В Україні на законодавчому рівні досі не закріплене поняття екосистемних послуг, які надають природні екосистеми. Та вже зараз низка природоохоронних організацій працюють над методикою обрахунку екосистемних послуг – всіх благ, які людині надає природа. Монетизація ЕП не тільки визначить поле для ухвалення безпечних для довкілля рішень, але й допоможе порахувати екологічні втрати, нанесені Україні внаслідок збройної агресії росії.
Зокрема, експерти ГО «Екосфера» розробляють методику прямої грошової оцінки вартості послуг типових екосистем для України. Водночас фахівці Української природоохоронної групи зосередилися на вивченні тих ЕП, які не можна порахувати прямою грошовою оцінкою. Йдеться про культурні та соціальні блага, які отримує людина у взаємодії з природою, а також про послуги підтримання екосистем (вплив та формування глобальних процесів на Землі). 
За словами голови ГО «Українська природоохоронна група» Олексія Василюка, в Україні є деякі важливі екосистемні послуги, далеко не всі з них можна монетизувати. Зокрема це зазвичай неможливо для соціокультурних послуг (наприклад всіх духовних ресурсів) або регуляційних послуг (наприклад особливостей впливу екосистем на формування мікроклімату). Як мінімум, це дуже складно і може не мати таких переконливих доказів, щоб їх сприйняли міжнародні суди.
У межах проєкту «Екосистемні послуги поза грошовою оцінкою: як порахувати після війни недоотримання українцями природних благ» експерти проєкту вирішили розробляти методи обрахунку екосистемних послуг не в грошах, а в споживачах, адже кількість людей, що отримують користь від екосистем є дуже конкретною цифрою, що повинна піддаватися обрахунку.
Експерти UNCG пропонують кілька підходів у визначенні різних рівнів класифікації екосистемних послуг.
По-перше, відштовхуватися від найменшої одиниці природних екосистем – біотопу (оселища) на земній поверхні з більш-менш однотипними умовами існування. Йдеться як про природні, так і антропогенні біотопи: ялинник, буковий праліс, асфальтовані поверхні, дахи будинків, скеля, калюжа, болото, сіножать тощо. Всього в Україні експерти підрахували 217 різних типів біотопу, які можна побачити у національному каталозі.
По-друге, надати кожній ЕП в кожному біотопі максимум стандартних класифікацій і вичерпний перелік варіантів для кожної класифікації.
По-третє, рахувати не гроші, а людей, споживачів ЕП. Це дозволить оцінити менш та більш важливі екосистемні послуги, які втрати несе зникнення цих екосистем через кількість людей, які перестають отримувати ці послуги. 
«Ми припустили, що кожен із біотопів відносно кожної з послуг можна розділити за 3 функціями: надає або не надає ЕП, або він має якийсь ефект, який необхідно подолати з допомогою екосистемних послуг. Наприклад, розоране поле призводить до масового викиду вуглецю в атмосферу і до перегрівання земної поверхні. Завдання інших екосистем: повернути цей вуглець з атмосфери назад в землю, а також відбивати сонячні промені, щоб планета не перегрівалася.
Або сміттєзвалища – теж антропогенний тип біотопу, фільтрат з якого забруднює ґрунти та річкові води, псує краєвид, утворює неприємні запахи. Інші ж біотопи, які надають певні екосистемні послуги, здатні нейтралізувати цей негативний вплив на довкілля – зазначає Олексій Василюк. – Так само і з війною, яка шкодить природі, але водночас щоденна робота мільйонів живих організмів – це саме те, що найкраще може допомогти подолати наслідки пошкоджень і забруднень, викликаних військовими діями».
Серед інших рівнів класифікації екосистемних послуг:
- типи та обсяг просторового впливу (типи просторових зв’язків між зонами надання ЕП і зонами, які підпадають під їх вплив);
- типи споживачів та їх кількість (люди, які можуть бути споживачами ЕП);
- ємність біотопів та вичерпність ЕП (обмеженість природних ресурсів);
- сезонність та тривалість у часі (залежність надання ЕП від пори року, часу доби, атмосферних умов, біотичних особливостей).
Цінність проєкту, над яким працюють фахівці Української природоохоронної групи, полягає у дослідженні саме нематеріальних екосистемних послуг, кількість яких переважає за ті ЕП, які можна монетизувати. Разом з іншими методиками, які розробляють організації-партнери, українські екологи мають шанс охопити всі типи екосистемних послуг. Якщо ж розроблену методику закріплять на офіційному рівні та почнуть використовувати під час ухвалення законодавчих рішень, це дозволить нарахувати країні-агресору більше збитків, які можна буде представити у міжнародному суді. З іншого боку, цей інструмент дасть чітке розуміння українцям масштабів завданої шкоди довкіллю внаслідок російського вторгнення.
Матеріал підготовлено у рамках проєкту «Разом за екологічну демократію, справедливість та верховенство права в Україні» за фінансової підтримки ЕПЛ та Уряду США».
