З’ясувати причини «сміттєвої кризи» на Закарпатті – головна мета аналітичного проєкту ГО «Екосфера», спрямованого на активізацію територіальних громад та обласної влади у питанні свідомого поводження з відходами. Громадська організація «Екологічна нація» поспілкувалася з експерткою-екологинею Оксаною Станкевич-Волосянчук щодо нашого проєкту, зокрема про основні положення аналітичного документу, розробленого за результатами аналітичної роботи.
Довідково: ГО «Екологічна нація» випустила книжку «Екоісторії для моїх маленьких друзів», яку розповсюдили в 600 школах і бібліотеках усіх областей України включно з АР Крим і 12 країнах світу. Паралельно провела більше 40 зустрічей про збереження довкілля зі школярами різних регіонів України (2 зустрічі відбулися з українською діаспорою Туреччини та Угорщини).
Розкажіть детальніше про Ваше нове дослідження, яке присвячене екологічним проблемам Закарпаття. Яка зараз там ситуація зі сміттям?
Щороку у весняно-осінній паводковий період по транскордонній річці Тиса в Угорщину пливуть тонни пластикового сміття, що викликає міжнародні скандали, накладання штрафів на державу Україна, дипломатичні ноти з боку угорського M3C.
Все це погіршує не лише міжнародний імідж України, але й стан довкілля у Закарпатській області та її туристичну привабливість. Адже для 20% гірського населення області відсутні послуги централізованого збору і вивозу сміття. На сьогодні в області склалася дуже напружена ситуація з твердими побутовими відходами, левова частка яких утворюється саме у домогосподарствах. Ця ситуація триває вже 10 років.
У рамках нашого проєкту ми аналізуємо реалізацію Національної стратегії управління відходами до 2030 року та наявні стратегічні документи в області, які стосуються ТПВ. Це дозволить виявити причини «сміттєвої кризи» на Закарпатті та можливі шляхи її розв’язання.
Як Ви вважаєте, чи готові закарпатці масово сортувати сміття? Якщо ні, то що для цього треба зробити?
Поки що у нас не розвинена на достатньому рівні культура поводження з відходами. ГО «Екосфера» працює у напрямку налагодження селективного збору сміття в громадах з 2013-го року. Тоді ми залучили грантові кошти та закупили спеціальні контейнери для збору і сортування сміття у селах Верхні Ворота та Абранка на Воловеччині. Також придбали гідравлічний прес для зменшення об‘єму пластику.
Окремо працювали з місцевими жителями, зокрема провели семінар-тренінг для вчителів Верхньоворітської та Абранської шкіл за методикою «Азбука поводження з твердими побутовими відходами». Серед дошкільнят поширили розмальовки «Як Всезнайко вчив Незнайка сортувати сміття».
Як показала практика, у налагодженні свідомого поводження з відходами людей необхідно заохочувати. Чудовий приклад: Нижньоворітська громада (сьогодні об’єднує і села Верхні Ворота та Абранку), яка на продажі вторсировини щороку заробляє до 100 тис. грн, які направляє на благоустрій села та інші важливі проєкти. Місцева влада за власні гроші придбала прес, щоб продавати тюковане сміття за вищою ціною. На виручені кошти розвивають благоустрій села: встановили дитмайданчик, вуличні вказівники, сміттєві урни тощо. Можливість побачити реальний результат сортування допомагає мотивувати людей та змінити їхні шкідливі побутові звички.
Система роздільного збору сміття наразі діє у гірських Синевирській та Колочавській громадах, де наша організація активно попрацювала у 2019-2020 роках, а також у багатьох громадах на Рахівщині та Хустщині.
Чи активно місцеві жителі Закарпаття компостують органіку?
Кожного року ми стикаємося із проблемою спалення сухостою місцевими жителями. Це та частина населення, яка не усвідомлює цінність компостування як альтернативи шкідливій утилізації зелених відходів. Ми вже реалізували кілька проєктів у цьому напрямку, зокрема у Великобичківській школі та на території НВК «Пролісок» (Ужгород) створили показові майданчики для утилізації органічних відходів.
У жовтні минулого року до нас приїжджали австрійські експерти, які провели майстер-клас для дітей щодо приготування та використання компостів у школах. Приклад дорослих показує дітям, що існують прогресивні рішення у поводженні зі сміттям. А майстер-класи іноземних експертів розширюють кругозір та дають підліткам нове розуміння побутових проблем.
У чому полягає важливість розумної культури споживання?
Усвідомлене споживання – нове поняття, яке неодмінно потрібно впроваджувати у нашу культуру. Люди купують речі, які за деякий час стають їм непотрібними та опиняються на смітнику. Більш раціональний підхід до покупок допоможе нам не тільки заощадити кошти, але й подбати про природу.
Наприклад, наші зимові тренінги «Зеленої школи» були присвячені темі скорочення відходів. Разом із дітьми ми виготовляли ялинкові прикраси із вживаних матеріалів. Окрім екологічності цієї ідеї, така захоплива діяльність дає широке поле для творчості. Школярі отримують заряд енергії, та водночас дізнаються, як потрібно берегти природу.
Дайте кілька порад для тих, хто тільки опановує цю культуру.
Насамперед людині потрібно тримати в голові одне питання: «Чи справді мені це необхідно?». Хороша звичка – купувати по-справжньому якісні дорогі речі, які прослужать вам роками. А загалом – потрібно вести особисту фінансову звітність. Коли ми чітко розуміємо куди і на що спрямовуємо кошти, нам легше відмовитися від того, що справді нам буде зайвим.
Як ефективно повторно використовувати відходи?
Якщо ми говоримо про зелені відходи, то найкращий спосіб – компостування. Ми не тільки заощадимо кошти на вивезенні сміття, але й отримаємо корисне добриво. Це добре працює у Львові, де ми, в рамках проєкту, відвідали першу в Україні компостувальну станцію.
Що ж до пересічних споживачів, вони можуть повторно використовувати скляні банки для закруток; старий одяг, посуд або техніку віддавати благодійним організаціям; пластик, папір та склотару – на переробку.
У Національній стратегії управління відходами до 2030-го року передбачені окремі заходи з повторного використання відходів. Зокрема поводження з побутовими та промисловими відходами, небезпечними та специфічними видами відходів, а також сортування сміття. Україна поставила перед собою мету у 2030 році забезпечити перероблення 50% побутових відходів загального обсягу їх утворення шляхом збільшення чисельності населення, яке здійснює роздільне збирання побутових відходів та ще до 48% введення в експлуатацію додаткових сміттєсортувальних ліній та сміттєпереробних заводів. Сьогодні в Україні переробляється лише 5% ТПВ.
Окрема операційна ціль присутня й у чинній Регіональній стратегії розвитку Закарпатської області на період 2021-2027 років. Аналіз і моніторинг реалізації Національної стратегії управління відходами та Регіонального плану управління відходами Закарпатської області до 2030 року, дозволить нам виявити причини системного «пробуксовування» цього питання на рівні Закарпатської ОДА та напрацювати й обговорити з владою наші пропозиції щодо поступу у цьому напрямку.
Які існують основні правила утилізації небезпечних відходів?
Небезпечні відходи, наприклад, медичні, як правило, утилізовують методом високотемпературного спалювання у спеціальній печі. Батарейки необхідно викидати у спеціальні контейнери, відпрацьовані люмінесцентні лампи та ртутні термометри здавати окремим підприємствам. У Львові реалізували чудову ініціативу – по місту розмістили спеціальні контейнери для збору протермінованих ліків. Фарби та розчинники, лаки, клей, побутову хімію необхідно здавати до центру переробки/утилізації небезпечних побутових відходів.
Як Ви гадаєте, що треба робити, щоб підвищити рівень еко-свідомості закарпатців?
Рівень еко-свідомості мешканців нашої області та й України в цілому, можна підвищити двома паралельними й одночасними шляхами – освіта та інформаційна кампанія. Допоки формування навичок сталого поводження з відходами у дітей не стануть освітньою метою в українській шкільній освіті, доти будь-які освітні заходи у цій сфері будуть лише уривчастими ініціативами певних громадських організацій та окремих громадянських ініціатив. Такими заходами охоплюється невеликий відсоток школярів та дошкільнят, ці заходи нетривалі, тож формування якісно нової поведінки населення зі сміттям відбувається дуже тривалий час – десятиліття. А цього часу ми не маємо. Тому настав час працювати системно, впроваджуючи цей компонент громадянської освіти у школи. Соціальна реклама через біл-борди, інформаційні щити, відеоролики на телебаченні також дуже ефективні інструменти у зміні відношення людей до власних споживацьких звичок, заміні одноразових упаковок багаторазовою тарою, заохочення до сортування сміття та вболівання за долю відходів, які можуть стати сировиною для нового циклу виробництва товарів.
Які ще екодослідження Ви плануєте провести у майбутньому?
Наша організація працює у різних сферах охорони довкілля, актуальних для області. Сьогодні ми зосереджені на вивченні питань відповідності практик лісоуправління у лісах області світовим стандартам ведення лісового господарства, а також визначенні особливих для збереження природних цінностей у лісах та визначення особливо цінних для збереження лісових територій. Є плани напрацювань методик грошової оцінки екосистемних послуг.
У сфері сталої енергетики нас цікавить тема розвитку розподіленої ВДЕ-електрогенерації та ролі територіальних громад у збільшенні сегменту малих сонячних електростанцій комунальної або колективної форми власності. Зокрема у контексті Закарпатської області, де великі об’єкти ВДЕ-електрогенерації не є актуальними.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту «Аналіз та моніторинг впровадження національної політики та регіональних стратегій щодо поводження з ТПВ в областях Карпатського регіону України». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».
