За 2 місяці війни Львівщина прихистила близько 300 тис. внутрішньо переміщених осіб, із яких 200 тис. – безпосередньо у Львові. Як і на Закарпатті, збільшення к-сті населення спричинило і збільшення кількості твердих побутових відходів. Однак у Львові це питання стараються розв’язувати ще на стадії утворення ТПВ. Зокрема, спільнота Zero Waste Lviv з початку широкомасштабної війни швидко переформатувала свою діяльність у напрямку просвітницької роботи з внутрішніми переселенцями, пошуку рішень щодо зменшення використання одноразового посуду та досліджень, які допомагають визначити основні чинники утворення великої кількості відходів. Ми поспілкувалися з виконавчою директоркою ГО «Zero Waste Lviv» Іриною Мироновою та дізналися, як спільнота реагує на нові виклики та об’єднує зусилля з владою та бізнесом. 
Аналіз проблеми – шлях до її розв’язання
«З перших днів війни ми стежили за тим, як змінюється ситуація у сфері управління відходами. Ми вже мали такий досвід з ковідом. На основі проведеного дослідження зрозуміли, що коли люди перестають ходити на роботу, а, власне, з початком війни багато підприємств перестали працювати навіть у Львові, ми знаємо, що зростає кількість органічних відходів. Тому насамперед ми звернули увагу на те, як працює система роздільного збору органічних відходів. Була загроза зменшення вивозу відходів. Деякі перевізники почали менше й рідше їх вивозити.
Основна причина полягала в тому, що уряд прокомунікував, що люди можуть не платити комунальні послуги, пеня нараховуватися не буде. Але це дуже вдарило на сплату, яка впала до 30%, та водночас різко збільшилася з початком війни вартість на пальне. В компанії перевізників велику складову у вивезенні відходів складає саме ціна на пальне. Відповідно це утруднило вивіз відходів, насамперед деякі перевізники відмовилися саме від роздільного збору і вивезення органічних відходів.
Водночас ми з нашого боку почали комунікаційну кампанію з приводу важливості сплати за комунальні послуги, а також комунікаційної роботи про важливість роздільного збору органіки» – зазначає Ірина Миронова.
Львів став першопрохідцем у налагодженні системи роздільного збору зелених відходів. Зокрема, тут відкрили першу в Україні компостувальну станцію, яка виготовляє якісне добриво для агрофірм. Для внутрішніх переселенців така модель поводження з органікою стала новою, тому представники Zero Waste Lviv розробляли і поширювали відповідні матеріали, зверталися до голів ОСББ щоб, якщо в будинку живуть приїжджі люди, ті донесли до них інформацію чому важливо та як саме сортувати органіку.
Війна вплинула за промисловість переробки відходів і вторсировини
У довоєнний період організація Zero Waste Lviv не встигла завершити дослідження про роль неформальних збирачів вторсировини. У рамках проєкту налагодили контакти і співпрацю із мережами пунктів прийому вторсировини. Це дало розуміння, що місто не цілком володіє інформацією скільки відходів у місті утворюється, адже частина з тих відходів у довоєнний час через таких неформальних збирачів вторсировини з контейнерів потрапляла до пунктів прийому. Однак з початком широкомасштабного російського вторгнення в Україні фактично зупинилася галузь переробки.
«Наприклад, в Гостомелі розташовувався один із найбільших склозаводів в Україні. Також зупинила роботу Зміївська паперова фабрика, що під Харковом, де переробляли картоновмісну упаковку, типу тетрапаки. У зв’язку із забороною на продаж алкоголю попит на оборотну пляшку теж зник. Тому багато пунктів прийому вторсировини закрилися. Великі оптові пункти прийому вторсировини працювали виключно на архівний папір, тому що залишилися працювати заводи на заході України, які виготовляють серветки, туалетний папір тощо.
Відповідно, ми, по-перше, відслідковуємо де можна здати вторсировину, які пункти прийому працюють, що вони приймають, на яких умовах приймають і ми цю інформацію поширювали. З іншого боку окремо звертали увагу в кампанії про те, що таке архівний папір. Це фактично офісний папір, але так само туди підходять і старі книжки, тому ми робили таку просвітницьку кампанію, спрямовану на здачу паперу».
Організація Zero Waste Lviv також дослідила питання з текстилем. В Україну почала надходити велика кількість гуманітарних вантажів, зокрема одягу для вимушених переселенців. Часто несортованим, тому волонтерські організації не справлялися з його досортуванням.
«У цих вантажах була велика кількість, скажімо так, одягу або поганої якості, або несезонного, тобто зараз непотрібного внутрішньо переміщеним особам. Тому ми досліджували як покращити це питання, надавали рекомендації як комунікувати закордоном, що саме потрібно Україні. Водночас працювали з тими ініціативами, які використовують одяг. Зокрема, робили допис про те, який текстиль можна здати для плетіння маскувальних сіток, куди можна віднести і де можна взяти одяг для внутрішньо переміщених осіб тощо».
Альтернатива паперовим горняткам та пластиковим контейнерам
Головні зусилля спільнота Zero Waste спрямувала на пошук відповіді на потребу забезпечення гарячими напоями та їжею внутрішньо переміщених осіб. Замість фасування їжі у одноразові порційні контейнери, які викидають, команда запропонувала доставляти їжу у спецтарі і роздавати її на місцях у багаторазовий посуд. Для низки ресторанів закупили і передали у безкоштовну оренду марміти – це гастроємності з нержавіючої сталі зі спеціальними вакуумними кришками. Вони герметичні та зручні для транспортування. Таким чином заохочували центри переміщених осіб використовувати на місці багаторазову тару, якщо є можливість її мити. Це дозволяє економити кошти на одноразовий посуд, а з іншого боку – мінімізувати кількість сміття.
«Чим менше в нас утворюється відходів, тим більше коштів і пального місто економить, а це зараз дуже і дуже велика цінність. Потреба в пальному набагато вища є в Збройних силах і ми не маємо собі дозволяти марнувати його на безпотребне перевезення відходів. Тому з такою подвійною економічною і екологічною доцільністю ми, власне, працювали з ресторанами.
Ми багато працюємо із закладом «Бойківська гостина», який організував із перших днів польову кухню на вокзалі. Відповідно, інколи бувають дні, коли вони видають від тисячі до 5 тис. порцій щодня. Вони варять на місці у великому казані зупу та роздають чай. Ми задумалися, як можна замістити це на багаторазовий посуд і чи будуть люди взагалі його повертати.
Ми закупили перших 100 контейнерів дуже різної форми, щоб подивитися, які найкраще працюють. За годину часу ми отримали назад 93% контейнерів, які ми роздали. Виявилося, що дуже важливо, щоб ці контейнери були кольоровими, а не прозорими, щоб люди не плутали його з одноразовим посудом.
І тут питання якісного і швидкого миття багаторазового посуду стає таким важливим центровим елементом. Але разом з тим, перед тим як перейти до пошуку, для закупівель і встановлення професійної посудомийної машини, є цикл миття під високою температурою і тиском становить 5-10 хвилин для того, щоб великі об’єми посуду можна було пропускати.
Це дозволило нам рухатися далі в пошуку кращого рішення. І от ми прийшли разом з волонтерами до такого, як горнятка для супу. Вони мають ручки, вони досить широкі, в них зручно наливати цей суп. І так само закупили багаторазові ложки. Все це у рамках програми Zero Waste міста, яку реалізуємо спільно з «Українським Альянсом Нуль Відходів» за підтримки Zero Waste Europe. А от посудомийну машину ми вже встановили у «Бойківській гостині». Ми дякуємо нашим італійським партнерам, які зібрали на неї кошти і таким чином вже найближчим часом роздача супу на вокзалі повністю перейде на багаторазовий посуд».
Команда Zero Waste Lviv звернула увагу на те, що люди які приїжджають вночі в комендантську годину змушені до ранку залишатися на вокзалі. Тоді ж спільнота організувала збір термогорняток, які роздали на вокзалі. Як зазначає Ірина Миронова, «передаючи це багаторазове горнятко в першій точці зустрічі у Львові ми запобігаємо використанню в подальшому одноразового посуду».
Також відновили роботу нашого сервісу заставних горняток для кави з собою Zero Cup. У 17 львівських кав’ярнях люди можуть залишити заставу, взяти каву із собою у багаторазове горня, а повернути у будь-якій іншій кав’ярні мережі. Для того, щоб донести інформацію про ці ініціативи до внутрішньо переміщених осіб, місто розробило чат-бот «Львів для тебе», а ми запропонували розробити розділ про відходи. Наразі ведеться технічна робота над цим розділом. Таким чином вимушені переселенці матимуть інформацію про можливості запобігання утворення відходів у цьому чат-боті.
Багаторазові засоби гігієни в часи війни
Темою менструальної гігієни та дитячої гігієни спільнота Zero Waste Lviv активно займалася ще до війни. Одноразові предмети жіночої гігієни в країнах ЄС не переробляються і зазвичай потрапляють на сміттєзвалища. При цьому вони на 90% зроблені з пластику. В умовах війни ця проблема стала ще більш актуальною, адже багато жінок залишилися без доходу.
«Люди, які переїжджають на захід України, переважно це жінки, жінки з дітьми. Ми розуміємо, що багато жінок втратили роботу, чи взагалі з війною їх прибутки зменшилися. Відповідно дуже важливо щоб, не зважаючи ні на що, батьки маленьких дітей і жінки мали доступ до засобів гігієни. Тому завдяки нашим партнерам, зокрема угорській організації та Українській асоціації в ПАР наші партнери зібрали для нас кошти та закупили засоби менструальної гігієни, які ми поширюємо тут, в Україні, у Львові зокрема. Таким чином ми, з одного боку, власне, забезпечуємо багаторазовими жінок засобами менструальної гігієни і з іншого боку, це теж є зменшення відходів від одноразових засобів. Загалом у Львові до війни це було 4% відходів. Зі збільшенням кількості жінок та дітей у Львові цей відсоток може бути більшим. Ми також провели вебінар на YouTube-каналі Zero Waste, де виступали наші партнери, а також лікар-гінеколог, яка давала відповіді щодо безпеки і користування багаторазовими засобами менструальної гігієни» – зазначає виконавча директорка ГО «Zero Waste Lviv» Ірина Миронова.
Насамперед гігієнічні засоби багаторазового використання роздають військовим, медикам, волонтерам, а також внутрішньо переміщеним особам та жінкам, які мають таку економічну потребу.
Один із проєктів Zero Waste Lviv присвячений відмові від одноразових підгузків. Ще до війни організація зібрала кошти на видання книжки «Підгузки – зайві!», у якій розповіли про альтернативи багаторазовим підгузкам та як в простий спосіб привчити дитину до горщика. Все це зменшує потреби в одноразових підгузках, зменшує витрати сім’ї, але з користю для дитини і без шкоди для довкілля.
«Ми ще до війни проводили зустрічі з сімейними лікарями, педіатрами, неонатологами. Розробили буклети, зараз якраз на етапі підписання договору про друк цієї книжки, будемо й надалі продовжувати просвітницьку роботу. І продовжувати збір засобів гігієни для немовлят» – підсумовує розмову Ірина Миронова. 
Загалом організація Zero Waste Lviv продовжує працювати з тими напрямками роботи, з якими активно працювали ще до війни. Проте вже адаптованими до нової реальності та потреб, які виникли у зв’язку з різким збільшенням кількості населення в місті. У майбутньому планують охопити тему відходів на складах гуманітарної допомоги. Зокрема утворення медичних відходів на складах. Наприкінці минулого року команда Zero Waste Lviv реалізувала проєкт зі збору протермінованих ліків від населення. Наразі будуть адаптовувати цю ідею відповідно до потреб гуманітарних ініціатив.
Досвід Zero Waste у Львові може стати орієнтиром для Закарпаття, яке опинилося у схожих умовах у зв’язку зі збільшенням кількості населення. Такі виклики війни погіршують сміттєву кризу в регіоні. За інформацією Департаменту екоресурсів Закарпатської ОВА станом на початок 2022 року на території області обліковано 59 місць видалення ТПВ. Більшість діючих МВВ вичерпали свої потужності, заповнені на 80-85%, а термін експлуатації сміттєзвалищ у м. Виноградів закінчився.
«Через гірський характер, високу щільність населення, сусідство з 4 країнами ЄС, єдиний водний басейн р. Тиса, заповідність території, низку населених пунктів області позбавлені можливості вибору земельних ділянок під сміттєзвалища. Це стосується міст Рахів, Тячів, Виноградів, Берегово, Перечин, смт Великий Березний, сільських населених пунктів гірських районів.
Кардинальним шляхом розв’язання проблеми поводження з ТПВ є роздільний збір ТПВ, сортування та переробка відходів. Створення в гірських районах «пунктів» збору ТПВ та будівництво сміттєпереробних заводів у низинних частинах області» – йдеться у листі-відповіді Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОВА на запит ГО «Екосфера».
В області виникають громадські ініціативи, спрямовані на розв’язання сміттєвої проблеми у межах певного населеного пункту. Проте, як показує досвід поводження з відходами у Львові, «сміттєву кризу» можливо подолати тільки спільними зусиллями влади, бізнесу та громадського сектору. В умовах війни спільнота Zero Waste Lviv не тільки змогла попередити проблему стрімкого утворення відходів у Львові, але й поширити ідею свідомого споживання серед людей з інших регіонів України.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Аналіз i моніторинг впровадження національної політики та регіональних стратегій щодо поводження з ТПВ в областях Карпатського регіону України». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».
Фото: Zero Waste Lviv (фотограф – Андріана Сиванич)
