На початку XX століття в низовинній частині Закарпаття існували великі водно-болотні масиви, які відігравали важливу роль у накопиченні води в басейні річки Тиса. Найбільшими серед них були болота «Чорне багно» та «Сальва» – осередки значного видового різноманіття птахів, що там гніздилися. У другій половині XX століття ці території були осушені в результаті меліоративних робіт.
Унаслідок знищення водно-болотних угідь на території Закарпаття зникло до 65 % гніздових видів водно-болотної орнітофауни, більшість із яких зараз занесені до національних та регіональних Червоних списків.
На місці боліт було споруджено п’ять водосховищ і систему зрошувальних каналів для потреб сільського господарства. Проте упродовж останніх трьох десятиліть ця інфраструктура занепала.
В останні десятиліття водно-болотні птахи почали поступово заселяти водосховища «Сальва» та «Форнош». У цих місцях птахи потребують захисту від браконьєрів і від спалювання очерету місцевим населенням. Водосховище «Форнош» є важливим місцем масового скупчення водоплавних птахів під час весняної міграції. Це середовище існування видів із Червоної книги України – Bucephala clangula, Platalea leucorodia, Himantopus himantopus, Recurvirostra avosetta. Тут живуть види, занесені до Червоного списку Закарпаття: Ardea cinerea, Aythya fuligula, Gallinula chloropus. Під час міграцій тут також у великій кількості зустрічаються Anser anser, Vanellus vanellus, Larus ridibundus. На водосховищі «Сальва» регулярно трапляються такі види Червоної книги, як Platalea leucorodia, Ardeola ralloides, Himantopus himantopus, Recurvirostra avosetta, а також гніздиться Aythya nyroca. Після півстоліття перерви тут знову гніздяться види з Червоного списку Закарпаття: Ardea purpurea, Botaurus stellaris, Nycticorax nycticorax, Anas clypeata, Gallinula chloropus, Chlidonias hybridus. Обидва водосховища потребують більш ретельного дослідження, щоб визначити повний перелік рідкісних видів, їхній статус упродовж року та виявити тенденції в їхній чисельності.
Наразі є можливість збереження трансформованих водно-болотних угідь шляхом створення двох орнітологічних заказників. Таке рішення стане найкращим внеском у збереження видового різноманіття, а також екосистем, важливих для адаптації до кліматичних змін у регіоні.
Зазвичай громади не бачать економічної вигоди від природоохоронних територій. Вони сприймають їх не як можливості, а як обмеження для господарської діяльності. У нашому випадку йдеться не про те, що місцеві громади виступають проти створення орнітологічних заказників на території водойм «Форнош» та «Сальва». Проблема полягає в тому, що місцеві громади в Україні загалом не підтримують створення природоохоронних територій. Це пов’язано з відсутністю законних механізмів фінансової компенсації за обмеження господарської діяльності. Тому ми пропонуємо створити орнітологічні заказники на найбільш цінних для птахів водоймах, де не ведеться господарська діяльність.
Територія діяльності: Мукачівська територіальна громада й Виноградівська територіальна громада Закарпатської області
Мета: створити сприятливі умови для збереження біорізноманіття й підвищити рівень підтримки охорони водно-болотних угідь у Закарпатській області з боку влади та місцевих громад.
Ціль 1: Підготувати пакет документів для створення двох нових природоохоронних територій у регіоні.
Ціль 2: Провести освітньо-інформаційну кампанію для підвищення обізнаності населення регіону щодо змін клімату, необхідності збереження кліматично важливих екосистем, таких як водно-болотні угіддя, збереження біорізноманіття, а також переваг, які громади можуть отримати від створення нових природоохоронних територій та розширення наявних.
Ціль 3: Створити першу в регіоні інфраструктуру для спостереження за птахами.
Очікувані результати:
- Внесено до порядку денного сесії Закарпатської обласної ради питання про створення двох орнітологічних заказників для відновлення водно-болотних угідь і збереження біорізноманіття.
- Розроблено та впроваджено позашкільну освітню програму щодо неформальної екологічної освіти для школярів місцевих громад.
- Проведено інформаційну кампанію щодо важливості водно-болотних угідь і збереження біорізноманіття та підтримки реалізації Глобальної рамкової програми з біорізноманіття Куньмін–Монреаль.
- Створено інфраструктуру для спостереження за птахами (бьордвотчингу) на території майбутніх орнітологічних заказників/ об’єктів з управління видами.
Ці результати стануть поштовхом для місцевого економічного розвитку в сільських громадах. Створення інфраструктури для спостереження за птахами відіграє роль магніту для розвитку бьордвотчінгу як виду екотуризму та супутніх туристичних дестинацій. Головним результатом проєкту стане усвідомлення громад, що створення природоохоронних територій не обмежують громади в розвитку, а навпаки, відкривають нові можливості для розвитку. Орнітологічні заказники й бьордвотчінг створять можливості для розвитку нових туристичних дестинацій та робочих місць у селах Закарпаття.
Партнери: The International Climate Initiative.
Починаючи з 2008 року, Міжнародна кліматична ініціативі (IKI) підтримує Україну в її кліматичних діях, адаптації до наслідків зміни клімату, збереженні та відновленні природних поглиначів вуглецю та збереженні біорізноманіття. Україна є пріоритетною країною IKI. У зв’язку з наслідками російської агресії проти України, портфель проектів IKI в майбутньому буде все більше зосереджуватися на потребах України у кліматично дружній та стійкій до змін клімату реконструкції. Водночас буде підтримуватися та прискорюватися трансформація, що має відношення до клімату та сприяє збереженню біорізноманіття.
