Минуло вже 8 місяців з моменту, як в Інтернет-просторі з’явився сайт ГО «Екосфера» www.savecarpathianforest.org, створений за підтримки МФ «Відродження». Це ресурс, який дозволяє будь-якому користувачу Інтернет здійснити онлайн фіксацію правопорушення, пов’язані з веденням лісового господарства. Це може бути незаконна рубка дерев, порушення природоохоронного законодавства під час виконання лісогосподарських заходів, зокрема трелювання деревини, порушення іншого законодавства, зокрема, яке стосується санітарних правил в Україні чи охорони праці. Про роботу онлайн-інструменту розповідає кандидат біологічних наук, експерт з питань екології та охорони довкілля ГО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук.
Пані Оксано, наприкінці 2020 року Ваша організація запустила сайт Savecarpathianforest.org та мобільний додаток LegalForest. Чи можна вже підбити перші підсумки його роботи?
Так, ми маємо перші, проміжні результати нашої роботи в рамках проєкту Savecarpathianforest. За цей час ми отримали близько 60 звернень про правопорушення, скоєні у лісовій сфері. Після попередньої перевірки інформації відповідно до відкритих даних ДП «ЛІАЦ» та аналізу наданих нам фотографій і відео, ми здійснили понад 20 натурних перевірок вказаних лісосік. Не всі випадки правопорушень були нами підтверджені. Однак за більшістю випадків нами були оформлені звернення у ДЕІ у Закарпатській області. Усі ці випадки разом з деталями про ці інциденти відображені на сайті.
Як працює ваш сайт? Чи може людина, яка побачила порушення ведення лісового господарства, нелегальну рубку зафіксувати це порушення і відмітити його на сайті?
Сайт сконструйований так, що кожен небайдужий, який ходить в гори, в ліси, і бачить рубку лісу, або наслідки рубки, які його насторожують, може сфотографувати побачене смартфоном із ввімкненою геолокацією, зайти на сайт, або на попередньо встановлений через Play Market мобільний додаток LegalForest, і повідомити про це нас. Для цього потрібно внести координати інциденту, вказати, яке саме з поданого в шаблоні, на його думку, скоєне правопорушення, і завантажити фотографії та відео. Адміністратор сайту одразу отримає цю інформацію. Далі ми починаємо працювати з цим інцидентом.
Чи відображається на сайті хід роботи над такими випадками, інцидентами?
Результати розгляду наших звернень у держекоінспекцію також видно на сайті. У випадку здійснення позапланових перевірок лісгоспів та повідомлення нас про результати цих перевірок, інцидент позначено зеленим кружечком на карті. Якщо ж ми не отримали офіційного повідомлення про результати перевірки, кружечок залишається червоним. На сьогодні червоних кружечків на території Закарпатської області не залишилось. Тому, можна сказати, що ДЕІ у Закарпатській області систематично реагувала на наші звернення. До речі, на сайті також відображені інциденти, зафіксовані туристами в лісах Івано-Франківської області, тобто сайт не має кордонів. Ним можна користуватись у всіх куточках України.
Кожен інцидент на сайті дуже детально описаний: вказано назву лісгоспу, лісництво, квартал, виділ, де відбулось правопорушення. Вказано, яке саме правопорушення, або кілька правопорушень мали місце. Додано фотографії, відео, копії звернення у ДЕІ та копії відповідей. За цим сайтом можна зрозуміти, які саме правопорушення у лісовій сфері трапляються, у яких лісгоспах вони траплялися частіше. Хоча цей показник більше залежить від того, наскільки місцевість популярна серед туристів, а також від того, наскільки активні місцеві мешканці. Адже основні наші інформатори – це саме туристи та місцеві мешканці.
В контексті роботи ДЕІ у Закарпатській області можемо сказати, що за результатами наших звернень було нараховано збитків завданих лісу на суму понад 100 тис. грн., накладено штрафів на суму понад 10 тис. грн., притягнуто до адміністративної відповідальності 8 посадових осіб. При цьому оцінюється лише шкода завдана деревам, але не усій лісовій екосистемі. Це недолік вітчизняного законодавства, яке за лісом бачить лише дерева. Для нього цілісної лісової екосистеми, яка, окрім деревини, надає комплекс інших екосистемних послуг, не існує. Звісно, штрафи також дуже низькі – від 850 до 1200 грн за дії, які завдають значної шкоди екосистемі. Такі штрафи легше заплатити і далі продовжити порушувати природоохоронне законодавство.
За час роботи сайту Ви вже маєте певну статистичну інформацію, які правопорушення трапляються найчастіше?
Найчастіші правопорушення у лісах – це нелегальна рубка окремих дерев у межах легальних лісосік, трелювання водотоком, трелювання через річку за відсутності мостів, захаращення водотоків, проведення санітарних рубок у «сезон тиші». Цим грішать усі без винятку лісгоспи і, навіть, деякі національні природні парки. Як я вже казала, не дивлячись на приписи держекоінспекції, нарахування штрафів та притягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності, ці правопорушення повторюються. По суті вони є системними для лісової галузі, тому можна сумніватися в ефективності таких заходів щодо лісгоспів-порушників.
Порушення «сезону тиші», як системне явище, потребує особливої уваги. Ведення санітарних рубок в період з 1 квітня по 15 червня зафіксовано у 9-ти лісгоспах, які діють на Закарпатті, з 20-ти. Тобто, йдеться практично про половину. Слід сказати, що до таких порушників потрапили й сертифіковані лісогосподарські підприємства за схемою FSC, за що органи сертифікації призупини дію сертифікатів FSC державним підприємствам “Мукачівське ЛГ”, “Хустське ЛГ”, “Ужгородське ЛГ”, Рахівське ЛДГ, “Великоберезнянське ЛГ”, “Воловецьке ЛГ”.
Аналіз проблеми порушення «сезону тиші» розкриває значно глибшу проблему в українському лісовому господарстві та й в усьому лісовому секторі – проблему комерціалізації санітарних рубок. До таких висновків прийшли експерти нашої організації під час виконання спеціального дослідження, виконаного ГО «Екосфера» на замовлення дирекції FSC-Україна. Результати дослідження були представлені й обговорені 15 липня цього року у Києві у рамках Лісових діалогів. Лісові діалоги започаткувала дирекція FSC-Україна і проводить їх у форматі круглого столу за участі значимого представництва українського політикуму, чиновництва, бізнесу та громадських організацій. Тема цього круглого столу – незаконні рубки: правовий вимір проблеми та стан правозастосування.
Деревина з санітарних рубок, зокрема ділова, потрапляє на зовнішні ринки, зокрема ринки Євросоюзу, однак вона незаконна, бо заготовлена у заборонений період року. Довкола цього питання вибухнув скандал в ЄС минулого року в результаті презентації звіту британської неурядової організації Earthsight, до якого потрапила і шведська компанія IKEA. До речі, незалежним аудитом, який замовила IKEA, проведення санітарних рубок у період тиші одним із закарпатських лісгоспів, деревина з яких використовується для виробництва меблів IKEA, було підтверджено. Отже, проблема багатогранна.
Про комерціалізацію санітарних рубок в Україні ми говоримо не вперше, ця проблема вже зазначалась нами в аналітичному документі «Лісове господарство у Закарпатській області: проблеми і виклики», підготовленому нами минулого року. Про це також пишуть й інші експерти у звіті «Дерева не вміють кричати», а також у журналістському розслідуванні «Голосу Карпат». Наприклад, у 2018 році лісгоспами Закарпатського облуправління лісомисливського господарства заготовлялась приблизно однакова кількість ділової деревини від рубок головного користування (тобто, господарських рубок, заради яких ведеться лісове господарство як галузь економіки) та санітарних рубок, які є санітарно-оздоровчими заходами і метою яких – це не заготівля деревини. Такі пропорції очевидно є неприродними. У деяких лісгоспах санітарними рубками заготовляють вдвічі-втричі більше деревини, зокрема ділової, ніж рубками головного користування. Ось тут постає питання, чи відповідає санітарна ситуація у лісах Закарпаття такому масовому призначенню санітарних рубок?
До слова: у рамках нашого дослідження для FSC-Україна третина опитаних лісгоспів чесно відповіли, що залежать від доходу, який отримують від санітарних рубок. Отже, у лісовому господарстві країни склалася така ситуація, коли санітарні рубки заміщують рубки головного користування (промислові рубки), а заготовлена ними ділова деревина направляється на деревообробні підприємства. Фактично це відверте зізнання в корупції у лісовій сфері, адже санітарні рубки призначають для видалення хворих, сухих, фаутних, поламаних чи горілих дерев, які можна продати у якості дров, а не для постачання лісу для пилорам. Сумно від того, що лісники перестають бути лісівниками і перетворюються на лісорубів.
То чому такими привабливими у комерційному плані для лісгоспів є санітарні рубки?
Санітарні рубки – це той вид рубок, який можна проводити у лісах усіх категорій. Промислові рубки ведуться лише в експлуатаційних лісах. Таких, наприклад, по лісгоспах Закарпатського облуправління лісомисливського господарства є близько 40 %. Інші ліси – це ліси різної категорії захисності: оздоровчо-рекреаційні, які знаходяться довкола населених пунктів, водоохоронні та протиерозійні, берегозахисні ліси. Функція цих лісів – не економіка, не деревина, а захист клімату, охорона ґрунтів, джерело кисню, збереження біорізноманіття та водорегуляція. Ці ліси зростають для безпеки середовища існування гірських населених пунктів, для підтримки різноманіття життя. Є ще природоохоронні ліси, тобто, особливо цінні у природному сенсі, які внесені до природно-заповідного фонду України. Сюди належать і праліси. У лісах усіх цих захисних категорій не проводяться промислові рубки, а от санітарні, окрім пралісів, проводити не заборонено. Цим і користуються лісгоспи, адже площа суцільних санітарних рубок законом не обмежується. Так з року в рік діяльності лісгоспів зрубуються цілі схили. Ліс, який повинен захищати населені пункти від селів, повеней, паводків вивозиться на пилорами.
Найгірше те, що призначення санітарних рубок практично неможливо проконтролювати. Вони не є плановими, їх призначає сам лісгосп у ході своєї діяльності, оскільки, по суті, це спосіб реагування лісівника на санітарну ситуацію у лісі. Якщо дерево вже зрізане і вивезене з лісосіки, марно вже сперечатись, чи було воно хворе, чи ні. Адже на кожен лісорубний квиток є акт лісопатологічного обстеження, яким лісопатолог засвідчує хворобу лісу. Навіть, якщо чітко видно, що пень не пошкоджений гниллю, повалена крона з зеленим листям чи хвоєю, а на навантажувальних майданчиках лежить деревина без ознак наявності короїда чи без уражень кореневою губкою, в Держекоінспекції відсутні затверджені інструкції щодо визнання неправомірності призначення такої рубки. Тому вважаю санітарні рубки сьогодні найбільш проблемними у лісовому господарстві і такими, які містять найбільшу корупційну складову. Недаремно потужне лісове лобі протиснуло через голову екологічного комітету ВРУ правки у законодавство, яке скасовує заборону проведення санітарних рубок у «сезон тиші».
Ви називали ще інші проблемні питання у лісовому господарстві. Розкажіть про них.
Так, суттєвою та системною проблемою, про яку також воліють не згадувати, є трелювання деревини водотоками, через водотоки, що призводить до забруднення та замулення гірських річок і до повного знищення гірських потоків. Наукові дослідження гідробіологів Інституту гідробіології НАН України свідчать, що після таких лісорозробок на лісосіках у Карпатах для повного відновлення екосистеми гірських потоків, якими трелювали деревину, потрібно 10-15 років. Все це негативно впливає на якість води, яка тече з гір, на ерозійні процеси ґрунту у горах, формування селів, на популяції видів, які живуть у гірських річках. А серед них є багато червонокнижників. І річки у наших горах також заповідні.
Наприклад, річка Чорна Тиса, яка є іхтіологічним заказником місцевого значення й одночасно об’єктом Смарагдової мережі. Вже другий рік триває розгляд нашої скарги у бюро Бернської конвенції на ДП «Ясінянське ЛМГ» за недотримання природоохоронного законодавства при лісозаготівлях у долині р. Чорна Тиса, недотримання охоронних зобов’язань та завдання непоправної шкоди річковій екосистемі. Цього року ДЕІ у Закарпатській області за нашим зверненням також притягнуло до адміністративної відповідальності двох посадових осіб за це правопорушення. Але, як я казала, розмір штрафів незначний.
Для кого може бути корисним ресурс Savecarpathianforest.org?
Цей ресурс може бути корисним не тільки для контролюючих органів, як держекоіспекція, але й для новоствореної спеціалізованої екологічної прокуратури (СЕП). Також це гарний інформаційний ресурс для журналістів-розслідувачів, які цікавляться лісовою тематикою. За конкретними інцидентами можна провести окреме розслідування і з’ясувати, зокрема ланцюжок постачання незаконно заготовленої деревини, наприклад, на ринки Євросоюзу.
Дякуємо за розмову і бажаємо успіхів у подальшій роботі.
