Екологічне картування – ефективний інструмент, що полягає у зборі, аналізі та опрацюванні інформації щодо актуального стану природних екосистем. Цю практику активно використовують у країнах Європи для оцінки природних екосистем та їх послуг, а також використовують для оцінки впливу на довкілля.
Умовно кажучи, попередню оцінку ймовірних економічних втрат від втрати низки екосистемних послуг у результаті планованої діяльності господарюючим суб’єктом (наприклад, лісогосподарським підприємством чи газовидобувною компанією) можна здійснити за допомогою ГІС-карт, інформаційні шари яких можуть містити детальну інформацію про ділянку, яка його цікавить.
До такої інформації належить інформація про рельєф, тип ґрунтів, стан ґрунтів, швидкість розвитку ерозійних процесів, вікова та видова структура рослинного покриву, тваринний світ, наявність червонокнижних видів та видів інших охоронюваних категорій, наявність водойм/водотоків, величина водозборів тощо.
Наразі експерти ГО «Екосфера» разом з колегами з НЕЦУ працюють над розробкою методики прямої грошової оцінки вартості послуг типових екосистем для України. Пілотними територіями для картування наземних екосистем та прісних водойм обрали басейн річки Південний Буг у межах Миколаївської обл., та басейн річки Уж у межах Закарпатської області. Розповідаємо про особливості європейських інструментів з оцінки екосистемних послуг, а також перспективи їх застосування на українських територіях.
Принципи картування та оцінки послуг природних екосистем
У межах проєкту «Розробка методичних рекомендацій щодо прямої грошової оцінки основних послуг природних екосистем» експерти зосередилися на розробці методики прямої оцінки основних екосистемних послуг, тобто тих, які можна порахувати, орієнтуючись на ринок. Для визначення екосистем використовували міжнародну типологію MAES, а екосистемних послуг – класифікацію CICES V5.1. 
Станом на сьогодні у країнах ЄС практично всі екосистеми закартовані. Україна – кандидат у члени ЄС, тому для ефективного менеджменту незабаром також повинна буде закартувати екосистеми. У ході дослідження експерти адаптували типи екосистем відповідно до природних особливостей ландшафтів України, з акцентом лише на наземні та прісноводні природні екосистеми:
- пасовища, луки та полонини;
- ліси та рідколісся;
- степи та чагарники;
- водно-болотні угіддя та заплавні луки;
- річки та озера/ставки.
На прикладі пілотних територій можна побачити закартовані усі наявні екосистеми, включно з антропогенними – ріллею та населеними пунктами.
На першій карті домінують орні землі, тобто антропогенні екосистеми. Червоним кольором відображено населені пункти. Натомість у басейні річки Уж домінуючими є природні екосистеми – ліси, полонини та невеликі площі пасовищ.
“Так би мала виглядати карта екосистем усієї України. Вона могла б бути накладена, наприклад, на кадастрову карту. З її допомогою будь-який користувач, який має на меті здійснити грошову оцінку екосистемних послуг (ЕП) на якійсь конкретній ділянці, міг би отримати всю первинну потрібну інформацію. Зокрема, якщо мова йде про ліс, то шейпи ГІС мали б містити інформацію про рельєф, тип і стан ґрунту, крутизну схилу ділянки, лісорослинні умови, про природний склад лісонасаджень, вік, категорію лісу, повноту, запас деревини та річний приріст деревини, кількість мертвої деревини, кількість депонованого вуглецю у біомасі, мортмасі та ґрунті, видовий склад флори і фауни, включно з видами охоронюваних категорій, наявність водотоків, величину водозбору тощо. Ця інформація дасть можливість оцінити економічний ефект від того чи іншого типу рубки, враховуючи цілий спектр інших ЕП, які надає нам конкретна лісова екосистема і які ми можемо втратити в результаті рубок.
Для того, щоб ми могли оцінювати вартість екосистемних послуг, ми маємо створювати серйозні бази даних. Якщо по лісу ми ще можемо частково знайти деякі дані, позаяк така інформація міститься у лісовпорядних матеріалах лісогосподарських підприємств, то по інших екосистемах потрібної інформації вкрай мало» – зазначає екологиня, експертка ГО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук.
Згідно із загальноприйнятою міжнародною класифікацією ЕП CICES (V5.1), екосистемні послуги поділяють на ресурсні, регулюючі і підтримуючі та культурні, які за своєю природою бувають біотичні та абіотичні. З цього великого переліку різних ЕП експерти ГО «Екосфера» обрали ті, які можна спробувати реально обрахувати у грошовому еквіваленті.
Розробка методики прямої грошової оцінки основних екосистемних послуг
До першої групи ЕП належать (1.1) забезпечувальні послуги (біотичні):
Біомаса
- тварини, які вирощуються для харчових цілей;
- волокна та інші матеріали з вирощених тварин для прямого використання або переробки (шерсть, шкіра, роги);
- тварини, які вирощуються для отримання енергії (наприклад, гній ВРХ для вироблення біогазу);
- тварини, вирощені аквакультурою на місці для харчових цілей;
- дикі рослини для харчування;
- дикі рослини для матеріалів та волокон (кругла деревина як будівельний матеріал чи для виготовлення меблів);
- дикі рослини для енергії (наприклад, дрова);
- дикі тварини для харчування.
(1.2) Забезпечувальні послуги (абіотичні)
Вода
- поверхнева вода для пиття;
- вода для зрошення;
- вода для отримання енергії;
- ґрунтова вода для пиття.
Мінеральні речовини
- піщано-гравійна суміш
(2) Регуляційні та підтримувальні послуги (біотичні)
Регулювання базових потоків та екстремальних явищ
- контроль швидкості ерозії ґрунту
- гідрологічний цикл і регулювання потоку води (включаючи контроль за повенями та захист узбережжя)
Підтримка життєвого циклу, захист середовища проживання та генофонду
- підтримка маточних популяцій і середовищ існування (включаючи захист генофонду).
Регулювання хімічного складу атмосфери
- продукування кисню
- депонування вуглецю
(3) Культурні послуги
Фізичні та емпіричні взаємодії з природним середовищем
- використання середовища для спорту та відпочинку; використання природи, щоб залишатися у формі;
- спостереження за рослинами і тваринами, де вони живуть; використання природи для зняття стресу.
Механізм обрахунку ЕП: практичний приклад
Прямою грошовою оцінкою на сьогодні можна порахувати вартість досить обмеженого переліку екосистемних послуг. Найперші оцінки можна зробити, маючи інформацію про забезпечувальні послуги, такі як забезпечення їжею, матеріалами, енергією. За обрахунками експерток ГО «Екосфера» к.б.н. Оксани Станкевич-Волосянчук та НЕЦУ к.т.н. Інни Тимченко вартість ЕП Олександрівського водосховища річки Південний Буг, яка полягає у вирощені аквакультурою риби для харчування, складає 9 383 грн/га. 
А ЕП передгірської діброви в околицях Ужгорода, яка полягає у забезпеченні дикоростучими грибами, складає 740 грн/га. Інші забезпечувальні ЕП передгірської діброви, такі як забезпечення матеріалів для виробництва й будівництва, а також для отримання енергії, можна оцінити, як 94 328 грн/га та 41 802 грн/га.
Значно складніше обрахувати підтримувальні та регулюючі послуги ЕП. Однак і тут, навіть за відсутності потрібних баз даних, можна провести деякі обрахунки, застосовуючи ті чи інші підходи.
Наприклад, обрахунок вартості ЕП підтримки маточних популяцій Олександрівського водосховища р. Південний Буг базується на методиці розрахунку компенсації збитків, пов’язаних із втратою потомства, яка враховує особливості плодючості самок риби того або іншого виду та особливості річкової екосистеми. Вартість цієї ЕП для Олександрівського водосховища складає 72,5 грн/га. Інша ЕП – підтримка харчового ланцюга риби Олександрівського водосховища – має вартість 15 998,8 грн/га. Обрахунок вартості цієї послуги базується на обрахунку цінності бентосу та планктону річкової екосистеми на основі методики оцінки компенсації при загибелі кормових організмів.
Для лісових екосистем значно важче обрахувати вартість цих підтримувальних ЕП через брак точних даних щодо фауни та дуже розгалужених харчових ланцюгів, а також через відсутність методик оцінки компенсацій при втраті маточників чи кормових видів. Однак вартість ЕП маточних популяцій і середовищ існування частково можна обрахувати, застосувавши розмір компенсації за втрату червонокнижних видів відповідно до постанови КМУ № 1030 «Про розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання)» від 07.11.2012 року (редакція 03.10.2018). Маючи дані про червонокнижні види фауни, середовищем існування яких є передгірська діброва в околицях Ужгорода, обраховано часткову вартість цієї послуги – 77 910 грн/га.
Очевидно, що розмір компенсацій, як у випадку з червонокнижними видами, так і маточними популяціями, наразі вже не відображає реальні затрати за відновлення втраченого. Тому слід вносити зміни і збільшувати розмір цих компенсацій у 10 і більше разів. 
За прикладом прийняття постанови КМУ від 06.10.2021 року, якою внесено зміни до постанови КМУ від 21.11.2011 року № 1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів».
«Тепер штраф за незаконний вилов карася сріблястого, який є інтродукованим видом, складає 1571 грн за особину, тоді як штраф за незаконний вилов яльця-андруги європейського, виду, занесеного до ЧКУ, який в Україні трапляється лише у верхів’ї басейну р.Тиса у Закарпатті, складає лише 820 грн. Штраф за незаконний вилов, знищення чи погіршення середовища існування інших червонокнижних видів може бути ще меншим, що є абсурдно», – наголошує екологиня Оксана Станкевич-Волосянчук.
Зважаючи на зусилля екологів необхідно розуміти: методики обрахунку вартості послуг природних екосистем не будуть працювати без наявності баз даних. Завдяки використанню інструментів з картування та оцінки екосистемних послуг громади зможуть грамотно використовувати природні ресурси, розміщені на їх території. Це зі свого боку забезпечує громаді стабільний розвиток та покращення добробуту її жителів.
