Наприкінці травня відбувся онлайн-семінар для зацікавлених сторін у межах проєкту «Розробка методичних рекомендацій щодо прямої грошової оцінки основних послуг природних екосистем», що є частиною проєкту «Разом за екологічну демократію, справедливість та верховенство права в Україні», який фінансується Бюро з питань демократії, прав людини та праці Державного департаменту США.
Ідея проєкту: розробити інструменти, що дадуть можливість оцінити потенційні втрати екосистемних послуг у грошовому еквіваленті. Це дозволить мати більше важелів впливу на бізнес, побудований на експлуатації природних ресурсів. А зокрема – застосувати методику обрахунку ЕП при оцінці завданих Україні збитків країною-агресором.
ГО «Екосфера» у межах проєкту працювала над розробкою методики прямої грошової оцінки вартості послуг типових екосистем для України. Наприклад, забезпечувальні екосистемні послуги передгірської діброви в околицях Ужгорода, яка забезпечує дикорослими грибами, – 740 грн/га, а забезпечення матеріалами для виробництва, будівництва, чи отримання енергії – понад 94 тис. грн/га та понад 41 тис. грн/га відповідно. 
В оцінці диких рослин для харчування оцінюється врожайність дикорослих грибів, ягід, які заготовляються у споживчих або промислових масштабах – у кг/га. Вартість відповідно такої екосистемної послуги обраховується у гривневому еквіваленті на 1 га за ціною продукту на ринку.
У лісових екосистемах оцінюється депонування вуглецю у фітомасі, у мортмасі та в ґрунтах. Будь-які антропогенні втручання, наприклад, суцільна рубка, призводять до повної втрати цієї екосистемної послуги для лісу.
«Ми вирішили зосередитися на розробці підходів до прямої грошової оцінки переліку наземних природних і прісноводних екосистем. Ми не розглядали морські, урбоекосистеми та агроекосистеми. На сьогодні склалась ситуація, що відшкодування за незаконний вилов карася коштує значно більше, ніж за представника червонокнижного виду. Водночас незаконне полювання на тварин оцінюється доволі низькими штрафами. У межах проєкту ми можемо рекомендувати державній владі підвищити плату за відшкодування втрат цінних видів біорізноманіття» – зазначає експертка-екологиня ГО «Екосфера», к.б.н., доцентка УжНУ Оксана Станкевич-Волосянчук.
Закарпатські екологи проводили дослідження оцінки грошової вартості ЕП на Ужгородщині, а миколаївські та київські науковці з Національного Екологічного Центру України обраховували вартість ЕП Олександрівського водосховища річки Південний Буг. Про впровадження принципів екосистемного водокористування на прикладі басейну цієї річки у межах Миколаївської області доповіла доцентка, к.т.н., представниця НЕЦУ Інна Тимченко. За словами експертки, «на півдні країни відчувається дефіцит прісної води. Стан річок погіршується, антропогенний вплив на річки не зменшується. При нових видах планованої діяльності не враховуються послуги водних екосистем. Річка розглядається перш за все як ресурс для певних потреб, зокрема й потреб енергетики».
В оцінці стану природних екосистем може допомогти екологічне картування – ефективний інструмент, який активно використовують у країнах Європи для оцінки впливу на довкілля (стан рослинності, землекористування, кругообіг води, зміна енергії земної поверхні). Про картування типів екосистем за класифікацією MAES (на прикладі басейну річки Південний Буг у межах Миколаївської обл.) розповів експерт НЕЦУ Сергій Савченко. MAES – робоча група, створена ЄС, метою якої є розробка спільної основи та методології картування типів екосистем та їхніх послуг.
«Ми визначили алгоритм, за допомогою якого була створена карта типів екосистем відповідно до класифікації MAES. Він складається з 5 кроків: визначення меж басейну або території, на яку потрібно робити картування; завантаження карти земельного покриву із сервісу; трансформація типів земельного покриву типу екосистем; отримання й обробка результатів; визначення площ кожного типу екосистем» – зазначив Сергій.
Інформацією про світовий досвід обрахунку екосистемних послуг поділилася екологиня МБО «Екологія-Право-Людина» Катерина Полянська. Зокрема досліджували досвід США, ООН та ЄС.
«Щороку величезна кількість коштів витрачається на ліквідацію наслідків небезпечних природних явищ. Було підраховано, що за один рік на території Сполучених Штатів сталися 323 таких НС, і щоб ліквідувати наслідки було витрачено трильйони коштів. Була подана ідея, що варто розрахувати, чи можливо попередити ці явища. Тобто значно менша кількість коштів йде на зменшення ризиків, аніж на ліквідацію можливих наслідків» – розповіла Катерина.
Йдеться про контроль ерозії, якості повітря, попередження паводків, запилення, можливі втрати екосистемних послуг.Одним із ключових прецедентів стосовно питань довкілля у практиці Міжнародного суду ООН стала справа Коста-Ріка – Нікарагуа. У своїй заяві Коста-Ріка стверджувала, що Нікарагуа у двох окремих інцидентах окупувала територію Коста-Ріки у зв’язку з будівництвом каналу від річки Сан-Хуан до Лагуна-лос-Портільос і виконувала певні супутні роботи з днопоглиблення на річці Сан-Хуан.
За словами представників Коста-Ріки, днопоглиблення та будівництво цього каналу серйозно вплинули на потік води до річки Колорадо в Коста-Ріці та завдали додаткової шкоди території Коста-Ріки, включаючи водно-болотні угіддя та національні заповідні зони дикої природи, розташовані в регіоні. Цю справу внесено до загального списку рішень Суду під назвою «Справа Коста-Ріка проти Нікарагуа».
Як зазначила юристка МБО «Екологія-Право-Людина» Соломія Баран, Міжнародний суд ООН діє за принципом «широкої прийнятності доказів», тобто ні Статус ООН, ні будь-які інші документи, які стосуються діяльності Міжнародного суду ООН, не мають визначеного переліку вимог до інформації, яка може вважатися доказом у справі. Важливо, щоб доказова база злочинів проти довкілля була цілісною та взаємодоповненою.
Про оцінку вартості нематеріальних благ природних екосистем розповів голова ГО «Українська природоохоронна група» Олексій Василюк. 
В Україні є деякі важливі екосистемні послуги, далеко не всі з них можна монетизувати. Зокрема це зазвичай неможливо для соціокультурних послуг (наприклад всіх духовних ресурсів) або регуляційних послуг (наприклад особливостей впливу екосистем на формування мікроклімату). Як мінімум, це дуже складно і може не мати таких переконливих доказів, щоб їх сприйняли міжнародні суди.
У межах проєкту «Екосистемні послуги поза грошовою оцінкою: як порахувати після війни недоотримання українцями природних благ» експерти проєкту вирішили розробляти методи обрахунку екосистемних послуг не в грошах, а в споживачах, адже кількість людей, що отримують користь від екосистем є дуже конкретною цифрою, що повинна піддаватися обрахунку.
Вирахувати вигоду для людини тієї чи іншої екосистемної послуги складно, проте завдяки розробленій методиці – можливо. Сам проєкт «Разом за екологічну демократію, справедливість та верховенство права в Україні» триває 3 роки та має на меті зміцнити верховенство права та підвищити загальну обізнаність щодо екологічних прав та методів їх захисту.
«Ми почали активно працювати над документуванням екологічних злочинів росії, документуванням тієї шкоди, яку завдано довкіллю. Це також є у руслі зміцнення верховенства права, оскільки ці дані, які ми отримуємо, є доказовою базою для притягнення агресора до відповідальності саме за екологічну шкоду» – пояснює керівниця проєктів та програм МБО «Екологія-Право-Людина» Ганна Хомечко.
Оцінювання вартості втрат екосистемних послуг – основа для доказової бази у міжнародних судах. Крім того, розроблена методика оцінки втрачених ЕП допоможе суспільству зрозуміти, наскільки наш добробут залежить від цілісності та захищеності природних екосистем.
Детальніше про проєкт можна переглянути у матеріалі: https://www.youtube.com/watch?v=9tn5HAUobQQ&ab_channel=Tv21%D0%A3%D0%BD%D0%B3%D0%B2%D0%B0%D1%80
Матеріал підготовлено у межах проєкту «Разом за екологічну демократію, справедливість та верховенство права в Україні» за фінансової підтримки ЕПЛ та Уряду США».
