На базі Угольсько-Широколужанського заповідного масиву Карпатського біосферного заповідника, де розташовані найбільш відомі букові праліси ЮНЕСКО, з 28 по 30 вересня провели навчально-практичні заняття для студентів біологічного факультету УжНУ.
Лекторами стали експерти ГО «Екосфера» спільно з біологічним факультетом УжНУ, Карпатським біосферним заповідником та УкрНДІГірлісом. Участь у заході взяли студенти 1-го, 2-го, 4-го курсу та магістратури.
У рамках семінару студентам виклали фахову наукову інформацію щодо мертвої деревини у лісах, яка є окремим специфічним оселищем для тисячі лісових біологічних видів – слизовиків, грибів, мохів та лишайників, комах та хребетних тварин. Показали функціональну роль мертвої деревини, яка підсилює стійкість лісів до зовнішніх впливів, зокрема змін клімату.
Мертва деревина у лісі виконує багато важливих для лісової екосистеми функцій. Дерево, що впало і вивернуло корінням ґрунт, створює особливий мікрорельєф, який затримує воду у лісі під час опадів. Праліси, де багато таких дерев, мають достатньо вологи й дерева не відчувають у ній нестачу. Лежача мертва деревина підпирає інші дерева, не даючи статись вітровалам. Дерево, яке розкладається, утримує в собі багато вологи, що також сприяє осушенню та всиханню лісів.
Студенти на практиці могли переконатися у багатстві біорізноманіття у пралісах, яке забезпечує саме мертва деревина у своєму повному циклі розкладу. У результаті повного циклу розкладу мертва деревина через ланцюги харчування депонує до 10% вуглецю, яке дерево засвоїло за своє життя.
У рамках науково-практичних екскурсій на закладені проби у пралісах студенти змогли побачити кілька червонокнижних видів грибів та кажана.
«Дуже вдячний організаторам семінару, – зазначає студент 4-го курсу Михайло Гусар. – Я дізнався багато корисної інформації для себе, мав можливість поспілкуватися з професіоналами своєї справи. Хотілося б, щоб і надалі в таких семінарах завжди брали участь студенти. Адже, нам, студентам-біологам, це потрібно для набуття практичного досвіду. Щиро дякую за корисно проведені дні!». 
«Семінар виявився надзвичайно цікавим та інформативним, – додає магістр 2-го курсу Христина Ганькулич, – з семінару я зрозуміла реальну цінність мертвої деревини і її роль, а також завдяки дискусії лекторів ще й мала можливість зважити всі її плюси і мінуси і зробити для себе певні висновки щодо її значення для лісів. Щиро дякую за надану можливість розширювати свої знання».
Як не дивно на перший погляд, але мертва деревина не дозволяє поширюватись хворобам лісу. В результаті завершення повного циклу розкладу деревини різноманіття грибів, які живляться ним, у результаті конкурентної боротьби стримують надмірне розмноження одне одного і такі дерева не стають осередками зараження. Однак цей ефект можна спостерігати лише у пралісах. У порушених екосистемах, де ростуть монокультури одного віку, санітарні рубки є необхідним заходом, зокрема для соснових лісів та смерекових.
«Велика вдячність організаторам за надзвичайно своєчасну і актуальну тематику навчання! Було настільки цікаво, що неможливо передати словами. Чудові доповіді, багато важливої і цікавої інформації. Надана інформація надзвичайно актуальна і корисна, тому я дуже вдячна за отримані теоретичні та практичні знання, які сподіваюся використати надалі для написання дипломних робіт та подальшої наукової діяльності. – зазначає Ганна Бережанська, студентка 4-го курсу.
«Враження від семінару були просто неймовірні, під час трьох днів тренінгу я отримав і теоретичні, і практичні знання про цінність мертвої деревини для лісу, лектори доступно подавали матеріал, а під час походів я побачив велику кількість видового різноманіття яке тісно пов’язане з мертвою деревиною. Хочу подякувати всім організаторам цього проєкту за можливість отримати нові знання» – поділився враженнями Руслан Шімоняк, студент 4-го курсу.
Студентам пояснили, що мертва деревина також виконує дуже важливу протиерозійну роль, в результаті перегнивання, вона формує і збагачує ґрунт у лісах та покращує його родючість й, відповідно, продуктивність лісів. Падаючи у лісові потоки, вона стримує воду у лісі та слугує місцем для нерестилищ риби.
А ще мертва деревина – це окреме і дуже специфічне оселище для тисячі лісових видів організмів. Вони знатні виживати у лісах саме завдяки наявності мертвої деревини. Разом з мертвою деревиною різного ступеня розкладу вони утворюють цілі екосистеми, важливі для лісу та решти лісових мешканців.
«Емоції від участі у семінарі на тему: “Мертва деревина. Чому вона потрібна лісу?” – неймовірні та незабутні. Словами важко передати ті емоції, які ми отримали від дослідження всіх живих істот, які пов’язані з мертвою деревиною. Спілкування з нашими керівниками та друзями – це великий досвід та теплі спогади. Наші викладачі найкращі у своїй справі!» – Діана Божко, студентка 4-го курсу.
Цікавим є те, що у раціон ведмедя бурого до 25% їжі входять комахи, які живуть саме на мертвій деревині! З нею тісно пов’язані такі червонокнижні види, як саламандра, карпатський та альпійський тритони, полоз лісовий, дятел білоспинний та дятел трипалий, лелека чорний, орлан білохвостий, кіт лісовий, рись, норка європейська та олень благородний.
Все це – неповний перелік факторів, які підтверджують важливу біологічну роль мертвої деревини. Належне управління мертвою деревиною вносить важливий внесок у стале управління лісами і сприяє пом’якшенню деяких наслідків зміни клімату.
Семінар відбувся у рамках румунсько-українського проєкту «Сприяння мертвій деревині для стійких лісів в румунсько-українському транскордонному регіоні (RESFOR)», який впроваджується WWF Румунія у партнерстві з Сучавським університетом, ГО «Екосфера» та УкрНДІгірліс.
