До таких висновків спонукають результати дворічного оцінювання енергоефективності закладів освіти у Закарпатській області. Для оцінки енергоефективності брались показники сумарних річних витрат енергоносіїв (електроенергії та тепла) на метр квадратний приміщення та використовувалась шкала оцінки класу енергоефективності від А до G.
Не дивлячись на щорічні витрати місцевих та районних бюджетів на заходи з енергозбереження у загальноосвітніх школах та дитячих садочках області, які проводились у рамках районних та місцевих програм з енергозбереження та енергоефективності, ці інвестиції мало вплинули на ефективну економію енергоносіїв та відповідне заощадження бюджетних коштів. Якщо порівняти стан енергоефективності закладів освіти у містах та містечках Закарпаття в сезон 2014-2015 та 2015-2016 років, то можна сміливо сказати, що у переважній більшості з них заощадження бюджетних витрат на енергоносії досягаються «урізанням» так званих лімітів. А по-простому: у школах та дитячих садках області – холодно.
Така ситуація, наприклад, у майже половині закладів освіти міст Мукачева, Берегова, Виноградова, Хуста. В малих містечках як Іршава, холодними є усі дитячі садки, що фінансуються з міського бюджету. Не дотримується санітарна температура й в половині дитячих садків Перечина, Рахова, Воловця, Великого Березного. Про таку ситуацію свідчать результати оцінки енергоефективності приміщень цих закладів освіти, адже більшість з них «вийшли» у класи В та С, а в Мукачеві, навіть, у клас А. Однак старі довоєнні та радянські приміщення шкіл і дитячих садків апріорі не можуть бути високоенергоефективними. Практики кажуть, що лише після комплексу усіх заходів з енергозбереження у таких будівлях можна досягти енергоефективність не вище класу С. Та весь комплекс енергозберігаючих заходів у школах чи дитячих садочках не було проведено у жодному населеному пункті Закарпаття. Завжди щось робиться частинами: то вікна-двері замінять, то стіни утеплять, але залишать неутепленим цоколь, дах. Про індивідуальні теплові пункти у котельнях чи систему вентиляції та рекуперації взагалі майже ніколи не згадується і не робиться. А це в сумі дає до 35 % заощадження тепла. Тож високий клас енергоефективності у таких будівлях свідчить радше про «недотопи», аніж про енергоефективність.
Ще однієї помилки припускаються комунальники, коли для підвищення енергоефективності закладів освіти вдаються до заміни джерела тепла на альтернативне. У Закарпатті це – дрова та пелети. Так, через нижчу вартість твердого палива в області сьогодні, місцеві бюджети відчувають економію енергоносіїв у грошовому еквіваленті. Однак при цьому енергоефективність приміщень не змінюється. Вони і далі продовжують споживати велику кількість дров, як це має місце у селах, наприклад, Тячівського району, або ж там залишається і надалі холодно, як наприклад в Іршаві, Берегові та Перечині. При цьому котельня на дровах вимагає від 4-х до 8-ми додаткових робочих місць із заробітною платою. Витратною частиною також є і заміна котла. Чи є такі заходи з енергозбереження справді енергоефективними та заощадливими для місцевих бюджетів, навряд чи хтось з комунальників рахував. Підозрюємо, що результати були б не однозначні.
Дещо інша ситуація в обласному центрі Ужгороді та у містечку Свалява. Тут ситуація у закладах освіти більш комфортна, останні два роки діти у школах та садках не мерзнуть. Однак і тут заклади освіти енергоефективними назвати не можна. Близько третини котелень садочків у Сваляві та більше половини котелень садочків в Ужгороді опалюють не лише приміщення, але й атмосферу. Це заклади освіти, віднесені до рівня енергоефективності класів E-G. Часто-густо взимку при плюсовій температурі назовні в садочках Ужгорода настільки тепло, що вікна цілий день залишаються відкритими в положенні «провітрювання».
Виходить, що адміністрація освітніх закладів ніяк не зацікавлена в економії енергоносіїв і все, що її може змусити до заощадження, то це «заганяння у рамки» лімітів. В такому випадку, як можна бачити з аналізу, це призводить до зниження комфорту перебування у приміщеннях школи та дитячих садочків через хронічний холод. Незацікавленими або ж катастрофічно необізнаними та непоінформованими виглядають і керівники органів місцевого самоврядування та відповідних управлінь РДА. Енергозбереження є й залишається суттєвою статей витрат, однак результатом є не енергоефективність, а ефективне освоєння бюджетних коштів. Передбачаємо, що ситуація може погіршитись наступного опалювального сезону, коли з державного бюджету більше не надходитимуть трансфери на покриття витрат на енергоносії і ця стаття буде фінансуватись виключно з місцевих бюджетів.
Однак, при існуванні стабільної та усталеної практики здійснення безсистемних та хаотичних заходів з енергозбереження у закладах освіти, яку ми спостерігаємо наразі, проблема «недотопів» та «перетопів» залишиться ще на довго. Лікування цієї хвороби можливе через започаткування практики обов’язкового проведення енергоаудиту перед плануванням будь-яких заходів з енергозбереження в освітніх установах та відмови від тендерів на пластикові вікна, двері, котли й інші комплектуючі, де орієнтиром для вибору є ціна, а не якість. Однак такі новоуведення, зокрема з тендером, потребують законодавчих змін. Для таких міст у Закарпатті, як Мукачево, Берегово та Хуст, на балансі яких знаходяться не тільки садочки, а й школи, а також інші бюджетні установи, значно вигідніше було б запровадити систему муніципального енергоменеджменту, де щоденному моніторингу енерговитрат будуть підлягати усі бюджетні установи, а місто, в результаті матиме повний аналіз стану своїх бюджетних приміщень та чіткий план підвищення їх енергоефективності. Така система через програмне середовище “Енергобаланс”, сподіваємось, вже запрацює з 2017 року в Ужгороді. Пізніше цей інструмент буде актуальним і для малих міст та селищ. А от що робити з районами, яким підпорядковуються сільські школи та школи райцентрів? Цю проблему зможе вирішити лише децентралізація та створення об’єднаних громад. Лише громада є зацікавленою ефективно управляти своїми ресурсами та досягати енергоефективності своєї господарки.
Прес-служба РМЕО «ЕКОСФЕРА»
