Плата за послуги природних екосистем – поки що нове, та не зовсім зрозуміле поняття для пересічних українців, обговорення якого здебільшого обмежується науковими та дослідними колами. Водночас добробут людини прямо залежить від збереження стійкості природних екосистем. Збирання грибів, ягід і трав, заготівля деревини, здатність продукувати кисень, утримувати воду та запобігати ерозії ґрунтів – все це послуги лісових екосистем. Вирубка лісу може призвести до втрати цих послуг, а отже, – до екологічних небезпек та збитків для громади.

Можливість оцінити потенційні втрати екосистемних послуг у грошовому еквіваленті дозволить мати більше важелів впливу на бізнес, побудований на експлуатації природних ресурсів. До чого може призвести господарська діяльність без належного оцінювання ризиків можна побачити на прикладі спорудження підпірної греблі Нижньобистрівської МГЕС на р. Ріка, у результаті чого річка перетворилася на пустелю.

Проста і зрозуміла методика прямої оцінки основних екосистемних послуг дозволить застосовувати її й при оцінці завданих збитків Україні внаслідок війни. Саме на це спрямований новий проєкт ГО «Екосфера»: «Розробка методичних рекомендацій щодо прямої грошової оцінки основних послуг природних екосистем».

Завдання експертів: розробити методику прямої грошової оцінки вартості послуг типових екосистем для України. Прямою грошовою оцінкою можна порахувати вартість досить обмеженого переліку екосистемних послуг. Тож експерти мають на меті ідентифікувати саме ці послуги та розробити алгоритм їх оцінки.

Завдяки такій методиці громади, які віддають під освоєння свої території, зможуть отримати механізм відшкодування від втрати послуг екосистем, трансформованих у результаті комерційної господарської діяльності, якщо це прямо впливатиме на їхній добробут. А бізнес зі свого боку, окрім економічних вигод, буде замислюватися і про ризики для довкілля внаслідок своїх рішень. Які бувають типи екосистемних послуг та як розроблена методика допоможе у післявоєнній відбудові України?

Бізнес повинен платити

За словами екологині Оксани Станкевич-Волосянчук, будь-яка господарська діяльність повинна ухвалюватися з урахуванням впливу на природні екосистеми.

«Бізнес, як правило, розвивається на природних ресурсах і вважає їх безоплатними. Він бере з природи надра, ліси, гідроресурс. Фактично бізнес збагачується, а місцеві громади згодом потерпають від втрат екосистемою послуг, які надають природні екосистеми.

Наприклад, ліс у Карпатах виконує цілу низку різних функцій: запобігання ерозії ґрунту та очищення води, депонування вуглецю, водорегуляція, фотосинтез з продукуванням кисню та випаровування води, тобто важливі кліматичні функції.

Ліс – це середовище існування сотень тисяч лісових видів тварин і рослин, життєдіяльність яких формує весь комплекс послуг лісової екосистеми. Ліс – місце активного і пасивного відпочинку людей: його відвідують піші та велотуристи, взимку через ліс проходять маршрути скі-турів, ліс відвідують бьордвотчери, спостерігаючи за цікавими та рідкісними видами птахів.

Ліс надає цілий спектр різноманітних вигод різним людям. Вони ходять туди по хмиз, збирають гриби і ягоди. Після суцільної рубки лісу усі ці послуги будуть втрачені. Ділова та паливна деревина – це також одна з послуг лісової екосистеми.

Вигодонабувачем цих послуг є лісогосподарське підприємство та інші комерційні підприємства, які знаходяться у ланцюжку деревообробки. Втрата решти екосистемних послуг нерідко для місцевих громад обертається збитками: село над зрубом накриває паводками, зсувами, селевими потоками. Під час рубки лісові потічки замулюються і вода в них стає непридатною для напування худоби. По гриби та ягоди місцеві мешканці змушені ходити за багато кілометрів в інші ліси.

Звідси пішла теорія екосистемних послуг: кожна екосистема надає цілу низку різних благ, які ми не усвідомлюємо. Ми можемо порахувати ринкову вартість деревини, кубу води, чи ще чогось, але не усвідомлюємо, що той самий ліс надає дуже великий спектр інших послуг. І це також треба оцінити. А бізнес, який є вигодонабувачем від використання однієї послуги екосистеми, повинен заплатити справедливу ціну за інші, втрачені через підприємницьку діяльність, послуги».

Така ситуація відбувається у випадку будівництва ГЕС, які мають чи не найбільший вплив на екосистему річок. Необхідність впровадження практичних інструментів з картування та оцінки екосистемних послуг обговорювали на національному семінарі проєкту «Екосистемні послуги та гідроенергетика: пілотне застосування європейських інструментів у річкових басейнах країн Східного партнерства», який відбувся 2 роки тому у м. Ужгород.
Як відзначали тоді експерти, недостатня увага до екосистемних послуг при розвитку гідроенергетики, зокрема в процедурах ОВД та стратегічній екологічній оцінці, призводить до деградації екосистем при реалізації проєктів та, як наслідок, втрат екосистемних послуг річкових басейнів. Варто зазначити, це стосується всіх екосистем, зокрема водно-болотних та степових, які так само ефективно підтримують біорізноманіття, депонують вуглець, регулюють кліматичні умови та колообіг води.

Як класифікують екосистемні послуги?

Екосистемні послуги поділяють на групи за функціями (класифікація CICES):

          Забезпечувальна. Йдеться про забезпечення людей біомасою, водою, мінералами та атмосферою для їжі, матеріалів та енергії. Це гриби, ягоди, водорості, молюски, риба, дичина, продукти сільського господарства, деревина, дрова, корисні копалини, поверхневі та ґрунтові води, енергія сонця, вітру, води, генетичні ресурси тощо. До більшої кількості цих послуг можна застосувати метод прямої грошової оцінки.

          Регулюючо-підтримувальна. Це послуги екосистем, які ми зазвичай сприймаємо як належне і помічаємо їх лише після їх втрати: коли настають руйнівні паводки чи тривалі засухи, коли погіршується якість води чи повітря, коли деградують ґрунти і ми втрачаємо врожай, коли екосистема втрачає біорізноманіття. Сюди належить дуже велика група екосистемних послуг, які важко оцінити методом прямої оцінки. У цьому випадку необхідно застосовувати непрямі та опосередковані методи.  

          Культурна. Це послуги екосистем, які дозволяють нам відпочити фізично й емоційно, набути наукових знань про довкілля, реалізувати себе у своїх хобі. Ці послуги відображені в екотуризмі, рекреації, спортивній риболовлі, бьордвотчінгу, наукових дослідженнях тощо. Користування цими послугами зазвичай не призводить до виснаження самих екосистем.Грамотне використання громадами природних цінностей, розміщених на їх території, забезпечує стабільний розвиток та покращення якості життя її жителів. Та це працює і зі зворотною силою: надмірна експлуатація природних ресурсів не лише шкодить довкіллю, але й становить загрозу для життя людей

Матеріал підготовлено у рамках проєкту «Разом за екологічну демократію, справедливість та верховенство права в Україні» за фінансової підтримки ЕПЛ та Уряду США». 

Author