Захід покликаний проінформувати суспільство, що таке мертва деревина, чому це важливий компонент природних лісових екосистем та яку важливу роль вона відіграє у природному відновленні та збереженні біорізноманіття. Період розкладу відмерлих дерев, залежно від клімату і виду дерева, може сягати сотні років. За цей час тут відбуваються цілі життєві цикли багатьох організмів, передусім грибів і безхребетних тварин. Належне управління мертвою деревиною вносить важливий внесок у стале управління лісами й, безумовно, сприяє пом’якшенню деяких наслідків зміни клімату.
Однак збереження мертвої деревини – відносно нова концепція в лісовому господарстві Румунії та України. Тривалий час мертву деревину (стоячі мертві або вмираючі дерева, повалені дерева, колоди та опалі гілки, які вже розкладаються) вважали «ворогом лісу», її систематично видаляли з лісів, дотримуючись лісогосподарських норм і правил. Підтримання так званого «належного санітарного стану лісів» порушує природні процеси у лісових екосистемах.
«Що таке мертва деревина? Це – сухостій, відпад, повалені дерева. У деяких людей в свідомості є таке хибне уявлення: «ліс гниє». Насправді ж, ліс не гниє, навпаки, кінець життя одного дерева дає початок життя молодим деревам та іншим біологічним організмам. Нашим проєктом ми показуємо, що мертва деревина – невід’ємний і дуже важливий компонент лісової екосистеми. Це надважливе оселище для багатьох лісових видів рослин, тварин і грибів. Тому цей компонент вивчався у проєкті, на цьому зосереджена наша освітня програма для студентів. Якщо в лісі немає мертвої деревини, виникає критичне збіднення різноманіття багатьох лісових видів. Але ці види – це не просто комахи, птахи і гриби. Це якраз той компонент, який дозволяє підвищити стійкість лісових екосистем до зовнішніх негативних факторів» – зазначає експертка-екологиня ГО «Екосфера», кандидат біол. наук , доцент каф. зоології УжНУ Оксана Станкевич-Волосянчук.
В Україні практика «ліквідації захаращеності» призвела до критичного падіння чисельності та, у деяких випадках, навіть зникнення багатьох лісових видів. Це спрощує структуру біотичних угруповань лісової екосистеми, що робить її більш вразливою до зовнішніх факторів та значно зменшує здатність до самовідновлення. Ці вразливості в кінцевому результаті призвели до додаткових витрат в лісовому господарстві на штучне поновлення лісів та до серйозних економічних збитків від втрат великих площ лісу в результаті стихійних лих, поширення шкідників, наслідків кліматичних змін.
Спікер заходу, кандидат біол. наук, експерт з лісових питань Роман Волосянчук презентував учасникам семінару GAP-аналіз управління мертвою деревиною та розроблені рекомендації з удосконалення відповідних практик. Зокрема, в експлуатаційних лісах державних лісогосподарських підприємств пропонують залишати після рубки стоячу та лежачу мертву деревину в обсязі 5% від загального запасу деревостану для підтримання різноманіття лісових видів. Вперше для транскордонного регіону України та Румунії представлено концепцію «островів старіння» у лісах.
Результати наукових досліджень в рамках проєкту RESFOR представила Іванна Василишин, наукова співробітниця УкрНДІ гірського лісівництва. Також на заході розповіли про підсумки проведення науково-практичного семінару на території «Ужанський» НПП за участі членів міжнародної мережі експертів у рамках проєкту.
Мертва деревина в освітніх програмах
У рамках проєкту охопили освітній компонент, зокрема у вересні провели навчально-практичні заняття для студентів біологічного факультету УжНУ. Студентам виклали фахову наукову інформацію щодо мертвої деревини у лісах, яка є окремим специфічним оселищем для тисячі лісових біологічних видів – слизовиків, грибів, мохів та лишайників, комах та хребетних тварин. Готується до друку навчально-методичний посібник для студентів українською та англійською мовами: «Мертва деревина як складова лісових екосистем». Також підготували навчально-методичний посібник для школярів та вчителів: «Навіщо лісу мертва деревина?».
За умов свідомого управління природний ліс зі збереженою мертвою деревиною може викликати жвавий інтерес у туристів. Для безпеки відвідувачів у Європі використовують метод «приземлення» дерев навколо туристичних шляхів, тобто зрубують небезпечні дерева і залишають їх лежати у лісі. В Україні ж вдаються до тотальної вирубки та вивезення сухостою з лісу.
Проведення наукових досліджень допоможе популяризувати серед громадськості тему збереження мертвої деревини у лісах. А також спростувати міф про «шкідливість» мертвої деревини, зберегти здорові лісові екосистеми та усю повноту екосистемних послуг, яку вони надають.
Захід відбувся у рамках румунсько-українського транскордонного проєкту «Поводження з мертвою деревиною для стійких лісів у румунсько-українському прикордонному регіоні» (RESFOR), який впроваджується WWF Румунія у партнерстві з Сучавським університетом, ГО «Екосфера» та УкрНДІгірліс.
