і отримати за це образно 300 грн» – зазначив Руслан Шварц.
Керівник підприємства також відмітив зміну свідомості людей у поводженні з відходами за останні роки. Часто люди привозять та залишають вторсировину не чекаючи оплати. А в рамках соціальної акції кошти передають до притулку для тварин. Також збільшилась кількість громадських організацій, які порушують питання поводження з відходами, що дає хороші результати. Власний транспорт станція «Проектна, 3» залучає для збору вторсировини не тільки в Ужгороді, але й по населеним пунктам області, зокрема в Мукачеві та Виноградові. У майбутньому планують відкрити пункти прийому вторсировини у Великому Березному, Перечині та Чопі.
Детальнішу інформацію про роботу станції в Ужгороді дивіться незабаром в матеріалі ГО «Екосфера», підготовленого в рамках проєкту «Аналіз i моніторинг впровадження національної політики та регіональних стратегій щодо поводження з ТПВ в областях Карпатського регіону України».
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Аналіз i моніторинг впровадження національної політики та регіональних стратегій щодо поводження з ТПВ в областях Карпатського регіону України». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».
