-
Ліс, вода і клімат. Чому Карпати стрімко втрачають воду?
В останні десятиліття Карпати стрімко втрачають воду. Кількість дощової води, яка раніше стікала з гір за 3-4 дні, сьогодні стікає за 1 день, формуючи раптові паводкові хвилі й загрожуючи населеним пунктам та інфраструктурі. Рівень ґрунтових вод падає, висихають лісові джерела та мочарі, які раніше живили струмки та річки. Річки у Карпатах міліють, ліси втрачають свою продуктивність і частково всихають. Збільшення поверхневого стоку у кілька разів свідчить про зменшення водопроникної поверхні ґрунту у лісах. Чому це відбувається?
Який взаємозв’язок цього явища з порушенням природоохоронного законодавства під час виконання лісогосподарських заходів, зокрема трелювання деревини? Та які заходи слід впроваджувати вже зараз?
Дивіться у відеоматеріалі.
Фільм знято ГО «Екосфера» у партнерстві з ГО «Voda pre klímu - environmentálne technológie» та профінансовано Міжнародним Фондом «Відродження» у межах проєкту «Ліс, вода і клімат». -
Ліс, вода і клімат. Чому Карпати стрімко втрачають воду?
В останні десятиліття Карпати стрімко втрачають воду. Кількість дощової води, яка раніше стікала з гір за 3-4 дні, сьогодні стікає за 1 день, формуючи раптові паводкові хвилі й загрожуючи населеним пунктам та інфраструктурі. Рівень ґрунтових вод падає, висихають лісові джерела та мочарі, які раніше живили струмки та річки. Річки у Карпатах міліють, ліси втрачають свою продуктивність і частково всихають. Збільшення поверхневого стоку у кілька разів свідчить про зменшення водопроникної поверхні ґрунту у лісах. Чому це відбувається?
Який взаємозв’язок цього явища з порушенням природоохоронного законодавства під час виконання лісогосподарських заходів, зокрема трелювання деревини? Та які заходи слід впроваджувати вже зараз?
Дивіться у відеоматеріалі.
Фільм знято ГО «Екосфера» у партнерстві з ГО «Voda pre klímu - environmentálne technológie» та профінансовано Міжнародним Фондом «Відродження» у межах проєкту «Ліс, вода і клімат». -
В Ужгороді проводять заняття для дітей-переселенців у рамках програми «Зелені канікули»
У липні ГО «Екосфера» розпочала програму «Зелені канікули» для дітей-переселенців. Кожної п’ятниці на базі двох бібліотек Ужгорода діти з різних регіонів України знайомилися між собою, дивилися пізнавальні мультфільми, обговорювали проблеми з відходами, спричиненими людською недбалістю, ліпили з глини казкових персонажів, малювали малюнки нашим захисникам, виготовляли листівки та витинанки з паперу, досліджували екосвіт через лупу, навчалися правильному сортуванню сміття. За цей час наші заняття встигли відвідати понад 300 дітлахів!
Завдяки інтерактиву, дослідженням, майстер-класам діти отримали нові емоції та знайомства, розкрили в собі нові вміння, здобули нові знання, а завдяки екскурсіям по місту та в краєзнавчий музей більше пізнали Ужгород та історію краю. Це головна мета програми «Зелені канікули», яка покликана допомогти дітям, які були змушені покинути власну домівку через війну, адаптуватися до життя в іншому середовищі. Ми підсумували перші результати нашої діяльності та дізналися у самих дітей, які враження вони отримали від участі у нашій програмі.
Діяльність за програмою «Зелені канікули» підтримується проєктом «Громадськість за демократизацію» за сприяння Європейського Союзу, який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Екосфера» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. -
Як змінилась ситуація з відходами на Ужгородщині з початку широкомасштабної війни?
У період широкомасштабного російського вторгнення Закарпаття стало прихистком для близько 380 тисяч вимушених переселенців. Зокрема в Ужгороді наразі проживає близько 50 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Та поки весь фокус уваги прикутий до трагічних подій в країні, локальні проблеми, зокрема ситуація з відходами в області невпинно погіршуються. Стрімке зростання кількості населення призвело до збільшення кількості ТПВ. При цьому ще до війни це питання потребувало негайного розв’язання. Зокрема полігон на Ужгородщині заповнений на 99%.
З початку російської агресії змінилася робота станції заготівлі вторсировини «Проектна, 3». Більшість переробних підприємств, які були зосереджені на сході та в центральній частині України, зупинили свою діяльність. Про ефективність та необхідність сортування не з чуток знає Володимир Цигика – засновник станції сортування відходів «Вторинка» у с. Невицьке. Цей соціальний проєкт дозволяє суттєво зменшити кількість відходів, які потрапляють на звалища. Своїм досвідом сортування відходів поділилися подружжя Роман та Вікторія Росул.
Детальніше про все дивіться у нашому відео.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Аналіз та моніторинг впровадження національної політики та регіональних стратегій щодо поводження з ТПВ в областях Карпатського регіону України». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження». -
Екоактивізм на Закарпатті: як локальні ініціативи змінюють ситуацію з відходами в області
Екологічне забруднення на Закарпатті – проблема, яка щороку погіршується та потребує негайного розв’язання. Водночас органи влади не приділяють достатньо уваги цьому питанню, а відтак виникає необхідність моніторингу поточних екологічних ризиків для регіону. Попри системне «пробуксовування» цього питання на рівні Закарпатської ОДА, в області виникають громадські ініціативи, спрямовані на розв’язання сміттєвої проблеми у межах певного населеного пункту.
Як ужгородка Ксенія Шокіна створила мінісортувальний цех у підвалі багатоквартирного будинку?
Скільки тонн пластику переробляють на найбільшій на Закарпатті станції заготівлі вторсировини?
Чому досвід Zero Waste Lviv у напрямку запобігання утворення відходів – це чудовий приклад комплексного розв’язання екологічної проблеми на Закарпатті?
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Аналіз i моніторинг впровадження національної політики та регіональних стратегій щодо поводження з ТПВ в областях Карпатського регіону України». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».
Деякі фрагменти взяті з фільму «В ім’я Тиси - Шлях сміття від Закарпаття до Чорного моря». Режисер - Дмитро Ляшук.
https://www.youtube.com/watch?v=0hQ60kJxV70&ab_channel=LjasukDimitry -
Zero Waste або Waste-to-Energy: у чому відмінність цих концепцій поводження з відходами?
В останні роки на Закарпатті активно обговорюють тему будівництва сміттєспалювальних заводів, зокрема в Ужгороді та Мукачеві. Однак такий метод розв'язання проблеми з відходами супроводжується супротивом екологів області та місцевого населення. На їх думку, це може призвести до еколого-техногенної катастрофи у зв'язку з високим рівнем викидів забруднюючих речовин у довкілля.
У світі існує 2 підходи до управління відходами: Zero Waste (Нуль відходів) та Waste-to-Energy (Енергія з відходів). Перший базується на принципі повторного використання вторсировини (яку можна відібрати із загального обсягу відходів до 80%).
Це основа циркулярної економіки, коли ресурси використовуються багаторазово.
Принцип Waste-to-Energy полягає у тому, що ТПВ спалюють для отримання енергії, тож вони не можуть бути використані повторно, бо вилучаються з циклу переробки назавжди. Такий підхід не сприяє мінімізації продукування відходів, а навпаки - стимулює їх виробництво. Більше того - при спалюванні нетоксичні муніципальні відходи перетворюються у токсичний шлак і золу, яку необхідно захоронювати на спеціальних полігонах. Таких сьогодні в Україні немає. Сміттєспалювання спричинює також токсичні викиди в атмосферу та водне середовище.
Це одні з основних причин, чому підхід Waste-to-Energy втратив фінансову та політичну підтримку в ЄС.
Як Львів втілює концепцію Zero Waste?
Чому рентабельність сміттєспалювальних заводів досить сумнівна?
Чи можливий належний екологічний державний контроль над роботою підприємств подібного типу в Україні?
У чому особливість роботи Віденського та Копенгагенського сміттєспалювальних заводів, які нам маніпулятивно приводять як взірець?
Дивіться у нашому відеоматеріалі у рамках проєкту «Аналіз i моніторинг впровадження національної політики та регіональних стратегій щодо поводження з ТПВ в областях Карпатського регіону України»
У відео використані кадри з відкритих джерел Youtube:
Відео автора Tom Fisk з Pexels
https://youtu.be/p83NyGbeuS0
https://youtu.be/BeyrUMmC_4g
https://youtu.be/f7RUxFBxmyY
https://youtu.be/JDs368-jMEo
https://youtu.be/VBiTWL2uLxc
https://youtu.be/mWaG9ArFwh4
