-
Як послуги екосистем забезпечують добробут людства?
Екосистеми надають цілу низку послуг, які тісно пов’язані між собою і втрата однієї послуги автоматично веде до втрати усіх наступних. Ці блага людина отримує безоплатно, та їх цінність по справжньому відчуває тільки коли існує ризик їх втратити.
Послуги екосистем поділяють на три основні групи: забезпечувальні, регулюючо-підтримувальні та соціокультурні. Всі ці послуги можливі тільки за умов збереження біорізноманіття. Чим воно більше, тим стійкіші екосистеми до будь-яких зовнішніх загроз та негативних впливів.
Усвідомлюючи ключову роль таких екосистемних послуг лісів, у розвинених країнах світу використовують методики обрахунку потенційних втрат екосистемних послуг у грошовому еквіваленті.
Наприклад, на Заході перед вирубкою лісу оцінюють, яких збитків зазнає економіка і суспільство через припинення надання лісом екосистемних послуг. Нематеріальні послуги лісової екосистеми також можна оцінити прямою грошовою оцінкою. Для цього необхідно віднайти дієвий інструментарій.
Концепція екосистемних послуг в Україні, їх картування та визначення механізмів компенсацій довгий час не розвивалася як серед науковців, так і практиків у сфері охорони довкілля. Втім саме сьогодні усвідомлення цінностей природних екосистем та послуг які вони надають людині – це єдиний шлях до їх стійкості та збереження. А у зв’язку з війною, до відновлення зруйнованих росією природних ресурсів.
Проєкт «Разом за екологічну демократію, справедливість та верховенство права в Україні» (TEDJusticeROL) реалізовувався за фінансової підтримки Міжнародної благодійної організації “Екологія – Право – Людина” та Уряду США. -
Ліс, вода і клімат. Чому Карпати стрімко втрачають воду?
В останні десятиліття Карпати стрімко втрачають воду. Кількість дощової води, яка раніше стікала з гір за 3-4 дні, сьогодні стікає за 1 день, формуючи раптові паводкові хвилі й загрожуючи населеним пунктам та інфраструктурі. Рівень ґрунтових вод падає, висихають лісові джерела та мочарі, які раніше живили струмки та річки. Річки у Карпатах міліють, ліси втрачають свою продуктивність і частково всихають. Збільшення поверхневого стоку у кілька разів свідчить про зменшення водопроникної поверхні ґрунту у лісах. Чому це відбувається?
Який взаємозв’язок цього явища з порушенням природоохоронного законодавства під час виконання лісогосподарських заходів, зокрема трелювання деревини? Та які заходи слід впроваджувати вже зараз?
Дивіться у відеоматеріалі.
Фільм знято ГО «Екосфера» у партнерстві з ГО «Voda pre klímu - environmentálne technológie» та профінансовано Міжнародним Фондом «Відродження» у межах проєкту «Ліс, вода і клімат». -
Ліс, вода і клімат. Чому Карпати стрімко втрачають воду?
В останні десятиліття Карпати стрімко втрачають воду. Кількість дощової води, яка раніше стікала з гір за 3-4 дні, сьогодні стікає за 1 день, формуючи раптові паводкові хвилі й загрожуючи населеним пунктам та інфраструктурі. Рівень ґрунтових вод падає, висихають лісові джерела та мочарі, які раніше живили струмки та річки. Річки у Карпатах міліють, ліси втрачають свою продуктивність і частково всихають. Збільшення поверхневого стоку у кілька разів свідчить про зменшення водопроникної поверхні ґрунту у лісах. Чому це відбувається?
Який взаємозв’язок цього явища з порушенням природоохоронного законодавства під час виконання лісогосподарських заходів, зокрема трелювання деревини? Та які заходи слід впроваджувати вже зараз?
Дивіться у відеоматеріалі.
Фільм знято ГО «Екосфера» у партнерстві з ГО «Voda pre klímu - environmentálne technológie» та профінансовано Міжнародним Фондом «Відродження» у межах проєкту «Ліс, вода і клімат». -
В Ужгороді проводять заняття для дітей-переселенців у рамках програми «Зелені канікули»
У липні ГО «Екосфера» розпочала програму «Зелені канікули» для дітей-переселенців. Кожної п’ятниці на базі двох бібліотек Ужгорода діти з різних регіонів України знайомилися між собою, дивилися пізнавальні мультфільми, обговорювали проблеми з відходами, спричиненими людською недбалістю, ліпили з глини казкових персонажів, малювали малюнки нашим захисникам, виготовляли листівки та витинанки з паперу, досліджували екосвіт через лупу, навчалися правильному сортуванню сміття. За цей час наші заняття встигли відвідати понад 300 дітлахів!
Завдяки інтерактиву, дослідженням, майстер-класам діти отримали нові емоції та знайомства, розкрили в собі нові вміння, здобули нові знання, а завдяки екскурсіям по місту та в краєзнавчий музей більше пізнали Ужгород та історію краю. Це головна мета програми «Зелені канікули», яка покликана допомогти дітям, які були змушені покинути власну домівку через війну, адаптуватися до життя в іншому середовищі. Ми підсумували перші результати нашої діяльності та дізналися у самих дітей, які враження вони отримали від участі у нашій програмі.
Діяльність за програмою «Зелені канікули» підтримується проєктом «Громадськість за демократизацію» за сприяння Європейського Союзу, який реалізується Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Екосфера» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу та Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. -
Як змінилась ситуація з відходами на Ужгородщині з початку широкомасштабної війни?
У період широкомасштабного російського вторгнення Закарпаття стало прихистком для близько 380 тисяч вимушених переселенців. Зокрема в Ужгороді наразі проживає близько 50 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Та поки весь фокус уваги прикутий до трагічних подій в країні, локальні проблеми, зокрема ситуація з відходами в області невпинно погіршуються. Стрімке зростання кількості населення призвело до збільшення кількості ТПВ. При цьому ще до війни це питання потребувало негайного розв’язання. Зокрема полігон на Ужгородщині заповнений на 99%.
З початку російської агресії змінилася робота станції заготівлі вторсировини «Проектна, 3». Більшість переробних підприємств, які були зосереджені на сході та в центральній частині України, зупинили свою діяльність. Про ефективність та необхідність сортування не з чуток знає Володимир Цигика – засновник станції сортування відходів «Вторинка» у с. Невицьке. Цей соціальний проєкт дозволяє суттєво зменшити кількість відходів, які потрапляють на звалища. Своїм досвідом сортування відходів поділилися подружжя Роман та Вікторія Росул.
Детальніше про все дивіться у нашому відео.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Аналіз та моніторинг впровадження національної політики та регіональних стратегій щодо поводження з ТПВ в областях Карпатського регіону України». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження». -
Екоактивізм на Закарпатті: як локальні ініціативи змінюють ситуацію з відходами в області
Екологічне забруднення на Закарпатті – проблема, яка щороку погіршується та потребує негайного розв’язання. Водночас органи влади не приділяють достатньо уваги цьому питанню, а відтак виникає необхідність моніторингу поточних екологічних ризиків для регіону. Попри системне «пробуксовування» цього питання на рівні Закарпатської ОДА, в області виникають громадські ініціативи, спрямовані на розв’язання сміттєвої проблеми у межах певного населеного пункту.
Як ужгородка Ксенія Шокіна створила мінісортувальний цех у підвалі багатоквартирного будинку?
Скільки тонн пластику переробляють на найбільшій на Закарпатті станції заготівлі вторсировини?
Чому досвід Zero Waste Lviv у напрямку запобігання утворення відходів – це чудовий приклад комплексного розв’язання екологічної проблеми на Закарпатті?
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Аналіз i моніторинг впровадження національної політики та регіональних стратегій щодо поводження з ТПВ в областях Карпатського регіону України». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».
Деякі фрагменти взяті з фільму «В ім’я Тиси - Шлях сміття від Закарпаття до Чорного моря». Режисер - Дмитро Ляшук.
https://www.youtube.com/watch?v=0hQ60kJxV70&ab_channel=LjasukDimitry
